Рішення

від 15.01.2019 по справі 826/17335/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 січня 2019 року № 826/17335/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

при секретарі судових засідань Гарбуз К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій та скасування наказу

за участю представників: від позивача - ОСОБА_3, від відповідача - Кунда О.В.

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просить:

- визнати незаконними та протиправними дії суб'єкта владних повноважень по притягненню ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани неуповноваженою на те особою;

- визнати протиправним і скасувати наказ ДФС України від 26.10.2017 №194-дс Про накладення дисциплінарного стягнення .

Позов вмотивовано тим, що висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, дисциплінарне стягнення застосовано до позивача наказом ДФС України, прийнятим в.о. Голови ДФС України ОСОБА_5 уже після його звільнення з посади першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та призначення на посаду начальника Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області, а відтак, у в.о. Голови ДФС України ОСОБА_5 на цей час були відсутні повноваження щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник відповідача у письмовому відзиві та в судовому засіданні щодо позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, стверджуючи про безпідставність позовних вимог та про обґрунтованість висновків ДФС України щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 проходив державну службу в органах Державної фіскальної служби України у період з 07.11.2016 по 05.10.2017 на посаді першого заступника начальника Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Наказом ДФС України від 07.11.2016 №3584-о Про призначення ОСОБА_2. . позивача призначено на посаду першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Наказом ДФС України від 14.03.2017 №552-о Про покладання обов'язків на ОСОБА_2. на першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2 з 05.12.2016 покладено виконання обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

У подальшому Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ ДФС України стосовно першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2 (за час виконання ним обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області) порушено провадження в дисциплінарній справі від 19.05.2017 №269.

З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку першим заступником начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2 на підставі подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України від 12.06.2017 №878/99-99-06/ДК стосовно нього проведено службове розслідування.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 08.09.2017 №1326/99-99-06/ДК, в якому викладено факти неякісного виконання заступником начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2 (за час виконання обов'язків начальника Києво-Святошинської ДПІ ГУ ДФС у Київській області), неналежної організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів ОДПІ в частині посилення щоденного контролю по оперативному виявленню фактів маніпулювання податковою звітністю ризиковими платниками податків та відпрацювання ризикових суб'єктів господарювання, в результаті чого порушено вимоги пп. 2.1 та п.п. 2.1.5 наказу ДФС від 28.07.2015 №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ , п.3.1 наказу ГУ ДФС у Київській області від 25.10.2016 №600 Про створення тимчасової робочої групи , а також незабезпечення належного виконання вимог пункту 11 Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС від 13.04.2016 №314 Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Київській області .

Згідно з висновками, викладеними у висновку службового розслідування від 08.09.2017 №1326/99-99-06/ДК, порушення вищевказаних наказів призвели, зокрема, до:

- неналежної організації роботи підпорядкованих структурних підрозділів ОДПІ в частині посилення щоденного контролю по оперативному виявленню маніпулювання податковою звітністю ризиковими платниками податків, а саме: ТОВ Латаття (код 40326559), ТОВ Корват (код40906989), ТОВ Елвайт (код 40650194), ТОВ Профіт Груп ЛТД (код 40509652), ТОВ ФіодентГрупп (код 40788125), ТОВ Мерлінд (код 41022277), ТОВ Лакмор (код 40907846), ТОВ Вердос (код 40907799), ТОВ ТайвелТрейдінг (код 40867400), ТОВ Секорт (код 40907029), ТОВ Геромт (код 40907709), ТОВ Кортей (код 40907584), ТОВ Вудлайнс (код 40873262), ТОВ Грідлайт (код 409516121), ТОВ Лопнор (код 40907029), ТОВ Весанс (код 40691712), ТОВ ГдорісКомпані (код 40864169), ТОВ Торгкомерц (код 40730740), ТОВ Ворнец (код 40907013), ТОВ Пермос (код 40906994), ТОВ СтартапКомпані (код 40556503), ТОВ ТайвелТрейд (код 40591401), ТОВ Селвідж (код 409466511), ТОВ Тенайз (код 40951344), ТОВ Редлінк (код 40951883), ТОВ Текрон (код 40907364), ТОВ Компанія Глоріос (код 40643433), ТОВ Гросор (код 40907008), ТОВ Укртранстехсервіс (код 40473066), що призвело до реєстрації СГД протягом четвертого кварталу 2016 року - першого кварталу 2017 року виписаних податкових накладних з відображенням товарів (робіт/послуг), відмінних від придбаних, на загальну суму ПДВ близько 165 млн грн., з яких протягом першого кварталу 2017 року 118,3 млн. грн. та, як наслідок, декларуванню по ланцюгу постачання контрагентами покупцями ризикового податкового кредиту з ПДВ 147,6 млн. грн.;

- неправомірного (без засідання робочої групи) поновлення дії договорів про визнання електронних документів самостійно виявлених ризикових суб'єктів господарювання, зокрема, ТОВ Тенайз (код 409951544), ТОВ Редлінк (код 40951883) та ТОВ Грідлайт (код 40951612), в результаті чого не забезпечено їх якісне відпрацювання, що призвело до реєстрації вказаними суб'єктами господарювання у вищевказаний період виписаних податкових накладних з відображенням товарів (робіт/послуг), відмінних від придбаних протягом 2017 року на загальну суму ПДВ близько 38 млн. грн., та, як наслідок, декларування по ланцюгу постачання контрагентами покупцями ризикового податкового кредиту з ПДВ на 38 млн. грн.;

- неправомірного декларування податкових зобов'язань, відображених ТОВ Вудлайнс (код 40873262) в податковій декларації з ПДВ за січень 2017 року в сумі близько 3,4 млн. грн., ТОВ Профіт Груп ЛТД (код 40509652) в податкових деклараціях з ПДВ за липень 2016 року у сумі 1,2 млн. грн.

На підставі цього висновку службового розслідування голова Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС України ОСОБА_7 звернувся до в.о. Голови ДФС України ОСОБА_5 з поданням від 17.10.2017 №1522/99-99-06/ДК, в якому інформував про рішення вищевказаної комісії щодо доцільності застосування до першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

На підставі вищевказаних подання та висновку Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ДФС наказом ДФС України від 26.10.2017 №194-дс Про накладення дисциплінарного стягнення , а також пояснень ОСОБА_2 від 02.10.2017 на підставі статей 64-69 та 77 Закону України Про державну службу за неналежне виконання службових обов'язків з організації роботи у частині відпрацювання ризикових підприємств під час виконання обов'язків начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що призвело до порушення вимог п.п.2.1.4 та п.п.2.1.5 п.п.2.1 п.2 наказу ДФС від 28.07.2015 №543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ , п.п.3.1 п.3 наказу ГУ ДФС у Київській області від 25.10.2016 №600 Про створення тимчасової робочої групи та п.11 Положення про Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, затвердженого наказом ДФС від 13.04.2016 №314 Про затвердження у новій редакції положень про деякі територіальні органи ДФС у Київській області , ДФС України в особі в.о. Голови ОСОБА_5 прийняла наказ від 26.10.2017 №194-дс Про накладення дисциплінарного стягнення про застосування до першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2017 №135-р на ОСОБА_5 тимчасово покладено виконання обов'язків Голови ДФС України.

Не погоджуючись із наказом ДФС України від 26.10.2017 №194-дс, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із такого.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України від 10.12.2015 №889-VIII Про державну службу (далі - Закон № 889-VIII).

Частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень є дисциплінарним проступком.

За приписами частини третьої статті 65 Закону №889-VIII державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

На підставі частини третьої статті 66 Закону №889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Згідно з частиною шостою статті 66 названого Закону дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті (тобто догана, попередження про неповну службову відповідність та звільнення з посади державної служби) накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до приписів статті 68 Закону №889-VIII дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.

Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються), зокрема, на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В":

-зауваження - суб'єктом призначення;

-інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до приписів статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Порядок проведення службового розслідування визначений статтею 71 Закону №889-VIII, яке проводиться з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; бути присутнім під час виконання відповідних заходів; подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.

За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Закону №889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Згідно з частинами першою та другою статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ під час проведення службового розслідування формує дисциплінарну справу для збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини другої статті 73 Закону №889-VIII дисциплінарна справа повинна містити: дату і місце її формування; підстави для відкриття дисциплінарного провадження; характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Виходячи зі змісту статей 64-67, 73 та 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарна справа повинна містить висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, у якому дисциплінарною комісією в повному обсязі мають бути відображені (зафіксовані) факти, причини та умови що призвели до вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; оцінка його дій або бездіяльності; факти невиконання або неналежного виконання ним посадових обов'язків. Вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку з посиланням на відповідних нормативно-правових актів; ступенів вини, характеру та тяжкості дисциплінарного проступку, обставин за яких він був вчинений, настання наслідків (за наявності); наведені обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність державного службовця; наявність заохочень, дисциплінарних стягнень та ставлення до служби; заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження державного службовця.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (частина третя статті 73 Закону №889-VIII).

Отже, Законом №889-VIII визначено чітку послідовність дій дисциплінарної комісії, зокрема в частині формування дисциплінарної справи, її розгляду і підготовки подальшого подання суб'єктові призначення.

Однак, відповідачем не надано до суду копію матеріалів дисциплінарної справи стосовно позивача, що унеможливило перевірку судом дотримання процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, а також наявності підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності. Так, зокрема, за відсутності інформаційної довідки з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснень державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснень інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; належним чином завірених копій документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку, які повинні міститися в матеріалах дисциплінарної справи, суд позбавлений можливості встановити та оцінити обставин, внаслідок встановлення яких відповідач дійшов висновку про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, а також про необхідність застосування до нього дисциплінарного стягнення саме у вигляді догани.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч викладеному, відповідач не довів перед судом правомірності оспорюваного наказу, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Водночас заслуговують на увагу доводи позивача про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани здійснено неуповноваженою на те особою, що за висновком суду також свідчить про протиправність вищевказаного наказу відповідача.

Так, відповідно до Порядку призначення (переведення) на посади та звільнення з посад працівників Номенклатури Голови Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом ДФС України від 15.06.2017 №421, до Номенклатури посад апарату ДФС та її територіальних органів, призначення, переведення на які та звільнення з яких проводиться Головою ДФС, належать, поміж іншого, і посади заступників керівників територіальних органів ДФС.

Отже, посада першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області належить до посад Номенклатури Голови ДФС України і стосовно осіб, які обіймають цю посаду Голова ДФС України або особа, що виконує його обов'язки, має право ініціювати дисциплінарні провадження та застосовувати дисциплінарні стягнення.

При цьому за змістом статті 6 Закону №889-VIII посада першого заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області відноситься до категорії посад державних службовців В .

Ураховуючи викладене, Голова ДФС України або особа, що виконує його обов'язки, у період проходження позивачем державної служби на посаді заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області Голова ДФС України як суб'єкт призначення його на згадану посаду на підставі статті 68 Закону №889-VIII мав повноваження ініціювати щодо нього дисциплінарне провадження та за поданням дисциплінарної комісії притягувати його до дисциплінарної відповідальності у вигляді застосування такого дисциплінарного стягнення як догана.

У подальшому наказом ДФС України від 05.10.2017 №2451-о Про звільнення ОСОБА_2. позивача звільнено з посади заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та наказом ГУ ДФС у Київській області від 06.10.2017 №658-о ОСОБА_2 в порядку переведення з 06.10.2017 призначено на посаду начальника Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області.

З листа ДФС України від 11.04.2018 №5190/І/99-99-04-02-02-14 вбачається, що посада начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області станом на 26.10.2017 (тобто станом на час прийняття ДФС України спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності) не відносилась до посад, призначення, переведення на які та звільнення з яких здійснюється Головою ДФС України, оскільки відносилась до посад, призначення, переведення на які та звільнення з яких здійснювалось керівником ГУ ДФС у Київській області.

Таким чином, після звільнення позивача 05.10.2017 з посади заступника начальника Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, у в.о. Голови ДФС України ОСОБА_5 були відсутні повноваження щодо застосування до ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення шляхом прийняття наказу ДФС України від 26.10.2017 №194-дс, оскільки станом на 26.10.2017 позивач обіймав посаду начальника Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області, тому повноваження щодо застосування до нього дисциплінарного стягнення відповідно до приписів статті 68 Закону №889-VIII належало до повноважень керівника ГУ ДФС у Київській області.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України ).

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що встановлених судом обставин достатньо для визнання протиправним і скасування наказу ДФС України від 26.10.2017 №194-дс Про накладення дисциплінарного стягнення та визнання протиправними дій ДФС України щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою ДФС України.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 640,00 грн., що підтверджується квитанцією від 22.12.2017 №ПН5094, тому вказані кошти підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани неуповноваженою на те посадовою особою.

Визнати протиправним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26.10.2017 №194-дс Про накладення дисциплінарного стягнення .

Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України понесені витрати у вигляді судового збору у сумі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко