Рішення

від 27.11.2018 по справі 0440/5655/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року Справа № 0440/5655/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

за участю:

секретаря судового засідання Туренко К.М.

представників позивача Тарковської Г.І., Карпенко В.І., Вербицької А.І.

представника відповідача Нагорного Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства ЕДЕЛЬВЕЙС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства ЕДЕЛЬВЕЙС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.04.2018 року № 0142861306; податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.04.2018 року № 0142881306; податкове повідомлення рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.04.2018 року №0142871306.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом прийнято рішення, які не відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при прийнятті податкових - повідомлень-рішень відповідачем не були враховані норми чинного законодавства України, що призвело до неправильних висновків. Вказав, що відповідачем було визнано дебіторську заборгованість, яка виникла у 2012-2014 роках в розмірі 873 520,00 грн безповоротною фінансовою допомогою, яка, на думку відповідача, повинна включатися до загального місячного оподатковуваного доходу фізичних осіб, як додаткове благо. Проте, позивач зауважив, що С(Ф)Г Едельвейс надавало в позику - грошові кошти своїм пайщикам, які підлягають поверненню і повертаються пайщиками в повному обсязі. На думку позивача, відповідачем не вірно визначено початок перебігу строку позовної давності. Позивач пояснив, що в договорах позики, укладених між фізичними особами та С(Ф)Г ЕДЕЛЬВЕЙС , не були вказані строки повернення позики, тому позивач вважає, що позика має бути повернута в новному обсязі протягом тридцяти днів від дня пред'явлення С(Ф)Г Едельвейс вимоги про це до позичальника, і тільки після неповернення позики протягом тридцяти днів від дня вимоги, починається перебіг строку позовної давності.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їх винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зазначив, що боргові документи мають підтверджувати дві обставини: факт отримання боржником грошей, їх кількості та точно визначений строк повернення грошей або речей, а у разі його відсутності - момент вимоги. Проте, зі змісту заяв фізичних осіб, можна дійти висновку що за формою та змістом вони є безстроковими розписками, які не відповідають вимогам навіть боргових (підтверджуючих документів), адже даними заявами не встановлено точно строк повернення грошей. Тому, представник відповідача вважає, що його твердження стосовно того, що договори отримання позики (фінансової допомоги) між СФГ Едельвейс та фізичними особами у перевіряємий період не було укладено та не встановлено кінцевий строк сплати фінансових зобов'язань є обгрунтованим та вмотивованим. Також зауважив, що не визнання позивачем С(Ф)Г Едельвейс позик укладених з позивачем безнадійними немає жодного значення для вирішення справи, адже безнадійна заборгованість - це заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка СФГ Едельвейс з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 13.04.2018 року №18535/04-13-0/31831541.

ГУ ДФС у Дніпропетровській області встановлено порушення:

- пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168, пп. 176.2.а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - не нарахування, неутримання та не перерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, враховуючи вимоги п. 164.6 ст. 164, п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України за результатами перевірки донараховано податок на доходи фізичних осіб за 01.01.2015 по 31.12.2017 в розмірі 158 111,02 грн.;

- п.п.1.2, 1.3, 1.4 п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу не нарахування, неутримання та не сплата (перерахування) до бюджету військового збору, враховуючи вимоги п.п. 1.3 п.п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу за результатами перевірки донараховано військового збору за 01.01.2015 по 31.12.2017 в розмірі 13102,80 грн;

- п.51.1 ст. 51, п. 176.2.б ст. 176 Податкового кодексу податкових розрахунків за формою 1-ДФ за 1 квартал 2015 р., II квартал 2015 р., III квартал 2015 р., IV квартал 2015 р., за І квартал 2016 р., II квартал 2016 р., III квартал 2016 р., IV квартал 2016 р., за І квартал 2017 р., II квартал 2017 р. надані до Західно-Донбаської ОДПІ (Петропавлівське відділення) з інформацією не в повному обсязі.

Не погодившись із висновком акту перевірки, С(Ф)Г Едельвейс було подано заперечення на акт перевірки.

08 травня 2018 року поштою СФГ Едельвейс отримано лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області ДФС України від 04 травня 2018 року вих. № 24110/10/04-36-13-06-17 про залишення без змін висновку до акту перевірки.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 року № 0142861306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 158111,02 грн. штрафні (фінансові) санкції 110932,47 грн.; податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 року № 0142881306, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору на 13102,80 грн., штрафні (фінансові) санкції 9219,06 грн.; податкове повідомлення-рішення від 20.04.2018 року № 0142871306, яким застосовано штрафну санкцію в сумі 510 грн.

З акту перевірки вбачається, що в ході перевірки встановлено, що згідно наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, а саме оборотно-сальдових відомостей по дебіту рахунку 377 (розрахунки з іншими дебіторами) по 49 фізичним особам станом на 01.01.2015 встановлено дебіторську заборгованість в розмірі 1 141 764,00 грн., яка виникла у 2012-2014 роках за надану С(Ф)Г Едельвейс таким особам фінансову допомогу.

В акті зазаначено, що фінансова допомога надавалася на підставі заяв фізичних осіб, які згідно наданих до перевірки договорів оренди землі, укладених строком на 10 років, були пайщиками підприємства.

Договори на отримання позики (фінансової допомоги), акти взаємозаліку між С(Ф)Г Едельвейс та фізичними особами у перевіряємому періоді не укладалися. Цей факт засвідчено підприємством у запереченні на сторінці 2 доказом письмового укладання договору позики між позикодавцем С(Ф)Г Едельвейс та позичальником фізичною-особою є заява про надання позики, видатковий касовий ордер про видачу готівкових коштів .

Згідно оборотно-сальдових відомостей по дебіту рахунку 377 та кредиту рахунку 685 (розрахунки з іншими дебіторами/кредиторами), встановлено, що погашення фізичними особами (пайщиками) фінансової допомоги здійснювалось С(Ф)Г Едельвейс за рахунок нарахування (виплати) орендної плати за паї, згідно договорів оренди землі до 20 грудня.

Також, з акту перевірки вбачається, що у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 підприємством згідно оборотно-сальдових відомостей з дебіту рах. 377 до кредиту рах. 685 було зараховано (зменшено) дебіторську заборгованість на суму в розмірі 268 244,00 грн. за рахунок нарахування (виплати) орендної плати за паї.

Залишок непогашеної суми дебіторської заборгованості (неповернутої фінансової допомоги), яка виникла у 2012-2014 роках, станом на 01.01.2015 становить - 873 520,00 гривень.

Перевіряючими в акті було зазначено, що підприємством за перевіряємий період не надано листи, претензійні листи та інші документи, щодо підтвердження повернення фізичними особами раніше виданої фінансової допомоги протягом трьох років (1095 днів).

Виходячи з вищенаведеного, перевіряючі дійшли висновків, що дебіторська заборгованість, яка виникла у 2012-2014 роках в розмірі 873 520,00 грн., вважається безповоротною фінансовою допомогою, та включається до загальномісячного оподаткованого доходу фізичних осіб, як додаткове благо згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Таким чином, С(Ф)Г Едельвейс не нарахувано, не утримано та не сплачено (перераховано) до бюджету податок на доходи фізичних осіб у сумі 158 111,02 грн. та військового збору у сумі 13 102,80 гривень.

Крім того, перевіркою форми 1ДФ за І, II, III, IV квартали 2015,1, II, III, IV квартали 2016,1, II, III, IV квартали 2017 встановлено, що С(Ф)Г Едельвейс при подачі вищевказаної звітності не включені сума виплачених грошових коштів (фінансова допомога) фізичним особам за ознакою доходу -153.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Статтею 202 Цивільного кодексу України визначені поняття та види правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути пред ставлена однією або кількома особами.

Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.

Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосову ються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не супе речить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Частиною 1 ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з пере дачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п.2 ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України).

Ця особливість реальних договорів зазначена в частині другій ст.640 Цивільного кодексу України, за якою якщо відповідно до акта цивільного за конодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми пози чальнику.

Абзацом 2 частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України встано влено, що якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи судом встановлено, що позика між позичальником - фізичною особою та С(Ф)Г Едельвейс ук ладалася в письмовій формі, шляхом складання кількох документів. Зокрема, заяви про надання позики, в якій зазначена сума позики та обов'язок повер нення її в повному обсязі, видаткового касового ордеру, в якому вказана підстава видачі коштів, а саме надання позики, тощо. На заяві проставлена резолюція керівника С(Ф)Г Едельвейс про згоду на надання такої позики.

Суд зосереджує увагу на тому, що в долучених до матеріалів справи копіях договорів позики, укладених між фізичними особами (45 фізичних осіб) та С(Ф)Г Едель вейс , не були вказані строки повернення позики. Таким чином, суд вважає, що позика має бути повернута в повному обсязі протягом тридцяти днів від дня пред'явлення С(Ф)Г Едельвейс вимоги про це до позичальника. Та у випадку неповер нення фізичною особою позики протягом тридцяти днів від дня вимоги, починається перебіг строку позовної давності.

Під час судового розгляду з'ясовано та підтверджено представниками позивача, що С(Ф)Г Едельвейс такі вимоги позичальникам - фізичним особам не направляло та не вручало.

З долученої до матеріалів справи бухгалтерської довідки про погашення виданої позики, яка завірена печаткою С(Ф)Г Едель вейс та підписом головного бухгалтера, судом встановлено, що позичальники частинами повертають позики протягом декількох років (2013-217рр.). Позики повертаються в повному обсязі.

При цьому, під час судового розгляду представники С(Ф)Г Едельвейс зауважили, що не визнають позики, ук ладені з позичальниками, безнадійними, не списують їх. Проте, в разі не повернен ня позик в строк, С(Ф)Г Едельвейс буде звертатись до суду.

Пп. 14.1.257 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати позики, надані С(Ф)Г Едельвейс , безповоро тною фінансовою допомогою.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або пово ротній основі.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування про центів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Згідно з пп. 14.1.54 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними робото давцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 розд. IV Податкового кодексу України, платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - рези дент, яка отримує, зокрема, доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України визна чено, зокрема, що об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які опо датковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та до ходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Податкового кодексу України (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставками, визначеними у ст. 167 ПКУ.

Пп. 165.1.31 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу Украї ні визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (зміни внесені Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи ), тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України.

Разом з цим, відповідно до пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподатку ванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18,165.1.25, 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об'єктом (базою) оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.04.2018 року №0142861306, №0142881306, №0142871306 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України , ст.ст. 242-246 , 25 0Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Селянського (фермерського) господарства ЕДЕЛЬВЕЙС до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 20.04.2018 року №0142861306, №0142881306, №0142871306.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області на користь Селянського (фермерського) господарства ЕДЕЛЬВЕЙС (код ЄДРПОУ 31831541) судові витрати у розмірі 4378,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 06.12.2018 року.

Суддя В.В. Кальник