Рішення

від 17.01.2019 по справі 172/956/18

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 172/956/18

Провадження № 2/172/528/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Битяка І.Г. за участю секретаря судового засідання - Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В

01.08.2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту частково недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він народився 30 червня 1958 року, в свідоцтві про народження матір'ю записана ОСОБА_4, яка мала у власності на підставі Державного акта серії 1-ДП № 084405 земельну ділянку цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,747 га, що розташована на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області та житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташовані по вул. Півторацького, 90 в с. Григорівка Васильківського району Дніпропетровської області.

За життя ОСОБА_4 зробила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області від 28.07.2008 року, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй на праві приватної власності земельну ділянку (пай), призначену для виробництва сільськогосподарських культур із земель КСП ім. Б. Хмельницького за № 92 площею 3,161 га заповіла сину ОСОБА_3, а решту належного їй майна, де б воно не було та з чого б воно не складалося, усі майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов'язки, які належатимуть їй на день смерті, заповіла дочці ОСОБА_2

07 червня 2017 року ОСОБА_4 померла.

26 липня 2017 року Васильківською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_3П заведена спадкова справа № 394/17 за заявою ОСОБА_2, посвідченою Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області від 26.07.2017 року за реєстром № 32, на ім'я якої був посвідчений заповіт Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області від 28.07.2008 року за реєстром № 71.

01 серпня 2017 року до нотаріальної контори звернувся позивач, як такий що має право на обов'язкову частку в спадщині та 09 серпня 2017 року звернувся син померлої, спадкоємець за заповітом ОСОБА_3

Позивач визнаний інвалідом III-ї групи, будучи непрацездатною особою має право на обов'язкову частку у спадщині.

При підготовці документів для одержання спадщини спадкоємцями нотаріусом було доведено до відома, що текст заповіту містить суперечності та неточності, а саме: заповідане майно - земельна ділянка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміром 3,161 га за № 92, що порушує вимоги п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 ст. 2 глави 3 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, на яку відсутні документи, підтверджуючі право власності на зазначену ділянку, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача, щодо спадкування земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, розміром 6,747 га, яка належала померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ДП №084405, виданого Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області 25 липня 2000 року. Державний акт на право приватної власності на землю 1-ДП №084405, виданий Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області від 25 липня 2000 року та Витяг з державного земельного кадастру НВ-№ 12059743 82018, виданий відділом у Васильківському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 02 квітня 2018 року, на земельну ділянку розміром 6,7470 га (кадастровий номер 1220783300:01:010:0118), в яких відсутні відомості на окрему земельну ділянку розміром 3,161 га за № 92.

Постановою державного нотаріуса Васильківської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 11 травня 2018 року відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за заповітом на спадкове майно, яке складається із земельної ділянки № 92, у зв'язку з тим, що зміст заповіту, посвідченого від імені померлої ОСОБА_4 Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області 28 липня 2008 року за реєстром № 71, містить суперечності та неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача щодо спадкування земельної ділянки, а також є наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Вважає, що його право як спадкоємця порушується, а тому просить суд визнати частково недійсним заповіт посвідчений Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області від 28 липня 2008 року за реєстром № 71 від імені ОСОБА_4, померлої 07 червня 2017 року в частині заповідання земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,161 га за № 92.

Ухвалю судді від 02.08.2018 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.09.2018 року подальший розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Учасники справи в судове засідання не з'явилися.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_3 надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнає. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до такого.

ОСОБА_4, яка відповідно до свідоцтва про смерть серії 1-КИ № 753394 від

9 червня 2017 року померла 7 червня 2017 року, мешкала у с. Григорівка Васильківського району.

Згідно з державним актом про право власності на землю 1-ДП № 084405, виданим 25.07.2000 року Григорівською сільською радою ОСОБА_4 мала у приватній власності земельну ділянку площею 6,747 га, що розташована на території КСП ім. Б. Хмельницького Григорівської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначений факт також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку відповідно до якого вказаній ділянці присвоєно кадастровий номер 1220783300:01:010:0118

28 липня 2008 року ОСОБА_4 складено заповіт, посвідчений секретарем виконкому Григорівської сільської ради ОСОБА_5, у якому заповідач на випадок своєї смерті заповіла належну їй на праві приватної власності земельну ділянку (пай), призначену для виробництва сільськогосподарських культур із земель КСП ім. Б. Хмельницького за № 92, площею 3,161 га сину ОСОБА_3, а решту майна доньці ОСОБА_2.

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулись до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявами про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4

Постановою № 196/2-31 від 11 травня 2018 року державним нотаріусом Васильківської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 відмовлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину. Постанова мотивована тим, що за результатами вивчення державного акту на право приватної власності на землю І-ДП

№ 084405 на земельну ділянку розміром 6,747 га, інших документів нотаріусом встановлено, що заповіт містить суперечності та неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача, щодо спадкування земельної ділянки так як у заповіті зазначена інша ділянка та існує спір між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Відповідно до вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.ст. 1217, 1218 ЦК України).

За правилами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Відповідно до вимог ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно зі ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому стаття 181 ЦК України встановлює, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом (стаття 182 ЦК України).

Відповідно до статті 23 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року, який втратив чинність з 01.01.2002 року, тобто був чинний на час видачі ОСОБА_4 державного акту на право власності на землю, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

За правилами ст.ст. 79 та 79-1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року, чинного на даний час, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи, суд приходить до висновку про обгрунтованість підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 181, 182, 1216-1218, 1225, 1236 ЦК України, ст.ст. 23, 79, 79-1 Земельного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання заповіту частково недійсним - задовольнити.

2. Визнати частково недійсним заповіт посвідчений Григорівською сільською радою Васильківського району Дніпропетровської області від 28 липня 2008 року, за реєстром № 71, від імені ОСОБА_4, померлої 07 червня 2017 року, в частині заповідання земельної ділянки призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 3,161 га за № 92.

3. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі 704,80 грн., тобто по 352,40 грн. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк