Постанова

від 16.01.2019 по справі 922/190/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/190/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй- головуючий, В.П.Селіваненко, Л. В. Стратієнко

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Автозапчастина"

на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2018р.

у складі колегії суддів: О. І. Терещенко - головуючий, О. І. Склярук, М. М. Слободін

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Харків - Автозапчастина"

до приватного акціонерного товариства "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський"

про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваної ухвали

01 лютого 2018р. господарським судом Харківської області було видано судовий наказ №922/190/18 про стягнення з ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" на користь ТОВ "Харків-Автозапчастина" 124 141,75 грн. заборгованості.

У вересні 2018 року ТОВ "Харків-Автозапчастина" звернулося до господарського суду в порядку ст. 336 ГПК України із заявою про звернення стягнення на грошові кошти.

У вказаній заяві стягувач просив витребувати у Касаційного господарського суду копію договору про відступлення права вимоги №160418впв1 від 16.04.2018р., згідно з яким ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" відступив на користь ТОВ "Торгівельний будинок Полтавський" право вимоги до ТОВ "Хлібозавод "Салтівський" на суму 199215622,21 грн., що знаходиться у матеріалах справи № 922/116/18; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - договору про відступлення права вимоги №160418впв1 від 16.04.2018р., укладеного між ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" та ТОВ "Торгівельний будинок Полтавський"; постановити ухвалу про звернення стягнення на грошові кошти, які належать ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" від ТОВ "Хлібзавод "Салтівський", яке має заборгованість перед боржником.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.09.2018р. у справі №922/190/18 в задоволенні заяви ПрАТ "Харків-Автозапчастина" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" від ТОВ "Хлібзавод "Салтівський", відмовлено.

ТОВ "Харків-Автозапчастина" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2018 р. у даній справі та прийняти нову ухвалу про звернення стягнення на грошові кошти, які належать ПрАТ "Харківський хлібокомбінат "Слобожанський" від ТОВ "Хлібзавод "Салтівський".

Також, апелянт просив витребувати копію договору про відступлення права вимоги №160418впв1 від 16.04.2018 р., що знаходиться у матеріалах справи №922/116/18 та застосувати наслідки недійсності нікчемного договору про відступлення права вимоги №160418впв1 від 16.04.2018 р.

2. Короткий зміст ухвали апеляційного господарського суду і мотиви її прийняття

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2018р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Харків-Автозапчастина" на ухвалу господарського суду Харківської області 21.09.2018р.

Апеляційний господарський суд виходив із того, що ухвала про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти не підлягає апеляційному оскарженню в силу ст. 255 ГПК України.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Харків-Автозапчастина", не погоджуючись із ухвалою апеляційного господарського суду, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Скаржник вказує, що п. 28 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачає можливість оскарження ухвал про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку. Разом з тим, на думку скаржника, ця норма також не містить прямої заборони на оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти.

4. Позиції інших учасників справи

Відзивів чи заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу.

За положеннями ч. 2 ст. 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, є вичерпним та наведений у ст. 255 ГПК України. Так, п. 28 ч. 1 ст. 255 ГПК України передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

При цьому, вказаною статтею не передбачено можливості оскарження ухвали про відмову у зверненні стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Верховний Суд вважає обґрунтованими висновки апеляційного господарського суду про відмову у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.09.2018р., оскільки враховуючи наведені норми ГПК України, така ухвала про відмову в задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Посилання скаржника на відсутність в ст. 255 ГПК України прямої заборони на оскарження ухвали про відмову у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, відхиляється Верховним Судом, оскільки у ст. 255 ГПК України наведений вичерпний перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню.

З аналізу ст. 255 ГПК України вбачається, що законодавець в переліку ухвал чітко розмежував ухвали про задоволення та ухвали про відмову, наприклад в п. 27 ч. 1 ст. 255 ГПК передбачено можливість апеляційного оскарження ухвали про поворот виконання чи відмову у повороті виконання. Проте в п. 28 ч. 1 ст. 255 ГПК вказується про оскарження лише ухвал про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти.

Крім того, ст. 336 ГПК України, яка є спеціальною та регулює питання звернення стягнення на грошові кошти, не містить застереження щодо оскарження відповідних ухвал.

Доступ до правосуддя у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 18.11.2010 р. у справі "Мушта проти України") не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не привести судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

На підставі вищевикладеного Верховний Суд, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених господарським судом апеляційної інстанції обставин, перевірив правильність застосування норм процесуального права та прийшов до висновку, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у прийнятті відповідної апеляційної скарги апеляційний господарський суд правильно застосував норми ст. 255 ГПК України .

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Харків - Автозапчастина" залишити без задоволення.

Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2018р. у справі №922/190/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді В. П. Селіваненко

Л. В. Стратієнко