Рішення

від 16.01.2019 по справі 140/2612/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2612/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф. А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі Луцьке ОУПФУ, відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення від 21.03.2018 про відмову у призначенні пенсії по віку як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС; 2) зобов`язати призначити пенсію із зменшенням пенсійного віку, відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.09.2017.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 поновлено строк звернення ОСОБА_1 до суду. Також прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, встановлено, що судовий розгляд справи необхідно проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 27.02.1995 Волинською обласною радою, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії. 22.12.20178 року вона звернулася до Луцького ОУПФУ з приводу призначення пенсії на підставі пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальні захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та подала необхідні документи. За результатом розгляду поданих документів на призначення пенсії, рішенням від 21.03.2018 №12 їй було відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з тим, що вона проживав та працювала в зоні добровільного гарантованого відселення менше трьох років. Вважає, що відповідач протиправно порушив її право на призначення та отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки має статус особи, потерпілої від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії, тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Луцького ОУПФУ про відмову у призначенні їй пенсії по віку як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС та зобов`язати Луцьке ОУПФУ призначити позивачці пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.09.2017.

Відповідач у відзиві на позов його вимоги не визнає, оскільки враховуючи подані документи ОСОБА_1 станом до 01.01.1993 проживала у зоні гарантованого добровільного відселення 2 роки 06 місяців 11 днів (потрібно не менше 3 років). Тому на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , немає права на призначення пенсії по віку, як потерпіла внаслідок аварії на ЧАЕС, в зв`язку з відсутністю підстав, передбачених пунктом 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

02.01.2019 позивачем подано заяву про доручення до матеріалів справи довідку Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області від 20.12.2018 №2775 від 20.12.2018 та довідку Камінь-Каширської міської ради Волинської області №8774 від 20.12.2018.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області і по 15.08.1991 це було її постійним місцем проживання.

ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 27.02.1995, виданим Волинською обласною радою (а. с. 23).

З метою реалізації свого права на пенсійне забезпечення, ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Однак, Луцьке ОУПФУ 21.03.2018, за наслідками розгляду поданих позивачем заяви та документів, прийняло рішення №12, яким відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і зниженням пенсійного віку на 6 років, як потерпілій внаслідок аварії на ЧАЕС. Підставою для відмови стало те, що відповідно до диплому про навчання в Київському державному університеті ім. Т.Шевченка, позивач навчалася з 01.09.1985 по 19.06.1990 (м. Київ не відноситься до зони радіоактивного забруднення). А з 16.12.1996 по 05.07.1999 працювала в Державній податковій адміністрації у Волинській області (м. Луцьк, Волинської області, не відноситься до зони радіоактивного забруднення). А згідно довідки про проживання, гр. ОСОБА_1 постійно проживала на території гарантованого добровільного відселення з 01.07.1989 по 15.08.1991 в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області, з 16.08.1991 по 09.01.1998 в місті Камінь - Каширський Волинської області, які відносяться до території гарантованого добровільного відселення. Виходячи з наведеного, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а. с. 40).

Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом від 24.07.2018 №315/К-01 (а. с. 9).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зокрема, частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796-ХІІ, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1статті 55 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Як вбачається з матеріалів справи, до заяви про призначення пенсії позивач додала довідку Камінь-Каширської РДА від 05.10.2015 про періоди проживання на території зони гарантованого добровільного відселення не менше трьох років (а. с. 24), довідку Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області №2775 від 20.12.2018 про періоди проживання в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області (а. с. 52) та довідку Камінь-Каширської міської ради Волинської області №8774 від 20.12.2018 про періоди проживання у місті Камішнь-Каширський (а. с. 53), а також посвідчення громадянки, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_1 від 27.02.1995, видане Волинська обласна рада (а. с. 23), рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.04.2018 №161/3649/18 (а. с. 42).

Згідно зі статтею 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51, передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Таким чином, наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) надає ОСОБА_1 право користуватися пільгами, визначеними Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Згідно з довідкою Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області №2775 від 20.12.2018 ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області з 01.07.1989 по 15.08.1991. Довідка видана на підставі: погосподарських книг №5 особовий рахунок № НОМЕР_2 та №8 особовий рахунок № НОМЕР_3 (а. с. 52).

Згідно з довідкою В Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 05.10.2015 ОСОБА_1 постійно проживала на території зони гарантованого добровільного відселення з 01.07.1989 по 15.08.1991 в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області; з 16.08.1991 по 09.01.1998 у місті Камінь-Каширський (а. с. 24).

Згідно з довідкою Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району Волинської області №8774 від 20.12.2018 ОСОБА_1 була зареєстрована та проживала у АДРЕСА_1 з 16.08.1991 по 09.01.1998. Довідка видана на підставі: будинкової книжки (а. с. 53).

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.04.2018 у справі №161/3649/18 задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено юридичний факт, а саме: постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у с. Велика Глуша Любешівського району Волинської області з 01.07.1989 по 15.08.1991 (а. с. 42). Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 28.09.2018.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР №106 від 23.07.1991 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи», село Велика Глуша Любешівського району Волинської області та місто Камінь-Каширський відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.

Посилання відповідача на факт проживання позивачки у місті Київ з 01.09.1985 по 19.06.1990 (відповідно до диплому про навчання в Київському державному університеті ім. Шевченка), яке не відноситься до зони радіоактивного забруднення; а з 16.12.1996 по 05.07.1999 у місті Луцьку (працювала в Державній адміністрації у Волинській області), яке не відноситься до зони радіоактивного забруднення як на підтвердження фактичного не проживання позивачки в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області у вказаний період, суд оцінює критично та відхиляє з наступних підстав.

Факт проживання в селі Велика Глуша підтверджений довідкою Камінь-Каширської РДА від 05.10.2015 про періоди проживання на території зони гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, довідкою Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області №2775 від 20.12.2018 про періоди проживання в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області.

Крім того, рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.04.2018 №161/3649/18, яке набрало законної сили, також встановлено факт проживання у селі Велика Глуша.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Тобто, диплом про навчання в Київському державному університеті ім. Шевченка не відноситься до документів, які підтверджують чи спростовують період проживання потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи в зоні гарантованого добровільного відселення.

Окрім цього, надання інших документів, які б підтверджували період проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення, окрім як довідки органу місцевого самоврядування, законодавством не передбачено.

Крім того, довідка Камінь-Каширської РДА від 05.10.2015 про періоди проживання на території зони гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, довідка Великоглушанської сільської ради Любешівського району Волинської області №2775 від 20.12.2018 про періоди проживання в селі Велика Глуша Любешівського району Волинської області та довідка Камінь-Каширської міської ради Волинської області №8774 від 20.12.2018 про періоди проживання у місті Камішнь-Каширський не скасовані та не визнані судом такими, що не відповідають первинним документам чи фактичним обставинам. Відповідальність за достовірність таких довідок несе орган, який видав такі довідки, недостовірність цих довідок повинна бути доведена відповідачем, а не навпаки.

Інших доказів, які б підтверджували недостовірність вищевказаних довідок, відповідачем не надано, відсутні будь-які судові рішення про їх скасування, визнання недійсними або ж визнання дій міської ради, що полягають у видачі цих довідок неправомірними, а тому зазначені довідки відповідають викладеним у них відомостям.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.01.1993 позивач проживала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років. Як наслідок, відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років (за проживання в зоні понад 3 роки).

Позивач станом на 22.12.2017 досягла віку повних 54 років, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією паспорта громадянина України (а. с. 14-17).

Відтак, на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач мала право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 6 років.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 6 років відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Відтак, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.03.2018 №12 про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії по віку як потерпілій внаслідок ЧАЕС та зобов`язання призначити пенсію ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку, відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.09.2017 року.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн., сплачений згідно з квитанцією №0.0.1209825971.1 від 12.12.2018 року (а. с. 2).

Керуючись статтями 78, 139, 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасування рішення Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 21.03.2018 №12 про відмову у призначення ОСОБА_1 пенсії по віку як потерпілій внаслідок ЧАЕС.

Зобов`язати Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пенсію ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку, відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 25.09.2017.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 20125593) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні. 80 копійок.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер