Рішення

від 11.01.2019 по справі 283/1598/18

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/1598/18

Провадження №2/283/38/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Міхненка С.Д.

за участю

секретаря - Ільніцької С.В.

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк та приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, третя особа Малинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Житомирській області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2018 року до Малинського районного суду надійшла дана позовна заява в якій позивач посилається на те, що 04 липня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис № 5503, за яким з ОСОБА_2 стягнуто на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованості за кредитним договором № KЗVPGA15006369 від 12 липня 2007 року в розмірі 107162,92 долари США , що за курсом НБУ станом на 05 травня 2016 року становить 2699999,88 грн. та 1700 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, а всього 2701699,88 грн.

Позивач вважає, що нотаріус не дотримався вимог законодавства, яким врегульовано порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах. У зв'язку з наведеним, позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав повністю просить вимоги задовольнити.

24 вересня 2018 року від приватного нотаріуса ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона зазначила, що позовна заява задоволенню не підлягає, оскільки виконавчий напис був вчинений за наявністю всіх передбачених документів, з дотриманням вимог ст.88 ЗУ Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Також зазначила, що у відповідності до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 січня 1992 року № 2 Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні , у справах щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса належним відповідачем є кредитор , тобто - АТ КБ Приватбанк .

У зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позовної заяви (а.с.69-72).

У судове засідання представники Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк та Малинського районного відділу державної виконавчої служби не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов в частині вимог до АТ КБ Приватбанк підлягає задоволенню повністю, а в позові до приватного нотаріуса ОСОБА_3 слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 травня 2011 року позов ПАТ КБ Приватбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Українське фінансове агентство Верус , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено повністю та вирішено: стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Приватбанк у рахунок повернення заборгованості за кредитним договором № К3VPGA15006369 від 12.07.2007 року - 7 397 744 грн. 12 коп. ( а.с. 25).

Дане рішення залишено в силі відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року ( а.с. 34) та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2012 року. ( а.с.36 ).

04 липня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за № 5503, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості за кредитним договором № KЗVPGA15006369 від 12 липня 2007 року в розмірі 107162,92 долари США, що за курсом НБУ станом на 05 травня 2016 року становить 2699999,88 грн. та 1700 грн. витрат за вчинення виконавчого напису , а всього 2701699,88 грн. ( а.с.52).

26 травня 2017 року старшим державним виконавцем Печерського районного відділу ДВС ГТУЮ у м. Києві ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 5503 від 04.07.2016 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ Приватбанк заборгованості в розмірі 2701699,88 грн. (а.с.44).

Матеріали виконавчого провадження передано для виконання до Малинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Житомирській області. ( а.с. 43).

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтями 87,88 вищевказаного Закону визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у

відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно Розділу 2 глави 16 п.3.1. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Таким чином, можна зробити висновок, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15 , 16 , 18 ЦК України , статей 50 , 87 , 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно з пунктом 284 Інструкції нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості боржника перед стягувачем. При цьому заборгованість боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені вищезазначеним Переліком документів.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у загальному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів (пункт 286 Інструкції).

Отже, в основі вчинення вказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної заборгованості.

Приватним нотаріусом ОСОБА_3 було направлено до суду відзив на позовну заяву, однак не надано переліку документів, що подавались стягувачем для вчинення виконавчого напису на підтвердження наявності заборгованості ОСОБА_2

Згідно статей 257,261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Ураховуючи вищенаведене та оскільки при зверненні банку до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в розмір повної суми заборгованості за вищевказаним кредитним договором включено період з 12.07.2007 року по 05.05.2016 року, розмір відсотків та пені за указаний період, тобто зазначену у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

Як вбачається з виконавчого напису, строк за який провадиться стягнення, - вісім років, дев'ять місяців двадцять три дня.

Тому суд уважає що виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом ОСОБА_3 з порушенням вимог статті 88 Закону України Про нотаріат та пункту 284 Інструкції та підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача до відповідача АТ КБ Приватбанк .

Разом з тим суду вважає, що в задоволенні позову до відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_3 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 січня 1992 року № 2 Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні та з урахуванням положень, передбачених ч.12 ст.28 ЦПК України, у справах щодо оскарження виконавчого напису нотаріуса належним відповідачем є кредитор.

Таким чином приватний нотаріус ОСОБА_3 є неналежним відповідачем у даній справі.

За правилами ст. 141 ЦПК України , суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1057,20 грн., які, пов'язані із сплатою судового збору в розмірі 704,80 грн. та витрати за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 352,40 грн. грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1-18,81,141,142,209-245,259,264,265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис, вчинений 04 липня 2016 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за № 5503 про стягнення з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними державного реєстру фізичних осіб - платників податків -НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк місцезнаходження м. Київ вул. Грушевського,1-д, заборгованості за кредитним договором № KЗVPGA15006369 від 12 липня 2007 року в розмірі 107162,92 долари США , що за курсом НБУ станом на 05 травня 2016 року становить 2699999,88 грн. та 1700 грн. витрат за вчинення виконавчого напису, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 1057,20 грн.

В позові ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_5