Рішення

від 27.12.2018 по справі 755/10488/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/10488/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Яровенко Н. О.,

при секретарі Грінкевич А.І.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Демського А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуторська компанія Славутич про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи,

в с т а н о в и в:

Позивач у липні 2018 року звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуторська компанія Славутич про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи посилаючись на те, що 20.12.2013 року о 16 год 34 хв. на перехресті вул. Магнітогорська - пров. Червоногвардійський у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить ТОВ ДК Славутич під керуванням водія ОСОБА_4, який здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_5, котра від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди. За фактом ДТП було відкрито кримінальне провадження за № 12013110000001338 від 21.12.2013 року та розпочате досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановою про закриття від 30.09.2015 року кримінальне провадження було закрите у зв'язку з відсутністю у діянні водія ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Також було встановлено, що автомобіль НОМЕР_2 на праві приватної власності належить ТОВ ДК Славутич . В результаті ДТП та наслідків від нього близьким родичам, а саме позивачу завдано моральної шкоди. 13.12.2016 року представник позивача повідомив ПрАТ СК ПЗУ Україна про настання страхового випадку. ПрАТ СК ПЗУ Україна було сплачено на користь позивача та двох дітей страхове відшкодування у загальному розмірі 17 801 грн. Вважає, що з урахуванням викладеного, глибини вже перенесених позивачем моральних страждань та тих нескінченних страждань, що будуть позивача переслідувати довготривалий час, перенесених ними моральних переживань, які продовжують тривати по даний час і ніколи не закінчяться, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 80 000 грн. 00 к. моральної шкоди завданої смертю дружини внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки та 6400 грн. 00 к. судових витрат пов'язаних з оплатою позивачем правничої допомоги.

У встановлений законом строк представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та завищеними виходячи із наступного. Зазначає, що позивачем пред'явивши позов про стягнення з відповідача компенсації за заподіяну ним моральну шкоду не надали жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування її наявності та розміру. Позивач обґрунтував заподіяну йому моральну шкоду виключно словами, що містяться в позові не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації, яка становить саме 80 000 грн. 00 к. Також зазначає, що потерпілою було грубо порушено правила дорожнього руху, при цьому перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, вважає розмір компенсації моральної шкоди занадто завищений. Крім того, вказує, що позивачем не надано платіжних документів про сплату послуг на правничу допомогу, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову.

26 грудня 2018 року представник позивач подав відповідь на відзив в якому зазначає, що ознайомившись із доводами викладеними відповідачем у своєму відзиві, вважає їх необґрунтованими з урахуванням наступного. На дату смерті, позивач перебував у складі сім'ї загиблої ОСОБА_5, отже втрата чоловіком своєї дружини є травмою на все життя і яка не потребує доказуванню. Також зазначив, що позивачем вже було зменшено розмір моральної шкоди з 300 000 грн. до 80 000 грн., тому просив суд позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимоги.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до розпорядження № 21-ОС про прийняття на роботу ОСОБА_4 було прийнято на роботу в ТОВ ДК Славутич на посаду водія автотранспортних засобів. (а. с. 86)

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується постановою про закриття кримінального провадження № 12013110000001338 від 30.09.2015 року, що 20.12.2013 року приблизно о 16 год 20 хв. ОСОБА_4 керуючи вантажним автомобілем НОМЕР_3 рухаючись на перехресті вулиці Магнітогорська провулком Червоногвардійським в м. Києві скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка від отриманих травм загинула на місці пригоди. (а. с. 8 зворот.)

Смерть ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві серії НОМЕР_5. (а. с. 6)

З довідки про причину смерті № 3211/2 вбачається, що причиною смерті ОСОБА_5 стали множинні переломи кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів. (а. с. 7)

Позивач ОСОБА_3 був чоловіком ОСОБА_5, даний факт підтверджується копією свідоцтва про одруження. (а. с. 15)

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Статтею 1168 Цивільного кодексу України, встановлено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Цивільно-правова відповідальність автомобіля НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ СК ПЗУ Україна , що підтверджується полісом АЕ № 2467760. (а. с. 17)

Тому представник позивача звернувся до ПрАТ СК ПЗУ Україна із заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 29 232 грн. (а. с. 18)

ПрАТ СК ПЗУ Україна надало відповідь у якій зазначило, що в результаті розгляду отриманої документації було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 17801 грн. (а. с. 19) даний факт стороною позивача підтверджено.

Відсутність стосовно водія обвинувального вироку за ст. 286 КК України не звільняє відповідача від обов'язку доказування своєї невинуватості.

Разом з тим, слід також зазначити, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до п. 1 абз. 4 Пленуму Верховного суду України Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року за № 4 передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно до ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом. (ч. 2 ст. 1193 ЦК України)

Також як зазначив Вищий спеціалізований суд України у своєму у Постанові № 4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки при завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Тому, аналізуючи вищевказані норми, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн. 00к.

Що стосується вимоги про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги, то відповідно до положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Нормою частини 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Під час звернення з позовом до суду про відшкодування шкоди представником позивача в прохальній частині було зазначено прохання про стягнення судових витрат пов'язаних із надання правничої допомоги.

У матеріалах справи наявний договір про надання юридичних послуг від 19.03.2018 року укладений між ОСОБА_3 та ТОВ АВТОПОМІЧ в особі ОСОБА_1, розділом 4 якого визначався порядок оплати послуг (а. с. 30 зворот.). На підтвердження факту оплати позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано рахунок-фактуру від 05.07.2018 року на суму 6400 грн. 00 к. (а. с. 31)

Як визначено в статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. (ч.1 ст.95 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до вимог ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини третьої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 1167, 1187, 1193 ЦК України, ст. ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуторська компанія Славутич про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуторська компанія Славутич (04053, м. Київ, вул..Січових Стрільців, 21, Код ЄДРПОУ - 33403739) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4) 10000 грн. моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Дистрибуторська компанія Славутич (04053, м. Київ, вул..Січових Стрільців, 21, Код ЄДРПОУ - 33403739) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_4) 6400 грн. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28 грудня 2018 року.

Суддя Н.О.Яровенко