Рішення

від 14.01.2019 по справі 912/3142/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2019 рокуСправа № 912/3142/18

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу № 912/3142/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром"

про стягнення 104 131,53 грн.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" про стягнення з відповідача на користь позивача боргу у розмірі 104 131,53 грн., з яких 100 000 грн. - основного боргу, 1 224,66 грн. - 3% річних, 2906,87 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов"язань за укладеним між сторонами Договором № 02/2018-4 від 12.02.2018, в частині повернення поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою від 10.12.2018 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №912/3142/18, постановив розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження 08.01.2019 без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, встановив сторонам строк для подання заяв по суті справи, а саме: відповідачу протягом п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі - відзив на позовну заяву, до початку розгляду справи по суті (до 08.01.2019) - позивачу відповідь на відзив, а відповідачу заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до приписів ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Нормою ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач хоча є таким, що належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням органу поштового зв"язку (а.с. 30), однак передбаченим процесуальним законом правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про наявність поважних причин неподання відзиву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження строк суд не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, суд вирішує спір за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини.

12.02.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" (Сторона 1, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" (Сторона 2, відповідач) укладено договір № 02/2018-4 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір, а.с. 23-24), за умовами якого Сторона 1 надає Стороні 2 поворотну фінансову допомогу, а Сторона 2 зобов"язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до пункту 2.1 поворотна фінансова допомога в розмірі 100 000,00 грн., без ПДВ надається Стороною 1 не пізніше ніж через 1 робочий день з дати підписання даного Договору.

Поворотна фінансова допомога надається Стороні 2 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується (пункту 2.2. Договору).

Згідно пунктів 2.3, 2.4 Договору поворотна фінансова допомога надається шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Сторони 2 з особового або іншого рахунку Сторони 1. Поворотна фінансова допомога надається до моменту її повернення Стороні 1.

Відповідно до пункту 3.1 поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 30 червня 2018 року.

Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Сторони 1 (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 8.1 Договору сторони передбачили, що Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 30.06.2018. Договір може бути скасовано за домовленістю сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Договір підписаний повноважними представниками сторін.

На виконання умов Договору, товариством з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" було надано поворотну фінансову допомогу товариству з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" у розмірі 100 000,00 грн.

Факт перерахування коштів на рахунок відповідача підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2018 №43 (а.с. 22).

Таким чином, за вказаний період позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в сумі 100 000 грн, виконавши свої зобов'язання за договором в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення пункту 3.1 Договору в термін до 30.06.2018 не повернув позивачу поворотну фінансову допомогу, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем склала 100 000,00 грн.

Позивач наголошує, що звертався до відповідача з вимогою про повернення наданої поворотної фінансової допомоги, у тому числі направляв відповідачу претензію про стягнення заборгованості від 02.07.2018 № 34, яку відповідач, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримав 10.07.2018, проте, жодної відповіді за результатами розгляду даної претензії не надав (а.с. 17-21).

У зв"язку з невиконанням відповідачем своїх зобов"язань за договором № 02/2018-4 про надання поворотної фінансової допомоги від 12.02.2018 в частині не повернення позивачу суми поворотної фінансової допомоги у розмірі 100 000, 00 грн., позивачем нараховано відповідачу інфляційні витрати за період з липня 2018 по жовтень 2018 у розмірі 2 906,87 грн. та 3 % річних за період з 01.07.2018 по 26.11.2018 у розмірі 1 224,66 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України. Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору позики, згідно якого одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він ж приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Приписами статті 73, 74, 76, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача в частині стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги № 02/2018-4 від 12.02.2018 у сумі 100 000,00 грн. правомірна, обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат за період з липня 2018 по жовтень 2018 у розмірі 2 906,87 грн. та 3 % річних за період з 01.07.2018 по 26.11.2018 у розмірі 1 224,66 грн., суд керується положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за період з липня 2018 по жовтень 2018 у розмірі 2 906,87 грн. та 3 % річних за період з 01.07.2018 по 26.11.2018 у розмірі 1 224,66 грн. на предмет відповідності вимогам чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат за період з липня 2018 по жовтень 2018 у розмірі 2 906,87 грн. та 3 % річних за період з 01.07.2018 по 26.11.2018 у розмірі 1 224,66 грн., є обґрунтованими, правомірними та правильно розрахованими.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладає на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-80, 129, 232-233, 236-238, 240-242, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хімвіскпром" (28022, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Комінтерн, код ЄДРПОУ 23690792) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайська хімічна компанія" (64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченка, буд. 36, кімн. 17, код ЄДРПОУ 34971107) заборгованість у розмірі 104 131,53 грн., з яких 100 000, 00 грн. сума наданої поворотної фінансової допомоги, 2 906,87 грн. інфляційні втрати, 1 224,66 грн. 3 % річних та витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам, а саме:

позивачу за адресою: 64107, Харківська область, м. Первомайський, вул. Бугайченка, буд. 36, кімн. 17;

відповідачу за адресами:

1) 28022, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Комінтерн;

2) 28000, вул. Шевченко, б. 91, м. Олександрія.

Суддя                                                                       Л.С. Вавренюк