Ухвала

від 14.01.2019 по справі 911/2433/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2433/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у підготовчому засіданні

позовну заяву керівника Фастівського місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю В.А.Т. , м.Фастів Київської області

про стягнення заборгованості

У підготовчому засіданні беруть участь:

прокурор: Набок Ю.В. (посвідчення №044829 від 16.11.2016)

представник позивача: ОСОБА_1 (довіреність №06-33/3595 від 04.08.2018);

представник відповідача: ОСОБА_2 (договір про надання правової допомоги №23 від 01.03.2018; ордер серії КС №337414 від 01.03.2018);

ВСТАНОВИВ:

02.11.2018 керівник Фастівського місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Київської області (далі - суд) в інтересах держави в особі Фастівської міської ради Київської області (далі - позивач, Фастівська міськрада) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю В.А.Т. (далі - відповідач, ТОВ В.А.Т. ) про стягнення 404 775,84грн. Крім того, прокурор просить покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою суду від 05.11.2018 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні 26.11.2018; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

На підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у підготовчому засіданні 26.11.2018 було оголошено перерву до 03.12.2018.

03.12.2018 від відповідача надійшла заява б/н від 03.12.2018 (вх. №33420/18) про залишення позовної заяви без розгляду, яка обґрунтована тим, що прокурором в порушення ст. 23 Закону України Про прокуратуру , ст. 53 ГПК України не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Фастівської міськради в суді. Зазначає, що прокурором у позовній заяві не наведено обґрунтувань щодо неможливості позивачем представляти самостійно без представництва прокурором свої інтереси. Крім того, вказує, що прокурором не були виконані вимоги щодо попереднього повідомлення Фастівської міськради про пред'явлення позову. За таких обставин, просить суд позов прокурора залишити без розгляду.

У підготовчому засіданні 03.12.2018, з метою надання часу учасниками справи для подання додаткових доказів, оголошено перерву до 17.12.2018.

Під час підготовчого засідання 17.12.2018 представником позивача заявлено клопотання про продовження строку підготовчого засідання на 30 календарних днів, яке судом з урахуванням положень ч. 3 ст. 177 ГПК України було задоволено, про що винесено відповідну протокольну ухвалу від 17.12.2018 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.01.2019 (протокол судового засідання від 17.12.2018).

18.12.2018 прокурором до суду подано пояснення №4646вих18 від 14.12.2018 (вх. №34683/18 від 18.12.2018) щодо заяви відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, у яких останній зазначив, що неналежне виконання відповідачем вимог законодавства щодо внесення плати за користування земельною ділянкою, зумовлює ненадходження коштів до бюджету Фастівської міськради. Проте, позивачем дієвих заходів претензійного характеру, зокрема, звернення до суду з позовом з вимогою стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за земельну ділянку не вживалось, а тому можна дійти висновку про неналежне здійснення захисту інтересів держави цим органом, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді. Крім того, зазначив, що чинним законодавством не встановлено необхідність подання доказів (повідомлення про вручення та інше) про направлення саме повідомлення про представництво прокуратурою інтересів держави в суді. За таких обставин, просить суд відмовити у задоволенні відповідної заяви ТОВ В.А.Т. .

Під час підготовчого засідання відповідач підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити, у свою чергу, прокурор та позивач просили суд відмовити у її задоволенні.

Розглянувши відповідну заяву ТОВ В.А.Т. , заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 131 1 Основного Закону, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, визначено у Законі України Про прокуратуру .

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України Про прокуратуру , на прокуратуру покладається, зокрема, така функція як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру ).

Так, аналізуючи вищевказані приписи закону, суд вважає, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2018 у справі №910/4345/18; від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Водночас, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

Так, прокурор звертаючись до суду із позовною заявою зауважив, що неналежне виконання відповідачем вимог законодавства щодо внесення плати за користування земельною ділянкою зумовлює ненадходження коштів до бюджету Фастівської міськради, і відповідно, порушує права та інтереси держави в особі зазначеного органу місцевого самоврядування , у тому числі як власника спірної земельної ділянки. Прокурор зазначив, що у даному випадку Фастівська міськрада є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У свою чергу, як вказує прокурор у позовній заяві, відповідач спричиняє дії спрямовані на штучному затягування процесу держаної реєстрації договору оренди землі та на даний час виникли безпідставно збережені кошти, як розмір плати за земельну ділянку в сумі 404 775,84грн. Проте, ураховуючи те, що Фастівською міськрада претензійного характеру, зокрема, звернення до суду з позовом з вимогою стягнути безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати за земельну ділянку не вживалось, а тому можна дійти висновку про неналежне здійснення захисту інтересів держави цим органом, що у відповідності до ст. 23 Закону України Про прокуратуру надає право прокурору здійснювати представництво у суді.

На підтвердження зазначених обставин, прокурором разом із позовною заявою надано суду рішення Фастівської міськради №18-91-ХХІХ-VI від 30.08.2012 (із відповідними змінами від 03.03.2016), із змісту якого, зокрема, вбачається, що відповідачу було передано в оренду відповідну земельну ділянку та зобов'язано ТОВ В.А.Т. зареєструвати договір оренди земельної ділянки у відповідності з чинним законодавством. Проте, оскільки станом на 27.07.2016 відповідний договір оренди відповідачем зареєстровано не було, Фастівська міськрада звернулась до ТОВ В.А.Т. із претензією №06-31/3419 від 27.07.2016 у якій вимагала, зокрема, у 10-ти денний термін з дня отримання листа здійснити державну реєстрацію права оренди землі та зазначила, що у разі невиконання заявлених у цій претензії вимог, Фастівська міськрада буде змушена звернутись з відповідним позовом до суду. Проте, відповідних дій, які були зазначені у вказаній претензії позивачем здійснено не було. Доказів протилежно суду надано не було.

Ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що Фастівська міськрада, починаючи з 2016 року неналежно здійснювала свої повноваження щодо захисту прав територіальної громади, оскільки, позивач мав відповідні повноваження для їх захисту, проте, до суду не звертався.

Водночас, у матеріалах справи наявний акт комісійного обстеження земельної ділянки №2 в м.Фастів по пров. Шевченка від 05.09.2017, складений Виконавчим комітетом Фастівської міськради, що станом на 05.09.2017 право оренди земельної ділянки за ТОВ В.А.Т. не зареєстроване, у зв'язку із чим вирішено направити акт обстеження до Фастівської прокуратури для сприяння у вирішенні питання оформлення земельної ділянки згідно чинного законодавства. Разом з цим, матеріали справи також містять лист Виконавчого комітету Фастівської міськради від 21.08.2018 №06-16/3688, із змісту якого вбачається, що останній був направлений до Фастівської місцевої прокуратури для вжиття усіх можливих заходів у вирішенні питання щодо укладення договору оренди землі та відшкодування коштів до місцевого бюджету.

За приписами ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

У силу ч.ч. 3, 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 №1-1/99 визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Поняття орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким чином, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 02.10.2018 у справі № 4/166 Б ).

Згідно положень ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор під час здійснення представництва інтересів держави у суді має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, звертатися до суду з позовом.

Ураховуючи зазначене, суд вважає, що прокурор у позові обґрунтував підстави для звернення із відповідними вимогами до суду, з огляду на те, що Фастівською міськрадою не вживались заходи щодо захисту своїх прав шляхом стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за земельну ділянку, що, у свою чергу призводить до ослаблення дохідної частини місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і, як наслідок, до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.

Крім того, під час підготовчого засідання судом проведено відповідні дії, які передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України, у зв'язку із чим, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України суд вважає за необхідне за результатами підготовчого засідання постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 42, 53, 182-183, 185, 234-235 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ТОВ В.А.Т. б/н від 03.12.2018 (вх. №33420/18) про залишення позовної заяви без розгляду залишити без задоволення.

2. Закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 04.02.2019 на 11:30год. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ (зал судових засідань №6). Для пропуску у приміщення суду мати документ(и), який посвідчує особу (паспорт) та підтверджує її повноваження.

3. Викликати повноважних представників учасників справи у судове засідання.

4. Інші (додаткові) докази, які мають значення для справи, можуть бути подані сторонами до суду у порядку визначеному ст. 80 та 207 ГПК України.

5. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет ( http://court.gov.ua/fair/ ).

Відповідно до ч. 1 ст.235 ГПК України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та окремо від рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, яка подається у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 17.01.2019

Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щочетверга за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, в якому повинні бути зазначені дата та час, коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи.