Рішення

від 11.01.2019 по справі 1740/2013/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2019 року м. Рівне №1740/2013/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; позивача - ОСОБА_1; представника позивача - адвоката ОСОБА_2 (ордер серії РН-489 №109); представника відповідача - не прибув; третьої особи - не прибула; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Здолбунівської районної державної адміністрації про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним рішення директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про переведення позивача з посади головного спеціаліста на посаду провідного фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, скасувавши наказ №27-к від 28.12.2016; зобов'язати директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді призначити позивача на посаду заступника директора - начальника відділу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 07.05.2008 до 27.12.2016 працювала в Здолбунівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на посаді головного спеціаліста. Відповідно до наказу директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді №14-к від 27.10.2016 Про зміну істотних умов праці було затверджено нову структуру Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, яка була погоджена з Здолбунівською районною державною адміністрацією та відділом у справах молоді та спорту райдержадміністрації, відповідно до якої вперше введено нову посаду - заступник директора - начальник відділу. Позивачу, яка працювала головним спеціалістом центру, було запропоновано посаду - фахівець із соціальної роботи, яка є нерівнозначною посаді, яку вона займала до цього. Позивач вважає, що відповідно до посадових обов'язків, посада, яку вона займала до проведення зміни істотних умов праці - головний спеціаліст, була рівнозначна посаді - заступник директора - начальник відділу. А тому, призначення її на посаду фахівця із соціальної роботи, а не на посаду заступник директора - начальник відділу, суперечило вимогам статей 21, 32 КЗпП України.

В даному випадку, на думку позивача, при проведенні зміни істотних умов праці відносно ОСОБА_1 було порушено принцип незмінності істотних умов договору, тобто змінилися всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади). Зокрема, за стаж державної служби їй нараховувалась надбавка за вислугу років у розмірі 20%, надбавка до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг становила 10%, а на даний час їй нараховується лише надбавка за вислугу років. Крім того, згідно посадової інструкції, частина посадових обов'язків, які передбачали виконання адміністративних, організаційно - методичних функцій центру, які виконувала ОСОБА_1 до проведення істотних змін умов праці, перейшли до обов'язків заступника директора - начальника відділу центру. На даний час, ОСОБА_1 виконує посадові обов'язки, які не передбачають адміністративних, організаційно-методичних функцій центру, а вказані обов'язки закріплені у посадовій інструкції заступника директора центру - начальника відділу.

Позивач вважає, що її право не було б порушено, якби їй було запропоновано посаду заступник директора - начальник відділу, оскільки до введення в штатний розпис даної посади її посада була найвищою серед усіх інших після посади директора Центру. Упродовж 2008 -2016 років вона весь цей час виконувала обов'язки директора Центру, за виключенням 2 разів, коли обов'язки директора виконувала юрисконсульт ОСОБА_3, оскільки ОСОБА_1 перебувала в той час у щорічній черговій відпустці. З 2009 по 2012 рік позивач перебувала у кадровому резерві на посаду директора Здолбунівського районного центру соціальних служб, сім'ї, дітей та молоді. У 2012 році проходила підвищення кваліфікації в Рівненському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій. Згідно протоколу №1 від 01.08.2014 ОСОБА_1 була уповноваженим представником від трудового колективу Здолбунівського районного центру соціальних служб, для сім'ї, дітей та молоді. Неодноразово заохочувалась Здолбунівською районною державною адміністрацією Рівненської області, Рівненським обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, Рівненською обласною державною адміністрацією, Державною службою соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Жодного дисциплінарного стягнення упродовж всієї трудової діяльності до неї застосовано не було.

Тобто, при переведенні позивача на посаду провідний фахівець із соціальної роботи центру було змінено всі суттєві умови трудового договору (спеціальність, кваліфікація, найменування посади), незважаючи на те, що своєї згоди на переведення на дану посаду вона не надала.

Тому, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним рішення директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про переведення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста на посаду провідного фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, скасувавши наказ №27-к від28.12.2016 та зобов'язати директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді призначити позивача на посаду заступника директора - начальника відділу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Ухвалою судді від 30.07.2018 позовна заява була залишена без руху.

Ухвалою суду від 20.08.2018 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

12 жовтня 2018 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив про пропущення позивачем строку звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав ОСОБА_1 дізналася 23.12.2016, а до суду вона звернулася в липні 2018 року. Тому, відповідач просив суд залишити позов без розгляду.

Ухвалою суду від 16.10.2018 заяву позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задоволено, визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом, а клопотання Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом - залишено без задоволення.

01 листопада 2018 року Здолбунівський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді подав доповнення до відзиву, де вказав, що у зв'язку з прийняттям нового Закону України Про державну службу та втратою працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді статусу державних службовців, у зв'язку зі змінами істотних умов праці працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, було видано наказ Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 27 жовтня 2016 року №14-к Про зміну істотних умов праці . Цим наказом: затверджено структуру районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, погоджену Здолбунівською районною державною адміністрацією та відділом у справах молоді та спорту райдержадміністрації, штатний розпис; попереджено працівників установи про зміну істотних умов праці; ознайомлено з посадами, які їм пропонуються. Кожен працівник власноручно поставив дату та підпис про ознайомлення з наказом та запропонованими посадами.

Як зазначає відповідач, ОСОБА_1 виявила незгоду перейти на нову посаду і висловлювалася, що вона планує звільнятися. Після її відпустки вона категорично відмовлялася працювати надалі, тому були складені акти від 22.12.2016, від 23.12.2016, від 26.12.2016, від 27.12.2016 про відмову від запропонованої посади, про відмову від підпису в повідомленні. Однак, 28.12.2016 позивач прийшла на роботу і погодилася працювати на запропонованій посаді, де збережено її основні посадові обов'язки, вимоги до кваліфікації також залишилися незмінними. Посадовий оклад позивача також збільшився.

Щодо призначення ОСОБА_3 на посаду заступника директора - начальника відділу, то відповідач наголошує на правомірності такого призначення, оскільки дана особа має дві вищі освіти, перебувала у кадровому резерві на посаду директора Центру, має стаж роботи в даній сфері понад 14 років. Неодноразово була відзначена грамотами та подяками. Тому, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 13.11.2018 клопотання Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Здолбунівської районної державної адміністрації про виклик свідків залишено без задоволення.

У судовому засіданні 13.11.2018 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3, заступника директора - начальника відділу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, та оголошено перерву до 11.12.2018.

У судовому засіданні 11.12.2018 оголошено перерву до 11.01.2018 для повторного виклику третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3.

У судове засідання 11.01.2018 третя особа не з'явилася, подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю її явки та подала письмові пояснення до адміністративного позову, де зазначила, що їй було запропонована посада заступника директора-начальника відділу, на яку вона погодилася. Щодо можливості призначення на дану посаду ОСОБА_1, то ОСОБА_3 нічого не знає, лише має відомості про відсутність бажання позивача працювати в даній установі. Тому, просить суд в задоволенні позову відмовити.

11 січня 2018 року відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку перебуванням директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на лікуванні.

Суд відповідно до протокольної ухвали відмовив в задоволенні клопотань відповідача та третьої особи про відкладення розгляду справи.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд визнати протиправним рішення директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про переведення позивача з посади головного спеціаліста на посаду провідного фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, скасувавши наказ №27-к від 28.12.2016 та зобов'язати директора Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді призначити позивача на посаду заступника директора - начальника відділу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

11 січня 2018 року відповідно до статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 2008 року працює в Здолбунівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді на посаді головного спеціаліста.

Відповідно до наказу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді №14-к від 27.10.2016 Про зміну істотних умов праці затверджено нову структуру Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, яка була погоджена з Здолбунівською районною державною адміністрацією та відділом у справах молоді та спорту райдержадміністрації (а.с.25 т.1).

Цим же наказом було введено в дію з 27.10.2016 затверджений в.о. начальника відділу у справах молоді та спорту РДА штатний розпис Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді в кількості 9,5 штатних одиниць.

Згідно цього наказу зобов'язано провідного спеціаліста - юрисконсульта районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Александрову О.А. забезпечити попередження працівників Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді про зміну істотних умов праці відповідно до чинного трудового законодавства, а також переведення працівників за їхньою згодою на запропоновані посади відповідно до штатного розпису.

27 жовтня 2016 року позивачка попереджена про зміну істотних умов праці, що підтверджено її підписом (а.с.28 т. 1).

Відповідно до наказу Здолбунівського районного центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді від 28.12.2016 №27-к Про переведення ОСОБА_1. позивач була переведена з посади головного спеціаліста та посаду провідного фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 28.12.2016. ОСОБА_1. встановлено кваліфікаційну категорію провідний фахівець із соціальної роботи та 12 тарифний розряд (а.с.65 т.1).

Не погодившись з даним наказом, позивач звернулася до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу свого рішення, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

01 травня 2016 року набув чинності Закон України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VIII ( надалі - Закон №889).

Статтею 43 Закону №889 визначено, що підставами для зміни істотних умов державної служби є:1) ліквідація або реорганізація державного органу; 2) зменшення фонду оплати праці державного органу;3) скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:1) належності посади державної служби до певної категорії посад; 2) основних посадових обов'язків;3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу; 5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

Судом встановлено, що відповідно до Закону України Про державну службу , постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 №462 Питання оплати праці працівників центрів соціальних служби для сім'ї, дітей та молоді , наказів Міністерства соціальної політики України від 29.06.2016 №709 Про затвердження Типових структур і штатів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді , від 16.08.2016 №883 Про затвердження змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 18 травня 2015 року №526 затверджено нові типові структури і штати центрів соціальних служби для сім'ї, дітей та молоді, а працівники центрів втратили статус державних службовців.

Таким чином, на виконання вказаних нормативно-правових актів, Здолбунівський районний центр соціальних служби для сім'ї, дітей та молоді приймає наказ від 27.10.2016 №14-к про зміну істотних умов праці, відповідно до якого затверджується структура Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та вводиться в дію штатний розпис у кількості 9,5 штатних одиниць.

Зокрема, згідно нової структури Здолбунівського районного центру соціальних служби для сім'ї, дітей та молоді з 27.10.2016 в штаті центру передбачаються наступні посади у кількості 9,5 одиниць: Директор - 1; Бухгалтер - 1; Заступник директора - начальник відділу - 1; Юрисконсульт - 1; Фахівець із соціальної роботи - 5; Прибиральник службових приміщень - 0,5.

Так позивачу, який обіймав посаду державного службовця - головному спеціалісту, у зв'язку з виведенням його посади з державної служби, запропоновано посаду фахівця із соціальної роботи, яка не віднесена до категорії держслужби та є фактично посадою, що займав позивач і перейменована у зв'язку із виведенням з державної служби, тобто зміною істотних умов праці.

Нормами спеціального законодавства лише визначено незгоду державного службовця на продовження проходження державної служби у зв'язку із зміною істотних умов державної служби, водночас, Законом України Про державну службу не унормовано правовідносини щодо незгоди з запропонованою посадою за втрати статусу державного службовця.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.05.2002 за № 8-рп/2002 (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми Кодексу Законів про працю України, у якому визначені основні трудові права працівників.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 51 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

За змістом статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1).

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров'я (ч.2).

У зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці (ч.3) .

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу (ч.4).

Надаючи оцінку фактичній підставі та правомірності прийняття Наказу №27-к від 28.12.2016 Про переведення ОСОБА_1. , яким позивача переведено з посади головного спеціаліста на посаду провідного фахівця із соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді 28.12.2016, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що фактично для осіб, які відповідно до Закону № 889 з 01.05.2016 з категорії держслужбовців перейшли у категорію працівників-недержслужбовців, відбувалися зміни в організації виробництва і праці, під час яких змінилися істотні умови праці, зокрема і система та розмір оплати праці, пільг, зміна розрядів і найменування посади.

Додатком 1 до Наказу від 27.10.2016 №14-к визначено список працівників, які попереджаються про зміни істотних умов праці, у зв'язку з припиненням державної служби (а.с.28 т.1).

Водночас, ОСОБА_1 також була повідомлена про зміну істотних умов праці у встановленому порядку, що підтверджено її особистим підписом та не заперечується нею.

При цьому, підставою для скасування наказу про переведення позивача на посаду провідного фахівця, ОСОБА_1 вказує нерівнозначність посади, яку їй запропонували та ненадання її згоди на дану посаду.

Щодо нерівнозначність посади провідного фахівця посаді, яку займала позивач, - головного спеціаліста, то суд зазначає таке.

У штатному розписі Здолбунівського районного центру соціальних служби для сім'ї, дітей та молоді станом на 2016 рік були посади в кількості 7,5 одиниць, зокрема: директор - 1; головний спеціаліст-бухгалтер - 1; головний спеціаліст - 1; провідний спеціаліст-юрисконсульт - 1; провідний спеціаліст - 3; прибиральник службових приміщень - 0,5.

ОСОБА_1 займала посаду головного спеціаліста. У сферу її посадових завдань та обов'язків входило: забезпечення організації соціальної роботи з пропаганди здорового способу життя та профілактики негативних явищ у дитячому та молодіжному середовищі, попередження насилля в сім'ї; соціальна робота щодо профілактики ВІЛ-інфекції, СНІДу, надання послуг ВІЛ-інфікованій молоді, соціальний супровід ВІЛ-інфікованих; робота щодо психологічного забезпечення діяльності центру з різними категоріями дітей, сімей та молоді; організація спеціалізованого формування Школи волонтерів; організація соціальної роботи з питань соціальної підтримки сімей з дітьми, що переселилися з тимчасово окупованих територій та зони проведення АТО; обстеження умов проживання одиноких матерів та дітей, які виховуються в сім'ях опікунів та піклувальників, та здійснення контролю за цільовим використанням коштів при народженні та усиновленні дитини; підготовка проектів рішень та пропозицій керівництву щодо виконання доручень вищих державних органів; участь у конференціях, семінарах, тренінгах з питань, що входять до компетенції (а.с.70-71 т. 1).

До завдань та обов'язків провідного фахівця із соціальної роботи відповідно до посадової інструкції, яка затверджена директором Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, і з якою була ознайомлена ОСОБА_1 28.12.2016 (а.с.66-67 т. 1), входить весь перелік завдань та обов'язків головного спеціаліста, які виконувала ОСОБА_1 на попередній посаді.

Крім того, посадовий оклад позивача збільшився до 2830 грн. (посадовий оклад головного спеціаліста - 1723 грн.), відтак заробітна плата ОСОБА_1 на даний час становить 5583 грн. (на посаді головного спеціаліста - 2241 грн. 25 коп.).

В даному випадку, мала місце саме зміна істотних умов праці, яка полягала у виведенні посади, яку займав позивач із державної служби, а у зв'язку із зміною структури (без скорочення) введено посаду, яка не відноситься до категорії державної служби.

Пропонування позивачеві посади провідного фахівця із соціальної роботи обумовлено тим, що дана посада є посадою, що фактично займав позивач, але з урахуванням істотних змін умов праці, що також підтверджується аналогічністю та рівнозначністю кваліфікаційних вимог до вказаної посади.

Щодо ненадання письмової згоди на запропоновану посаду, про що наголошує ОСОБА_1 то суд вказує, що позивачем, незважаючи на неодноразову усну відмову від подальшої роботи, тверджень про звільнення (як наслідок оформлення актів відмови працівника від запропонованої посади та актів про відмову від підпису в повідомленні про можливе звільнення (а.с.74-79 т. 1)), нею фактично не було подано заяви про звільнення через незгоду зі зміною істотних умов праці.

Крім того, 28.12.2016 позивач взяла участь в атестаційній комісії, яка рекомендувала керівнику встановити для неї 12 тарифний розряд як фахівцю із соціальної роботи, підписала протокол засідання, атестаційний лист (а.с.80 т.1), ознайомилася з наказом про переведення на посаду провідного фахівця із соціальної роботи, та з 28 грудня 2016 ОСОБА_1 приступила до виконання своїх посадових обов'язків провідного фахівця. Позивач ознайомлена з посадовою інструкцією провідного фахівця (а.с. 66-69 т. 1) та працює на даній посаді на даний час.

В обсязі встановлених фактичних обставин, зважаючи на їх зміст та юридичну природу, суд дійшов висновку про те, що позивач вважається таким, що погодився на продовження роботи зі змінами істотних умов праці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при зміні істотних умов праці у Здолбунівському районному центрі соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді було дотримано встановлений законодавством порядок повідомлення позивача завчасно про таку зміну, порядок переведення ОСОБА_1 на іншу посаду, передбачену структурою установи та її штатним розписом, в межах її спеціальності та кваліфікації.

При цьому, суд наголошує на дотриманні відповідачем принципу незмінності та непогіршення істотних умов трудового договору: оплата праці збільшилася, функціональні права та обов'язки не змінилися.

Твердження ОСОБА_1 про порушення відповідачем вимог трудового законодавства щодо не надання їй пропозиції на переведення на посаду заступника директора - начальника відділу, як на підставу для визнання протиправним та скасування наказу №27-к від 28.12.2016, суд оцінює критично.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до нової структури та штатного розпису Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, які затверджені та введені в дію наказом від 27.10.2016 №14-к, створений відділ соціальної роботи, в якому введено нову посаду - заступника директора-начальника відділу.

Посадовою інструкцією заступника директора-начальника відділу соціальної роботи районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженою директором 01.12.2016, передбачено, що заступник директора-начальник відділу соціальної роботи здійснює керівництво діяльністю центру та відділу у межах делегованих йому директором повноважень, у разі відсутності директора - виконує його обов'язки; координує здійснення соціальної роботи в районі, керує розробкою проектів програм; організовує та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками звернень від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, організацій; подає у межах своєї компетенції директору центру подання щодо призначення на посади, звільнення з посад працівників, їх заохочення і т.д. (а.с.72-73).

Таким чином, дана посада не передбачає виконання завдань та обов'язків, які були в межах компетенції головного спеціаліста ОСОБА_1 Дана посада не є рівнозначною посадою головного спеціаліста.

Крім того, поняття рівнозначна посада визначене Законом України Про державну службу , норми якого передбачають можливість переведення державного службовця без обов'язкового проведення конкурсу, в тому числі на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби (стаття 41 закону).

При цьому, згідно зі статтею 2 Закону рівнозначна посада - це посада державної служби, що належить до однієї групи оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Правовідносини в межах предмету спору охоплюють переведення працівника, який втратив статус державного службовця, на іншу посаду, яка не відноситься до державної служби, у зв'язку із зміною істотних умов праці.

Таким чином, в даному випадку застосовуються норми трудового законодавства, зокрема вимога при зміні істотних умов праці щодо переведення працівника за його згодою на іншу посаду за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою при завчасному (не менше 2 місяці) попередженні, що було дотримано відповідачем в повному обсязі.

Призначення на посаду заступника директора-начальника відділу ОСОБА_3 відбулося на підставі наказу Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 01.12.2016 №16-к.

Підставами виникнення трудових правовідносин є передбачені нормами права правомірні, узгоджені, усвідомлені дії (юридичні акти) роботодавця і особи, яка влаштовується на роботу, що містять їх вільне волевиявлення та спрямовані на встановлення трудових правовідносин.

У більшості випадків воля кожного з учасників трудових правовідносин знаходить своє вираження у трудовому договорі (контракті). Трудовий договір (контракт) грунтується на вільному волевиявленні його сторін. Отже, законодавство визнає трудовий договір (контракт) універсальною підставою виникнення трудових правовідносин, що містить у собі двостороннє волевиявлення людей: з однієї сторони - особи, яка наймається на роботу (службу), а з другої-роботодавця: власника підприємства (господарського товариства), установи, організації, чи уповноваженого ним органу, або фізичної особи.

Таким чином, виникнення трудових відносин на підставі загальних норм законодавства про працю (вже не спеціального законодавства про прийняття на державну службу) між відповідачем та ОСОБА_3, як заступником директора-начальником відділу, на підставі вільного волевиявлення, яке виразилося у прийнятті відповідного наказу про призначення ОСОБА_3 на вказану посаду, не є предметом спору в даній справі, тому не підлягає оцінці.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому, суд у відповідності до статті 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Тому, в зв'язку із непідтвердженням обставин, що викладені у адміністративному позові, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Здолбунівського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Здолбунівської районної державної адміністрації (35700, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Грушевського, 14; код ЄДРПОУ 22558429), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 16 січня 2019 року.

Суддя Недашківська К.М.