Постанова

від 10.01.2019 по справі 909/1131/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2019 р. Справа №909/1131/16

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс «Злагода» , б/н від 31.08.2018 (вх. № ЗАГС № 01-05/446/18 від 18.10.2018)

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018, суддя Фрич М.М. (повний текст ухвали складено та підписано 17.08.2018)

у справі № 909/1131/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс «Злагода» (надалі ТзОВ РВК Злагода ), м. Тлумач, Івано-Франківська область

до відповідача-1: Тлумацької районної ради, м. Тлумач, Івано-Франківська область

до відповідача-2: Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області, м. Тлумач, Івано-Франківська область

про визнання права власності на нерухоме майно, скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно

за участю учасників справи:

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат (ордер ЛВ №122624 від 31.08.2018, договір про надання правової допомоги № 7-05/18-РО від 07.05.2018)

від відповідача-1: ОСОБА_3 - представник (довіреність № 222/01-17/01 від 04.12.2018)

від відповідача-2: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

02.07.2018 Тлумацький редакційно-видавничий комплекс «Злагода» звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про перегляд судового рішення від 09.02.2017 за нововиявленими обставинами (а.с. 52-54 том ІІ).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018 у справі № 909/1131/16 залучено до участі правонаступника первісного позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс «Злагода» . Відмовлено в задоволені заяви ТзОВ РВК Злагода про перегляд судового рішення від 09.02.2017 за нововиявленими обставинами (а.с. 150-155 том ІІ).

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд виходив з того, що обставина, на яку посилається позивач не є істотною в розумінні ч.2 ст. 320 ГПК України, а доводи позивача не визнаються обґрунтованими. Посилання позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/2417/18 від 22.05.2018, копію реєстраційного посвідчення від 17.03.1998, довідку Івано-Франківського БТІ від 14.06.2018, на які вказує позивач як на нововиявлені обставини - не спростовують інших доказів по справі, а відтак не впливають на результат прийнятого рішення. Крім того, вказані документи не встановлюють істотнихі для справи обставин за наявності яких можливе прийняття нового рішення у даній справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, ТзОВ РВК Злагода подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне судове рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. На думку скаржника судом неправомірно було відхилено посилання позивача на нововиявлену обставину - постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 по справі № 876/2417/18 (809/592/17), яка є істотною в розумінні ч.2 ст. 320 ГПК України. Вказаною постановою скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав від 29.04.2016 № 29471123 на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 було мотивовано з посиланням саме на зазначене вище рішення державного реєстратора від 29.04.2016 № 29471123. Відтак, апелянт вважає, що наявні підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Представник скаржника в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/430/18 від 08.11.2018), ухвалу суду першої інстанції вважає законною та обґрунтованою, відтак просить суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач-2 явку уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши учасників справи, Західний апеляційний господарський суд, встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 відмовлено в задоволенні позовних вимог Тлумацького редакційно-видавничого комплексу "Злагода" до Тлумацької районної ради про визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення - редакційно-видавничий комплекс "Злагода" за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, загальною площею 533.0 м2 та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Тлумацькою районною радою Івано-Франківської області права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення редакційного-видавничого комплексу "Злагода", за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, реєстраційний номер нерухомого майна 91404226256.

Провадження у справі за позовом Тлумацького редакційно-видавничого комплексу "Злагода" до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області про визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення - редакційно-видавничий комплекс "Злагода" за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, загальною площею 533.0 м2 та скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за Тлумацькою районною радою Івано-Франківської області права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення редакційного-видавничого комплексу "Злагода", за адресою: Івано-Франківська область, м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, реєстраційний номер нерухомого майна 91404226256 припинено (а.с. 182-186 том І).

02.07.2018 Тлумацький редакційно-видавничий комплекс "Злагода" подав заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Дана заява обґрунтована тим, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 по справі №876/2417/18 визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 29.04.2016 №29471123 за адресою м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10 (а.с. 55-58 том ІІ).

Заявник посилається на те, що реєстрація за відповідачем -1 права власності на нежитлове приміщення за адресою м. Тлумач, вул. Кармелюкк, 10 було одним з основних аргументів суду першої інстанції при прийнятті рішення, яке просить переглянути заявник.

Також заявник вказує на те, що 04.06.2018 ТзОВ РВК "Злагода" було отримано від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації належним чином завірену копію реєстраційного посвідчення від 17.03.1998, відповідно до якого встановлюється колективна форма власності на приміщення за адресою м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10 (а.с. 59 том ІІ). 14.06.2018 ТзОВ РВК "Злагода" було отримано від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації довідку, відповідно до якої за Редакційно-видавничим комплексом "Злагода" зареєстроване право власності на нежитлове приміщення за адресою м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, переходів права власності на даний об'єкт не реєструвалось (а.с. 60 том ІІ).

Таким чином, заявник просить суд переглянути рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1131/16 від 09.02.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В свою чергу, Тлумацька районна рада заперечує проти задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, вказує, що обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими. Постанова Львівського апеляційного адміністративного сулу по справі № 876/2417/18 від 22.05.2018, якою визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області ОСОБА_4 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 29.04.2016 №29471123 за адресою м. Тлумач, вул. Кармелюка, 10, на яку заявник посилається як на нововиявлену обставину, мотивована тим, що державним реєстратором при оформлені реєстраційної заяви було допущено ряд технічних помилок. Зокрема, переплутано по батькові голову Тлумацької районної ради (заявника) ОСОБА_5 (у заяві зазначено Михайловича) та форму власності комунальна - приватна. Тобто, вказані неточності, на думку відповідача-1, не можуть ставити під сумнів судове рішення Господарського суду Івано-Франківської області щодо відмови РВК Злагода у визнані права власності на спірне приміщення. Інші обставини, на які посилається заявник, вже були предметом розгляду у судових інстанціях при прийнятті рішення, а відтак такі докази не мають суттєвого значення для розгляду судом заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки таким доказам вже надавалася оцінка судом при розгляді справи, а також такі докази підтверджують обставини, що вже були встановлені судом.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за умови відсутності зловживання (див. пп. 27 - 28 рішення від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії" N69529/01 та п. 46 рішення від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" N 2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (див. рішення Суду у справі "Брумареску проти Румунії" від 28.10.1999). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (див. п.п. 51 - 52 рішення Суду у справі "Рябих проти Росії" від 24.06.2003; ухвала Суду щодо прийнятності заяви N 62608/00 "Агротехсервіс проти України"; п.п. 42-44 рішення Суду у справі "Желтяков проти України" від 09.06.2011).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (див. пп. 27 - 34 рішення Суду у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Статтею 320 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно норм Господарського процесуального кодексу України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Як зазначалося вище, ТзОВ РВК Злагода вважає нововиявленою обставиною постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 по справі № 876/2417/18 (809/592/17), якою скасовано рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав від 29.04.2016 № 29471123 на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області. Як зазначає заявник, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017, яке переглядається за нововиявленими обставинами, було мотивовано, зокрема, з посиланням на зазначене вище рішення державного реєстратора від 29.04.2016 № 29471123, як один із поданих сторонами доказів по спору щодо визнання за позивачем права власності на нежитлове приміщення - редакційно-видавничий комплекс "Злагода" площею 533 кв. м. за адресою: Івано-Франківська область , м. Тлумач, вул. Кармелюка,10.

Проаналізувавши постанову Львівського апеляційного адміністративного суду, колегія суддів зазначає, що підставою для скасування рішення державного реєстратора стало недотримання п.2, п.5 ч.1 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , а саме: заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень. Зокрема, суд зазначив, що заява подана ОСОБА_6 , тоді як відповідно до картки фізичної особи - платника податків заявник є ОСОБА_5. Крім того, у заяві заявником зазначено у графі форма власності - приватна , тоді як рішення прийнято щодо форми власності - комунальна (а.с. 55-58 том ІІ).

Тобто, в даному випадку, обставина, на яку посилається позивач не є істотною в розумінні ч.2 ст. 320 ГПК України, а доводи позивача є необґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу на те, що підставою для прийняття рішення по справі № 909/1131/16 з предметом спору про встановлення права власності став цілий ряд доказів (а.с. 182-186 том І), зокрема:

- рішення Тлумацької районної ради від 01.03.1995,

- договір купівлі-продажу від 30.04.1997,

- кредитний договір №21 від 30.04.1997,

- довідка про включення в єдиний державний реєстр підприємств і організацій України /видана 25.09.1997/,

- реєстраційна картка суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи,

- державний реєстр речових прав на нерухоме майно, реєстр прав власності на нерухоме майно, державний реєстр іпотек, єдиний реєстр відчуження об'єктів нерухомого майна,

- лист Управління статистики у Тлумацькому районі №74/38-11 від 25.05.2012.

І саме на підставі цих доказів - суд прийшов до висновку про відмову позивачу у визнанні за ним права власності на спірне приміщення, встановивши, що приміщення є комунальною власністю і власником є Тлумацька районна рада .

При цьому вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Вказані аспекти і становили підстави позову, остаточно вирішеного по суті в межах цієї справи рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017, яке було предметом перегляду в Львівському апеляційному господарському суду та залишене без змін постановою від 26.04.2017 (а.с. 41-45 том ІІ).

В спірному випадку, посилання позивача на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду по справі №876/2417/18 від 22.05.2018, копію реєстраційного посвідчення від 17.03.1998, довідку Івано-Франківського БТІ від 14.06.2018, на які вказує позивач як на нововиявлені обставини - не спростовують наведені докази по справі, а відтак не впливають на результат прийнятого рішення. Крім того, вказані документи, на які посилається позивач, не встановлюють істотних для справи обставини за наявності яких можливе прийняття нового рішення у даній справі. Тобто, інші обставини, на які посилається заявник, також не є нововиявленими обставинами у розумінні ст. 320 ГПК України, а доводи, викладені у поданій ним заяві, свідчать про намагання здійснити переоцінку доказів у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

На підставі п.1 ч.3 ст. 325 ГПК України за результатами розгляду поданої заяви по перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні такої заяви, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 залишив в силі.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що, приймаючи ухвалу про відмову у задоволені заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв судове рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б підтвердили факти, викладені в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

В свою чергу відповідачем-1 належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 255, 269, 271, 276, 282, 284, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2018 у справі № 909/1131/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

4. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Н.М. Кравчук

судді Г.Т. Кордюк

ОСОБА_1