Рішення

від 10.01.2019 по справі 905/2116/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.01.2019 Справа № 905/2116/18

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості у розмірі 35606,92 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" звернулося до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості за користування коштами у розмірі 35606 грн. 92 коп., з яких інфляційні втрати - 28906 грн. 24 коп., 3% річних - 6700 грн. 68 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на прострочення відповідачем грошового зобов'язання за договором №0110ГМ/ШУБ.3-136 від 21.11.2013 на виконання проектних робіт, що стало підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.11.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/2116/18 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 03.12.2018 року.

27.11.2018 від представника позивача надійшло клопотання про участь судового засідання в режимі відео конференції, яку просив доручити Солом'янському районному суду міста Києва.

Ухвалою суду від 28.11.2018 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

28.11.18 від представника відповідача, через офіційну електронну пошту господарського суду Донецької області, надійшло клопотання про перенесення слухання справи.

28.11.18 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи свої заперечення представник відповідача зазначив наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.16 по справі № 904/7349/16 стягнуто з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" заборгованість за договором №0110ГМ/ШУБ.3-136 з виконання проектних робіт в сумі 75 000,00 грн.

Зазначене рішення набрало чинності відповідно до постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.01.2017, за результатами примусового виконання рішення було виконано у повному обсязі 30.10.2018.

Позивач рахує свої втрати з дати 07.11.2015 до 29.10.2018 (дата виконання судового рішення 30.10.2018).

Однак, згідно із позовної заяви акт виконаних робіт підписано сторонами 28.12.2015. Відповідно до п.2.2 договору, замовник проводить оплату виконаних робіт підряднику протягом 60 календарних днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт.

Крім того, 16.03.2015 сторонами була укладена угода про залік взаємних вимог на суму 75000 грн., яка 30.01.2017 Дніпропетровським апеляційним господарським судом визнана недійсною.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2018 відкладено розгляд справи на 18.12.2018.

14.12.2018 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яку просив доручити Солом'янському районному суду міста Києва.

Ухвалою суду від 14.12.2018 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2018 відкладено розгляд справи на 10.01.2019.

10.01.2019 представники сторін у судове засідання з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно із ч.3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється..

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (надалі - Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" (надалі - Відповідач, Підрядник) був укладений договір №0110ГМ/ШУБ.3-136 на виконання проектних робіт (надалі - Договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, Підрядник приймає на себе обов'язок виконати розробку проекту реконструкції комплексу приймання-передачі гірничої маси на основній промплощадці шахти "Новодонецька" ПСП "Шахтоуправління "Білозерське" ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" та отримати позитивний експертний висновок у встановленому законом порядку (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, сума договору складає 534 998,51 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 89 166,42 грн., згідно кошторисної документації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2.2. Договору (в редакції додаткової угоди №2 від 30.05.2014) визначено, що за виконані роботи замовник проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника поетапно: 100 000,00 грн. на 60 календарний день; 100 000,00 грн. на 90 календарний день; 100 000,00 грн. на 120 календарний день; 234 998,51 грн. на 160 календарний день з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 8.1 (в редакції додаткової угоди №2 від 30.05.2014 до Договору), договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.03.2015, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань по Договору.

Додатком №1 до Договору Сторони узгодили строк виконання робіт (в днях) згідно з яким початок виконання робіт є березень 2014 року, закінчення виконання робіт мало відбутися в травні 2014 року.

ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" свої зобов'язання щодо виконання передбачених Договором проектних робіт виконав, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.12.2015 на суму 534 998,51 грн., в т.ч. ПДВ 89 166,42 грн.

Граничними строками оплати акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.12.2015р. є: на суму 100 000 грн. 00 коп.26.02.2016р.; на суму 100 000 грн. 00 коп. 27.03.2016р.; на суму 100 000 грн. 00 коп. 26.04.2016р.; на суму 159 998грн.51 коп. 05.06.2016р.

31.03.2016 Відповідач здійснив часткову оплату виконаних Позивачем робіт в сумі 67 500,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2016 по справі №905/2169/16 частково задоволено позовну заяву ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" та стягнуто з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" заборгованість за договором №0110ГМ/ШУБ.3-136 з виконання проектних робіт в сумі 392 498,51 грн., а також 3% річних в сумі 2 322,12 грн., інфляційні втрати в сумі 4 399,89 грн., пеню в сумі 29 244,63 грн.

Залишок заборгованості Позивача перед Відповідачем складав: 534 998,51 грн. (вартість виконаних робіт) - 67 500,00 грн. (сума, сплачена Позивачем), - 392 498,51 грн. (сума, стягнута рішенням господарського суду Донецької області від 22.08.2016 по справі №905/2169/16) = 75 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.16 по справі № 904/7349/16 стягнуто з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" заборгованість за договором №0110ГМ/ШУБ.3-136 з виконання проектних робіт в сумі 75 000,00 грн.

Посилаючись на неналежне виконання ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" грошових зобов'язань за договором підряду № 0110ГМ/ШУБ.3-136 від 21.11.2013 з оплати вартості виконаних робіт у сумі 75 000 грн., ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних втрат на загальну суму 35606,92 грн.

Згідно із частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт, згідно якого, в силу ст. 887 ЦК України, підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Статтею 889 ЦК України встановлені обов'язки замовника, відповідно до якої, Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт:

1) сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом;

2) використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором, не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди підрядника;

3) надавати послуги підрядникові у виконанні проектних та пошукових робіт в обсязі та на умовах, встановлених договором;

4) брати участь разом з підрядником у погодженні готової проектно-кошторисної документації з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

5) відшкодувати підрядникові додаткові витрати, пов'язані із зміною вихідних даних для проведення проектних та пошукових робіт внаслідок обставин, що не залежать від підрядника;

6) залучити підрядника до участі у справі за позовом, пред'явленим до замовника іншою особою у зв'язку з недоліками складеної проектної документації або виконаних пошукових робіт.

У відповідності до статті 890 ЦК України Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт;

4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам;

5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації.

Відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт передбачена статтею 891 ЦК України. Так, Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом

Підстави припинення зобов'язань зазначені у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК. До них не належить можливість припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, про веденим належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є прийняте кредитором виконання, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Саме по собі ухвалення рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого фактично не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2016 по справі № 904/7349/16 встановлено факт неналежного виконання ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" грошових зобов'язань за договором №0110ГМ/ШУБ.3-136, та стягнуто з відповідача на користь ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" борг за виконані проектні роботи у сумі 75000,00 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду вказане рішення в частині стягнення з відповідача боргу за виконані проектні роботи у сумі 75000,00 грн. залишено без змін.

На виконання цього рішення господарським судом Дніпропетровської області видано наказ про примусове виконання на суму 75000 грн. та 1378 грн. судового збору.

На підставі вказаного наказу приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва ОСОБА_1 25.10.2018 відкрито виконавче провадження № 57522925.

За результатами примусового виконання наказ господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2016 по справі №904/7349/16 виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №558 від 30.10.2018.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що за виконані роботи замовник проводить оплату шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника протягом 60-ти календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт.

ТОВ "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" свої зобов'язання щодо виконання передбачених Договором проектних робіт виконав, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) від 28.12.2015 на суму 534 998,51 грн.

Тобто, початком прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем перед позивачем розпочались з 26.02.2016.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 28906,24 грн., нарахованих за період з 07.11.2015 по 29.10.2018 на суму основного боргу 75 000 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.18р. у справу №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат, за період з 01.03.2016 по 30.09.2018, суд дійшов висновку про їх задоволення в розмірі 25661,06 грн.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 6700,68 грн., нарахованих за період з 07.11.2015 по 29.10.2018 на суму основного боргу 75 000 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його помилковим в частині нарахування відсотків за період з 07.11.2015 до 26.02.2016, тому задовольняє вимогу у розмірі 6011, 23 грн. (за період з 27.02.2016 по 29.10.2018).

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на висновок Верховного Суду України викладений у Постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України Про виконавче провадження , і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Проте, при розгляді справи № 686/21962/15-ц провадження № 14-16цс18 ОСОБА_2 Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеному у Постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2759цс15, вказавши про правильне застосування норми права.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.

Завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов'язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

За таких обставин, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" саме на суму 31672, 29 грн., з яких інфляційні втрати складають 25661,06 грн., 3 % річних складають 6011,23 грн.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості у розмірі 35606,92 грн., підлягають задоволенню частково.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, у відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1762 грн.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" про стягнення заборгованості у розмірі 35606,92 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька обл., місто Добропілля, м.Білецьке, вул.Коасноармійська, 1-а, код ЄДРПОУ 37014600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницький інститут "Укргіпросталь" (49114, м.Дніпро, вул.Князя Ярослава Мудрого, буд.59А, код ЄДРПОУ 37988160) заборгованість у розмірі 31672 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 29 коп., з яких:

- 25661 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 06 коп. - інфляційні втрати;

- 6011 (шість тисяч одинадцять) грн. 23 коп. - 3 % річних;

- та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 10 січня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 15 січня 2019 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов