Постанова

від 15.01.2019 по справі 814/1545/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2019 р.м.ОдесаСправа № 814/1545/18

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С. Місце ухвалення: м. Миколаїв.

Дата складання повного тексту:03.09.18

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Миколаївського базового медичного коледжу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Миколаївського базового медичного коледжу про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Миколаївського базового медичного коледжу (далі МБМК) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо відмови в наданні запитуваної публічної інформації, а саме:

· копії діючих договорів оренди приміщень МБМК станом на 29 березня 2018 року;

· які приватні фізичні особи та юридичні особи діють на території МБМК, яку підприємницьку діяльність на території МБМК вони ведуть;

· надати копії договорів, які були укладені із фізичними або юридичними особами, що вели підприємницьку діяльність на території МБМК період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2018 року;

· надати розмір орендної плати, яку сплачують орендарі за кв. м. площі МБМК;

· повідомити, чи ведеться облік орендарів;

- зобов'язання протягом п'яти робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду надати їй публічну інформацію, а саме:

· копії діючих договорів оренди приміщень МБМК станом на 29 березня 2018 року;

· які приватні фізичні особи та юридичні особи діють на території МБМК, яку підприємницьку діяльність на території МБМК вони ведуть;

· надати копії договорів, які були укладені із фізичними або юридичними особами, що вели підприємницьку діяльність на території МБМК період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2018 року;

· надати розмір орендної плати, яку сплачують орендарі за кв. м. площі МБМК;

· повідомити, чи ведеться облік орендарів.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що вона звернулась до відповідача із запитом від 29 березня 2018 року про отримання публічної інформації, проте відповідачем було відмовлено у наданні запитуваної інформації у зв'язку з недотриманням позивачем вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації". Позивач вважає вказану відмову необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, порушує права позивача щодо доступу до інформації, у зв'язку з чим просила суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач позов не визнав, 31 липня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що відповідач не є розпорядником інформації в розумінні абз.3 п.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та запитувана інформація не становить суспільний інтерес відповідно до Закону України "Про інформацію", у зв'язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року:

1. Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) задоволений частково.

2. Визнано протиправними дії МБМК (вул. Космонавтів, 79/1, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 02011456) щодо відмови у наданні ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, і.к. НОМЕР_1) запитуваної публічної інформації, а саме: копії діючих договорів оренди приміщень МБМК станом на 29 березня 2018 року; які приватні фізичні особи та юридичні особи діють на території МБМК, яку підприємницьку діяльність на території МБМК вони ведуть; надати копії договорів, які були укладені із фізичними або юридичними особами, що вели підприємницьку діяльність на території МБМК в період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2018 року; надати розмір орендної плати, яку сплачують орендарі за кв. м. площі МБМК; повідомити, чи ведеться облік орендарів.

3. Зобов'язано МБМК (вул. Космонавтів, 79/1, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 02011456) надати ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, і.к. і.к.НОМЕР_1) публічну інформацію, а саме: копії діючих договорів оренди приміщень МБМК станом на 29 березня 2018 року; які приватні фізичні особи та юридичні особи діють на території МБМК, яку підприємницьку діяльність на території МБМК вони ведуть; надати копії договорів, які були укладені із фізичними або юридичними особами, що вели підприємницьку діяльність на території МБМК в період з 01 січня 2016 року по 29 березня 2018 року; надати розмір орендної плати, яку сплачують орендарі за кв. м. площі МБМК; повідомити, чи ведеться облік орендарів, у строк, визначений ст. 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI.

4. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань МБМК (вул. Космонавтів, 79/1, м. Миколаїв, 54028, код ЄДРПОУ 02011456) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, і.к. і.к.НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

В апеляційній скарзі МБМК ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги:

- розпорядником публічної інформації в розумінні п.2 ч.1 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" можуть бути комунальні організації з приводу використання (витрачання на певні цілі) коштів (грошових одиниць - гривень), а не запитуваної ОСОБА_3 інформації про розпорядження коледжем своїм нерухомим майном (оренди майна) та розміру орендної плати, яка є лише договірною грошовою величиною, та не стосується саме використання (витрачання) бюджетних коштів.

- Також суд першої інстанції хибно застосував положення ч.5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Однак, ненадана позивачу інформація, за своїм статусом не є конфіденційною ні таємною ні службовою.

А згідно змісту п.5 ст. 6 вищевказаного Закону України: не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Суд застосувавши до коледжу, для визначення статусу розпорядника інформації, п.2 ч. 1 ст. 13 цього Закону України підтвердив лише обов'язок коледжу, як розпорядника надавати інформацію саме про використання бюджетних коштів.

Тому запити про користування чи розпорядження комунальним майном, у тому числі копії відповідних документів, умови отримання майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали це майно не є інформацією про використання бюджетних коштів.

Тому відносно даного конкретного запиту коледжу не є розпорядником публічної інформації в розумінні законну.

- Позивач не наводить в своєму запиті та в позові доказів, які б свідчили, що саме запитувана інформація створює суспільний інтерес (свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо) чи по ній ведеться актуальна дискусія.

Виходячи з вищевикладеного в рішенні суду першої інстанції було допущено ряд помилок, зокрема: виходячи зі змісту запитуваної інформації МБМК було невірно віднесено до розпорядника публічної інформації, до коледжу було не могло бути застосовано положення ст. 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" про перелік підстав, за якими розпорядник вправі відмовити у задоволені запиту, суд першої інстанції зазначив, що запитувана інформація мостить суспільний інтерес, хоча жодних аргументованих підстав для віднесення її до такої наведено не було.

У відзиві ОСОБА_3 на апеляційну скаргу вказується, що судове рішення суду першої інстанції повністю ґрунтується на нормах матеріального права та не підлягає скасуванню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги МБМК, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження:

29 березня 2018 року ОСОБА_3 звернулась із інформаційним запитом до МБМК, в якому остання просила надати вищевказану публічну інформацію.

Однак, листом від 03 квітня 2018 року №11/212 відповідач відмовив у задоволенні інформаційного запиту у зв'язку з недотриманням позивачем вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Вважаючи дії відповідача такими, що порушують положення Закону України "Про доступ до публічної інформації" в частині ненадання публічної інформації за запитом, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у МБМК, як розпорядника інформації, наявний обов'язок, і законодавчо передбачені підстави для надання позивачу запитуваної інформації, а підстава ненадання такої інформації, на яку він посилається у своїй відповіді, не відповідає вичерпному переліку підстав відмови розпорядником інформації в задоволенні публічного запиту.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача надати публічну інформацію протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду, суд виходив з того, що розпорядник інформації не обмежується цим строком при наданні запитувачу відповіді на його запит та запитуваної ним інформації та може його продовжити до 20 робочих днів. Таким чином, суд вважав за необхідне задовольнити позов в цій частині позовних вимог шляхом зобов'язання відповідача надати ОСОБА_3 публічну інформацію, у строк, визначений ст. 20 Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-14, 73, 74, 77, 78 КАС України, ст.ст. 1, 5, 6, 13, 19, Закону України "Про доступ до публічної інформації", ст. 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів".

Судова колегія не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до ст. 1 цього Закону України публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Так, у відповідності до ч.2 ст. 29 Закону України "Про інформацію" предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом суспільного інтересу у запиті є контроль за раціональним використанням майна громади міста та бюджетних коштів, що виділяються на медичне обслуговування населення та оздоровлення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють:

1) інформацією про стан довкілля;

2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;

3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян;

4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Разом з тим, згідно п.2 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів" публічні кошти - це кошти державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, кредитні ресурси, надані під державні та місцеві гарантії, кошти Національного банку України, державних банків, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України (далі - Пенсійний фонд), фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також кошти суб'єктів господарювання державної і комунальної власності, отримані ними від їхньої господарської діяльності.

Суб'єкти господарювання державної і комунальної власності - підприємства, утворені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань і здійснення платежів, у тому числі державні, казенні, комунальні підприємства, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їхні дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державним, у тому числі казенним, комунальним підприємствам та господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, об'єднання таких підприємств. (п.3 ч.1 ст. 1 Закону України "Про відкритість використання публічних коштів").

Як вбачається з матеріалів справи та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, МБМК є комунальною організацією.

Засновник - Миколаївська обласна державна адміністрація.

Відповідно до п.5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.

За таких обставин, відповідач є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів, оскільки не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Крім того, ч.7 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Як вбачається з матеріалів справи, запит про надання публічної інформації від 29 березня 2018 року (а.с.23,24) відповідає вимогам, встановленим ст. 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації", та, зокрема, стосується господарської діяльності апелянта, щодо якої ведеться актуальна дискусія (посилання на статті у мережі Інтернет (а.с.10, 19-21)).

Безпосередньо з тексту наявного у справі запиту про доступ до публічної інформації, вбачається, що ОСОБА_3 просила надати інформацію, яка стосується саме володіння, користування чи розпорядження державним майном та використання бюджетних коштів.

Таким чином, доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених ч.5 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" .

Отже, у цьому контексті, така інформація є суспільно необхідною, а комунальні підприємства є її розпорядниками (п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого Адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" від 29 вересня 2016 року №10).

Таким чином, у апелянта, як розпорядника інформації, наявний обов'язок, і законодавчо передбачені підстави для надання позивачу запитуваної інформації, а підстава ненадання такої інформації, на яку він посилається у своїй відповіді, не відповідає вичерпному переліку підстав відмови розпорядником інформації в задоволенні публічного запиту, що було вірно встановлено судом першої інстанції.

Щодо вимог про зобов'язання відповідача надати публічну інформацію протягом 5 робочих днів з дня набрання чинності рішенням суду, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов ОСОБА_3 в цій частині шляхом зобов'язання відповідача надати публічну інформацію, у строк, встановлений ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки розпорядник інформації не обмежується строком в п'ять днів при наданні запитувачу відповіді на його запит та може його продовжити строк розгляду запиту до двадцяти робочих днів.

Так, за загальним правилом (ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України) відповідь на запит щодо отримання певної інформації надається розпорядником інформації не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання відповідного запиту та, в окремих випадках (у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних) може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

За таких підстав, суд першої інстанції правомірно задовольнив позов ОСОБА_3 частково.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат (ст. 139 КАС України).

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, п.2 ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Миколаївського базового медичного коледжу залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 15 січня 2019 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Ступакова І.Г. Лук'янчук О.В.