Ухвала

від 02.02.2010 по справі 22-а-7297/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-7297/09 Головуючий у 1- й інстанції: Закаблук О.В.

Суддя-доповідач: Романч ук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"02" лютого 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адм іністративний суд у складі к олегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Собківа Я.М.,Ус енка В.Г.,

при секретарі: Шевчук К.В.,

розглянувши у судовому зас іданні адміністративну спра ву за апеляційною скаргою Уп равління праці та соціальног о захисту населення Білоцерк івської міської ради Київськ ої області на постанову Біло церківського міськрайонног о суду Київської області від 17 жовтня 2008 року у справі за адм іністративним позовом ОСО БА_2 до Управління праці та с оціального захисту населенн я Білоцерківської міської ра ди Київської області про виз нання дій неправомірними, зо бов' язання провести перера хунок та виплату недоплачено ї суми щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2007 рік, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до су ду з позовом до Управління пр аці та соціального захисту н аселення Білоцерківської мі ської ради Київської області про визнання дій неправомір ними, зобов' язання провести перерахунок та виплату недо плаченої суми щорічної однор азової допомоги на оздоровле ння за 2007 рік відповідно до вим ог ст. 48 Закону України «Про ст атус і соціальний захист гро мадян, які постраждали внасл ідок Чорнобильської катастр офи» в розмірі 1470,00 гривень.

Постановою Білоцерківсько го міськрайонного суду Київс ької області від 17 жовтня 2008 ро ку позов задоволено частково .

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, відповідач по спр аві - Управління праці та соці ального захисту населення Бі лоцерківської міської ради К иївської області подали апел яційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду пе ршої інстанції та прийняти н ове рішення, яким відмовити п озивачу у задоволені позовни х вимог.

Суд, дослідивши матеріали с прави та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підля гає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги п озивач мотивує тим, що вона є е вакуйованою із зони відчужен ня у 1986 році після аварії на ЧАЕ С та відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціал ьний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобил ьської катастрофи» має право отримувати щорічну грошову допомогу на оздоровлення у р озмірі трьох мінімальних зар обітних плат.

Дію ч. 4 ст. 48 Закону України «П ро статус і соціальний захис т громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської кат астрофи» в частині виплати к омпенсації і допомоги в розм ірі відповідно до мінімально го заробітку на 2007 рік зупинен о пунктом 30 статті 71 Закону Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2007 рік».

Тобто, в даному випадку на п еріод виникнення спірних пра вовідносин, які є предметом с пору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну сил у, але по-різному встановлюют ь розмір щорічної допомоги н а оздоровлення евакуйованих із зони відчуження у 1986 році пі сля аварії на ЧАЕС.

Вирішуючи питання про те, по ложення якого Закону підляга ють застосуванню для вирішен ня спірних правовідносин, ко легія суддів бере до уваги на ступне.

Відповідно до ст. 75 Конститу ції України Верховна Рада Ук раїни є єдиним органом закон одавчої влади в Україні.

Конституція України не вст ановлює пріоритету застосув ання того чи іншого закону, в т ому числі залежно від предме та правового регулювання. Не має також закону України, яки й би регулював питання подол ання колізії норм законів, що мають однакову юридичну сил у.

Водночас, пунктом 3 мотивува льної частини Рішення Консти туційного Суду України у спр аві № 18/183-97 за конституційним зв ерненням ОСОБА_3 щодо офіц ійного тлумачення частини п' ятої статті 94 та статті 160 Конст итуції України (справа про на буття чинності Конституцією України) від 03 жовтня 1997 року № 4 -зп зазначається, що конкретн а сфера суспільних відносин не може бути водночас врегул ьована однопредметними норм ативними правовими актами од накової сили, які за змістом с уперечать один одному. Звича йною є практика, коли наступн ий у часі акт містить пряме за стереження щодо повного або часткового скасування попер еднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового ак та, якщо інше не передбачено с амим цим актом, автоматично с касовується однопредметннй акт, який діяв у часі раніше.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Консти туції України рішення Консти туційного Суду України є обо в'язковими до виконання на те риторії України.

Відтак, виходячи з наведени х положень Конституції Украї ни та рішення Конституційног о Суду України, а також врахов уючи, що вищезазначеним Зако ном України про Державний бю джет України на 2007 рік фактичн о змінено положення Закону У країни «Про статус і соціаль ний захист громадян, які пост раждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України про Де ржавний бюджет України на ві дповідний рік.

Як встановлено судом першо ї інстанції, відповідачем гр ошова допомога на оздоровлен ня була виплачена позивачу 28.1 2.2007 року у розмірі, передбачено му постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 р оку з урахуванням Закону Укр аїни «Про Державний бюджет У країни на 2007 рік».

При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Ко нституційного Суду України в ід 09.07.2007 року № 6-рп/2007 пункт 30 статт і 71 Закону України «Про Держав ний бюджет України на 2007 рік», я ким зупинено на 2007 рік дію ч. 4 ст . 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадя н, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсац ії і допомог в розмірі відпов ідно до мінімального заробіт ку, визнано таким, що не відпов ідає Конституції України.

Разом з тим, відповідно до п . 3 резолютивної частини рішен ня Конституційного Суду Укра їни визнані неконституційни ми положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рі к» втратили чинність з дня ух валення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.

Крім того, за загальновизна ним принципом права, закріпл еним у ст. 58 Конституції Украї ни, закони та інші нормативно -правові акти не мають зворот ної дії в часі, а тому до певно ї події або факту застосовує ться той закон або інший норм ативно-правовий акт, під час д ії якого вони настали.

Відтак, орган державної вла ди, до компетенції якого відн есено здійснення виплат гром адянам в порядку, передбачен ому Законом України «Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи», не зобов'язаний проводит и зазначені виплати у будь-як ий інший спосіб та в розмірах , окрім тих, що передбачені Зак оном України «Про Державний бюджет на 2007 рік» до моменту пр ийняття рішення Конституцій ним Судом України.

Як вбачається із матеріалі в справи, вищезазначена допо мога за 2007 рік відповідачем бу ла нарахована у квітні 2007 року , однак виплачена позивачу фа ктично лише 28.12.2007 року.

За таких обставин, відповід ач, здійснивши позивачу випл ату щорічної одноразової доп омоги на оздоровлення за 2007 рі к після ухвалення Конституці йним Судом України рішення в ід 09 липня 2007 року у розмірі, пер едбаченому Законом України « Про Державний бюджет на 2007 рік », положення якого були не чин ними на момент здійснення та кої виплати, порушив права по зивача.

Зважаючи на вищевикладене , колегія суддів вважає, що вис новок суду першої інстанції прообгрунтованість позовни х вимог є правильним.

Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції прав ильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріальн ого і процесуального права, в зв' яку з чим, суд апеляційно ї інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає а пеляційну скаргу без задовол ення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 К АС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управлі ння праці та соціального зах исту населення Білоцерківсь кої міської ради Київської о бласті залишити без задоволе ння, а постанову Білоцерківс ького міськрайонного суду Ки ївської області від 17 жовтня 2 008 року без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення, ал е може бути оскаржена до Вищо го адміністративного суду Ук раїни в порядок і строки, визн ачені ст. 212 КАС України.

Головуючий-суддя:

Судді:

Повний текст ви готовлено: 05 лютого 2010 року.