Ухвала

від 08.04.2019 по справі 160/8580/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А 08 квітня 2019 року м. Дніпросправа № 160/8580/18 Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі №160/8580/18 (головуючий суддя у 1 інстанції – Олійник В.М.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моріс Трейд» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: 03.04.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №1608580/18 з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року. Перевіривши апеляційну скаргу суддя встановив, що вона не відповідає вимогам КАС України, з огляду на таке. Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Разом з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування зазначає, що вперше з апеляційною скаргою апелянт звернувся у межах строку, передбаченого КАС України, проте її було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. Зазначає, що є недопустимим позбавлення відповідача права на оскарження судового рішення з підстав неможливості сплатити судовий збір. Вважає зазначені доводи поважними для поновлення строку оскарження рішення суду першої інстанції. Колегія суддів вважає підстави вказані апелянтом у клопотанні про поновлення строку неповажними, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Дотримання вимог вказаної норми процесуального права є обов'язком для всіх учасників адміністративного процесу. Судом встановлено, що скаржник вперше звернувся з апеляційною скаргою 22.12.2018 року, проте ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.03.2019 року її було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору. Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Таким чином, в разі повернення апеляційної скарги особа має право повторно подати апеляційну скаргу, але в межах строку звернення до суду з апеляційною скаргою встановленого статтею 295 КАС України, або у разі поновлення пропущеного строку з причин, які будуть визнані судом поважними. Вдруге апеляційна скарга подана апелянтом 03 квітня 2019 року, тобто поза межами тридцятиденного строку, встановленого ст. 295 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.   В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини «Лелас проти Хорватії» Суд звертав увагу на те, що «держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу». У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини «... підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…». Тобто, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом, зобов'язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок позивача у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого його користь).     Таким чином, неспроможність скаржника належним чином організувати фінансування витрат на оплату судового збору, не може бути поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Отже, неналежна організація фінансування суб'єкта владних повноважень, необхідного для виконання вимог процесуального закону - КАС України, не може бути поважною причиною пропуску ним строку апеляційного оскарження. Поновлення строку апеляційного оскарження в цьому випадку є порушенням принципу остаточності судового рішення. Суддя вважає, що такі підстави (причини) для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження спірного судового рішення, як, зокрема відсутність фінансування на момент подачі первинної скарги та повторна подача апеляційної скарги, у зв'язку з поверненням апеляційної скарги не можуть бути підставами для поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження. Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України (в редакції чинній на момент надходження справи до суду апеляційної інстанції) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Враховуючи те, що апеляційна скарга подана після закінчення строку, встановленого статтею 295 КАС України, а підстави, вказані апелянтом у клопотанні, є неповажними, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року у справі №160/8580/18  - залишити без руху.       Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення пропущеного строку, з зазначенням інших поважних причин пропуску строку на звернення з апеляційною скаргою. Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Роз'яснити скаржнику, що відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.   Суддя                                                                                          С.В. Білак