Рішення

від 28.11.2018 по справі 804/728/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Справа № 804/728/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участі:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представника позивача Добровольського А.Т., Старика І.О., Земляного О.Ю.

представників відповідача Дроздюк А.В., Іванова Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на виконання постанови Верховного Суду України від 12.06.2018 року на новий розгляд надійшли матеріали справи за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому позивач просив:

- скасувати податкове повідомлення-рішення податкового органу від 19.10.2015 року №0000524700, яким позивачу, як платнику податку на додану вартість, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень, травень та червень 2015 року у розмірі 3502614 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.10.2015 року № 0000534700, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 350261 грн.

10.09.2018 року в судовому засіданні здійснено заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що висновки акта перевірки спростовуються наданими для перевірки первинними документами, які підтверджують, що договір поставки був виконаний сторонами, а проведені господарські операції з постачання вугілля у квітні-червні 2015 року були в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємств. Усі первинні документи були складені належним чином та відповідають вимогам чинного законодавства.

Ненадання сертифікатів якості безпосередньо виробником вугілля, не може свідчити про те, що поставка вугілля не відбувалась. Також, невідповідності номенклатури реалізованих та придбаних товарів були виправлені.

05.09.2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому він зазначає, що документальною перевіркою встановлено декларування ПАТ НЗФ результатів взаємовідносин по ланцюгу придбання антрацитового вугілля марки AM (13-25мм) та марки АКО (фр. 25-100мм.) від ТОВ "Траф Альянс", за яким не можливо дослідити походження внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та виробника товару. До перевірки ПАТ НЗФ були надані висновки випробувальної лабораторії ТОВ "PC Проспера" та ТОВ "СЗЖ Україна" в яких не зазначена жодна інформація про виробника продукції, придбаної ПАТ НЗФ в квітні - червні 2015 року. Також, позивачем не надано сертифікати якості виробника товару, хоча згідно умов договору, постачальник повинен надати покупцю такі документи. Крім цього, в залізничних накладних відсутні дані про власника товару, зокрема, ТОВ "Траф Альянс" та участь ТОВ "Траф Альянс" в процесі руху вугілля. За результатами аналізу баз даних ДПІ по ТОВ "Траф Альянс" встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

18.09.2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що платник податків не зобов'язаний проводити перевірку походження поставленого товару. Після виявлення помилки у залізничних накладних щодо номенклатури товару постачальник листами від 17.04.2015 року № 20, № 34 та № 34/1 повідомив позивача про допущені помилки та просив їх виправити. Розрахунок за поставлений від ТОВ Траф Альянс відбувся, відповідно до укладених договорів про відступлення права вимоги, що підтверджується рішенням Господарського суду Донецької області від 27.07.2017 року по справі № 905/511/17.

Також зауважив, що 30.06.2017р. ПАТ НЗФ звернулося до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз з заявою №67-6601/8295 про надання висновку експертно-економічного дослідження. За результатами проведеної експертизи судовим експертом, зроблено висновки, про те, що у ПАТ НЗФ виникає право на відображення сум ПДВ у складі податкового кредиту по операціям з придбання товарів у ТОВ Траф Альянс , оскільки надані документи для дослідження відповідають вимогам законодавства, містять усі необхідні реквізити, що дають право вважати вказані документи такими, що підтверджують факт здійснення вказаної господарської операції з ТОВ Траф Альянс , документально підтверджено придбання ПАТ НЗФ товарів у ТОВ Траф Альянс за період 2014 - 2015 років, які знайшли своє відображення в бухгалтерському та податковому обліку ПАТ НЗФ.

02.10.2018 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що у разі недобросовісності контрагента покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин. Щодо висновку експертизи зазначено, що предмет позову не потребує спеціальних знань для з'ясування достовірності висновків, зазначених в акті перевірки.

Представники позивача у судовому засіданні просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що у період з 21.09.2015 року по 23.09.2015 року посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 18.09.2015 року № 238 проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку Публічного акціонерного товариства „Нікопольський завод феросплавів з питань дотриманням вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Траф Альянс" (код ЄДРПОУ 39338409) за період 01.04.2015 р. по 30.06.2015 р., за результатами якої складено акт від 30.09.2015 року №108/28-01-47-00186520.

За результатами перевірки складений акт від 30.09.2018 року №108/28-01-47/00486520, у висновку якого зазначено, що встановлені порушення вимоги п п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 200.4 ст.200, з урахуванням норм п.44.1 ст. 44, ПК України ПАТ НЗФ завищено податковий кредит всього у сумі 3 502 614 грн., у тому числі за квітень 2015 року у сумі 497425 грн., за травень 2015 року у сумі 804850 грн., за червень 2015 року у сумі 2200339 грн.

Вищенаведені порушення призвели до:

- завищення від'ємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за квітень 2015 року у сумі 497425 грн., за травень 2015 року у сумі 804850 грн., за червень 2015 року у сумі 2200339 грн.;

- завищення від'ємного значення сум податку на додану вартість у сумі 3 502 614,00 грн., яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

В обґрунтування висновку про нереальність господарських операцій з "Траф Альянс" у квітні-червні 2015 року податковим органом зазначено наступне:

- згідно специфікацій до договору поставки №1502046 від 09.04.15р., виробником продукції зазначено ТОВ Антаріс , однак жодних реквізитів підприємства виробника не вказано;

- до перевірки позивачем були надані висновки випробувальної лабораторії ТОВ "PC Проспера" та ТОВ "СЗЖ Україна", в яких не зазначена жодна інформація про виробника продукції, придбаної ПАТ НЗФ в квітні - червні 2015 року;

- до перевірки ПАТ НЗФ сертифікати якості та/або паспорт якості безпосереднього виробника товару не надано;

- в залізничних накладних відсутні дані про власника товару, зокрема, ТОВ "Траф Альянс" та участь ТОВ "Траф Альянс" в процесі руху вугілля;

- відправник товару згідно залізничних накладних - ТОВ РС Проспера (код ЄДРПОУ 37358355) Донецька обл., Шахтарський р-н, с. Молодецьке, вул. Цветочна, буд. 11 (відсутні відомості щодо евакуації підприємства з зони проведення антитерористичної операції), кількість працюючих - 1 - директор та головний бухгалтер в одній особі, основні фонди відсутні. ТОВ РС Проспера , маючи в штаті одного працівника, фізично не могло здійснювати діяльність по відправленню вугілля зі станції Постниково Донецької залізниці, та проведенню лабораторних досліджень вугілля, що свідчить про нереальність господарських операцій;

- в ході перевірки встановлено - невідповідність номенклатури реалізованих та придбаних товарів, зокрема в залізничних накладних № 50803907, 50804079 вказано Антрацит. Уголь марки АС, маркирован известью , однак, згідно податкових накладних визначено найменування товару: вугілля марки АКО, марки АШ.

- перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до податкового кредиту суми податку підтверджені наступними податковими накладними, які виписано під кожен вагон продукції, а не під обсяг поставок по актам здачі приймання товару.

- до перевірки позивачем були надані листи від постачальника ТОВ "Траф Альянс" № 20 від 17.04.2015 року та № 34 від 20.04.2015 року, в яких повідомлено про допущену помилку щодо марки поставляємого вугілля, однак, у вищезазначених листах були вказані не всі вагони з невідповідною номенклатурою;

- в задекларованих ланцюгах придбання та постачання вугілля не можливо дослідити походження товару внаслідок відсутності в ланцюгах взаємовідносин постачальників та виробників цього вугілля, як початкового джерела формування ПДВ, що в свою чергу свідчить про нереальність господарських операцій.

- за результатами аналізу баз даних ДПІ по ТОВ "Траф Альянс" встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

19.10.2015 року на підставі акта перевірки від 30.09.2018 року №108/28-01-47/00486520 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000524700 та № 0000534700.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Суд вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, є хибними, а реальність виконання господарських операцій позивача з ТОВ Траф Альянс підтверджується з огляду на наступне.

Між ПАТ НЗФ та ТОВ Траф Альянс укладено договір поставки №1502046 від 09.04.2015 року, згідно умов якого постачальник зобовязується передати у власність покупцеві товар, вказаний в специфікації (додатку) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами, передбаченими цим договором.

Згідно Специфікації №1 до договору №1502046 від 09.04.2015 року, контрагент зобовязався у квітні 2015 року поставити позивачу вугілля сорту АМ (фр. 13-25 мм.), виробник ТОВ Антаріс , за ціною 130 дол./США за 1т., що за курсом НБУ до гривні станом на 09.04.2015 року становило 3 056,34 грн. без ПДВ, загальною кількістю 1000 т. на загальну суму разом з ПДВ в розмірі 3667612,26 грн., на умовах поставки станція Нікополь Придніпровської залізниці, згідно з правилами Інкотермс 2010.

На підтвердження отримання товару вугілля сорту АМ позивачем надані: рахунки-фактури від 06.05.2015 року № 2808, від 23.05.2015 року № 11003, акти здачі-приймання товару від 06.05.2015 року, 23.05.2015 року, залізничні накладні від 29.04.2015 року № 51142966, № 51142164, № 51143659, платіжні доручення від 08.06.2015 року № 177863, видаткові накладні від 06.05.2015 року № РН-2508, від 23.05.2015 року № РН-11003, податкові накладні від 06.05.2015 року № 2508, від 23.05.2015 року № 11003, розрахунок від 15.06.2015 року № 7015, посвідчення про якість вугілля від 29.04.2015 року № 6, № 4, звіт про інспекцію № ZA1520-0577/56, № ZA1520-0577/164.

Згідно Специфікації №3 до договору №1502046 від 09.04.2015 року, контрагент зобовязався у квітні 2015 року поставити позивачу вугілля сорту АШ (фр. 0-6 мм.), виробник ТОВ Антаріс , за ціною 80 дол./США за 1т., що за курсом НБУ до гривні станом на 09.04.2015 року становило 1 880,83 грн. без ПДВ, загальною кількістю 1000 т. на загальну суму разом з ПДВ в розмірі 2 256 992,16 грн., на умовах поставки станція Нікополь, Придніпровської залізниці, згідно з правилами Інкотермс 2010.

На підтвердження отримання товару вугілля сорту АШ позивачем надані: акт здачі-приймання товару від 24.04.2015 року, залізничні накладні від 17.04.2015 року № 50854959, № 50853985, від 20.04.2015 року № 50911924, від 23.04.2015 року № 50971258, від 15.04.2015 року № 50804079, № 50803907, видаткові накладні від 24.04.2015 року № РН-11531, № РН-11507, № РН-11508, № РН-11509, № РН-11510, № РН-11511, № РН-11512, № РН-11513, № РН-11514, № РН-11515, № РН-11516, № РН-11517, № РН-11518, № РН-11519, № РН-11520, податкові накладні від 24.04.2015 року № 11507, № 11508, № 11509, № 11510, № 11511, № 11512, № 11513, № 11514, № 11515, № 11516, № 11517, № 11518, № 11519, № 11520, № 11531, посвідчення про якість вугілля від 15.04.2015 року № 8, звіт про інспекцію № ZA1520-0412/104, № ZA1520-0412/105, № ZA1520-0412/103.

Згідно Специфікації №2 до договору №1502046 від 09.04.2015 року, контрагент зобовязався у квітні 2015 року поставити позивачу вугілля сорту АКО (фр. 25-100 мм.), виробник ТОВ Антаріс , за ціною 175 дол./США за 1т., що за курсом НБУ до гривні станом на 09.04.2015 року становило 4 114,31 грн. без ПДВ, загальною кількістю 1000 т. на загальну суму разом з ПДВ в розмірі 4937170,35 грн., на умовах поставки станція Нікополь, Придніпровської залізниці, згідно з правилами Інкотермс 2010.

Згідно Специфікації №4 від 12.05.2015 року до договору №1502046 від 09.04.2015 року, контрагент зобовязався у травні, червні 2015 року поставити позивачу вугілля сорту АКО (фр. 25-100 мм.), виробник ТОВ Антаріс , за ціною 175 дол./США за 1т., що за курсом НБУ до гривні станом на 12.05.2015 року становило 3 603,23 грн. без ПДВ, загальною кількістю 3000 т. на загальну суму разом з ПДВ в розмірі 12 971 628 грн., згідно з правилами Інкотермс 2010.

На підтвердження отримання товару вугілля сорту АКО позивачем надані: акти здачі-приймання товару від 24.04.2015 року, від 06.05.2015 року, від 23.05.2015 року, від 17.06.2015 року, від 01.06.2015 року, від 04.06.2015 року, залізничні накладні від 17.04.2015 року № 50853969, від 20.04.2015 року № 50911957, від 17.04.2015 року № 50854892, від 29.04.2015 року № 51142065, від 29.04.2015 року № 51143162, від 29.04.2015 року № 51143485, від 18.05.2015 року № 51534303, від 29.04.2015 року № 51143055, від 05.06.2015 року № 51984011, від 04.06.2015 року № 51952042, від 04.06.2015 року № 51952034, від 29.04.2015 року № 51143659, від 25.05.2015 року № 46328431, від 16.05.2015 року № 51513414, від 16.05.2015 року № 51513455, від 20.05.2015 року № 51606036, від 20.05.2015 року № 51605798, від 23.05.2015 року № 51691384, від 23.05.2015 року № 51690782, від 21.05.2015 року № 51631380, від 21.05.2015 року № 51631299, платіжні доручення від 29.05.2015 року № 177376, від 17.06.2015 року № 177862, видаткові накладні від 24.04.2015 року № РН-11521, № РН-11522, № РН-11523, від 06.05.2015 року № РН-2507, від 23.05.2015 року № РН-11001, від 23.05.2015 року № РН-11002, від 17.06.2015 року № РН-8009, від 17.06.2015 року № РН-8008, від 01.06.2015 року № РН-1, від 04.06.2015 року № РН-1509, від 04.06.2015 року № РН-1508, від 04.06.2015 року № РН-1511, від 04.06.2015 року № РН-1510, податкові накладні від 24.04.2015 року № 11521, № 11522, № 11523, від 06.05.2015 року № 2507, від 23.05.2015 року № 11001, № 11002, від 17.06.2015 року № 8009, від 17.06.2015 року № 8008, від 01.06.2015 року № 1, від 04.06.2015 року № 1509, від 04.06.2015 року № 1508, від04.06.2015 року № 1511, від 04.06.2015 року № 1510, посвідчення про якість вугілля від 20.04.2015 року № 7, від 17.04.2015 року № 1, від 29.04.2015 року № 4, від 29.04.2015 року № 8, від 04.06.2015 року № 18, від 05.06.2015 року № 20, від 29.04.2015 року № 3, від 16.05.2015 року № 11, від 20.05.2015 року № 15, від 23.05.2015 року № 9, від 21.05.2015 року № 7, звіт про інспекцію № ZA1520-0412/98, № ZA1520-0412/99, № ZA1520-0577/132, № ZA1520-0577/133, № ZA1520-0577/134, № ZA1520-0746/55, № ZA1520-0746/56, № ZA1520-0577/234, № ZA1520-0746/13, ZA1520-0746/17, ZA1520-0746/14, ZA1520-0746/18, рахунок-фактуру від 06.05.2015 року № 2507, від 23.05.2015 року № 11001, від 23.05.2015 року № 11002, від 17.06.2015 року № 8009, від 17.06.2015 року № 8008, від 01.06.2015 року № 1, від 04.06.2015 року № 1509, від 04.06.2015 року № 1508, від 04.06.2015 року № 1511, від 04.06.2015 року № 1510.

Суд звертає увагу на те, що, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Натомість, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

На підтвердження якості отриманого від ТОВ Траф Альянс вугілля позивачем надані посвідчення якості, які видані незалежними сертифікованими лабораторіями на товар вугілля , а саме, Товариством з обмеженою відповідальністю РС Проспера та Товариством з обмеженою відповідальністю СЗЖ Україна , за встановленою формою.

Щодо не зазначення у висновках інформації про виробника товару, суд зазначає, що у за встановленою формою, у посвідченні якості не зазначається виробник товару, оскільки суб'єкт уповноважений на перевірку якості вугілля не зобов'язаний встановлювати походження вугілля, а визначає лише його якість.

При цьому, суд зазначає, що відповідачем не заперечується сам факт надходження товару, у кількості визначеній первинними документами наданими позивачем на підтвердження господарських операцій з ТОВ Траф Альянс .

Щодо невідповідності у залізничних накладних марки вугілля №50803907, №50804079, №50911358, №50854959, №50853985, №50911924 марки вугілля, а саме антрацит, вугілля марки АС, маркірований вапном, не може слугувати беззаперечним доказом нереальності господарської операції, оскільки наданими позивачем посвідченнями якості підтверджується надходження на йог адресу вугілля марки АКО та марки АШ.

Крім цього, помилки при заповненні залізничних накладних, підтверджуються у листами ТОВ Траф Альянс від 17.04.2015 року №20 та від 20.04.2015 року №34 щодо допущення помилки зазначення марки поставленого вугілля.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод, або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та невизнання понесених витрат. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, та повинні бути підтвердженими належними і достатніми доказами.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не навів, а судом не встановлено.

Спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

А відтак, за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Отже, є протиправними висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 30.09.2018 року №108/28-01-47/00486520 щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ Траф Альянс , що, у свою чергу, призвело до завищення від'ємного значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за квітень 2015 року у сумі 497425 грн., за травень 2015 року у сумі 804850 грн., за червень 2015 року у сумі 2200339 грн. та завищення від'ємного значення сум податку на додану вартість у сумі 3502614,00 грн., яке залишилося непогашеним станом на 1 липня 2015 року в податковій звітності з податку на додану вартість, що призвело до завищення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач у ході судового розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, адміністративний позов Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.10.2015 року № 0000524700 та № 0000534700 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 19.10.2015 року №0000524700, №0000534700.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на користь Акціонерного товариства Нікопольський завод феросплавів (код ЄДРПОУ 00186520) судові витрати у розмірі 57793,13 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 08.12.2018 року.

Суддя В.В. Кальник