Рішення

від 08.01.2019 по справі 921/440/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:НОМЕР_1, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

08 січня 2019 рокуСправа № 921/440/18 м.Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Панчук М.В.

розглянувши заяву без номеру від 27.12.2018 (вх.№23813 від 28.12.2018) товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ КАФЕ , м.Тернопіль

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами , м.Київ, в інтересах приватного підприємства СВІТОВА МУЗИКА , м.Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ КАФЕ , м.Тернопіль

про стягнення 223380грн компенсації,

за участю представників:

позивача: не з'явився;

заявника (відповідача): ОСОБА_1, ордер серії АА №000105 від 19.11.2018.

ВСТАНОВИВ:

Заявник - товариство з обмеженою відповідальністю СІТІ КАФЕ , м.Тернопіль звернувся 27.12.2018 (згідно відтиску календарного штемпеля першого відділення поштового зв'язку м.Тернополя на конверті поштового відправлення №4600113413460) до Господарського суду Тернопільської області із заявою без номеру від 27.12.2018 (вх.№23813від 28.12.2018), в якій просив суд ухвалити у даній справі додаткове рішення, здійснивши розподіл судових витрат, що складаються із витрат, понесених на правничу допомогу в розмірі 14000грн.

На обґрунтування поданої заяви долучено опис роботи адвоката, копію платіжного доручення №673 від 21.12.2018 на суму 14000грн, інші документи, в тому числі договір на правову допомогу, ордер знаходяться в матеріалах справи.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК України).

Згідно ч.4 ст.244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Розгляд даної заяви призначено в судовому засіданні на 08.01.2018 з повідомленням сторін, про що винесено ухвалу від 29.12.2018.

В судове засідання 08.01.2018 представник приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами не з'явився, заперечень на заяву товариства не надав, будь яких інших клопотань в порядку господарського процесуального законодавства України не заявив, також не повідомив причини неявки в судове засідання; про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений у відповідності до ст.242 ГПК України шляхом направлення ухвали суду від 29.12.2018 на адресу організації та ПП СВІТОВА МУЗИКА , в інтересах якого було подано позов. Згідно з даними офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта (http://ukrposhta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku) щодо відстеження відповідного рекомендованого поштового відправлення з повідомленням пор вручення за штрих кодовим номером 4602508019070 ухвалу від 29.12.2018 організацією отримано 02.01.2019.

Присутній в судовому засіданні представник заявника (ТОВ СІТІ КАФЕ ) - адвокат ОСОБА_1 підтримав подану заяву та зазначив, що 19.11.2018 між ним та ТОВ СІТІ КАФЕ (відповідачем у справі) було укладено договір, на умовах якого ним надано товариству за плату правову допомогу у зв'язку з розглядом господарським судом даної справи в розмірі, обумовленому сторонами. 20.12.2018 судом прийнято рішення про відмову в позові, а 21.12.2018 Замовник (відповідач у справі) здійснив розрахунок за надану правову допомогу в розмірі 14000грн.

Пояснив, що послуги з надання професійної правничої допомоги, пов'язаної з розглядом спору у даній справі включали вивчення позовних матеріалів, чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, судову практику по схожих спорах, узгоджувалася стратегія захисту, готувалися відзив на позов та заперечення доводів позивача, а також представництво адвоката в судових засіданнях. При цьому зазначив, що акт виконаних робіт між сторонами складено лише з метою відображення даної господарської операції у бухгалтерському обліку, договором від 19.11.2018 не передбачено складання акту виконаних робіт (послуг).

Зважаючи на процесуальну обмеженість строку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, визначеного ч.3 ст.244 ГПК України (10 днів), з огляду на належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду заяви, відсутність заяв, клопотань, суд вважає за можливе розглянути заяву в даному судовому засіданні.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу. Для оригіналу звукозапису надано CD-R диск за серійним № N127VF25D8015436D1.

Розглянувши подану заяву, матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява представника товариства підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

20.12.2018 Господарським судом Тернопільської області ухвалено рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про стягнення з ТОВ СІТІ КАФЕ 223380грн компенсації за порушення майнових авторських прав позивача внаслідок публічного виконання/використання (без відповідного дозволу правовласника та без виплати авторської винагороди) музичного твору Ghost Town (Adam Lambert).

Як вбачається зі змісту судового рішення від 20.12.2018, при його ухваленні питання щодо розподілу судових витрат вирішено не було.

Після ухвалення рішення 27.12.2018 ТОВ СІТІ КАФЕ звернулося до господарського суду із заявою про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу в розмірі 14 000 грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі відмови в позові інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною третьою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Провадження у даній справі здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, а тому відповідно до приписів ч.8 ст.252 ГПК України, судові дебати не проводилися.

У поданому суду 20.11.2018 (перше судове засідання) відзиві на позов (вх.№21451 від 20.11.2018), сторона відповідача вказувала на прогнозований розмір судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката відповідно до укладеного договору від 19.11.2018, в розмірі 14000грн. Заяву про відшкодування таких витрат подано на наступний день після проголошення судом вступної і резолютивної частини рішення у справі.

Отже, в даному випадку приписи ч.8 ст.129 ГПК України не було порушено щодо звернення до суду із заявою та щодо подання доказів понесення витрат на правову допомогу.

За приписами статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове судове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як зазначено вище, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Судом встановлено, що 19.11.2018 між адвокатом ОСОБА_1, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №422, виданого 05.05.2006 Тернопільською обласною КДКА та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність як Виконавцем та товариством з обмеженою відповідальністю СІТІ КАФЕ як Замовником, укладено договір про надання правової допомоги, згідно п.п.1.1, 2.1 якого Виконавець зобов'язався на платній основі надати Замовнику кваліфікаційну, з використанням усіх правових засобів, правову допомогу, а саме: підготувати, підписати та подати відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь по справі №921/440/18, а також здійснювати представництво в суді інтересів Замовника у вказаній господарській справі.

Пунктом 3.1 договору сторонами визначено, що вартість наданих за цим договором послуг становитиме 14000грн, котра складається з вартості підготовки відзиву на позовну заяву (3500грн), підготовки заперечень на відповідь (3500грн) та вартості здійснення представництва інтересів Замовника (7000грн).

Відповідно до п. 3.2. договору вартість наданих послуг Виконавець зобов'язувався оплатити в повному обсязі до 01.12.2018.

Умовами договору не передбачено складання сторонами акту приймання-передачі робіт по наданню юридичних послуг.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу ТОВ СІТІ КАФЕ надано:

- договір від 19.11.2018 року;

- оригінал ордеру серії АА №000105 від 19.11.2018 на надання правової допомоги ТОВ СІТІ КАФЕ адвокатом ОСОБА_1;

- копію платіжного доручення №673 від 21.12.2018 на суму 14000грн, сплачених адвокату згідно з договором від 19.11.2018;

- опис виконаних робіт, в якому наведено перелік наданої Товариству правової допомоги, а саме: підготовка відзиву на позовну заяву (витрачено 8 годин), вартість 3500грн; підготовка заперечень на письмові клопотання представника позивача (витрачено 6 годин), вартість 3500грн; представництво інтересів в суді 20.11.2018, 06.11.2018 та 20.12.2018 (витрачено 4 години), вартість 7000грн.

В судовому засіданні адвокатом пояснено, що заперечення на письмові клопотання представника позивача ним надавалися у судових засіданнях в усній формі.

Долученим до матеріалів справи платіжним дорученням №673 від 21.12.2018 підтверджено здійснення товариством з обмеженою відповідальністю СІТІ КАФЕ оплати вартості наданих послуг згідно договору від 19.11.2018 в розмірі 14000грн.

Надаючи оцінку зазначеним доказам суд враховує наступне.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 16, 60, 61, 126 ГПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .

Тобто, невід'ємною складовою процесу вирішення питання про відшкодування інших судових витрат є наявність доказів на підтвердження обсягу, вартості відповідних послуг та здійснення судом оцінки поданих доказів. зокрема на предмет їх дійсності.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Відповідачем на підтвердження обсягу наданих адвокатських послуг та їх вартості заявником, окрім договору про надання правової допомоги та Ордеру від 19.11.2018, надано опис робіт адвоката та платіжне доручення про їх оплату №673 від 21.12.2018.

З наданого суду опису робіт не вбачається, які саме юридичні послуги були надані адвокатом. За обсягом підготовлений адвокатом відзив на позов, викладено на 1 аркуші, тому з урахуванням складності справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на ознайомлення з позовною заявою та поданими доказами, які не були об'ємними (акт фіксації, аудіо запис порушення (відтворення музичного твору), договори на управління майновими авторськими правами), зважаючи на кваліфікацію адвоката та його досвід роботи, на думку суду визначена вартість відповідних послуг не відповідає критерію розумності їхнього розміру.

Тобто, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Щодо заперечень на письмові клопотання представника, які надавалися адвокатом та визначені ним в розмірі 3500грн із зазначенням витраченого часу 6 год., то такі взагалі неможливо дослідити та надати відповідну оцінку, оскільки: 1) відповідачем не надано детального розрахунку юридичних послуг; 2) договір від 19.11.2018 не містить детального переліку послуг, що надаються адвокатом; 3) акт приймання виконаних робіт, який містив би детальний опис, яким чином сформована вартість послуг на надання правової допомоги в сумі 7000грн (3500 - за підготовку відзиву, 3500 - за підготовку заперечень), сторонами не складався; 4) заперечення викладалися в усній формі.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів на підтвердження суми понесених відповідачем витрат на адвокатські послуги суд не може здійснити їх оцінку, оскільки неможливо встановити який обсяг адвокатських послуг товариством замовлено та які було виконано адвокатом ОСОБА_1В

Наведене в сукупності унеможливлює здійснити перевірку витрат на предмет відповідності визначених статтею 126 ГПК України критеріям співрозмірності, що має наслідком відмову в покладення таких витрат на іншу сторону.

Щодо витрат в розмірі 7000грн, що включають вартість послуг на представництво інтересів Клієнта в суді, суд враховує.

За приписами статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому цим Законом. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами (ст.6 Закону).

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, згідно ч.1 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору, у відповідності до п.4 ч.1 ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Тобто розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що позов позивача не підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст.30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За даних обставин, враховуючи, що судом прийнято рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, матеріалами справи підтверджується участь адвоката ОСОБА_1 в трьох судових засіданнях 20.11.2018, 06.12.2018 та 20.12.2018, загальна тривалість яких склала 3год. 10хв. та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, з огляду на здійснення відповідачем оплати таких послуг адвоката, суд вважає справедливим та співрозмірним розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000грн, а відтак заява відповідача підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінювати, проте він має право виправити деякі його недоліки, не пов'язані з його законністю і обґрунтованістю, зокрема, неповноту. Додаткове рішення за своїм змістом не може відрізнятися від основного рішення та долучається до нього.

Таким чином, якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті ст.244 ГПК України, має право прийняти додаткове рішення зі справи, яким вирішити відповідне питання.

В даному випадку судом у рішенні від 20.12.2018 не було вирішено питання щодо відшкодування судового збору, тому суд, керуючись нормами статті 129 ГПК України, з власної ініціативи вважає за необхідне прийняти в цій частині додаткове рішення з покладенням сплаченої суми судового збору за розгляд даного спору в сумі 3350,70грн на позивача у справі.

Керуючись ст.ст.123, 124, 126, 129, 221, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю СІТІ КАФЕ без номеру від 27.12.2018 (вх.№23813 від 28.12.2018) задовольнити частково.

2. Стягнути з приватної організації Організація колективного управління авторськими та суміжними правами (вул.Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, м.Київ, ідентифікаційний код 37396151) в інтересах приватного підприємства СВІТОВА МУЗИКА (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 36463790) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ КАФЕ» (вул.Князя Острозького, 14, літ.А1-А3, ідентифікаційний код 40263604) - 7000 (сім тисяч) грн 00коп. витрат на професійну правничу допомогу. Видати наказ.

3. В іншій частині заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу - відмовити.

4. Судовий збір в розмірі 3350,70грн покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку і строки, визначені ст.ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового судового рішення складено та підписано 14.01.2019.

Суддя Н.О. Андрусик