Ухвала

від 14.01.2019 по справі 911/144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" січня 2019 р.           м. Київ           Справа № 911/144/19

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м.Київ, вул. Ярославська, буд. 40)

до Державного підприємства «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (09113, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, буд. 84)

про стягнення 38820,72 грн. переплати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7777 від 23.02.2017 р.,

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 12083/07-02 від 28.12.2018 р. (вх. № 159/19 від 08.01.2019 р.) Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Державного підприємства «Київський обласний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» про стягнення 38820,72 грн. переплати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7777 від 23.02.2017 р.

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

У порушення зазначених положень п. 7 ч. 3 ст. 162 ГПК України в поданій позовній заяві не містяться відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, або відомості про відсутність здійснення таких заходів.

Окрім того, згідно з приписами п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Дослідивши подані Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області матеріали позовної заяви, судом встановлено, що, всупереч п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, останні не містять відомостей щодо наявності оригіналів доданих до заяви копій документів у позивача або іншої особи чи відомостей щодо їх місцезнаходження.

Поряд з цим, згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до позовної заяви не додано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Не містить такого розрахунку і сама позовна заява.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним законом, що регулює зазначені питання, є Закон України “Про судовий збір”, статтею 2 якого визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі – іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду, тобто позивачі. Відповідно до частини 1 ст. 3 вказаного закону, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

За таких обставин, у даному випадку обов'язок сплати судового збору законом покладено на позивача – Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Звертаючись з позовом до господарського суду Київської області, позивач не надав доказів сплати судового збору. Водночас, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області було заявлено клопотання № 12084/07-02 від 28.12.2018 р. (вх. № 677/19 від 09.01.2019 р.) про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване відсутністю у позивача коштів, передбачених на сплату судового збору, у зв'язку з чим ГУ Пенсійного фонду України у Київській області, посилаючись на ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, просило суд звільнити його від сплати судового збору.

Слід зазначити, що приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 р. становить 1921 грн.

Як встановлено у ч. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Як встановлено судом, позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору не подано жодних доказів на підтвердження існування обставин, які б об'єктивно свідчили про неможливість позивачу виконати вимоги закону та сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

Відповідно до вищевикладеного, враховуючи конституційний принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції України), суд робить висновок про те, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, та що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, що є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Поряд з цим, судом звертається увага позивача, що згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З урахуванням наведеного, керуючись п. 2 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, п.п. 7, 8, 9, ч. 3 ст. 162, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. Клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 12084/07-02 від 28.12.2018 р. (вх. № 677/19 від 09.01.2019 р.) про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

2. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області № 12083/07-02 від 28.12.2018 р. (вх. № 159/19 від 08.01.2019 р.) залишити без руху.

3. Запропонувати позивачу в строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви № 12083/07-02 від 28.12.2018 р. (вх. № 159/19 від 08.01.2019 р.) шляхом надання суду: попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, або відомостей про відсутність здійснення таких заходів; відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви № 12083/07-02 від 28.12.2018 р. (вх. № 159/19 від 08.01.2019 р.); доказів сплати судового збору за вказаним позовом у сумі 1921,00 грн.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 15.01.2019 р.

Суддя                               В.М. Бабкіна