Рішення

від 15.01.2019 по справі 1540/3489/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3489/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Іщенко С.О.,

за участю:

представника позивача - Чорного Г.Г. (згідно ордеру),

представника відповідача - Руденко О.М. (за довіреністю),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2018 року №0003901407,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 13.07.2018 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.01.2018 року №0003901407.

Ухвалою суду від 18 липня 2018 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області повернуто позивачу без розгляду.

25 вересня 2018 року Одеським апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 18 липня 2018 року скасовано а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Адміністративна справа № 1540/3489/18 повернулась до Одеського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2018 року та передана судді Вовченко О.А.

Ухвалою від 22.10.2018 року позов товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0003901407 від 25.01.2018 року залишено без руху, надано 5-денний термін на усунення недоліків позову та вказано, що недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду оригіналу позовної заяви з додатками (з копією учасникам процесу).

Ухвалою суду від 29.10.2018 року продовжено товариству з обмеженою відповідальністю ТСЛ строк для усунення недоліків позовної заяви та встановлено 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали. Зазначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин (з копією відповідачу).

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ (вх. №34021/18), відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 20.12.2017 р. по 27.12.2017 р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB TCЛ з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ Талер Бізнесгруп , код за ЄДРПОУ 40787692 за період з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р. За результатом цієї перевірки відповідачем було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки №16/15-32-14-07 від 04.01.2018 р., в якому стверджувалося, що TOB TCJI нібито допущені порушення податкового законодавства. Вказує, що не погодившись з результатами перевірки, TOB TCЛ надало відповідачеві заперечення. У відповідь на вмотивовані заперечення ТOB TCЛ отримало від ГУ ДФС в Одеській області листа №789/10/15-32-14-07-10 від 22.01.2018 р., у якому відповідач не взяв до уваги жодного з заперечень TOB ТСЛ та виніс податкове повідомлення-рішення. Зазначає, що 05.02.2018 р. поштою позивач отримав податкове повідомлення-рішення №0003901407 від 25.01.2018 р., з яким не згоден, а тому оскаржив його до Державної фіскальної служби України, надіславши скаргу, яка була залишена без задоволення. 24.04.2018 р. ТОВ ТСЛ отримало від ДФС України остаточну відмову в перегляді оскаржуваного рішення. Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, не відповідає дійсному станові речей, ґрунтується на спотворених відомостях про повноту обліку та сплати податку на додану вартість ТОВ ТСЛ . Вказує, що оскаржуване рішення винесено по результатах позапланової перевірки, проведеної на виконання наказу начальника ГУ ДФС в Одеській області про проведення виїзної позапланової перевірки №6868 від 13.12.2017 р. В зазначеному наказі вказано, що він виданий на підставі п.4 ч.1 ст.78 (78.1.4) ПК України, що встановлює, як підставу для проведення такої перевірки виявлену ... недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту . Вказує що ніяких доказів виявлення недостовірних даних, виявлених у деклараціях TOB TCЛ немає, тож застосування п.4 ч.1 ст.78 (78.1.4) ПК України слід вважати безпідставним. Зазначає, що TOB ТСЛ отримувало від імені ГУ ДФС в Одеській області листа №5646/10/15-2-14-07-08 від 20.06.2017 р. Щодо надання податкової інформації у вигляді пояснень та їх документальних підтверджень , за підписом в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Білоус М.А., який відповідач вважає запитом, та надало на нього відповідь від 08.08.2017 р. № 08-1, якою роз'яснювалася невідповідність запиту вимогам чинного законодавства, а також вказувалось на недопустимість призначення в такому випадку позапланової документальної перевірки. Вказує, що окрім зазначених порушень Закону, вищевказаний запит підписаний неповноважною особою (в.о. заступника податкового органу), оскільки п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами й письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №1245 від 17.12.10 р. визначено: Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу . Таким чином, лист ГУ ДФС в Одеській області №5646/10/15-32-14-07-08 від 20.06.17 р. не може розглядатися, як запит, направлений податковим органом платникові податків у сенсі ч.1 ст.78 (78.1) ПК України, а враховуючи ту обставину, що при виданні наказу про проведення виїзної позапланової перевірки №6868 від 13.12.17 р. не було вказано будь-яких недостовірних даних у податкових деклараціях, поданих TOB ТСЛ , були відсутні правові підстави для призначення позапланової перевірки. Зазначає, що в оскаржуваному рішенні вказано, що: ...на підставі акта від 04.01.18 р. № 16/15-32-14-07/20931568 встановлено порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України... . З аналізу тексту акту, який передував оскаржуваному рішенню, випливає, що перевіряльники, які діяли від відповідача, вбачали порушення податкового законодавства в діяльності саме ТОВ ТСЛ при виконанні господарських операцій з контрагентом. Насправді, в діяльності ТОВ ТСЛ порушення не виявлені, а усі начебто виявлені податкові чи інші порушення стосуються іншого підприємства-платника податків (можливо - ТОВ Талер Бізнесгруп ), яке в ході даної перевірки не перевірялося, і ніяких документів ним до перевірки надано не було. При цьому відповідач вважає, що ТОВ ТСЛ неправомірно завищило податковий кредит на 116371,00 гр., тоді як, в дійсності такого завищення немає, і порушення податкового і законодавства саме ТОВ ТСЛ перевіркою не виявлено. Вказує, що надані для перевірки документи фінансово-господарської діяльності недвозначно вказують на фактично проведені операції купівлі товарів, що належним чином документовані, та проведені по рахунках бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до пп. а ч.1 ст.198 (198.1) ПК України ТОВ ТСЛ нарахувало та сплатило ПДВ по проведених операціях з контрагентом, тож у нього виникло право на включення сум ПДВ по цих операціях до податкового кредиту, відповідно до абз.3 ч.6 ст.198 (198.6) ПК України. Податкові накладні по усіх невизнаних відповідачем господарських операціях повною мірою відповідають вимогам ч. 1 ст.201 (201.1) ПК України та належно зареєстровані, вони ніким не оспорювалися, тож в сенсі ст.204 ЦК України є правомірними. Таким чином, жодних порушень ч.1 ст.44 (44.1), ч.ч.1 та 3 ст.198 (198.1 та 198.3) ПК України, відзначених у акті, що стали приводом для винесення оскаржуваного рішення, на підприємстві допущено не було. Зазначає, що вказане в оскаржуваному рішенні порушення ч.2 ст.44 (44.2) ПК України у висновку акту не зазначене, його слід вважати припискою. Мотивуючи оскаржуване рішення, відповідач спирався на дані, отримані з інформаційних баз ГУ ДФС в Одеській області, та навіть навів схему виявленого порушення . З наведеної схеми вбачається, що в порушенні (фіктивному введенні товару в обіг) податкові органи підозрюють навіть не ТОВ Талер Бізнесгруп , а контрагента контрагента - ТОВ Бізнес Лейкс. Зазначає, що оскільки ні ТОВ Талер Бізнесгруп , ні тим більше ТОВ Бізнес Лейкс в ході перевірки не перевірялися, відповідач не мав жодних об'єктивних підстав стверджувати про ...підміну фіктивне введення в обіг) товару... . Невизнання операцій ТОВ ТСЛ з ТОВ Талер Бізнесгруп відповідачем мотивоване тим, що це підприємство не подало у встановлений строк звіти про фінансовий результат чи баланс. При цьому причини неподачі чи затримки подачі звітності за 1-й квартал 2017 року не з'ясовувались, а винним у цьому порушенні ТОВ Талер Бізнесгруп було визначено ТОВ ТСЛ , яке до звітності контрагента не має жодного стосунку. Вказує, що товар, поставлений за договором поставки №1781 від 01.03.17 р. фізично має дуже невеликий об'єм та вагу до 10 кілограмів, тому надуманими є викладені в акті твердження відповідача про необхідність для цієї поставки складських приміщень, якихось основних засобів та власних транспортних засобів, при тому, що транспортування товару з м. Києва до м. Одеси згідно з ТТН №161 від 27.03.17, №173 від 24.03.17, №174 від 27.03 17, №175 від 28.03.17, №176 від 50.03.17 виконали легковими автомобілями залучені перевізники - ТОВ Нафтогазхім Сервіс та громадянин ОСОБА_5 Весь придбаний за договором товар відповідає характерові основного виду господарської діяльності TOB TCЛ і був проданий в подальшому споживачам підприємства, що доводиться видатковими накладними №92 від 06.04.17, №94 від 24.03.17, №95 від 27.03.17, №96 від 30.03.17 а №97 від 28.03.17, що остаточно спростовує твердження відповідача про безтоварність операцій ТОВ ТСЛ з ТОВ Талер Бізнесгруп . Усі операції з цим товаром підтверджуються первинними документами, отже, підстав оголошувати придбання цього товару ТОВ ТСЛ фіктивним немає жодних підстав. Зазначає, що на придбаний товар продавець видав належно оформлені та зареєстровані у ЄРПН податкові накладні №161 від 27.03.17, №173 від 24.03.17, №174 від 27.03.17, №175 від 28.03.17, №176 від 30.03.2017, що згідно абз.2 ч.10 ст.201 (201.10) ПК України є правовою підставою для віднесення вказаної у них суми ПДВ (усього 116371,00 гр.) до податкового кредиту.

03 грудня 2018 року до суду за вх. №37212/18 надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.160-165), у якому, з посиланням на обставини, встановлені актом перевірки від 19 грудня 2017 року №16-15/32-14-08/20931568, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05 грудня 2018 року ухвалою суду клопотання представника відповідача задоволено та визначено розгляд даної справи проводити в порядку строщеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала по суті заявлених позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені у відзиві та обставини, встановлені актом перевірки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю ТСЛ зареєстроване 11.04.1996 року, взято на облік в контролюючих органах 05.08.1996 року за №291 та станом на 04.01.2018 року перебувало на обліку в ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ Гідроенергомонтаж здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 26.20 Виробництво комп'ютерів і периферійного устатковання; 46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням (основний); 47.41 Роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 62.01 Комп'ютерне програмування; 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) (п.п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області, від 19 грудня 2017 року № 10243/14-07 та № 10244/14-07 (а.с.167, 168), згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 07.02.2018 №6868 (а.с.65, 166) проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ , код за ЄДРПОУ 20931568 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом-постачальником ТОВ Талер Бізнесгруп , код за ЄДРПОУ 40787692 за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 року.

За результатом вказаної перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області складено акт №16/15-32-14-07/20931568 від 04.01.2018 року (а.с.44-49), яким встановлено порушення ТОВ ТСЛ п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3, ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 116371 грн., у тому числі по періодам: березень 2017 року -116371 грн.

ТОВ ТСЛ було надано заперечення на акт перевірки (а.с.50-53). За результатом розгляду заперечень Головним управлінням ДФС в Одеській області було направлено лист Про результати розгляду заперечень №789/10/15-32-14-07-10 від 22.01.2018 року (а.с.54-55), згідно якого висновки акту залишилися без змін.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2018 року №0003901407 (а.с.56), яким за порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 145464,00 грн., з яких 116371,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 29093,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

13 лютого 2018 року ТОВ ТСЛ подало до ДФС скаргу (а.с.57-60), за результатами розгляду якої Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги №13101/6/99-99-11-01-02-25 від 16.04.2018 року (а.с.61-64), яким ППР від 25 січня 2018 року №0003901407 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

Так, спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на висновках податкового органу про порушення позивачем, про які зазначено у розділі Висновок акту перевірки №16/15-32-14-07/20931568 від 04.01.2018 року.

Висновки відповідача в акті перевірки щодо податкового повідомлення-рішення №0003901407 від 25 січня 2018 року обґрунтовані наступним.

ТОВ ТСЛ (Замовник) укладено з ТОВ Талер Бізнесгруп (Виконавець) договір поставки від 01.03.2017 року № 1781 на комп'ютерні комплектуючі та інші товари.

Під договором зазначено замовник TOB ТСЛ /директор ОСОБА_7./, виконавець ТОВ Талер Бізнесгруп /директор ОСОБА_6./, підписано обома сторонами, та скріплено печаткою ТОВ ТСЛ та МПП Талер Бізнесгруп .

В реквізитах договору вказаний продавець ТОВ Талер Бізнесгруп , адреса 04210, м. Київ, вул. Суздальська, б. 13, офіс 5. Згідно баз даних ГУ ДФС та ЄРПН відсутня інформація, що ТОВ Талер Бізнесгруп орендує офісні чи складські приміщення. Звіти про фінансовий результат чи баланс ТОВ Талер Бізнесгруп не подавав, тому встановити наявність основних засобів 1 групи не можливо, що свідчить про дефектність договору.

Відповідно до умов договору від 01.03.2017 №1781, ТОВ Талер Бізнесгруп у березні 2017 року виписано на адресу ТОВ ТСЛ наступні видаткові накладні на загальну суму ПДВ 116371,00 грн.: №173 від 24.03.2017 року, №174 від 27.03.2017 року, №175 від 28.03.2017 року, №176 від 30.03.2017 року, №161 від 27.03.2017 року.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту, відповідає даним додатку 5 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту до декларації з податку на додану вартість за березень 2017 року. Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи здійснювалися у безготівковій формі. До перевірки надано наступне платіжне доручення складене ТОВ ТСЛ на адресу ТОВ Талер Бізнесгруп .

На початок періоду, що перевіряється, заборгованість за отримані послуги відсутня. На кінець періоду, що перевірявся, заборгованість за отримані послуги відсутня.

Вищенаведені операції по отриманню товарів та проведених розрахунків відображено суб'єктом господарювання в бухгалтерському обліку таким чином: Дт 281 Кт 631; Дт 6442 Кт 631; Дт 631, Кт 311.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок TOB ТСЛ , про що свідчать ТТН: №175 від 28.03,2017 р; №174 від 27.03.2017 р; № 173 від 24.03.2017р; № 176 від 30.03.2017 р; № 161 від 27.03.2017 р.

У товарно-транспортних накладних, вантажовідправник - ТОВ Талер Бізнесгруп . Пункт навантаження 04210, м. Київ, вул. Суздальська, б. 13, офіс 5. Згідно баз даних ГУ ДФС та ЄРПН відсутня інформація, що ТОВ Талер Бізнесгруп орендує офісні та складські приміщення. Звіти про фінансовий результат чи баланс ТОВ Талер Бізнесгруп не подавав, тому встановити наявність основних засобів 1 групи не можливо, що свідчить про неможливість здійснення відправки вантажу з зазначеного у ТТН пункту навантаження.

Також у видаткових накладних на постачання комплектуючих від ТОВ Талер Бізнесгруп відсутній такий обов'язковий реквізит як місце складання.

Вищевказане свідчить про штучне формування податкового кредиту ТОВ ТСЛ у березні 2017 року по ланцюгу постачання від ТОВ Талер Бізнесгруп .

Інформація щодо наявності у ТОВ Талер Бізнесгруп власних чи орендованих основних фондів, транспортних засобів для можливості надання відповідних товарів відсутня.

Аналізом інформаційних баз ГУ ДФС в Одеській області щодо ТОВ Талер Бізнесгруп , код ЄДРПОУ 40787692, встановлено: з початку здійснення господарської діяльності (вересень 2016 року) ТОВ Талер Бізнесгруп придбавало у постачальників фільтри паливні світильники, розетки та ін. Придбання поставлених товарів на адресу ТОВ ТСЛ за відповідний період відбувалося у ТОВ Бізнес лейкс . ТОВ Бізнес лейкс з початку своєї діяльності здійснював придбання гумок, мобільних телефонів, кави, соків, спецій, ковбаси та інших продуктів харчування. Імпорт не здійснювався.

Довідково: від ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію щодо ТОВ Талер Бізнесгруп , код за ЄДРПОУ40787692 за звітний період декларування ПДВ січень 2017 - червень 2017. За результатами аналізу наявної інформації щодо діяльності ТОВ Талер Бізнесгруп та його контрагентів встановлено неможливість виконання ТОВ Талер Бізнесгруп оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами; відсутність у ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання ТМЦ, їх транспортування, розвантаження/навантаження і зберігання; неможливість ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП самостійно виготовити ТМЦ, які, згідно податкових накладних, реалізовано в адресу СГ- покупця.

Суму податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг - встановлено на загальну суму ПДВ 13681831 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.185.1 ст. 185 та п.187.1 СТ.187 Кодексу.

Таким чином, в ході проведення перевірки та інформації, наявної в інформаційно-аналітичних системах ГУ ДФС в Одеській області встановлено підміну (фіктивне введення в обіг) товару при придбанні ТОВ Бізнес лейкс гумок, мобільних телефонів, кави, соків, спецій, ковбаси та інших продуктів харчування реалізації до ТОВ Талер Бізнесгруп , комп'ютерних комплектуючих та остаточній реалізації до ТОВ ТСЛ комп'ютерних комплектуючих на загальну суму 698223.6 грн., сума ПДВ - 116370,6 грн., що свідчить про нереальність здійснення господарських відносин ТОВ Талер Бізнесгруп із ТОВ ТСЛ за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 року.

Встановлені дані і факти, що доводять нереальність господарської операції, а саме, придбання обладнання, походження якого невідоме, відсутність інформації про власні чи орендовані основні фонди, транспортні засоби для можливості перевезення товару, а також наявності орендованих складських приміщень необхідних для зберігання ТМЦ та неподання контролюючому органу відповідної податкової звітності, директор та головний бухгалтер - одна особа, дозволяють зробити висновки щодо складених ТОВ ТСЛ та ТОВ Талер Бізнесгруп , для цілей оподаткування документів:

- взаємовідносини між ТОВ ТСЛ та ТОВ Талер Бізнесгруп не опосередковувалися реальним виконанням операції, яка становить його предмет,

- до перевірки надані документи з ознаками дефектності, тобто не доведено правомірність збільшення податкового кредиту ТОВ ТСЛ , отриманого від ТОВ Талер Бізнесгруп за період з 01.03.2017 по 31.03.2017 року на суму 116371 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0003901407, суд виходить з наступного.

Згідно п.44.1 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно п.187.1 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду, згідно вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. 201.10.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України).

TOB ТСЛ (Покупець) укладено з ТОВ Талер Бізнесгруп (продавець) договір поставки від 01 березня 2017 року № 1781 (а.с.73-74). Згідно вказаного договору його істотними умовами є: 1.1. В порядку та на умовах визначених цим договором, продавець зобов'язується поставити покупцю комп'ютерні комплектуючі та інші товари, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару на умовах даного договору. 2.1. Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі усного або письмового замовлення покупця, натравленого покупцем (телефоном, по факсу чи електронною поштою) на адресу продавця, з зазначенням виду, асортиментного переліку та кількості товару, який покупець має намір придбати. 3.1. Продавець зобов'язаний передати товар з належним чином оформленою супровідною документацією. Своєчасно та в повному розмірі оплатити продавцю вартість товару в порядку, визначеному в цьому договорі. 4.1. Поставка товару здійснюється згідно Міжнародних правил тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року на умовах EXW - самовивоз. 5.1. Ціна на товар визначається у рахунках-фактурах і видаткових накладних на товар. 6.2. Кількість, комплектність та асортиментний перелік товару визначаються в рахунку-фактурі тау видатковій накладній на товар.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю Талер Бізнесгруп здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 69.10 Діяльність у сфері права; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Як стверджується позивачем та підтверджується у акті перевірки відповідачем, ТОВ Талер Бізнесгруп у березні-квітні 2017 року виписано на адресу ТОВ ТСЛ наступні видаткові накладні на загальну суму 698223,60 грн., з яких ПДВ 116371,00 грн.: №173 від 24.03.2017 року, №174 від 27.03.2017 року, №175 від 28.03.2017 року, №176 від 30.03.2017 року, №161 від 27.03.2017 року.

На підтвердження реальності умов даного договору позивач також надав суду товарно-транспортні накладні №№161 від 27.03.2017 року, №173 від 24.03.2017 року, №174 від 27.03.2017 року, №175 від 28.03.2017 року, №176 від 30.03.2017 року (а.с.75-81) та податкові накладні №173 від 24.03.2017 року, №174 від 27.03.2017 року, №175 від 28.03.2017 року, №176 від 30.03.2017 року, №161 від 27.03.2017 року (а.с.88-96).

Окрім цього позивач надав до суду докази реалізації придбаного в ТОВ Талер Бізнесгруп товару: видаткову накладну №92 від 06.04.2017 року (а.с.82) та довіреність №48 від 06.04.2017 року (а.с.83), постачальник ТОВ ТСЛ , покупець ТОВ Афіціо Україна ; видаткові накладні №94 від 24.03.2017 року, №95 від 27.03.2017 року, №96 від 30.03.2017 року, №97 від 28.03.2017 року, постачальник ТОВ ТСЛ , покупець ТОВ НАФТОГАЗХІМ СЕРВІС (а.с.84-87).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом №996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність (ч.1 ст.2 Закону №996).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності.

Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88.

Відповідно до п.1.2 Положення №88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (п.2.2 р.2 Положення №88).

Відповідно до п.2.4 Положення №88 2.4 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих до суду копій первинних документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ Талер Бізнесгруп , а саме: договору поставки №1781 від 01.03.2017 року, податкових накладних, товарно-транспортних накладних - судом встановлено, що вони мають усі необхідні реквізити та оформлені належним чином.

Суд зазначає, що твердження відповідача у акті про відсутність обов'язкового реквізиту у видаткових накладних на постачання комплектуючих від ТОВ Талер Бізнесгруп як місце складання є необґрунтованим, оскільки ні Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , ні Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88 не визначено такого обов'язкового реквізиту первинного документу, в тому числі і видаткової накладної, як місця її складання.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на неможливість виконання ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП оформлених господарських операцій наявними трудовими ресурсами; відсутність у ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП об'єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих з постачальниками господарських операцій щодо придбання ТМЦ, їх транспортування, розвантаження/навантаження і зберігання; неможливість ТОВ ТАЛЕР БІЗНЕСГРУП самостійно виготовити ТМЦ, які, згідно податкових накладних, реалізовано в адресу покупця, на відсутність інформації, що ТОВ Талер Бізнесгруп орендує офісні та складські приміщення, оскільки позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни. У разі якщо контрагентами були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З аналогічних підстав суд не бере до уваги посилання відповідача на нереальність господарських операцій між ТОВ Талер Бізнесгруп та ТОВ Бізнес лейкс , оскільки позивач не несе відповідальність за порушення контрагентами ТОВ Талер Бізнесгруп правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни.

Наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015 року затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, (далі - Порядок №727).

Так, відповідно до п.2 розділу І Порядок №727 акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п.3 розділу ІІ Порядок №727).

Згідно п.4 розділу ІІ Порядок №727, в акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів (п.5 розділу ІІ Порядок №727).

Відповідно до абз.2 пп.2 п.4 розділу ІІІ Порядку №727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків визначено Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 (далі - Порядок №1204).

Так, порядком №1204 додатком №2 затверджено форму податкового повідомлення-рішення форми Р , яким зокрема передбачено, що у податковому повідомленні-рішенні форми Р обов'язково зазначається посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено актом перевірки.

Суд зазначає, що в порушення вищевказаних вимог у податковому повідомленні-рішенні форми Р №0003901407 від 25.01.2018 року міститься посилання на порушення п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України, хоча актом перевірки №16/15-32-14-07/20931568 від 04.01.2018 року встановлено порушення позивачем лише п.44.1 ст.44, п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України.

Надані до суду первинні документи по взаємовідносинам позивача з контрагентом ТОВ Талер Бізнесгруп в силу Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що ці первинні документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними - відсутні.

При розгляді справи судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладені приписи чинного законодавства України, обставини встановлені судом, оскільки факти, які встановлені в акті перевірки не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ ТСЛ є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до п.3 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір в редакції, яка діяла станом на дату подачі даного адміністративного позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 2181,96 грн. згідно платіжного доручення №119 від 10 липня 2018 року (а.с.43).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ судовий збір у розмірі 2181,96 грн., сплачений згідно платіжного доручення №119 від 10 липня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003901407 від 25.01.2018 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТСЛ судовий збір у розмірі 2181,96 грн., сплачений згідно платіжного доручення №119 від 10 липня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ТСЛ (вул. Велика Арнаутська, 52, кв.22, м.Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20931568).

Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області (вул.Семінарська 5, м.Одеса, 45044, код ЄДРПОУ 3938646).

Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2019 року.

Суддя О.А. Вовченко

.