Ухвала

від 14.01.2019 по справі 804/3984/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 січня 2019 року м. Дніпросправа № 804/3984/18

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Іванов С.М. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року у справі № 804/3984/18 за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус» про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року в задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус» про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу.

           Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України визначені вимоги до апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.          

Оскаржуване рішення винесено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 25 жовтня 2018 року.

Копія вказаного судового рішення була отримана скаржником 14 листопада 2018 року (а.с.242).

Таким чином, тридцятиденний строк на оскарження рішення, встановлений ч. 1 ст. 295 КАС України, сплинув 14 грудня 2018 року.

Разом з тим, апеляційна скарга, відповідно до відомостей відстеження поштових відправлень «Укрпошта» (штрихкодовий ідентифікатор 4900068268040), подана лише 17 грудня 2018 року.

Заявником апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивовано тим, що оскаржуване рішення, відповідно до відмітки реєстраційного штампу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, отримано 15.11.2018, а відповідно апеляційну скаргу подано у тридцятиденний строк з дати отримання оскаржуваного рішення, що, у відповідності до ст. 295 КАС України, є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.

Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про безпідставність та необґрунтованість останнього, з огляду на наявність в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до відомостей якого відповідачем копія оскаржуваного рішення була отримана 14.11.2018 року (а.с.242).

Таким чином, заявнику апеляційної скарги слід надати до суду докази на спростування обставин отримання уповноваженою особою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області копії оскаржуваного рішення саме 14.11.2018 року, або надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", становив 1762 грн.

У відповідності до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції станом на дату подання апеляційної скарги) ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на дату подання адміністративного позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Отже, враховуючи те, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року становив 1762 грн., судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру становив 1762 грн., та в свою чергу судовий збір при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на оскаржуване рішення суду становить 2643 грн. (1762 грн. х 150%).

Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі – 2463 грн.

Стосовно поданого позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань на сплату судового збору, вважаю за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, для усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших (ніж незадовільний майновий стан особи) підстав для звільнення від сплати судових витрат, законодавством не визначено.

Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також відповідає висновкам Європейського суду з прав людини у рішенні по справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

          Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

          Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

          Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

          У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

          З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору.

Також слід зазначити, що приписи ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

          Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, законодавцем встановлено вичерпний перелік обставин, за яких особі може бути звільнено від сплати судового збору, при цьому з аналізу вищенаведених правових норм випливає, що фактично таким правом може скористатися саме фізична особа, натомість відповідач є юридичною особою – суб'єктом владних повноважень.

          Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час постановлення цієї ухвали) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

На підставі викладеного, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою, десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року у справі № 804/3984/18, наведені Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в поданому клопотанні.

В задоволенні клопотання Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2018 року у справі № 804/3984/18 – залишити без руху.

Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:

- докази на спростування обставин отримання уповноваженою особою позивача копії оскаржуваного рішення саме 14.11.2018 року, або надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин пропуску, якщо такі є;

- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.

Судовий збір сплатити за такими реквізитами:

          -          Отримувач коштів:          УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101;

          -          Код отримувача (код за ЄДРПОУ)          : 37989274;

          -          Банк отримувача:          Казначейство України (ЕАП);

          -          Код банку отримувача (МФО):           899998;

          -          Рахунок отримувача:           34317206081005;

          -          Код класифікації доходів бюджету:           22030101;

          -          Призначення платежу:          *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

          Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.

          В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з 14 січня 2019 року та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                      С.М. Іванов