Постанова

від 15.01.2019 по справі 813/932/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2019 року

Київ

справа №813/932/17

касаційне провадження №К/9901/40631/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 (суддя - Кедик М.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя - Шавель Р.М., судді - Улицький В.З., Костів М.В.) у справі за Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація КРТ (далі - Товариство) до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування наказу щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки,

УСТАНОВИВ:

У березні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Офісу від 22.02.2017 № 343 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства .

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: у запитах податкового органу, які надсилалися на адресу Товариства, та в наказі про призначення перевірки відсутня інформація щодо виявлення фактів відображення Товариством недостовірних даних у поданих ним деклараціях, а також у чому полягає недостовірних даних, тоді як це є обов'язковою умовою для прийняття рішення про призначення документальної виїзної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України; в запитах за 2017 рік податковим органом зазначено вимогу про надання відповіді в 10-денний термін, яка не відповідає чинному законодавству, оскільки з 01.01.2017 термін для надання відповіді на запит становить 15 днів.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 18.05.2017, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, позов задовольнив повністю: визнав протиправним і скасував наказ Офісу від 22.02.2017 № 343 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства .

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що запити Офісу, надіслані на адресу Товариства, були оформлені з порушенням законодавчо встановленого порядку, оскільки не містили жодної з шести визначених у пункті 73.3 статті 73 Податкового кодексу України підстав для направлення таких запитів, а також містили вимогу (запити, датовані 2017 роком) про надання відповіді у 10-денний термін, що не відповідає чинному законодавству, з огляду на що Товариство звільнялося від обов'язку надавати відповіді на такі запити в силу абзацу 14 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, що, в свою чергу, виключає наявність правових підстав для винесення оспорюваного наказу.

Офіс оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.12.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з порушенням норм матеріального права, оскільки про недостовірність даних, визначених Товариством по взаємовідносинах із вказаними у запитах контрагентами, вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість, поданих платником податків за відповідні періоди, та податкова інформація, отримана й опрацьована відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України, відповідно до якої з'ясовано документальне оформлення господарських операцій за відсутності факту їх здійснення.

Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.12.2018 прийняв касаційну скаргу Офісу до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 15.01.2019.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що Офіс надіслав на адресу Товариства письмові запити Про надання інформації та її документального підтвердження : від 07.10.2016 № 21/10/28-06-42-00/10 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Інвент Груп щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 43171,50 грн. за липень 2016 року; від 25.10.2016 № 252/10/28-06-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносин ТОВ Боско Тренд щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 1579352,02 грн. за серпень 2016 року; від 03.11.2016 № 328/10/28-06-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ Канремторг щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 13480185,79 грн. (у тому числі: за січень 2016 року - 5805853,88 грн., за березень 2016 року - 7674331,91 грн.), що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень 2016 року - 5766178,88 грн., за лютий 2016 року - 39675,00 грн., за березень 2016 року - 2804080,71 грн., за квітень 2016 року - 4870251,20 грн.; від 07.11.2016 № 361/10/28-06-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Боско Тренд щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 1007157,07 грн. за вересень 2016 року; від 07.11.2016 № 360/10/28-06-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Будівельна компанія СТРОЙ.КА щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 473774,96 грн. за вересень 2016 року; від 21.11.2016 № 496/10/28-06-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Ларі-Лейк щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 742245,72 грн. за березень 2016 року; від 21.11.2016 № 497/10/28-06-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Будівельна компанія Юніон-СТ щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 7528960,72 грн. (у тому числі: за березень 2016 року - 235372,00 грн., за квітень 2016 року - 7293588,72 грн.), що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2016 року - у сумі 1276463,20 грн., за квітень 2016 року - 625249,52 грн.; від 21.11.2016 № 498/10/28-26-42-0010 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Азовтеплоізоляція щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 68253,10 грн. за лютий 2015 року; від 06.12.2016 № 10515/10/28-10-48-09 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Мортон-Преміум-Груп щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 2853696,47 грн. (у тому числі: за липень 2016 року - 2044268,20 грн., за серпень 2016 року - 809428,27 грн.); від 16.12.2016 № 12379/10/28-10-48-09-0013 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Галелектрод щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 49712,44 грн. (у тому числі: за січень 2016 року - 493,20 грн., за лютий 2016 року - 4620,51 грн., за березень 2016 року - 5828,21 грн., за квітень 2016 року - 6106,41 грн., за травень 2016 року - 4362,84 грн., за червень 2016 року - 4372,54 грн., за липень 2016 року - 5791,68 грн., за серпень 2016 року - 7446,28 грн., за вересень 2016 року - 4946,31 грн., за жовтень 2016 року - 5744,46 грн.); від 05.01.2017 № 1104/10/28-10-48-09-0013 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Рідмар щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 8058252,15 грн. за серпень 2015 року; від 05.01.2017 № 1112/10/28-10-48-09-0013 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по господарських взаємовідносинах з ТОВ Мортон-Преміум-Груп щодо податкового кредиту з додану вартість у сумі 940946,88 грн. за червень 2016 року; у яких з посиланням на підпункти 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункти 1, 3 абзацу третього пункту 73.3 статті 73, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу, пункт 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245, просив надати протягом 10 робочих днів з дня отримання цих запитів інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених у запитах фактів, зокрема (але не вичерпно) документи згідно вказаного у запитах переліку.

На запити від 07.10.2016 № 21/10/28-06-42-00/10, від 25.10.2016 № 252/10/28-06-42-0010, від 03.11.2016 № 328/10/28-06-42-0010 Товариство листом від 14.11.2016 № 14/11-03 надіслало Офісу відповідь (вх. 928/10 від 14.11.2016), у якій повідомило, що у зв'язку з величезним обсягом запитуваної інформації та великим обсягом поточної роботи Товариство фізично не встигає надати повноцінні відповіді на усі запити у законодавчо встановлені терміни. Також, у листі Товариство вказало, що прикладе усіх зусиль, щоб у найбільш реально можливий термін підготувати відповідь та скерувати її до контролюючого органу.

Разом з цим, станом на день проведення перевірки Товариством не було надано пояснено на жоден із запитів Офісу.

22.02.2017 начальник Офісу, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, прийняв наказ № 343 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства .

Копію вказаного наказу разом із направленнями на перевірку було вручено директору Товариства під розписку 02.03.2017, проте перевіряючих не було допущено до проведення перевірки з підстав незаконності наказу про призначення перевірки, про що складено акт № 39/28-06-48-11/37786903 про відмову у допуску до проведення перевірки.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.

Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні у підпунктах 78.1.1 і 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України цифри і слова 10 робочих днів з дня отримання запиту замінити цифрами і словами 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту .

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якими визначено перелік підстав для направлення суб'єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

Згідно з положеннями абзаців 1, 2, пункту 3 абзацу 3, абзаців 4, 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні статтю 73 Податкового кодексу України викладено в іншій редакції.

Згідно з абзацами 1, 2, пунктами 1, 3 абзацу 3, абзацами 5, 7 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п'ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації,що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

З матеріалів справи вбачається, що запити, направлені Офісом на адресу Товариства, містили вказівку на фактичну і правову підстави направлення запитів - підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також обставини, встановлені на підставі податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України. Запити містили опис інформації, що запитується, та орієнтовний перелік документів, що її підтверджують.

За таких обставин на Товариство покладався обов'язок щодо надання відповідної інформації.

Відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у наказі про проведення документальної виїзної перевірки зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого орган.

Наявний в матеріалах справи наказ Офісу від 22.02.2017 № 343 відповідає цим вимогам.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що посилання Товариства на окремі дефекти запитів про надання інформації не впливають на обов'язок позивача надати всю необхідну інформацію за запитами, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запитів такими, що не відповідають вимогам пункту 73.3 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Фактичною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства стало ненадання ним пояснень та їх документального підтвердження на обов'язкові письмові запити контролюючого органу. Письмові запити щодо необхідності подання пояснень були сформовані Офісом на підставі податкової інформації, отриманої відповідно до статей 72, 73, 74 Податкового кодексу України.

Статтею 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017) передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

За змістом пунктів 74.1, 74.3 статті 74 Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 01.01.2017) податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що податковий орган при направленні запитів а також при прийнятті спірного наказу діяв на підставі, в порядку і у спосіб, передбачений законодавством.

За таких обставин, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

При цьому, Верховний Суд вказує, що зазначення Офісом у запитах від 05.01.2017 №1104/10/28-10-48-09-0013 та № 1112/10/28-10-48-09-0013 10-денного терміну для надання відповіді на ці запити, що не відповідає чинній з 01.01.2017 редакції пункту 73.3 Податкового кодексу України, у даному випадку не може бути підставою для скасування оспорюваного наказу, оскільки відповідей на жоден з десяти інших запитів, датованих жовтнем-листопадом 2016 року, Товариство не надало.

З урахуванням наведеного касаційна скарга Офісу підлягає задоволенню, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15.12.2017) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Керуючись п.3 ч.1 ст. 349, ч.ч. 1, 3 ст. 351, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Т.М. Шипуліна