Ухвала

від 15.01.2019 по справі 1940/1634/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

15 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3569/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Курильця А. Р. суддів -Качмара В. Я. Мікули О. І.

перевіривши апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі № 1940/1634/18 за адміністративним позовом Спільного малого підприємства "Сателіт" до Державної фіскальної служби України про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на наступне.

26.12.2018 року на адресу суду надійшла заява від скаржника про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги, в якій, зазначається, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримано 17.12.2018 року, та у зв'язку з зупиненням операцій на рахунках фіскального органу, що унеможливлює вчасну сплату судового збору, просять продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.

Апеляційний суд зазначає, що Державна фіскальна служба України, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у яких податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Суд дійшов висновку, що обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов'язку своєчасної сплати судового збору.

У встановлений суддею-доповідачем строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліків апеляційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року у справі № 1940/1634/18 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач А. Р. Курилець судді В. Я. Качмар О. І. Мікула