Постанова

від 15.01.2019 по справі 922/1029/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2019 р. Справа № 922/1029/17

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В. , суддя Зубченко І.В. , суддя Пелипенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

за участю:

представника стягувача - не з'явився

представника боржника - не з'явився

приватного виконавця - Бабенка Д.А. (посвідчення приватного виконавця №0105 від 27.10.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича (вх. №1466 Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.18 у справі № 922/1029/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек , м.Харків

до Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича, смт.Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області

про стягнення коштів в сумі 24506,05 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.05.2017 по справі №922/1029/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек , м. Харків задоволені повністю, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича, смт. Краснокутськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек , м. Харків заборгованість в сумі 20421,71 грн., штраф в сумі 4084,34 грн., судовий збір в сумі 1600,00 грн.

29.05.2017 вказане рішення набрало законної сили та на його виконання був виданий відповідний наказ.

11.12.2018 до Господарського суду Харківської області в порядку ст.337 ГПК України від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника - Мельник Юрія Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспортні дані: серія НОМЕР_2 від 06.04.2018 та серія НОМЕР_3 від 08.09.2016 на строк до повного виконання рішення суду, а саме: наказу №922/1029/17, виданого 29.05.2017 Господарським судом Харківської області.

Дана заява обґрунтована тим, що боржник умисно та цілеспрямовано ухиляється від виконання наказу № 922/1029/17 від 29.05.2017, хоча має всі необхідні реальні можливості для виконання цього обов'язку у виконавчому провадженні (достеменно обізнаний про відкриття виконавчого провадження, здійснює підприємницьку діяльність, отримує дохід, регулярно здійснює перетинання державного кордону України), тому в даному випадку необхідно застосувати саме такий виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.12.2018 по справі №922/1029/17 в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича, смт. Краснокутськ - відмовлено.

Рішення про відмову у задоволенні подання приватного виконавця суд першої інстанції обґрунтував недоведеністю відповідними доказами факту вчинення боржником свідомих дій, спрямованих на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, а також відсутністю доказів в підтвердження необхідності вжиття саме таких заходів.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитро Анатолійович із даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає зазначену ухвалу незаконною та необґрунтованою через невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції обставинам справи, та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2018 по справі №922/1029/17 скасувати повністю та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи -підприємця Мельник Юрія Івановича в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2018 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Барбашової С.В., судді Медуниці О.Є. судді Пелипенко Н.М.

22.12.2018 до суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. № 2218/08), в яких приватний виконавець Бабенко Д.А. в підтвердження своєї правової позиції вважає необхідним повідомити суд апеляційної інстанції, що відносно вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України наявна позитивна судова практика господарських судів у справі № 902/960/17 (ухвала Господарського суду Вінницької області від 26.09.2018, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018) та у справі № 925/774/14 (ухвала Господарського суду Черкаської області від 19.02.2018, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2018). Рішення у цих справах набрали законної сили.

У зв`язку з відпусткою судді Пелипенко Н.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає дану справу, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 27.12.2018, для її розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А. на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2018 у справі № 922/1029/17. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек та Фізичній особі-підприємцю Мельник Ю.І. строк для подання відзивів на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України до 10.01.2019. Апеляційну скаргу приватного виконавця призначено до розгляду на 15.01.2019 о 14:30 год.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

ТОВ Фіто-Лек та ФОП Мельник Ю.І. своїм правом на подання відзивів на апеляційну скаргу не скористалися. Відзивів на апеляційну скаргу в строк, установлений судом апеляційної інстанції, не надали.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Медуниці О.Є. та відпусткою судді Гребенюк Н.В., які входять до складу колегії суддів, що розглядає дану справу, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи від 15.01.2019, для її розгляду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Зубченко І.В., суддя Пелипенко Н.М.

Представники стягувача та боржника в судове засідання 15.01.2019 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі рекомендованими поштовими повідомленнями (том 1 аркуші справи 144-145). Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи.

Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Частиною першою статті 271 цього ж Кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши у судовому засіданні 15.01.2019 пояснення приватного виконавця Бабенка Д.А., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Звертаючись до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань у виконавчому провадженні з виконання наказу № 922/1029/17 від 29.05.2017, приватний виконавець послався на обізнаність боржника - Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича із фактом відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду Харківської області № 922/1029/17 від 29.05.2017, у ході якого приватним виконавцем було вчинено низку дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження з метою примусового виконання рішення господарського суду, у тому числі: направлення численних запитів щодо виявлення майна, місця проживання, місця здійснення господарської діяльності боржника; винесення постанови про арешт коштів на рахунках боржника; та інше.

Проте, отримання боржником документів виконавчого провадження, обізнаність з обов'язком виконати судове рішення та наявність коштів для погашення боргу (реальна можливість виконання), за твердженнями виконавця свідчать про свідоме ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, яке виявляється у його бездіяльності.

Відмовляючи у задоволенні вказаного подання суд першої інстанції виходив з того що:

- спрямоване до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підкріплене доказами того, що боржник вчиняє свідомі діяння, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, а тому тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, як виключний захід забезпечення виконання судового рішення, не може бути застосоване;

- з подання приватного виконавця та з документів долучених до подання не випливає необхідність вжиття судом такого виключного заходу забезпечення виконання судового рішення, як тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України;

- приватним виконавцем не подано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того факту, що обмеження боржника у виїзді за кордон будь-яким чином вплине на виконання ним зобов'язань і сприятиме погашенню заборгованості;

- боржник не притягувався у виконавчому провадженні до відповідальності, передбаченої статтею 76 Закону України Про виконавче провадження ;

- подання приватного виконавця, станом на день його розгляду, є передчасним і таким, що порушуватиме право особи - боржника на свободу пересування, гарантоване статтею 33 Конституції України.

Не погодившись із такими висновками суду першої інстанції приватний виконавець у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що ФОП Мельник Ю.І. був обізнаний про відкриття відповідного виконавчого провадження, про арешт коштів і майна, про необхідність виконання судового рішення та виконання законних вимог приватного виконавця, однак судове рішення не виконав і дотепер.

Крім того, наданими до подання документами приватний виконавець підтверджує, що ФОП Мельник Ю.І. особисто отримав оригінал постанови про відкриття виконавчого провадження за №56184912, в якій боржника було зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Однак на виконання законних вимог приватного виконавця боржник декларацію не надав. Втім, згідно відповіді Головного управління ДФС у Харківській області ФОП Мельник Ю.І. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 діяльність здійснює за адресою: Харківська обл., смт. Краснокутськ, вул. Перемоги, буд. 16-А; відповідно до податкової декларації за 2017 рік від 08.02.2018 року № 2534 обсяг отриманого доходу становить 714340,00 грн.

Приватний виконавець вважає, що саме це є безспірним доказом реальної можливості виконання ФОП Мельником Ю.І. судового рішення по справі № 922/1029/17, від виконання якого боржник умисно та цілеспрямовано ухиляється.

Крім того, звернення приватного виконавця до суду із поданням про тимчасове обмеження боржника у справі зумовлене сукупністю інших обставин (відсутністю у боржника зареєстрованого у встановленому порядку права власності на майно; відсутністю грошових коштів для виконання постанови про арешт коштів на відкритих поточних рахунках боржника в ПАТ Мегабанк , ПАТ КБ ПриватБанк ; перебування коштів боржника в заставі за кредитними зобов'язаннями клієнта перед банком; регулярне перетинання боржником державного кордону України, тощо), які також свідчать про необхідність тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича для забезпечення виконання судового рішення.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.01.2019 приватний виконавець Бабенко Д.А. підтвердив всі ці обставини та засвідчив, що ФОП Мельник Ю.І. жодним чином не сприяє виконанню своїх зобов'язань у виконавчому провадженні з виконання наказу № 922/1029/17 від 29.05.2017, на зв'язок з виконавцем не виходить та будь-яких повідомлень про існування об'єктивних обставин, які заважають або перешкоджають йому виконати судове рішення, виконавцю не надав.

Дослідивши всі ці обставини та надані на їх підтвердження докази, колегія суддів апеляційної інстанції встановила наявність правових підстав для задоволення подання виконавця.

Наведені в апеляційній скарзі аргументи повністю спростовують висновки місцевого господарського суду, що викладені в оскаржуваній ухвалі.

Так, згідно положень пункту 19 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Статтею 337 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Пунктом 8 частини першої статті 19 Закону України Про Державну прикордонну службу України встановлено, що на Державну прикордонну службу відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, запобігання та недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України.

Відповідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наявними у справі доказами та матеріалами виконавчого провадження підтверджено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича знаходиться наказ, виданий 29.05.2017 Господарським судом Харківської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича на користь Товариства з обмеженої відповідальністю Фіто-Лек заборгованості у сумі 20421,71 грн., штрафу у сумі 4084,34 грн. та судового збору в сумі 1600,00 грн.

13.04.2018 приватним виконавцем на виконання статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та на виконання статті 28 цього Закону дане рішення було надіслано сторонам рекомендованою кореспонденцією (том 1 аркуші справи 80-81).

Згідно пошуку поштових відправлень - Укрпошта боржник особисто отримав оригінал постанови про відкриття виконавчого провадження за ВП №56184912 (том 1 аркуш справи 82).

Постановою про відкриття виконавчого провадження боржника було зобов'язано подати декларацію про доходи та майно і попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Проте декларацію боржник виконавцю не надав і такі докази у справі відсутні.

Відповідно до отриманого приватним виконавцем Бабенко Д.А. Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (дата формування 16.04.2018) право власності на майно за боржником не зареєстровано (том 1 аркуш справи 87).

16.04.2018 приватним виконавцем на виконання статті 56 Закону України Про виконавче провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та відповідні відомості про обтяження були внесені до Державних реєстрів. Дана постанова також була направлена на адресу боржника (том 1 аркуші справи 92).

Згідно відповіді Державної фіскальної служби України у боржника відкриті рахунки в фінансових установах, а тому задля забезпечення виконання рішення 20.04.2018 виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до ПАТ Мегабанк , ПАТ КБ ПриватБанк (том 1 аркуші справи 84, 90-91).

Згідно листа ПАТ КБ ПриватБанк вих. № 20.1.0.0.0/7-20180425/5849 від 26.04.2018 за підписом заступника керівника департаменту по вдосконаленню бізнес-процесів і технологій ТО ОСОБА_6, який отримано приватним виконавцем 31.05.2018 (вх.№ 463), постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання, але на рахунках відсутні кошти для виконання (том 1 аркуш справи 101).

25.06.2018 за вх. № 646 приватний виконавець отримав лист від ПАТ Мегабанк (вих. № 10-773БТ від 27.04.2018) за підписом заступника голови правління Банку - О.М. Лащенко, в якому зазначено, що станом на 27.04.2018 на депозитному рахунку ФОП Мельника Юрія Івановича залишок складає 5000,00 грн., дані кошти знаходяться в заставі за кредитними зобов'язаннями клієнта перед ПАТ Мегабанк . На відкритих поточних рахунках ФОП Мельника Юрія Івановича відсутні грошові кошти для виконання постанови про арешт коштів. Також, відсутні укладені договори про зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфу, що охороняється банком, як між фізичною, так і між ФОП Мельник Юрієм Івановичем та ПАТ Мегабанк відсутні (том 1 аркуш справи 100).

23.04.2018 приватним виконавцем було отримано відповідь з МВС регіонального сервісного центру в Харківської області вих. № 31/20-1842 від 23.04.2018, відповідно до якої за боржником право власності на транспортні засоби не зареєстровано (том 1 аркуш справи 88).

Згідно відповіді Головного управління ДФС у Харківській області за підписом заступника начальника А.В. Праскуріна (вих. № 4296/ФОП/20-40-13-01-23 від 04.05.2018), Фізична особа-підприємець Мельник Ю.І. зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 діяльність здійснює за адресою: Харківська обл., смт. Краснокутськ, вул. Перемоги, буд. 16-А. Також, відповідно до податкової декларації за 2017 рік від 08.02.2018 року № 2534 обсяг отриманого доходу становить 714340,00 грн. (том 1 аркуш справи 89).

Водночас, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за параметрами запиту Харківська обл. Краснокутський р-н., смт. Краснокутськ, вул. Перемоги, будинок 16а (тобто за місцем, де згідно листа ГУ ДФС боржник здійснює господарську діяльність) знайдено земельну ділянку за кадастровим номером 6323555100:01:001:1112 яка зареєстрована на праві комунальної власності за Краснокутською селищною радою Краснокутського району Харківської області ЄДРПОУ: 104397359, яка надана на праві оренди фізичній особі підприємця Білоус Віктору Петровичу (том 1 аркуші справи 97-99).

Згідно листа КП Краснокутське бюро технічної інвентаризації вих. № 434 від 26.06.2018 за підписом директора ОСОБА_5, на житловий будинок з господарськими будівлями в смт. Краснокутськ пров. Завгороднього №7 Краснокутського району Харківської області зареєстровано право приватної власності за ОСОБА_10 на підставі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя від 22.06.1979, виданого Краснокутською держнотконторою та договору дарування від 06.07.1979, посвідченого Краснокутською держнотконторою (том 1 аркуш справи 96).

Згідно наданої виконавцем до справи Інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, вбачається, що боржник регулярно здійснює перетинання державного кордону України (том 1 аркуш справи 95).

Цією відповіддю підтверджується той факт, що Мельник Ю.І. за досить невеликий проміжок часу, за період з 21.04.2018 по 20.06.2018, 42 рази перетинав державний кордон на різних транспортних засобах, на що, відповідно, має грошові кошти.

Листом Головного управління державної міграційної служби України в Харківській області за підписом заступника О.Чирик, підтверджується, що Мельник Юрій Іванович, ІНФОРМАЦІЯ_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_4 від 06.04.2018 та серії НОМЕР_5 від 08.09.2016 (том 1 аркуш справи 94).

Крім того, приватним виконавцем в ході здійснення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження ВП № 56184912 було отримано:

- відповідь з Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи. Згідно результату обробки запиту інформацію не знайдено;

- відповідь з Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які отримають пенсії. Згідно результату обробки запиту інформацію не знайдено;

- відповідь з Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб. Згідно результату обробку запиту інформація стосовно боржника відсутня;

- відповідь з Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та фізичними особами-підприємцями. Згідно результату обробки запиту за боржником зареєстровані відкриті рахунки в банківських установах, в порівнянні з відповіддю від 26.11.2018 нових рахунків боржник не відкривав;

- відповідь ІС ДП НАІС на запит про зареєстровані за боржником транспортні засоби, згідно результату обробки запиту інформація відсутня (том 1 аркуші справи 83, 85, 86, 106-109).

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.02.2013 Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Втім, в даному випадку матеріали справи містять докази, які вичерпно підтверджують те, що виконавцем в свою чергу вчинялись усі можливі дії для виявлення майна та коштів боржника шляхом подання численних запитів до уповноважених органів, а боржник у даній справі - ФОП Мельник Ю.І. був достеменно обізнаний про відкриття відповідного виконавчого провадження, про арешт коштів і майна, про необхідність виконання судового рішення та виконання законних вимог приватного виконавця, однак судове рішення не виконує та жодним чином не сприяє виконанню своїх зобов'язань у виконавчому провадженні з виконання наказу № 922/1029/17 від 29.05.2017.

Поряд із цим, колегія суддів апеляційної інстанції враховує, шо поняття ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Проте, відмовляючи у задоволенні подання приватного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України, суд першої інстанції не врахував, що боржник був інформований про наявність відкритого виконавчого провадження та про здійснені виконавчі дії щодо арешту його майна, грошових коштів, і мав можливість виконати судове рішення з огляду на наявність в нього доходу від підприємницької діяльності (роздрібна торгівля), і достатність коштів на регулярне перетинання державного кордону.

Частиною п'ятою статті 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що боржник зобов'язаний, зокрема, утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Однак від виконання судового рішення у даній справі ФОП Мельник Ю.І. ухиляється. Будь-яких дій, спрямованих на його виконання, боржник не здійснює, що суперечить вимогам частини 5 статті 19 Закону України Про виконавче провадження .

Отже, в даному випадку має місце факт свідомих дій боржника щодо ухилення від виконання судового рішення саме у вигляді бездіяльності. Доказів протилежного боржником не надано.

ФОП Мельник Ю.І. під час всього розгляду подання приватного виконавця жодним чином не довів, що виконанню судового рішення у даній справі, йому заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Вищезазначені обставини у їх сукупності мають наслідком висновок судової колегії про необхідність застосування такого виключного заходу, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника на строк до повного виконання рішення суду у даній справі.

Колегія суддів зауважує, що не притягнення боржника у виконавчому провадженні до відповідальності, передбаченої статтею 76 Закону України Про виконавче провадження , на що звернув увагу суд першої інстанції, жодним чином не заперечує можливості тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, адже боржником документально не доведено наявності об'єктивних причин, що унеможливлюють виконання ним рішення суду.

Чинним законодавством не передбачено те, що право приватного виконавця на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника виникає лише після того, як приватний виконавець накладе штраф на боржника чи ініціює звернення до правоохоронних органів з приводу невиконання судового рішення.

Реалізація виконавцем права на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника не ставиться в залежність від факту здійснення повного обсягу всіх повноважень, наданих приватному виконавцю Законом України Про виконавче провадження .

З огляду на вказане є безпідставними висновки суду першої інстанції про передчасність звернення виконавця із поданням, вимоги за яким є предметом даного судового розгляду.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України Про порядок виїзду з України в'їзду в країну громадян України право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

За змістом статті 337 Господарського процесуального кодексу України тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи - боржника може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення та може мати місце у виключних випадках.

Отже таке обмеження, як відповідний захід, прямо передбачений статтею 337 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене обмеження переслідує легітимну мету - захист прав і свобод іншої особи - стягувача за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції вважає таке обмеження пропорційним, оскільки тривале невиконання судового рішення суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки нівелює значення судового рішення, яке захищає права людини, робить відповідне право не реальним, а ілюзорним.

За таких обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про те, що подання приватного виконавця наразі є передчасним і таким, що порушуватиме право особи - боржника на свободу пересування, гарантоване статтею 33 Конституції України.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

У справі Гочев проти Болгарії від 26.11.2009 Європейский суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Проте суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні вимог подання приватного виконавця не врахував, що в даному конкретному випадку таке обмеження відповідає всім вказаним критеріям, а саме: ґрунтується на законі, оскільки прямо передбачено низкою нормативних актів внутрішнього законодавства України - Конституцією України, Господарським процесуальним кодексом, Законом України Про виконавче провадження , Законом України Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України ; переслідує легітимну мету - виконання судового рішення; знаходиться у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом і пропорційно меті застосування, оскільки мета його застосування - це виконання судового рішення, і таке обмеження є необхідним виправданим заходом, вжиття якого сприятиме погашенню заборгованості.

Крім того, відмовивши у задоволенні подання приватного виконавця суд першої інстанції за даних конкретних обставин справи фактично позбавив виконавця можливості використати ефективний правомірний засіб впливу на недобросовісного боржника, і, як наслідок, реалізувати приватному виконавцю повний обсяг наданих законом повноважень, кінцевою метою яких є здійснення своєчасного та повного виконання судового рішення.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд , одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.

У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України (заява №60750/00), від 27.07.2004р. по справі Ромашов проти України (заява №67534/01), від 19.03.1997р. Горнсбі проти Греції зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду . У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії ст.6 Конвенції.

Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі Ліпісвіцька проти України зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішеннях Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Як зазначає Конституційний Суд України, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Оскільки в даному випадку боржник має дохід від підприємницької діяльності та неодноразово виїжджав за кордон, що у сукупності свідчить про наявність реальної можливості виконання судового рішення, а матеріалами справи підтверджується ухилення боржника від його виконання, тому постановлення судом апеляційної інстанції судового рішення про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є саме тим виправданим законним дієвим механізмом, який спрятиме погашенню боржником зобов'язання за наказом №922/1029/17, виданим 29.05.2017 Господарським судом Харківської області.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права, призвело до прийняття невірного рішення, тому апеляційна скарга приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Харківської області від 12.12.2018 у справі № 922/1029/17 - скасуванню з прийняття нового судового рішення про задоволення подання приватного виконавця про тимчасове обмеження боржника - Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання рішення у справі № 922/1029/17 згідно наказу, виданого 29.05.2017 Господарським судом Харківської області.

Керуючись статтями 269, 270, 271, 273, пунктом 2 частини першої статті 275, пунктами 1, 4 частини першої статті 277, статтями 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.12.2018 у справі № 922/1029/17 скасувати та прийняти нове судове рішення.

Подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича про тимчасове обмеження боржника - Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання рішення у справі № 922/1029/17 згідно наказу, виданого 29.05.2017 Господарським судом Харківської області - задовольнити.

Тимчасово обмежити Фізичну особу-підприємця Мельник Юрія Івановича ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України на строк до повного виконання рішення у справі № 922/1029/17 згідно наказу, виданого 29.05.2017 Господарським судом Харківської області про стягнення з Фізичної особи-підприємця Мельник Юрія Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фіто-Лек (код ЄДРПОУ 21194014, місцезнаходження: 61125, м. Харків, вул. Катерининська, 46) заборгованості в сумі 20421,71 грн., штрафу в сумі 4084,34 грн., судового збору в сумі 1600,00 грн.

Дана постанова підлягає обов'язковому виконанню на всій території України з моменту її ухвалення та набрання законної сили, а саме з 15.01.2019, виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень, є виконавчим документом зі строком пред'явлення до 16.01.2022 та в силу статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 17.01.2019

Головуючий суддя С.В. Барбашова

Суддя І.В. Зубченко

Суддя Н.М. Пелипенко