Постанова

від 26.12.2018 по справі 804/2767/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а їн и

26 грудня 2018 року м. Дніпросправа № 804/2767/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року в адміністративній справі №804/2767/18 (головуючий суддя у І інстанції - Кальник В.В., повний текст рішення складено 30 серпня 2018 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить, з урахуванням уточнень:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс від 07.09.2017 року №4880-п;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0017501420 та № 0017491420.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на його адресу 12.01.2016 року надійшов запит № 17424/10/04-82-15-01 від 21.12.2015 року та 27.01.2016 року запит № 964/10/04-82-15-01 від 19.01.2016 року про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинам з ТОВ Флеш-Сток за період листопад-грудень 2015 року. В запитах не наведено жодної обґрунтованої підстави, згідно з якою необхідно надати пояснення, копії документів, що підтверджують взаємовідносини позивача з ТОВ Флеш-Сток . Крім цього, 15.09.2017 року на електронну пошту позивача надійшов запит, в якому не підпису посадової особи та печатки контролюючого органу. На вказані запити надано у встановлений термін відповіді № 3 від 15.01.2016 року та № 4 від 28.01.2016 року, в яких зазначено про порушення, допущені податковим органом під час складання зазначених запитів, та вказано на відсутність правових підстав для надання відповіді на запити, складені із порушенням законодавства. У зв'язку з не наданням витребуваної інформації контролюючим органом направлено наказ №4880-п від 07.09.2017 року та повідомлення за №2205 від 25.01.2018 року про проведення з 12.09.2017 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Індустріясервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Флеш-Сток за період листопад-грудень 2015 року, який отримано позивачем тільки 19.09.2017 року, тобто, не до її початку, як цього вимагає пункт 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, а вже після закінчення проведення перевірки.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс .

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повну тотожність справ №804/2767/18 та №804/7585/17, яка могла б призвести до порушення принципу юридичної визначеності. Проте, позивач наголошує, що ним у цій справі оскаржуються саме протиправність прийнятого контролюючим органом наказу від 07.09.2017 року №4880-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс , тоді як у справі № 804/7585/17 оскаржувалися податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом за результатами проведеної перевірки. При цьому, у справі № 804/7585/17 не розглядалося питання щодо правомірності проведення перевірки. Таким чином, в зазначених справах підстави та предмет позовів є різними.

Особи, які беруть участь у справі про дату і місце розгляду справи повідомлені належним чином, жодних клопотань чи заяв до суду не надали, тому апеляційний перегляд здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідачем направило на податкову адресу ТОВ Індустріясервіс запити №17424/10/04-82-15-01 від 21.12.2015 року, №964/10/04-82-15-01 від 19.01.2016 року, №4310/10/01-36-14-06-16 від 14.03.2017 року про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Флеш-Сток (код ЄДРПОУ 31551274) за листопад-грудень 2015 року.

Листами від 15.01.2016 року № 3 та від 28.01.2016 року № 4 позивачем надано відповідь на запити від 21.12.2015 року та від 19.01.2016 року, в яких зазначив, що у зв'язку із невідповідністю запитів вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, у нього не має підстав для надання запитуваних пояснень та їх документальних підтверджень.

На підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України відповідачем видано наказ від 07.09.2017 року №4880-п Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Індустріясервіс , яка призначена з 12.09.2017 року, тривалістю 5 робочих днів, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Флеш-Сток (код ЄДРПОУ 31551274) за період грудень-листопад 2015 року, копію якого направлено на податкову адресу позивача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 08.09.2017 року.

19.09.2017 року позивачем отримано наказ від 07.09.2017 року №4880-п.

На підставі зазначеного наказу у період з 12.09.2017 року по 18.09.2017 року проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ Індустріясервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ Флеш-Сток за період з 01.11.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 25.09.2017 року №13062/04-36-14-20/31551274.

30.10.2017 року на підставі висновків акта перевірки від 25.09.2017 року №13062/04-36-14-20/31551274 Головним управління ДФС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення №0017491420 на суму 83653,00 грн. та №0017501420 на суму 116175,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року у справі № 804/7585/17, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Вважаючи наказ від 07.09.2017 року №4880-п протиправним, а як наслідок і протиправними податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року №0017501420 та №0017491420, прийняті контролюючим органом на підставі протиправно проведеної перевірки, позивач звернувся про його скасування з даним позовом до суду

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки. Також зазначив, що оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 30.10.2017 року № 0017501420 та № 0017491420, які прийняті за результатами проведеної перевірки, призначеної наказом від 07.09.2017 року №4880-п, а з позовом про визнання такого наказу позивач звернувся вже після прийняття рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року, то відсутні підстави для задоволення позову, зокрема тому, що прийняття рішення про скасування наказу від 07.09.2017 року № 4880-п призведе до порушення принципу юридичної визначеності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції з огляду на таке.

Підпунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначеними статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.

За змістом пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Отже, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Тобто допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні податкової перевірки та задоволення позову не призводить до відновлення порушених прав платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 24.12.2010 у справі №21-25а10 та Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі № 806/2127/16, від 17.04.2018 року у справі № 826/12612/17.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі оскаржуваного наказу контролюючим органом проведено перевірку за результатами якої складено акт від 25.09.2017 року №13062/04-36-14-20/31551274.

На підставі висновків акту перевірки від 25.09.2017 року відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 30.10.2017 року № 0017501420 та № 0017491420.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

За результатами судового оскарження рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року, залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 року у справі №804/7585/17, відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 30.10.2017 року № 0017501420 та №0017491420.

Отже, захист прав позивача перемістився в площину оскарження рішення податкового органу, яким визначено суму грошового зобов'язання.

Таким чином, на час розгляду даної справи набрало законної сили рішення у справі №804/7585/17, відповідно до якого суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку про правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень від 30.10.2017 року №0017491420 та №0017501420.

Крім того слід зазначити, що позивач звернувся з позовом про оскарження наказу від 07.09.2017 року №4880-п вже після ухвалення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року у справі №804/7585/17, а з уточненими позовними вимогами після набрання законної сили рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 року, тобто позивач фактично намагається домогтися нового слухання справи та нового її вирішення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутні підстави для задоволення позову, зокрема тому, що прийняття рішення про скасування наказу від 07.09.2017 року № 4880-п призведе до порушення принципу юридичної визначеності.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року в адміністративній справі №804/2767/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустріясервіс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва

суддя І.В. Юрко