Постанова

від 10.01.2019 по справі 912/1617/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.2019 року м.Дніпро Справа № 912/1617/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Антоніка С.Г., Подобєда І.М.

при секретарі судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року, ухвалене суддею Тимошевською В.В., повний текст якого складений 30.10.2018, у справі № 912/1617/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каталена", с. Гнатівка Добровеличківського району Кіровоградської області

до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

про визнання недійсним рішення, визнання укладеною додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Каталена" (далі - ТОВ "Каталена", Позивач) подано до господарського суду позовну заяву з вимогами до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області, Відповідач) з вимогами наступного змісту:

- визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі-повідомленні Т-2233/0-2285/0/17-18 від 02.04.2018;

- визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 02.06.2008 за №040836900320, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каталена" в редакції, викладеній у позовній заяві.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2018 року у справі №912/1617/18 позов задоволено частково.

Визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 02.06.2008 за №040836900320, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каталена" наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі

зареєстрованого 02.06.2008 р. за №040836900320

с. Піщаний Брід « 20» квітня 2018 р.

ОСОБА_1: Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в особі ОСОБА_2, який діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. №308, з одного боку та

Орендар: Товариство з обмеженою відповідальністю "Каталена", в особі директора ОСОБА_3, який діє на підставі Статуту, з другого боку, уклали дану угоду про нижченаведене:

ОСОБА_1 та Орендар домовилися змінити розмір орендної плати та поновити на 7 (сім) років строк дії договору оренди землі, укладеного між Добровеличківською районною державною адміністрацією і Орендарем та зареєстрованого 02.06.2008 р. за №040836900320, у в'язку з чим пункти 5, 8, 9 викласти в наступній редакції:

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 685 959,00 грн.

8. Договір діє до 02.06.2025 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі і її річний розмір становить

12% (дванадцять) нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

II. Угода укладена в трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в ОСОБА_1, другий - в Орендаря, третій - в органі, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

III. Інші умови договору оренди землі зареєстрованого 02.06.2008 р. за №040836900320 залишаються незмінними.

Реквізити та підписи сторін

Орендар ОСОБА_1

Товариство з обмеженою відповідальністю Головне управління Держгеокадастру

"Каталена" у Кіровоградській області

27025, Кіровоградська область 25030, м. Кропивницький

Добровєличківський район, с. Гнатівка вул. Ак. Корольова, 26

Код ЄДРПОУ 30879163 Код ЄДРПОУ 39767636

У задоволені позову в іншій частині відмовлено.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, буд. 26, ідентифікаційний код 39767636) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каталена" (27025, Кіровоградська обл., Добровеличківський район, с. Гнатівка, ідентифікаційний код 30879163) витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням в задоволеній частині, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить рішення господарського суду скасувати у задоволеній частині, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що сторони до закінчення строку дії договору не досягли згоди щодо його істотних умов, в результаті чого переважне право позивача на поновлення договору оренди землі припинилося. Заперечує факт порушення права позивача, оскільки, на його думку, переважне право орендаря, яке підлягає захисту, матиме місце при укладенні договору оренди з новим орендарем при отриманні письмового повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Вважає, що позивач вчасно не надав відповіді на його пропозицію, тому у зв'язку із закінченням строку дії договору та недосягненням згоди щодо всіх його істотних умов відповідач листом від 02.04.2018 заперечив щодо поновлення договору оренди на новий строк.

Посилається на ч. 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308, у відповідності до якого Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру, та стверджує, що даним положенням не передбачено прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області іншої юридичної форми рішення, яке б породжувало певні правові наслідки, спрямовувало регулювання тих чи інших суспільних відносин і мало обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим відповідач зробив висновок, що лист від 02.04.2018 не є рішенням та не може бути визнаний судом недійсним.

Вказує, що листом від 10.01.2018 відповідач запропонував позивачу внести зміни до договору оренди землі в частині збільшення орендної плати, а позивач листом від 15.02.2018 відмовився від внесення змін на запропонованих відповідачем умовах.

Зазначає, що 14.06.2018 відповідачем був прийнятий наказ "Про припинення права оренди земельної ділянки", яким припинено право позивача на земельну ділянку, яка є об'єктом договору. На виконання цього наказу, в межах місячного строку після закінчення строку дії договору відповідачем направлено лист позивачу, згідно якого, керуючись ст. 122 Земельного кодексу України, ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", повідомляється про заперечення в поновленні договору. Відповідач вважає, що він таким чином засвідчив свою волю щодо заперечення в поновленні договору.

Вказує на неналежне виконання позивачем обов'язку щодо сплати орендної плати та посилається на приписи ГПК України щодо обов'язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каталена" у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення - без змін. Зазначає, що в даній справі мас місце спір про поновлення договору оренди землі на новий строк на інших умовах, визначених за згодою сторін у відповідності до ч. 4-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 641-646 Цивільного кодексу України, якими визначений порядок укладення договорів.

Зауважує на тому, що якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018 (колегія суддів у складі: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), ОСОБА_5, ОСОБА_6М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2018 у справі №912/1617/18; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 10.01.2019.

Відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, 10.01.2019 року представник Відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від Позивача на адресу суду надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи через хворобу його представника.

Колегія суддів не задовольняє дане клопотання з наступних підстав.

Позивач є юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю. Клопотання про відкладення підписане адвокатом ОСОБА_7, який є представником на підставі договору про надання правничої допомоги від 04.01.2019. Отже, хвороба одного представника Позивача не перешкоджала іншим особам прийняти участь у розгляді даної справи, в тому числі, особисто директору Позивача відповідно до ч. 1 ст. 56 ГПК України.

Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а повідомлені Позивачем причини неявки не визнаються судом поважними, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Позивача про відкладення розгляду апеляційної скарги та про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представників сторін.

В судовому засіданні 10.01.2019 року Центральним апеляційним господарським судом була підписано вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

02.06.2008 між Добровеличківською районною державною адміністрацією (ОСОБА_1) та ТОВ "Каталена" (Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір), за умовами якого в оренду позивача передано земельну ділянку загальною площею 29,60 га, у тому числі рілля 29,60 га, яка розташована на території Піщанобрідської сільської ради (а.с. 14-16).

Договір зареєстровано в Добровеличківському відділі ДП КРФ "ЦДЗК" 02.06.2008 за №040836900320.

Строк дії Договору встановлено 10 років та передбачено, що після закінчення строку Договору орендар має переважне право на його поновлення на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово ОСОБА_1 про намір продовжити його дію.

28.02.2018 ТОВ "Каталена" направило ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області лист-повідомлення, в якому з посиланням на частини 1, 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомило про намір скористатися переважним правом на поновлення Договору оренди землі на новий строк (а.с. 17). До вказаного листа додано проект підписаної ТОВ "Каталена" додаткової угоди з пропозицією поновити Договір на десть років на тих самих умовах (а.с. 18).

Вказаний лист-повідомлення отримано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 28.02.2018, про що свідчить відмітка останнього на листі.

У відповідь на лист-повідомлення позивача про поновлення Договору ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області направило на адресу ТОВ "Каталена" лист від 22.03.2018 № Т-2236/0-1995/0/17-18, в якому запропонувало надати: інформацію щодо наявної розробленої технічної документації з нормативної грошової оцінки землі (витяг з нормативної грошової оцінки), агрохімічний паспорт поля, витяг з Державного земельного кадастру, належні докази на підтвердження своєчасної сплати орендної плати (квитанції, платіжні доручення) за період дії Договору; підстави недотримання пункту 13 Договору та відмову у перегляді розміру орендної плати; узгодити істотні умови, а саме: встановлення строку дії Договору - 7 років із орендною платою на рівні 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 19-20).

За наявними в матеріалах справи доказами лист від 22.03.2018 № Т-2236/0-1995/0/17-18 отримано ТОВ "Каталена" 03.04.2018 (а.с. 21-22).

02.04.2018 ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області направило на адресу ТОВ "Каталена" лист-повідомлення від 02.04.2018 № Т-2285/0-1995/0/17-18, згідно якого на підставі частини 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" повідомило про заперечення у поновленні дії Договору оренди землі, зареєстрованого від 02.06.2008 за № 040836900320 загальною площею 29,60 га на території Піщанобрідської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області (а.с. 23-24).

Лист-повідомлення від 02.04.2018 № Т-2285/0-1995/0/17-18 отримано ТОВ "Каталена" 05.04.2018, що підтверджено даними із сайту Укрпошти (а.с. 25, 26).

Листом від 20.04.2018 № 13 ТОВ "Каталена" повідомило ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про те, що на виконання листа від 22.03.2018 № Т-2236/0-1995/0/17-18 виготовляється відповідна документація та що ТОВ "Каталена" влаштовують запропоновані в зазначеному листі умови (а.с. 27-30). Згідно даного листа ТОВ "Каталена" направлено для підписання проект додаткової угоди, за змістом якої поновлено строк дії Договору на 7 років та встановлено розмір орендної плати на рівні 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 31). Також, згідно вказаного листа на адресу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надіслано інші документи, про надання яких повідомлялось в листі від 22.03.2018 № Т-2236/0-1995/0/17-18.

Лист від 20.04.2018 отримано ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області 20.04.2018, про що свідчить відмітка на листі.

Направлена згідно листа від 20.04.2018 № 13 додаткова угода зі сторони ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області підписана не була та листом від 11.05.2018 № Т-4969/0-3346/0/17-18 позивача повідомлено, що відповідачем вже було направлено заперечення у поновленні Договору згідно з частиною 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (а.с. 38).

Посилаючись на зазначені обставини та вважаючи свої права порушеними внаслідок заперечень ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області в поновленні Договору та не підписанням додаткової угоди, ТОВ "Каталена" звернулось до господарського суду з позовом у даній справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що права позивача були порушені у тій частині, що дійшовши згоди щодо поновлення Договору на змінених умовах в частині строку дії договору - з 10 на 7 років та орендної плати - з 2,3% до 12 % від нормативної грошової оцінки, відповідач у подальшому ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки на нових погоджених умовах. Також є ґрунтовним зазначення по змісту проекту додаткової угоди діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки вказане є базою нарахування орендної плати.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

01.01.2013 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 року № 5245-17, відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центральних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Кіровоградської області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Кіровоградській області.

Наказом від 25.01.2013 № 40 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про Головні управління Держземагенства в областях, згідно з пунктом 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до пунктів 2 та 5 частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; реорганізовані територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, у тому числі і Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області шляхом його приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Встановлено, що територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів, які реорганізуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 294-р "Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" функції та повноваження Державного агентства земельних ресурсів у зв'язку з розформуванням покладено на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Відповідно до положень ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Як вбачається із матеріалів справи земельна ділянка, яка є предметом Договору, розташована на території Кіровоградської області, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а тому повноваження по розпорядженню такою земельною ділянкою в тому числі й за Договором оренди земельної ділянки від 02.06.2008 відноситься до компетенції Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Згідно із статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди.

Згідно з частиною першою статтею 19 Закону строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Одночасно, статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції Закону України від 17.02.2011 р. N 3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, передбачено можливість поновлення договору оренди землі.

Так, за наведеною нормою по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4).

ОСОБА_1 у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 5).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

- власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

- уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (ч. 6).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу (ч. 7).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (ч. 8).

Таким чином, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначає правові підстави поновлення договору оренди землі та фактично об'єднує два випадки поновлення такого договору, обов'язковим у яких є укладення додаткової угоди.

У справі, яка розглядається, матеріально-правовою підставою позову є частини 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В силу наведених вище приписів частин 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в процедурі поновлення договору оренди землі на орендаря, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк (поновлення договору), покладається обов'язок завчасно повідомити орендодавця листом-повідомленням, до якого додати проект відповідної додаткової угоди.

Частина 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно імперативних приписів частини 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець, отримавши лист-повідомлення орендаря та проект додаткової угоди вчиняє ряд юридично значимих дій, а саме: перевіряє проект додаткової угоди на відповідність вимогам закону; узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору та укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. При поновленні договору, в порядку реалізації переважного права орендаря, сторони договору мають право змінювати умови відповідного договору оренди землі.

Лише у разі недосягнення домовленостей щодо істотних умов договору, переважне право орендаря припиняється, що передбачено частиною 4 ст. 33 Закону України.

Колегія суддів приймає до уваги, що палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.06.2018 зупинялося провадження у справі № 920/739/17 до надходження від Науково-консультативної ради при Верховному Суді наукового висновку у цій справі.

Після надходження наукового висновку, підготовленого членом Науково-консультативної ради Верховного суду професором ОСОБА_8, Верховним Судом провадження у справі №920/739/18 було поновлено та 10.09.2018 р. прийнято постанову, в якій Верховний Суд виклав позицію щодо застосування норм ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В науковому висновку щодо проблемних питань застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" професор ОСОБА_8 зазначив, що під "переважним правом на укладення договору оренди на новий строк (поновленням договору оренди)" у статті насправді маються на увазі кілька різних, хоча і пов'язаних між собою правових явищ:

1) "автоматичне" поновлення договору на наступний строк на тих самих умовах;

2) продовження договору на новий строк на інших умовах, визначених за згодою сторін;

3) власне переважне (перед іншими бажаючими) право орендаря на укладення договору на новий строк.

Ці явища є відмінними, і для правильного застосування статті необхідно визначити, що саме мається на увазі у конкретному її формулюванні.

Верховний Суд поставив Науково-консультативній раді запитання: "Чи пов'язано визначене у частині 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі" поняття "переважного права" із появою третьої особи, яка претендує на відповідну земельну ділянку? Якщо так, то яким саме чином і чи у всіх випадках?"

На думку професора ОСОБА_8 системне тлумачення статті 33 в цілому (в сукупності також із загальними правилами про укладення та поновлення договорів) призводить до висновку, що згадане у частині першій "переважне право [орендаря] перед іншими особами на укладення договору оренди землі па новий строк" є окремим різновидом особливих прав орендаря, якими наділяє його стаття поряд з правом на "автоматичне" поновлення договору та правом на укладення його на новий строк на змінених умовах. Таким чином, реалізація останніх двох прав не пов'язана з існуванням "третьої особи" .

Вищенаведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про відсутність порушення переважного права позивача через відсутність "третіх осіб", оскільки норми чинного законодавства не встановлюють чіткого механізму реалізації саме "переважного права перед іншими особами". В даному випадку при реалізації позивачем свого переважного права на поновлення Договору допущено порушення права останнього на укладення договору на погоджених між сторонами умовах.

В даній справі має місце спір про поновлення договору оренди землі на новий строк на інших умовах, визначених за згодою сторін у відповідності до ч. 4-5 ст. 33 Закот України "Про оренду землі" та ст.ст. 641-646 Цивільного кодексу України, якими визначений порядок укладення договорів.

Верховний Суд в постанові від 10.09.2018 зазначив, що законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов'язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах.

Вищенаведене узгоджується з приписами частини 1 ст. 777 Цивільного кодексу України та з висновком Верховного Суду, викладеними у постанові від 18.01.2018 у справі №910/12017/17, в якій зазначено, що сторони попереднього договору оренди, і в першу чергу орендодавець, має право на перегляд умов попереднього договору при укладенні нового. Це право прямо передбачено ч.1 ст.777 Цивільного кодексу України. Але ці нові умови мають бути доведені в чіткій та конкретній формі попередньому орендарю, щоб останній міг зробити такий же чіткий та конкретний вибір: прийняти ці умови і скористатися своїм переважним правом на укладення нового договору або відмовитися від таких умов і на цьому його переважне право припиняється.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Каталена" в установлений Договором строк (більш ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору) повідомило ГУ Держгеокадастр у Кіровоградській області про свій намір скористатися переважним правом на поновлення Договору. До вказаного листа додано проект додаткової угоди про поновлення Договору на той самий строк і на тих самих умовах.

На вказаний лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області листом від 22.03.2018 № Т-2236/0/17-18 запропонувало ТОВ "Каталена" подати зазначені в листі документи та узгодити інші істотні умови Договору, а саме - встановлення строку його дії на 7 років із орендною платою на рівні 12 відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

На лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.03.2018 № Т-2236/0/17-18 ТОВ "Каталена" 20.04.2018 подав до відповідача лист, в якому погодився на запропоновані відповідачем змінені істотні умови Договору та надав додаткову угоду для підписання і витребувані документи.

Наведене вище свідчить про те, що сторони за обопільною згодою увійшли у процедуру поновлення договору на підставі правової конструкції, унормованої частинами 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", та дійшли згоди щодо зміни істотних умов Договору.

Так, згідно із частиною 1 ст. 626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Положеннями статей 641, 642 Цивільного кодексу України визначено порядок подання пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 646 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Відтак, лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.03.2018 № Т-2236/0/17-18, в якому відповідачем на пропозицію позивача від 28.02.2018 запропоновано узгодити інші істотні умови Договору оренди землі, є відмовою від одержаної пропозиції позивача від 28.02.2018, але в той же час, новою пропозицією у розумінні статті 646 Цивільного кодексу України, яка була отримана позивачем.

Як слідує з матеріалів справи, ТОВ "Каталена" після отримання 03.04.2018 листа відповідача від 22.03.2018 № Т-2236/0/17-18 вчинило конклюдентні дії - розпочато підготовку запитуваної відповідачем документації та 20.04.2018 надано відповідачеві відповідь у листі від 20.04.2018 № 13 про прийняття пропозиції ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на поновлення Договору на запропонованих умовах.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що сторони до закінчення строку дії договору не досягли згоди щодо його істотних умов, в результаті чого переважне право позивача на поновлення договору оренди землі припинилося.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Позивач вчасно не надав відповіді на пропозицію Відповідача, тому у зв'язку з закінченням строку дії договору та недосягненням згоди щодо всіх його істотних умов Відповідач листом від 02.04.2018 заперечив щодо поновлення договору оренди на новий строк, з огляду на наступне.

За положеннями частини 2 ст. 644 Цивільного кодексу України якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.

Варто відзначити, що у наведеному вище листі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.03.2018 № Т-2236/0/17-18 строк надання відповіді на пропозицію вказаний не був.

Положення частини 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" встановлюють термін розгляду пропозиції орендаря саме для орендодавця та не визначають строку узгодження орендарем запропонованих орендодавцем істотних умов.

Враховуючи наведене, та з огляду на те, що лист ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 22.03.2018 № Т-2236/0/17-18 отримано ТОВ "Каталена" лише 03.04.2018 та з огляду на необхідність підготовки запитуваних у даному листі документів, господарський суд дійшов правомірного висновку, що надання згоди на вказану пропозицію 20.04.2018 здійснено в межах нормального та необхідного для підготовки запитуваних документів часу.

До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що Відповідач відмовив Позивачу в поновленні договору оренди землі на новий строк 02.04.2018, тобто раніше, ніж позивач отримав його пропозицію від 22.03.2018.

З підстав викладеного, суд дійшов висновку, що при реалізації ТОВ "Каталена" переважного права на поновлення Договору на підставі частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" сторони дійшли згоди щодо встановлення строку дії Договору на 7 років та розміру орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Однак, додаткову угоду укладено не було.

Доводи апеляційної скарги про неналежне виконання Позивачем обов'язку щодо сплати орендної плати є безпідставними, оскільки Відповідач не надав до суду жодного доказу, який свідчить про несплату чи несвоєчасну сплату або ж сплату в неповному обсязі позивачем орендної плати.

Позивач, на підтвердження належного виконання умов договору оренди землі, з листом №13 від 20.04.2018 надав відповідачу копії платіжних доручень про сплату орендної плати з 2008 року по 2018 рік. Жодних заперечень щодо сплати орендної плати відповідач не висував, а в апеляційній скарзі лише припускає, що позивач міг пізніше погасити заборгованість з орендної плати і цим порушити умови договору.

Крім того, згідно довідки Голованівської ОДП від 14.06.2018 № 366/10/05-07 ТОВ "Каталена" не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів (а.с. 39).

Запропоновані відповідачем в листі від 10.01.2018 № 32-11-0.63-362/2-18 та в листі від 22.02.2018 № 32-11-0.63-1813/2-18 зміни до Договору щодо розміру орендної плати з 2,3% на 12% від нормативної грошової оцінки не є обов'язковими для орендаря згідно умов Договору та положень законодавства (а.с. 86, 87). Наявність обставин обов'язкового перегляду згідно пункту 13 Договору розміру орендної плати матеріалами справи не підтверджується та відповідачем не повідомлялися.

Направлення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області заперечень в поновленні Договору 02.04.2018 згідно листа № Т-2236/0-2285/0/17-18, 15.06.2018 згідно листа № 32-11-0.63-4966/2-18 з актом приймання-передачі та прийняття наказу від 14.06.2018 № 11-3363/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" не спростовує встановлені вище обставини досягнення між сторонами згоди про поновлення Договору на запропонованих відповідачем умовах та не спростовує обґрунтованість позовних вимог у відповідній частині.

Оскільки підставою позову є норми ч.5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", тому прийняття відповідачем будь-яких рішень поза межами визначених цією нормою строків, а саме після закінчення строку дії договору (02.06.2018), в тому числі наказу від 14.06.2018 № 11-3363/14-18-СГ "Про припинення права оренди земельної ділянки" не припиняє право позивача на укладення додаткової угоди на інших умовах, які були погоджені сторонами у відповідності до ч.4 - ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та ст.ст. 641-646 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

За встановлених судом обставин належного виконання орендарем обов'язків за договором, своєчасного звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а, отже, і на укладення додаткової угоди до договору.

Колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню практика Європейського суду з Прав людини, яка у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з Прав людини" застосовується як джерело права.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований Україною 17.07.1997 року, набув чинності 11.09.1997) встановлює, що кожна Фізична або-юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Практикою Європейського суду з прав людини розроблено концепцію "легітимних (обґрунтованих) очікувань" у світлі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п. 43 рішення у справі "Пономарьов проти України"). Доктринально характеристика очікувань, як легітимних, поєднує у собі: 1) їх законність, яка зумовлена реалізацією особою належного їй суб'єктивного права; 2) їх обґрунтованість, тобто зумовлену законом раціональність сподівань учасників суспільних відносин.

Концепція "правомірних очікувань" відображена також в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_9 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії", та полягає у тому, що в особи, якщо вона дотрималась усіх вимог законодавства, виникають правомірні очікування, тобто особа має усі підстави вважати, що рішення уповноваженого органу є дійсним, та розраховувати на певний стан речей. З урахуванням цієї концепції, суди, в контексті вирішення спорів щодо поновлення договорів оренди землі, вказують, що "по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку".

У іншій справі "Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії" (рішення від 24.06.2003 року № 44277/98). Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що заявника (орендаря) слід вважати особою, яка мала принаймні законне сподівання на реалізацію передбаченого договором права на продовження строку договору оренди і в цілях ст. 1 Першого протоколу - таке сподівання можна вважати додатковою частиною майнових прав, наданих їй муніципалітетом за орендним договором (пункт 35).

У справі "Девелопмент ЛТД» та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини також дійшов висновку, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту «правомірних очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває Право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення; по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.» .

Отже, з огляду на усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка застосовується як джерело права, позивач правомірно очікував на те, що договір оренди землі буде продовжений на запропонованих відповідачем умовах, які були прийняті позивачем.

Всупереч законним сподіванням позивача відповідач ухиляється від укладення додаткової угоди на запропонованих ним же умовах, чим порушує права позивача на поновлення договору оренди землі на новий строк.

Імперативна норма частини 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Згідно з частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Виходячи із наведених вище обставин справи та вимог викладених норм права, господарський суд дійшов правильного висновку, що права позивача були порушені у тій частині, що дійшовши згоди щодо поновлення Договору на змінених умовах в частині строку дії договору - з 10 на 7 років та орендної плати - з 2,3% до 12 % від нормативної грошової оцінки, відповідач у подальшому ухилився від укладення додаткової угоди щодо продовження дії договору оренди земельної ділянки на нових погоджених умовах. Також є ґрунтовним зазначення по змісту проекту додаткової угоди діючої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки вказане є базою нарахування орендної плати.

З підстав викладеного судом обґрунтовано задоволено вимогу позивача про визнання укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі в редакції позивача.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що лист-повідомлення № Т-2233/0-2285/0/17-18 від 02.04.2018 не є передбаченою формою рішення, тобто, не являється безпосередньо рішенням Управління Держгеокадастру, яке може бути оскаржено в суді, та не породжує будь-яких юридичних наслідків.

Однак, саме до таких висновків прийшов й суд першої інстанції, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про заперечення у поновленні договору оренди землі, викладене у листі-повідомленні № Т-2233/0-2285/0/17-18 від 02.04.2018.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281, 282, 283 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м. Кропивницький на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2018 у справі № 912/1617/18 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.10.2018 у справі №912/1617/18 - залишити без змін.

Судові витрати Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.01.2019 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд

Суддя С.Г. Антонік