ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"11" січня 2019 р. Справа № 924/984/18
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Макоціни Ю.П., розглянувши матеріали справи
за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ
до приватного підприємства «Егрегор» в особі ліквідаційної комісії, м. Хмельницький
про зобов'язання визнати кредиторські вимоги в розмірі 83419,48 грн. та включити до проміжного ліквідаційного балансу
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 03.01.2017 р. №119-К-О
від відповідача: не з'явився
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
встановив: акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", м. Київ звернулось до суду з позовом до приватного підприємства "Егрегор" в особі ліквідаційної комісії, м. Хмельницький про зобов'язання визнати кредиторські вимоги із заборгованості, яка утворилася за договором №б/н від 08.04.2011 р. станом на 22.08.2018 р. в розмірі 83419,48 грн., в тому числі заборгованість за кредитом -10751,87 грн., заборгованість за відсотками - 26609,69 грн., заборгованість по комісії - 5716,01 грн., пеня -40341,91 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.
Ухвалою суду від 16.11.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. Ухвалами суду від 05.12.2018 р., 12.12.2018 р. підготовче засідання відкладалось. Ухвалою суду від 21.12.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 11.01.2019 р.
Вимоги позивач мотивує наявною заборгованістю відповідача та ухиленням ліквідаційної комісії відповідача від виконання обов'язку щодо визнання заборгованості перед позивачем та включення його вимог до проміжного ліквідаційного балансу. Правовими підставами зазначає ст. ст. 11, 112, 207, 549, 611, 634, 639, 1048, 1054, 1066, 1067, 1069 ЦК України, ст. ст. 67, 174, 179, 193, 230 ГК України.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, заявлених у позові.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з не надав, про причини неявки та неподання відзиву не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача, зазначену в ЄДРЮО, ФОП та ГФ та позовній заяві, повернуті з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
08.04.2011 р. приватне підприємство "Егрегор" звернулося до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" із заявою про відкриття поточного рахунку та карткою із зразками підписів і відбитка печатки.
Підписанням цієї заяви приватне підприємство "Егрегор" погодилось з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування та Розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://www.privatbank.ua, https://www.client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування, зобов'язалось виконувати умови договору.
Підпунктом 3.2.1.1.1. ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг і Тарифів банку (далі - ОСОБА_2) передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - „кредит") надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - „ліміт"). Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому, утворюється дебетове сальдо.
Згідно із п. 3.2.1.1.3. ОСОБА_2 кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.
Відповідно до п. 3.2.1.1.6. ОСОБА_2 ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).
За умовами п. 3.2.1.1.8. ОСОБА_2 проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до „ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі „Угода").
Підпунктами 3.2.1.1.11, 3.2.1.1.12, 3.2.1.1.13. ОСОБА_2 встановлено, що періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" не більше 35 днів. Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Відсоткова ставка до розрахунку залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена банком у порядку, передбаченому цим розділом „ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг". При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку відсотки та пеню за користуванням кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому цим розділом „ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг".
Згідно із п.п. 3.2.1.1.16, 3.2.1.1.17. ОСОБА_2 при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до „ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг", банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом „першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі. При перерахуванні клієнтом з поточного рахунку коштів за рахунок кредитного ліміту на будь-які рахунки, утримувачем яких є сам власник поточного рахунку або на будь-які пластикові картки, а також на погашення будь-яких кредитів, з суми кожного з проведених в рахунок кредитного ліміту перерахувань стягується комісійна винагорода в розмірі 3% від суми перерахувань. Клієнт доручає банку списувати суми такої комісійної винагороди, належні до сплати банку, зі свого поточного рахунку.
Відповідно до п. п. 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.1.5 ОСОБА_2 на ОСОБА_2 покладено обов'язки проводити обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта, здійснювати контроль за виконанням умов кредиту, цільовим використанням, своєчасним і повним погашенням кредиту.
Як передбачено п. 3.2.1.2.3.4. ОСОБА_2 банк має право, зокрема, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами: змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом направлення повідомлення.
До одних з обов'язків клієнта відноситься повернення кредиту (п.3.2.1.2.2.5 ОСОБА_2).
Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 ОСОБА_2 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Підпунктами 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.1.1, 3.2.1.4.1.2, 3.2.1.4.1.3. ОСОБА_2 передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточного рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню) розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетове сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.
Під „непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п.п.3.2.1.4.1.4. ОСОБА_2).
Підпунктами 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, 3.2.1.4.4. ОСОБА_2 передбачено що, відповідно до ст. 212 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.6, 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.2.4, 3.2.1.2.2.5, 3.18.2.3.4, 3.2.1.2.2.17, клієнт сплачує банку відсотки в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.1.13 (за винятком випадку реалізації банком права зміни умов, встановленого п. 3.2.1.1.8). Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, проводиться в порядку, зазначеному в п.п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.2.1.4, 3.2.1.2.2.8. Відсотки, несплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно з п. 3.2.1.2.3.4.). Сплата відсотків може бути проведена клієнтом також з інших належних йому рахунків у встановленому законом порядку. Клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може за своїм розсудом не стягувати зазначену комісію у разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень.
Клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати. Нарахування здійснюється на дату сплати (п. 3.2.1.4.5. ОСОБА_2).
Відповідно до пп. 3.2.1.4.9. ОСОБА_2 розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.
Пунктом 3.2.1.5. ОСОБА_2 встановлена відповідальність сторін, де зокрема зазначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6. клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.
Як передбачено підпунктом 3.2.1.5.4. ОСОБА_2, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років (п. 3.2.1.5.7 ОСОБА_2).
Цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум та діє в повному обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором (п.п. 3.2.1.6.1.).
Відповідно до довідки №08.7.0.0.0/150506144419 від 06.05.2015 р. банком по рахунку №26008052404785 відповідачу встановлено кредитний ліміт: станом на 08.04.2011 р. в розмірі 1000 грн., станом на 23.05.2011 р. в розмірі 15000 грн., станом на 04.03.2013 р. в розмірі 1000 грн., станом на 21.06.2013 р. в розмірі 10000 грн., станом на 20.09.2013 р. в розмірі 14000 грн., станом на 01.03.2014 р. в розмірі 14000 грн., станом на 02.03.2014р. в розмірі 13716,33 грн.
На виконання умов договору позивач здійснював обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів, що підтверджується випискою по рахунку №26008052404785 з 08.04.2011 р. по 22.08.2018 р. про рух коштів на рахунку.
Згідно з випискою з банківського рахунку заборгованість відповідача по кредитному договору в розмірі 10751,87 грн. винесено на прострочку кредиту та перенесено з рахунку №26008052404785 на рахунок №20676052415276.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ПП "Егрегор" (код ЄДРПОУ 33709977) перебуває в стані припинення з 01.04.2015 р. за судовим рішенням.
29.08.2018 р. позивач направив відповідачу заяву з кредиторськими вимогами, в якій просив визнати вимоги з оплати заборгованості за договором №б/н від 0.04.2011 р., яка виникла станом на 22.08.2018 р. в розмірі 83419,48 грн., в тому числі заборгованість за кредитом -10751,87 грн., заборгованість за відсотками - 26609,69 грн., заборгованість по комісії - 5716,01 грн., пеня - 40341,91 грн., включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу та оплатити зазначені суми заборгованості, що підтверджується копіями опису вкладення до цінного листа та фіскального чека від 29.08.2018 р.
Заява з кредиторськими вимогами відповідачем не отримана, а повернена позивачу 09.10.2018 р. із зазначенням "відправлення не вручене під час доставки: інші причини", що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" від 24.10.2018 р.
Вищезазначене з огляду на положення ст. 112 Цивільного кодексу України розцінено позивачем як ухилення відповідача від розгляду заяви з кредиторськими вимогами, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
У матеріали справи надані розрахунки заборгованості, виписки з банківського рахунку, копії статуту акціонерного товариства комерційного банку „ПриватБанк", затвердженого наказом Міністерства фінансів України (рішенням єдиного акціонера) від 21.05.2018 р. №519, наказу Міністерства фінансів України від 21.05.2018 р. №519.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
За приписами ст. 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого ст. 181 цього кодексу.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також, шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Вказане закріплено в ст. 181 Господарського кодексу України.
Статтею 180 цього кодексу передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
За приписами ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Як убачається з матеріалів справи, 08.04.2011 р. ПП "Егрегор" підписало заяву про приєднання до ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, зазначивши, що приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в ОСОБА_2 та Правилах надання банківських послуг, тарифи ПриватБанку, договір банківського обслуговування в цілому.
Таким чином, враховуючи зазначене, зміст п.3.2.1.1.16 ОСОБА_2, шляхом підписання ПП "Егрегор" заяви від 08.04.2011 р. між сторонами у справі було укладено договір банківського обслуговування, який за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.
Як передбачено ч. 1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
За приписами ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 1054 Цивільного кодексу України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як убачається з матеріалів справи, позивач надав ПП "Егрегор" кредит (кредитний ліміт на поточний рахунок), про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки по рахунку. Надання кредиту здійснювалось за рахунок наданих кредитних коштів, що узгоджується із п. п. 3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3 ОСОБА_2, якими передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту (ліміт). Кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.
Однак свої зобов'язання відповідач належним чином не виконав, оплату в повному обсязі не здійснив, утворивши заборгованість за кредитом в розмірі 10751,87 грн., за відсотками - в розмірі 26609,69 грн., за комісією - в розмірі 5716,01 грн., що відображено у наявних в матеріалах справи виписках з банківського рахунку, розрахунку заборгованості. Доказів, які би спростовували зазначене, та доказів про погашення заборгованості суду не подано.
Розділами 3.18.3, 3.18.4 ОСОБА_2 сторони, крім порядку проведення розрахунків (повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та винагороди за використання ліміту), передбачили також відповідальність сторін за порушення договірних зобов'язань.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.2.1.5. ОСОБА_2 передбачено, зокрема, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6. клієнт виплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Разом з тим п. 3.2.1.5.4. ОСОБА_2 встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої пп. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
З урахуванням вищезазначених умов, проаналізувавши доданий до позовної заяви розрахунок, суд дійшов висновку, що правомірним та обґрунтованим буде нарахування позивачем пені за договором №б/н від 08.04.2011 р. в сумі 24479,49 грн.
Як убачається з матеріалів справи (інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), ПП "Егрегор" перебуває в стані припинення з 01.04.2015 р. за судовим рішенням. При цьому строк звернення кредиторів із вимогами у відповідній інформації не визначений.
Направлена позивачем відповідачу заява з кредиторськими вимогами від 29.08.2018 р. на загальну суму 83419,48 грн. повернена позивачу 09.10.2018 р. із зазначенням "відправлення не вручене під час доставки: інші причини", що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" від 24.10.2018 р. Матеріали справи не містять інших доказів надіслання відповідачем та отримання позивачем відповіді на вищезазначену заяву.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
У статті 105 ЦК України зазначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
З огляду на викладені положення законодавства, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, враховуючи подану позивачем заяву до ліквідаційної комісії відповідача, від розгляду якої останній ухилився, суд вважає, що позивач обґрунтовано звернувся до суду з позовом, оскільки згідно з ч.3 ст. 112 ЦК України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову, звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії .
Беручи до уваги наведене вище, враховуючи обґрунтованість кредиторських вимог позивача в розмірі заборгованості за кредитом в сумі 10751,87 грн., заборгованості за відсотками в сумі 26609,69 грн., заборгованості за комісією в сумі 5716,01 грн., пені в сумі 24479,49 грн. (з урахуванням передбаченого п. 3.2.1.5.4 ОСОБА_2 трирічного строку її нарахування), суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: про зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги у вищезазначеному розмірі та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу. У позові в частині зобов'язання відповідача визнати кредиторські вимоги в розмірі 15862,42 грн. пені належить відмовити.
Згідно ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ до приватного підприємства «Егрегор» в особі ліквідаційної комісії, м. Хмельницький про зобов'язання визнати кредиторські вимоги в розмірі 83419,48 грн. з яких 10751,87 грн. заборгованості за кредитом, 26609,69 грн. заборгованості за відсотками, 5716,01 грн. заборгованості по комісії, 40341,91 грн. пені, та включити до проміжного ліквідаційного балансу задовольнити частково.
Зобов'язати приватне підприємство «Егрегор» , АДРЕСА_1 (код 33709977) в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу кредиторські вимоги акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (код 14360570) за договором від 08.04.2011 р. у розмірі 67557,06 грн., з яких 10751,87 грн. (десять тисяч сімсот п'ятдесят одна гривня 87 коп.) заборгованості за кредитом, 26609,69 грн. (двадцять шість тисяч шістсот дев'ять гривень 69 коп.) заборгованості за відсотками, 5716,01 грн. (п'ять тисяч сімсот шістнадцять гривень 01 коп.) заборгованості по комісії, 24479,49 грн. (двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 49 коп.) пені.
У решті позову відмовити.
Стягнути з приватного підприємства «Егрегор» , АДРЕСА_1 (код 33709977) в особі ліквідаційної комісії на користь акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (код 14360570) 1426,95 грн. (одну тисячу чотириста двадцять шість гривень 95 коп.) витрат зі слати судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 15.01.2019 р.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 5 прим.: 1 - до справи, 2, 3 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50), 4 - представнику позивача ОСОБА_3 (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30, 7-й поверх), 5 - відповідачу (29000, АДРЕСА_2). Всім. рек. з пов. про вруч .
Суд | Господарський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 11.01.2019 |
Оприлюднено | 16.01.2019 |
Номер документу | 79173214 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Хмельницької області
Виноградова В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні