Постанова

від 10.01.2019 по справі 387/430/18

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2019 року м. Кропивницький

справа № 387/430/18

провадження № 22-ц/4809/197/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Мурашка С.І. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Карпенка О.Л.

за участі секретаря - Тимошенко Т.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Юр'ївська сільська рада Добровеличківського району Кіровоградської області,

треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2018 року у складі суддіЦотка В.В. і

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Юр'ївської сільської ради та просив визначити йому додатковий строк в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після померлої матері, ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Юр'ївка Добровеличківського району Кіровоградської області.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Юр'ївка Добровеличківського району Кіровоградської області померла його мати ОСОБА_7.

Після смерті останньої відкрилася спадщина на належне їй майно, зокрема на земельну ділянку площею 5,24 га , яка знаходиться на території Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області.

В квітні 2018 року позивачеві стало відомо, що ОСОБА_7 за життя склала заповіт, яким заповіла йому вказану земельну ділянку.

Однак, нотаріус відмовив позивачеві у вчиненні нотаріальних дій з підстав пропуску строку для прийняття спадщини.

ОСОБА_4 вважає, що вказаний строк пропущений ним з поважних причин, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, крім того, він недосконало знав діюче законодавство, що спонукало його звернутися до суду з відповідним позовом.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини без поважних причин.

Позивач мав змогу прийняти спадщину в установлений законом строк шляхом написання заяви у нотаріуса та направлення вказаної заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення є незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що вказаний строк пропущений ним з поважних причин, оскільки йому не було відомо про наявність заповіту, крім того, він недосконало знав діюче законодавство.

Відзиви на апеляційну скаргу не надходили.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Відповідно до положень ч.1 ст.372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Оскільки всі учасники справи про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вирішив розглянути справу без участі осіб, які не з'явилися, що відповідає положенням ст.372 ЦПК України.

Від представника ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно заповіту, посвідченого 15.07.2011 секретарем Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, зареєстрованого в реєстрі за №15, ОСОБА_7 на випадок її смерті, заповіла своєму синові ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 5,24 га, яка належала їй на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 виданого Юр'ївською сільською радою 09.02.1999 року (а.с. 5).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру ( заповіти/спадкові договори ) №51868922 від 12.05.2018, на момент розгляду спору вказаний заповіт є чинним ( а.с.8,9 )

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 9.03.2018, виданого повторно Добровеличківським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Кіровоградській області, встановлено, що ОСОБА_7, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Юр'ївка Добровеличківського району Кіровоградської області ( а.с.6 ).

Отже, згідно ст.1223 ЦК України ОСОБА_4, має право на спадкування за заповітом, оскільки вказаний у заповіті ОСОБА_7

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.05.2018 №9, винесеною державним нотаріусом Добровеличківської районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки ОСОБА_4 не здійснив дій, які свідчать про прийняття спадщини, а саме: не подав заяву протягом 6-ти місяців після смерті ОСОБА_7 та не проживав разом зі спадкодавцем на день її смерті ( а.с.10 ).

З витягу зі Спадкового реєстру ( спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину ) № 51868726 від 11.05.2018, встановлено, що у реєстрі наявні відомості про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_7 за номером у Спадковому реєстрі 56548155, за номером у нотаріуса 309/2014 (а.с. 7).

З матеріалів спадкової справи № 309/2014, заведеної після смерті ОСОБА_7, встановлено, що вона була заведена на підставі заяви ОСОБА_6 про прийняття спадщини за заповітом, складеним ОСОБА_7 15.07.2011, посвідченого секретарем Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та зареєстрованого в реєстрі за № 14 ( а.с.37 ).

ОСОБА_6 17.10.2014 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 5,7490 га з кадастровим номером НОМЕР_3 яка знаходиться на території Юр'ївської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області та належала ОСОБА_7 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 ( а.с.50 ).

За загальними правилами про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо:

1)у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви;

2)ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

У п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не проживав на час відкриття спадщини із спадкодавцем та знав про смерть спадкодавця.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1270 ЦК України після смерті матері позивач ОСОБА_4 мав би звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач зазначає, що причинами, які не дали йому можливості подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори у передбачений законом строк, є те, що йому не було відомо про наявність заповіту на його ім'я і він є юридично необізнаним.

Разом з тим, в розумінні ст. 1272 ЦК України наведені позивачем причини пропуску строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, не можуть бути визнані судом такими, що створювали протягом основного строку для прийняття спадщини істотні, непереборні труднощі спадкоємцю для вчасного подання заяви про прийняття спадщини, тому не можуть бути визнані поважними причинами.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовано всі обставини справи та надано правильну оцінку доказам наданих сторонами та дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного суд вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону та відповідає матеріалам справи і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374,375,376,381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4залишити без задоволення, а рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 26 вересня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 16.01.2019.

Головуючий суддя С.І.Мурашко

Судді Л.М.Дьомич

О.Л. Карпенко