Постанова

від 15.04.2019 по справі 909/1131/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/1131/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"

відповідачі - 1. Тлумацька районна рада; 2. Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода"

на постанову Західного апеляційного господарського суду у складі Кравчук Н.М. - головуючого, Кордюк Г.Т., Хабіб М.І. від 10 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області у складі Фрич М.М. від 14 серпня 2018 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2017 року

Історія справи

Обставини справи

1. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.04.2017, відмовлено Тлумацькому редакційно-видавничому комплексу "Злагода" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода", далі - позивач) в задоволенні позову про: (1) визнання права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 533 м.кв. по вул. Кармелюка, 10 у м. Тлумач (далі - спірне нерухоме майно), (2) скасування запису про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою. Провадження у справі в частині вимог до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тлумацької міської ради Івано-Франківської області припинено з тих підстав, що відповідач-2 не є юридичною особою.

2 . При вирішенні спору суд першої інстанції виходив з того, що позивач має комунальну форму власності і спірне нерухоме майно було закріплено за ним на праві комунальної, а не колективної власності. Отже, спірне нерухоме майно є комунальною власністю територіальної громади міста Тлумач, право власності на нього зареєстровано за Тлумацькою районною радою, як органом, який виконує повноваження власника майна відповідної територіальної громади, а позивачем не доведено наявності правових підстав для визнання за ним права власності на це майно.

Короткий зміст заяви

3 . 02.07.2018 позивач звернувся із заявою про перегляд рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 за нововиявленими обставинами, за наслідками чого його скасувати та позов задовольнити.

4. З посиланням на пункт 1 частини 2 статті 320 Господарського процесуального кодексу України позивач послався на істотні обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи, а саме: (1) скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно за Тлумацькою районною радою за постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі № 876/2417/18; (2) отримання 14.06.2018 від ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації належним чином засвідченої копії реєстраційного посвідчення від 17.03.1998 №49, відповідно до якого спірне нерухоме майно зареєстровано за позивачем на праві саме колективної власності, а не комунальної, як встановлено судом першої інстанції у даній справі, а також довідки ОКП Івано-Франківське бюро технічної інвентаризації від 14.06.2018, відповідно до якої право власності на спірне нерухоме майно зареєстровано за позивачем, переходів права власності на це майно не реєструвалось. За твердженням позивача вказані обставини спростовують висновки місцевого суду про належність спірного майна на праві комунальної власності відповідачу-1.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

5. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2018 року, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 10 січня 2019 року, відмовлено у задоволенні заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2017 залишено в силі.

6. Суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказані заявником обставини не спростовують обставин, встановлених у судовому рішенні та не мають ознак нововиявлених. При прийнятті рішення від 09.02.2017 суд дійшов висновку про відмову в позові на підставі доказів, які свідчать про комунальну форму власності спірного майна на його належність на праві власності Тлумацькій районній раді. Вказані ж позивачем обставини цих висновків не спростовують та не впливають на результат вирішення спору.

7 . При оцінці наданих позивачем додаткових доказів (реєстраційного свідоцтва та довідки) суд апеляційної інстанції також зазначив, що вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами. Отже, доводи позивача в цій частині заяви свідчать про намагання здійснити переоцінку доказів у справі та домогтися повторного перегляду остаточного судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, задовольнити заяву позивача, скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

9 . Обставина державної реєстрації права власності на спірне майно за Тлумацькою районною радою була врахована судом при вирішенні спору у даній справі, а отже скасування такої реєстрації за судовим рішенням у адміністративній справі № 876/2417/18 є нововиявленою обставиною, яка спростовує обставину, покладену в основу судового рішення у даній справі.

10. Реєстраційне посвідчення від 1998 року № 49 та довідка БТІ від 14.06.2018 спростовують висновки суду про те, що спірне майно має комунальну форму власності, оскільки видавши таке реєстраційне посвідчення, держава офіційно визнала і підтвердила факт виникнення колективної власності позивача на спірне нерухоме майно.

Позиція відповідача-1 у відзиві на касаційну скаргу

11. Наведені позивачем обставини не є нововиявленими в розумінні приписів господарського процесуального законодавства, не спростовують обставин, встановлених судами, у тому числі висновків про належність спірного майна до комунальної власності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

12. Статтею 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано підстави перегляду судових рішень, зокрема за нововиявленими обставинами, пунктом 1 частини 2 якої визначено, що підставами для такого перегляду є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Саме на вказану процесуальну норму послався позивач, ініціюючи перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

12.1. Одночасно частина 4 вказаної статті містить застереження, відповідно до якого не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

13. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких чотирьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте), по-четверте, такі обставини не були встановлені судом під час розгляду справи.

14. За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

15. У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 910/6052/16, у постанові від 07 серпня 2018 року у справі № 915/1708/14.

16 . Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

17. У контексті вищенаведеного Верховний Суд відхиляє доводи позивача в пункті 9 Постанови та зазначає наступне.

18. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України ""Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Отже, реєстрація права власності на нерухоме майно свідчить лише про офіційне визнання державою відповідного речового права на майно, яке у свою чергу виникає на підставі первинних правовстановлюючих документів. У зв'язку з чим сама лише обставина скасування за судовим рішенням державної реєстрації права власності не спростовує належності відповідачу-1 відповідного речового права на майно та тим більше не означає автоматичного набуття такого права позивачем. З огляду на наведене Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій (пункт 6 Постанови) про те, що саме по собі скасування за судовим рішенням державної реєстрації за відповідачем-1 права власності не спростовує обставин, встановлених судом при вирішенні спору про право власності на майно та не має ознак нововиявленої обставини в розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України.

19 . Стосовно доводів позивача в пункті 10 постанови, то згадані ним документи (реєстраційне посвідчення та довідка) є новими доказами, посиланням на які позивач намагається спростувати вже встановлені у справі обставини та спонукати суд до переоцінки доказів, що підпадає під процесуальні обмеження, передбачені частиною 4 статті 320 ГПК України, а отже виключає можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані. У зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Редакційно-видавничий комплекс "Злагода" залишити без задоволення.

2 . Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10 січня 2019 року та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2018 року у справі № 909/1131/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.