Рішення

від 10.01.2019 по справі 912/2652/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91          E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 рокуСправа № 912/2652/18

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2652/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд", 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Українська, 60

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ", 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Московська, 206

про розірвання договору, стягнення 447 002,12 грн

Представники сторін участі в судовому засіданні 10.01.2019 не приймали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" звернулось до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ" про наступне:

- розірвати договір № 11/07/17 поставки обладнання та надання послуг від 11.07.2017, укладений між ТОВ "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" та ТОВ "БУДПОСТАЧ";

- стягнути з ТОВ "БУДПОСТАЧ" суму неустойки у загальному розмірі 447 002,12 грн, з покладенням на відповідачів витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 11/07/17 поставки обладнання та надання послуг від 11.07.2017 в частині своєчасної поставки та монтажу замовленого обладнання.

Ухвалою від 11.10.2018 господарський суд залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, допущеним останнім при її поданні.

25.10.2018 на адресу суду, з дотриманням строку, встановленим ухвалою від 11.10.2018, надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" від 23.10.2018 № 01/2310/2018 про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до змісту якої позивачем усунено недоліки позовної заяви, а саме надано докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Господарський суд ухвалою від 26.10.2018 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/2652/18; ухвалено розглядати справу №912/2652/18 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.11.2018 о12:00.

19.11.2018 господарський суд розпочав підготовче засідання.

Ухвалою від 19.11.2018 підготовче засідання у справі № 912/2652/18 відкладалось до 05.12.2018.

Ухвалою від 05.12.2018 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 912/2652/18 до судового розгляду по суті на 21.12.2018.

21.12.2018 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 21.12.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі; відповідач в судове засідання не з'явився.

Протокольною ухвалою від 21.12.2018 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду справи № 912/2652/18 до 10.01.2019.

10.01.2019 суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 10.01.2019 представник позивача участі не приймав, натомість 03.01.2019 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" про підтримання позовних вимог та розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні не скористався, уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзив на позов та інших витребуваних документів суду не подав.

Суд враховує, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 Господарського процесуального кодексу України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 25018, м. Кропивницький, вул. Московська, 206 (а.с. 42-43).

Крім того, ухвали суду по даній справі надсилались відповідачу також і за іншою відомою суду адресою: 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 79а.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статі 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про призначені засідання суду - відповідні ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 25018, м. Кропивницький, вул. Московська, 206.

Ухвали суду у даній справі надсилались рекомендованим листом з повідомленням.

Органом поштового зв'язку повернуто на адресу суду конверти з вкладенням (ухвали від 26.10.2016, від 19.11.2018, від 05.12.2018, від 21.12.2018) з відміткою "За закінченням терміну зберігання".

Згідно ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 10.01.2019 за відсутності представників позивача та відповідача.

На підставі частини 9 статті 165, частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

В судовому засіданні 10.01.2019 судом досліджено докази.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпостач" (далі - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" (далі - Замовник) укладено договір поставки обладнання та надання послуг №11/07/17 (далі - Договір) (а.с. 12-14), за умовами п. 1.1. якого Виконавець за завданням Замовника зобов'язується здійснити поставку зерносушильного обладнання та комплектуючих запчастин (далі - Обладнання), а Замовник зобов'язується прийняти Обладнання за видатковою накладною/актом прийому-передачі та оплатити його на умовах, передбачених даним Договором. Технічні характеристики, асортимент, кількість та ціна Обладнання, що поставляється за цим Договором погоджується Сторонами в Додатку № 1 "Технічні умови", який є його невід'ємною частиною.

Виконавець на умовах, викладених у даному Договорі, зобов'язується надати послуги (виконати роботи) з монтажу, тестового запуску та введення в експлуатацію Обладнання (далі Послуги), а Замовник зобов'язується їх прийняти (підписати Акт наданих послуг) і своєчасно розрахуватися на умовах, передбачених Договором (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору, загальна вартість даного Договору вказується в Додатку № 1 , який є його невід'ємною частиною.

Специфікація Обладнання та Послуг, їх вартість, строки надання та строки поставки вказуються сторонами в Додатку № 1 (п. 3.1. Договору).

Порядок оплати за Обладнання також визначено у Додатку № 1 "Технічні умови" (а.с. 15).

Відповідно до п. 3.6. Договору, Поставка Обладнання здійснюється на умовах DDP згідно правил "Інкотермс - 2010" на склад Замовника за наступною адресою: с. Залінійне, Зачепилівський район, Харківська область.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (п. 9.1. Договору).

Договір поставки обладнання та надання послуг №11/07/17 від 11.07.2017 підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

11.07.2018 між сторонами також підписано Додаток № 1 "Технічні умови" до договору поставки обладнання та надання послуг № 11/07/17 від 11.07.2017.

У вказаному Додатку сторонам обумовлено обладнання, що поставляється та послуги, що надаються, а також строки поставки, вартість Товару та послуг.

Так, відповідно до п. 1.1. Додатку № 1 сторонами визначено, що Замовник зобов'язаний здійснити оплату зазначеного у специфікації обладнання у наступному порядку:

40% від суми зазначеній в п. 7 специфікації протягом 3-х робочих днів з моменту підписання Договору;

60% від суми зазначеній в п. 7 специфікації протягом 2-х банківських днів після здійснення поставки Обладнання.

Відповідно до п. 7 специфікації ціна товару, що поставляється становить 1 015 305,81 грн.

Як повідомляє позивач, на виконання умов Договору та в порядку, визначеному Додатком № 1, останнім здійснено попередню оплату за обладнання у розмірі 40% від його вартості, а саме 406 122,32 грн (40% від суми 1 015 305,81 грн), що підтверджується платіжним дорученням № 124 від 13.07.2017 (а.с. 100).

Відповідно до умов Додатку № 1, після отримання попередньої оплати відповідач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання протягом 35 календарних днів поставити обладнання позивачу (Замовнику) та ще протягом 30-45 календарних днів (в залежності від погодних умов) виконати роботи з монтажу обладнання.

Однак, як вказує позивач, Виконавець здійснив поставку обладнання не у повному обсязі, частинами та з порушенням узгоджених строків поставки, а саме:

- 12.08.2017, згідно видаткової накладної № 10 було поставлено ОБВ-40 комплект у кількості 3 шт. без моторів для вентиляторів, тобто неналежної комплектації (а.с 17);

- 22.11.2017, згідно видаткової накладної №19 поставлено норію 50тонн/г 18м (моторедуктор Бразилія, зварні ковші), Норію 50тонн/г 16м (моторедуктор Бразилія, зварні ковші), самотічні труби у кількості 62 шт. (а.с. 18);

- 25.04.2018 було поставлено згідно видаткової накладної № 319 від 25.04.2018 мотори для вентиляторів ОБВ-40 у кількості 3 шт. та моторедуктори для норії у кількості 2 шт. (доукомплектовано раніше поставлений товар) (а.с. 19);

- 30.05.2018, згідно накладної № 33 було поставлено електрозадвижки у зборі з моторами у кількості 6 шт., шафа керування у кількості 1 шт., перехід у кількості 1 шт. (доукомплектовано товар, поставлений раніше) (а.с. 20).

До того ж, за твердженням позивача, після поставки товару Виконавцем, всупереч п. 3.3. Договору, не було вжито заходів щодо погодження дати надання послуг (виконання робіт) з монтажу обладнання, більше того, представниками Виконавця 09.06.2018 було самовільно вивезено з території Замовника частину обладнання, яке мало бути змонтоване.

У зв'язку з викладеними обставинами та з метою досудового врегулювання спору позивач 11.06.2018 звернувся до відповідача з претензією № 11/06/-18 про сплату неустойки у розмірі 447 002,12 грн, а також з проханням узгодити дату проведення монтажу поставленого обладнання (а.с. 21-22).

Вказана претензія отримана відповідачем (а.с. 23), однак залишена ним без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом у даній справі.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За пунктом 1 частини 2статті 11 Цивільного кодексу Українипідставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 2 статті509, статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу і маєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи з умов укладеного між сторонами Договору № 11/07/17 від 11.07.2017 господарський суд дійшов висновку, що такий Договір є змішаним, оскільки містить в собі елементи різних договорів, а саме договір підряду, так як передбачено виконання робіт з монтажу обладнання, та договір поставки, оскільки передбачено строки та порядок постачання такого обладнання.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором підряду, як передбачає ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної норми договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно загальних вимог виконання зобов'язань, які виникають у тому числі з договорів, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України).

Однією з умов належного виконання зобов'язання є виконання його у встановлений строк.

Частина перші ст. 530 Цивільного кодексу України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу, зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умовами п. 5.1. Договору поставки обладнання та надання послуг передбачено, що у випадку прострочення надання послуг та/або поставки обладнання Виконавцем, усунення недоліків за гарантійними зобов'язаннями він сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, а за прострочення надання послуг більше ніж 5 календарних днів штраф в розмірі 10% від вартості не наданих в строк послуг та/або вартості товару.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону (зокрема, завчасно попередити про будь-які зміни щодо виконання умов цього договору). У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Суд враховує, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення відповідачем позивача про зазначені вище обставини.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не заперечив обставини того, що поставка товару відбулась із порушенням встановлених Договором строків.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України, насамперед, загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання, встановлені статтями 546-548. Проте, норми Цивільного кодексу України не повністю поширюються на господарсько-правові штрафні санкції.

За правилами Цивільного кодексу України пеня обчислюється - у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Сторони під час укладання Договору передбачили, що у випадку прострочення надання послуг та/або поставки обладнання Виконавцем, усунення недоліків за гарантійними зобов'язаннями він сплачує Замовнику неустойку в розмірі 0,5% за кожен день прострочення, а за прострочення надання послуг більше ніж 5 календарних днів штраф в розмірі 10% від вартості не наданих в строк послуг та/або вартості товару (п. 5.1. Договору).

Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч. 1 ст. 231), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за неналежне виконання не грошового зобов'язання, та що така неустойка не підпадає під визначення пені, яке наводиться в ч. 3 ст. 549 ЦК України. Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч. 1 ст. 549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

Як вже зазначено вище, підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо термінів поставки товару, що визнається останнім, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 5.1. Договору неустойки.

Позивач нараховує неустойку у розмірі 0,5% за кожен день прострочення за порушення строків поставки обладнання в наступному розмірі:

- за період з 18.08.2017 (строк поставки першої партії обладнання до 17.08.2017) по 21.11.2017(22.11.2017 - відбулась поставка другої партії обладнання) на суму боргу 520 305,81 грн (сума непоставленого товару), що становить 249 746,88 грн;

- за період з 23.11.2017 по 29.05.2018 (30.05.2018 відбулась остання поставка обладнання) на суму боргу 209 846,81 грн (сума непоставленого товару), що становить 197 255,24 грн, що разом становить 447 002,12 грн (а.с. 68).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок в частині стягнення неустойки, господарський суд вважає його є правильним, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про розірвання Договору № 11/07/17 від 11.07.2017 поставки обладнання та надання послуг, суд зазначає наступне.

Позивач зазначає суду про те, що в момент укладення Договору сторони виходили з того, що відповідачем буде здійснено поставку обладнання та здійснено його монтаж та введення в експлуатацію, а позивач здійснить розрахунки за отриманий товар та надані послуги, однак фактично позивач виконав свій обов'язок щодо здійснення попередньої оплати, в свою чергу відповідач ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань та не здійснив поставку обумовленого сторонами обладнання в повному обсязі та не виконав обов'язку з його встановлення, а відтак наявні правові підстави для розірвання Договору в судовому порядку на підставі ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак, як встановлено судом, позивач не звертався до відповідача із пропозицією розірвати Договір № 11/07/17 від 11.07.2017.

Разом з тим, недотримання позивачем вимог даної норми закону щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року № 3-74гс11.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13.

Істотними у договорі підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання. Саме вони визначають зміст договору підряду та його особливості.

Пунктом 3.3. Договору № 11/07/17 від 11.07.2017 визначено, що узгодження дати надання послуги здійснюється шляхом обміну відповідними листами електронною поштою, поштовим зв'язком, кур'єром.

Разом з цим, згідно умов Додатку № 1, після отримання попередньої оплати відповідач (Виконавець) прийняв на себе зобов'язання протягом 35 календарних днів поставити обладнання позивачу (Замовнику) та ще протягом 30-45 календарних днів (в залежності від погодних умов) виконати роботи з монтажу обладнання.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з проханням виконати договірні зобов'язання в частині виконання робіт з монтажу, попереднього узгодивши дату прибуття для виконання робіт (а.с. 21-22).

Таким чином, як встановлено судом, відповідачем було допущено істотне порушення умов договору, а саме не здійснено поставку всього обсягу замовленого товару та не здійснення робіт з монтажу замовленого обладнання, що призвело до того, що позивач був позбавлений можливості здійснювати заплановані роботи в процесі своєї діяльності, а саме проводити сушіння сільськогосподарських зернових культур, які вирощуються позивачем, що призводить до додаткових витрат на замовлення таких послуг у інших підприємств.

Таким чином, у зв'язку з порушенням умов договору відповідачем позивач позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, що є істотним порушенням умов договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання Договору № 11/07/17 від 11.07.2017.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 447 002,12 грн неустойки та розірвання договору доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому законом відповідачем, а відтак, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати Договір № 11/07/17 поставки обладнання та надання послуг від 11.07.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Українська, 60, ідентифікаційний код 32998111) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Московська, 206, ідентифікаційний код 31400411).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПОСТАЧ" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Московська, 206, ідентифікаційний код 31400411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" (51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Українська, 60, ідентифікаційний код 32998111) 477 002,12 грн неустойки, а також 8467,03 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Належним чином засвідчені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропромислове підприємство "АгроЛенд" за адресою: 51220, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Перещепине, вул. Українська, 60; Товариству з обмеженою відповідальністю "Будпостач" за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Московська, 206 та за адресою: 25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 79а.

Повне рішення складено 14.01.2019.

Суддя                                                                       В.В.Тимошевська