Ухвала

від 10.01.2019 по справі 757/52803/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ "Преміум маркет" - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які належать ТОВ "ПРЕМІУМ МАРКЕТ" (41712240).

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року щодо накладення арешту на грошові кошти ТОВ "ПРЕМІУМ МАРКЕТ".

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що ТОВ "Преміум маркет" було зареєстроване 07 листопада 2017 року, свою діяльність розпочало з березня 2018 року і з того часу займається господарською діяльністю, разом з тим, предметом розслідування у кримінальному провадженні є події, що мали місце до 13.11.2017 року, а в даний період товариство не здійснювало свою діяльність. Також апелянт вказує і на те, що за період своєї діяльності товариство не мало комерційних стосунків із зазначеними в ухвалі суб`єктами господарської діяльності.

Окрім цього, представник власника майна посилається і на те, що постановою слідчого від 24.10.2018 року грошові кошти на рахунках товариства були визнані речовими доказами, однак кошти на рахунках зберігаються в електронному вигляді, а тому вони не є матеріальними об`єктами, як того вимагає ст. 98 КПК України, дані кошти не мають жодного відношення до кримінального провадження, оскільки були перераховані на рахунки товариства набагато пізніше ніж провадження зареєстроване.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без виклику представника власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідності залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.94, ст. 132, ст.173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та сторона обвинувачення не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017000000003630 від 13.11.2017 року, за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 24.10.2018 року, майно ТОВ "Преміум маркет" (41712240), а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , визнані у кримінальному провадженні №42017000000003630 від 13.11.2017 року, відкритому за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, речовим доказом.

29.10.2018 року прокурор четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які належать ТОВ "Преміум маркет" (41712240), посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.11.2018 року клопотання прокурора задоволено.

Оскільки дана ухвала оскаржена тільки представниками ТОВ " Преміум маркет" в частині накладення арешту на майно цього підприємства, то, колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги зазначеної особи, а щодо інших осіб, на майно яких накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно інших товариств, колегією суддів не вирішується.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України,арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК України,передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною третьою статті 170 КПК України, передбачено, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Відповідно до статті 100 КПК України, на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя, суд накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Згідно статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому, незважаючи на те, що надані матеріали провадження містять постанову органу досудового розслідування про визнання вказаного у клопотанні майна речовим доказом у кримінальному провадженні №42017000000003630 від 13.11.2017 року, як вважає апеляційний суд, прокурором під час розгляду справи належним чином не доведено відповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України. Вказане процесуальне рішення органу досудового розслідування є передчасним, належним чином необґрунтованим та немотивованим, винесеним без належного врахування обставин вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а відтак слідчим суддею при задоволенні клопотання не дотримано вимог ст. 173 КПК України.

Крім того, згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких стороною обвинувачення вноситься клопотання про накладення арешту, та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, як вбачається з наданих матеріалів, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003630 від 13.11.2017 року проводиться, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України; майно ТОВ «Преміум маркет», визнане, постановою органу досудового розслідування від 24.10.2018 року, речовим доказом в рамках кримінального провадження №42017000000003630 від 13.11.2017 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 КК України, але до Єдиного реєстру досудових розслідувань, витяг з якого міститься у наданих матеріалах провадження, кримінальне правопорушення, яке розслідується щодо ТОВ «Преміум маркет» внесено за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Таким чином, на думку колегії суддів, обставини, які слугували підставою для накладення арешту на майно, а саме грошові кошти, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які належать ТОВ "Преміум маркет" (41712240), не відповідають обставинам кримінального провадження, а тому ні стороною обвинувачення, ні слідчим суддею під час розгляду клопотання не досягнуто мету арешту майна, а відтак належним чином не встановлено відповідної правової підстави для застосування в даному випадку такого заходу кримінального провадження, як арешт майна.

На підставі викладених обставин, які свідчать про істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про арешт майна ТОВ "Преміум маркет", як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ "Преміум маркет" - адвоката ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які належать ТОВ "Преміум маркет" (41712240), скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на рахунках, відкритих в АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (МФО 305299), № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які належать ТОВ "Преміум маркет" (41712240), відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/537/2019 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1