Постанова

від 19.06.2007 по справі 11/5958

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/5958

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "19" червня 2007 р.                                                           Справа № 11/5958

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарях                                                                                Павловській Л.П.,

за участю представників сторін:

від позивача:     Луцишина В.П. - директора

(присутнього в судовому засіданні 29.05.2007р.),

Банашко І.Ю. - представника за довіреністю №3 від 17.07.2006р.

Цуркова А.В. - засновника ПП "Содекс";

від відповідача: Воронюка Т.В. - представника за довіреністю №731 від 19.10.2006р.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Содекс", м. Красилів

Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької області

від "21" грудня 2006 р. у справі № 11/5958 ( суддя Радченя Д.І. )

за позовом Приватного підприємства "Содекс", м. Красилів Хмельницької області  

до Відкритого акціонерного товариства "Адамс", с. Жовтневе Кам"янець-Подільського

району Хмельницької області

про стягнення 67069,46 грн.

з перервою в судовому засіданні з 29 травня 2007 року по 19 червня 2007 року

згідно зі ст. 77 Господарського  процесуального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 21.12.2006р.у справі №11/5958 позов Приватного підприємства "Содекс" (м. Красилів Хмельницької області) до Відкритого акціонерного товариства "Адамс" (с. Жовтневе Кам'янець-Подільського району Хмельницької області) про стягнення 67 069,46 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 13082,82 грн. заборгованості, 392,48 грн. річних, 134,75 грн. витрат з державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач у справі подав апеляційну  скаргу, в якій просить зазначене рішення частково скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а саме:

- скаржник зазначив, що фактично відповідач своїми діями засвідчив бажання укласти зміни до договору в частині ціни робіт по ремонту сходової клітки;

- місцевим судом не встановлено, за які види робіт відповідачем було здійснено проплати у сумах 50 000 грн. та 10 000 грн. згідно з відповідними платіжними дорученнями, в яких в призначенні платежу вказано : "Аванс за БМР по договору №17/08/05-КР";

- висновок суду першої інстанції про те, що дослідження факту наявності чи відсутності заборгованості за виконані роботи по ремонту сходової клітки виходить за межі предмета спору, суперечить дійсним обставинам справи;

- суд безпідставно не врахував акт прийняття в експлуатацію закінченого реконструкцією будівництва частини третього поверху адміністративно-побутового корпусу ВАТ "Адамс" під приміщення митного поста "Кам"янець-Подільський";

- чинне законодавство не передбачає вимогу затвердження акту, про який йшлося вище, керівником замовника, проте передбачає обов"язок замовника прийняти та оплатити виконані роботи.

У судовому засіданні керівник й представник позивача ( скаржника ) апеляційну скаргу підтримали.

Відповідач у письмовому відзиві за №219 від 06.04.2007 р. на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції в оскарженій частині законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін, а скаргу ПП "Содекс" - без задоволення.

Заслухавши пояснення керівника позивача й представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, 17.08.2005 р. між ПП "Содекс" та ВАТ "Адамс" було укладено договір генпідряду на поточний ремонт адмінприміщення за       №17/08/05-КР.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі вищезазначеного  договору, за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розділу 1 договору від 17.08.2005 р. генпідрядник ( позивач ) взяв на себе зобов'язання поставити будівельні матеріали та обладнання згідно з кошторисною документацією, виконати внутрішні ремонтно-будівельні роботи приміщення, здати замовникові ( відповідачу ) об'єкт приміщення відповідно до державних будівельних норм, розроблених генпідрядником та погоджених із замовником, а замовник ( відповідач )  в свою чергу зобов'язався надати генпідрядникові будівлю для проведення вищезазначених робіт, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю профінансувати вартість виконаних робіт і матеріалів генпідряднику.

За умовами договору забезпечення технологічним, електротехнічним обладнанням, апаратурою та інструментом покладається на генпідрядника. Генпідрядник проводить також роботи, пов'язані з улаштуванням пожежної та охоронної сигналізації та супроводжує проектно-погоджувальну процедуру в відповідних установах.

Згідно з розділом 3 договору  загальна вартість поточного ремонту не повинна перевищувати 350 000,00 грн. за домовленістю сторін. Замовник проводить попередню оплату відповідно до кошторисної документації в розмірі 40% для придбання будівельних матеріалів від загальної суми кошторису на проведення робіт. Решту коштів замовник перераховує згідно з актами виконаних робіт, поданими  генпідрядником. Замовник проводить оплату генпідряднику за виконані роботи відповідно актів виконаних робіт.

З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що           загальна вартість реконструкції  приміщення  під офіс становить 315142,00 грн.               ( відповідно до кошторисної документації, виготовленої на замовлення  генпідрядника  ).

В силу ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник  зобов'язується  збудувати і здати  у встановлений строк об'єкт  або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену  проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти  об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 877 ЦК України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво  та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до  проектної документації, що визначає обсяг і  зміст робіт та інші вимоги, які  ставляться до робіт та кошторису, що визначає ціну робіт.

Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення   додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.  Якщо підрядник  не виконав передбачених вище дій,  він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були  необхідними  в інтересах замовника, зокрема в зв'язку  з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.

Як вбачається з матеріалів справи,  вартість виконаних робіт за жовтень місяць 2005 року  згідно з довідкою  про вартість виконаних робіт  форми КБ-3  та актом приймання  виконаних підрядних робіт  за жовтень 2005 року форми КБ-2  становить 202695,60 грн. Зазначені  довідка та акт виконаних робіт  підписані керівниками  замовника та генпідрядника та скріплені печатками  підприємств.

За лютий 2006 року вартість виконаних робіт  відповідно до довідки форми     КБ-3 та  акту КБ-2  становить 154172,40 грн. Зазначені довідка та  акт також   підписані керівниками сторін по договору  та скріплені печатками підприємств, що свідчить  про фактичне приймання виконаних підрядних робіт.

Загальна вартість виконаних підрядником та прийнятих замовником робіт становить 358868 грн., що на 43726 грн.  перевищує  кошторисну вартість.

Враховуючи те, що вартість виконаних будівельних робіт   по актах за жовтень 2005 року та лютий 2006 року, яка перевищує кошторис на 43726  грн., прийнята  замовником без будь-яких застережень, судова колегія вважає, що угода  є схваленою сторонами  і такою, що відбулася.

Позивач і в позовній заяві, і в апеляційній скарзі  стверджує,  надавши   відповідні докази,  які на його думку є належними в розумінні статті 36 ГПК України і свідчать про повне виконання ним робіт, передбачених умовами укладеного договору.

Так, позивач посилається на акт прийому  в експлуатацію  закінченого реконструкцією будівництва  частини третього поверху   адміністративно - побутового корпусу ВАТ „Адамс” під приміщення  митного поста від травня місяця 2006 року.

Зі змісту даного акту вбачається, що ремонтні роботи проводились  в два етапи:  ремонт  першого поверху  приміщення митного поста та ремонт сходової клітки. Так  в п.11 даного акту зазначено, що кошторисна вартість  будівництва першого етапу склала –330 тис. грн., а другого етапу ( сходової клітки) -  105,9 тис. грн.

Відповідач, заперечуючи проти даного акту,   зазначає, що даний акт складений  позивачем   без зазначення дати його складання  за травень місяць, не затверджений   президентом  ВАТ “Адамс”, проте відповідач не заперечує проти обсягів виконаних робіт, які комісією  погоджені, та проти факту прийняття об"єкту в експлуатацію.

Причину не затвердження даного акту, тобто  його не  схвалення  керівником підприємства відповідача  повноважний представник пояснює тим, що позивач без  належного письмового погодження  з відповідачем виконав  роботи, вартість яких перевищує кошторис витрат, а тому вважає, що позивач  безпідставно  намагається відшкодувати понесені ним витрати.

На обґрунтування  поданих заперечень відповідачем подано належним чином засвідчені копії  платіжних доручень та касові ордери, зі змісту яких вбачається  про  перерахування  та  отримання готівкою  грошових коштів на загальну суму 416268 грн. З графи " призначення платежу" вбачається, що кошти відповідачем сплачувались на виконання  умов укладеного договору підряду від 17.08.2005 року № 17/08/05-КР, який  є підставою заявленого позову.

Судова колегія вважає,  що сплачена сума значно перевищує  вартість робіт, передбачених кошторисом  та актами здачі-приймання виконаних робіт за жовтень 2005 року та лютий 2006 року.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що  в задоволенні позову в частині  стягнення вартості  виконаних та  неприйнятих  робіт за квітень, травень 2006 року  в межах  заявленого позову належить відмовити.

Згідно із ст. 33 ГПК України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона  посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено  належними та допустимими доказами в розумінні статті 36 ГПК України  наявність заборгованості  за виконані будівельні роботи по договору підряду на  поточний ремонт адмінприміщення від 17 серпня 2005 року № 17/08/05-КР , як і  не доведено, що   в ході виявлення будівництва потрібно було здійснити негайні дії, необхідні в інтересах  замовника, в зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва. ( ст. 877 ЦК України).

Судова колегія вважає, що  позивачем не доведено поширення дії договору підряду  № 17/08/05-КР від 17.08.2006 року на виконані роботи  по ремонту сходових клітин  ( в апеляційній скарзі позивач зазначає протилежне ).

Проведений аналіз кошторису, який виготовлявся на замовлення позивача до договору підряду,  свідчить про відсутність  переліку робіт, які позивачем виконані по ремонту сходової частини,  натомість   позивачем подано, а відповідачем не заперечується факт виконання даних робіт, де   договірна ціна по ремонту  сходових клітин затверджена в сумі 105958 грн.

В зазначеному погодженні  відсутнє посилання  на договір підряду № 17/08\05-КР від 17.08.2005 року, тому суд першої інстанції вірно зазначив, що дослідження факту наявності чи відсутності заборгованості   за виконані роботи по ремонту сходової частини  виходить за межі предмету спору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, крім заявлених вимог щодо сплати  вартості виконаних робіт, в суму позовних вимог  включено вимогу  про стягнення вартості відвантажених та отриманих  ВАТ „Адамс” через Ігліній В.П. на підставі довіреності  серії ЯКЮ №917176 по видатковій накладній №РН-0000004 від 01.03.2006р. кондиціонерів в кількості 2 штуки загальною вартістю 13 082, 82 грн., а також 392 грн.48 коп. 3 % річних.

Претензію ( вимогу)  позивача про сплату вартості даних кондиціонерів  06.07.2006 року відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

Відповідач вважає, що  дані кондиціонери мали бути встановлені на виконання умов договору підряду від  17.08.2006 року , вартість яких мала бути включена в акти виконаних робіт, а тому  відмовляється від сплати даної заборгованості  в межах заявленого позову.

Як вбачається  з акту приймання виконаних підрядних  робіт  за лютий           2006 року  ( порядковий номером 36 ) , позивачем виконані роботи  по монтажу системи кондиціювання,  вартість яких становить 662 грн.; вартість кондиціонерів, що були отримані відповідачем,   у вартість   матеріалів  по даному акту не включалась.

Судова колегія вважає, що фактично між сторонами укладено усну  угоду купівлі-продажу кондиціонерів ( поставка кондиціонерів не пов"язана з договором підряду ).

Таким чином, у кожної із сторін угоди виникли зобов"язання.

На виконання угоди відповідачем видано довіреність на отримання кондиціонерів ; накладна свідчить про їх прийняття.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Фактично відповідач не здійснив оплату поставлених кондиціонерів ( в матеріалах справи відсутні докази, що свідчать про протилежне ), тобто належним чином свої зобов"язання не виконав.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором, або законом.

Оскільки письмова угода  на поставку кондиціонерів,  в якій  би сторонами визначений був інший розмір  річних , ніж той, що передбачений законом, не укладалась, позивачем правомірно  заявлено вимогу про сплату  3% річних , передбачених ст. 625 ЦК України від простроченої суми  за весь період прострочки,   що складає  392,48 грн.   

Отже, підсумовуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо  оплати вартості  кондиціонерів  та 3% річних.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно задовольнив позов у вищезазначеній частині, а також вірно вирішив питання розподілу судових витрат.

З врахуванням наведеного колегія вважає, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не є переконливими.

Підстави для скасування рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.          

 Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Хмельницької області від 21 грудня 2007 року  у справі №11/5958 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Содекс" - без задоволення.

2. Справу №11/5958 повернути до господарського суду Хмельницької області.  

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

----------------------

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - в наряд