Рішення

від 11.01.2019 по справі 540/2493/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2493/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Собчук Є.В., за участю представників позивача ОСОБА_1, Махтієва ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши за правилами спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІ" до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 р. № UA508030/000011/2 від 19.11.2018 р.,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАВІ" (далі по тексту - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 р. № UA508030/000011/2 від 19.11.2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, позивач здійснює імпорт скляного посуду ТМ "PASABAHCE" від іноземного виробника ТОВ "Посуда" (м. Бор, Нижегородська область, Росія) за прямим зовнішньо-економічним контрактом № 403 від 22.05.2017р.

ТОВ "КАВІ" здійснювало митне оформлення товарів (УКТ ЗЕД 7013,7010 Посуд скляний столовий в картонних ящиках без палет) за основним методом (за ціною договору) згідно ст. 58 МКУ з червня 2017р. до 30.10.2018р. включно.

У 2018р. ТОВ "КАВІ" оформлено 29 шт. імпортних митних декларацій від ТОВ "ПОСУДА" за основним методом - за ціною договору (контракту) згідно ст.58 МКУ на ВМО № 1 м/п "Херсон-Центральний" Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

19 листопада 2018р. позивач подав до митного органу ВМО № 1 м/п "Херсон-Центральний" Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі митну декларацію, в якій митну вартість товару визначив за основним методом - за ціною договору (контракту).

19.11.2018р. о 14.11 годині позивачем отримано повідомлення від митниці декларанту про необхідність надання додаткових документів.

ТОВ "КАВІ" додатково надано документи для підтвердження заявленої митної вартості.

19.11.18р. відповідачем надано картку відмови в митному оформленні 11А508030/2018/00077 та прийнято рішення про коригування митної вартості 11А508030/2018/000011/2 від 19.11.2018р. за другорядним методом, а саме 2 (6) резервний метод на підставі ст. 64 МКУ.

Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято з порушенням вимог ст. ст. 54-55 МК України, оскільки позивачем подано всі документи на підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

Вказав, що рішення містить необґрунтоване твердження, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які надано декларантом неможливим є встановлення даних складових.

На підставі вказаного просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів за № UA 508030/2018/000011/2 від 19.11.18 р.

Ухвалою суду від 10 грудня 2018 року у справі відкрито спрощене провадження.

29 грудня 2018 року відповідач надав відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що декларантом до митного органу було подано митну декларацію для здійснення митного оформлення товару ввезеного на умовах поставки.

За результатами оцінки ризику спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУ) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів та витребування документів, які підтверджують митну вартість товару з коментарем до них: посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів; витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.

Перевіркою правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України встановлено, що вони містять розбіжності, числові значення складових митної вартості товарів, які є обов'язковими при її обчисленні, не підтверджені документально та заявлено неповні відомості про митну вартість товарів.

У зв'язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 Митного кодексу України.

Декларантом не було надано документи, що містять у вимозі митного органу, а саме: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіркою поданих документів було встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей, а саме: відповідно до пункту 5.1 договору на перевезення від

17.01.2018 № 17/01 замовник здійснює оплату на рахунок перевізника відповідно по поданої заявки. Відповідно до банківського документу про оплату транспортно- експедиційних послуг від 08.11.2018 №945 оплата здійснювалась за рахунком-фактурою про надання транспортно-експедиційних послуг від 07.11.2018 № 616. Декларантом зазначену заявку надано не було.

Також вказав, що позивачем не надано заявку на поставку. На вимогу органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, декларантом надано витяги з каталогу, які не містять ціну, що підлягає сплаті за товар, тобто документально не підтверджують відомості про визначення митної вартості та не піддаються обчисленню. Наданий прайс-лист виробника, який не містить умов поставки, на яких мають здійснюватися поставки товарів, тоді як пунктом 1.2 зовнішньоекономічного договору визначені наступні умови поставки - ЕХW або FСА.

Крім того, здійснивши порівняння рівня заявленої митної вартості задекларованого товару (країна походження Росія) з рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснювалося в Митниці ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі та інших митницях ДФС, інформація про які наявна в Митниці, було встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів не відповідає інформації наявній у митного органу.

На підставі вказаного в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволені вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного: товариство з обмеженою відповідальністю "КАВІ" здійснювало імпорт скляного посуду ТМ "PASABAHCE" від іноземного виробника ТОВ "Посуда" за прямим зовнішньо-економічним контрактом № 403 від ТОВ "КАВІ" здійснювало митне оформлення товарів за основним методом (за ціною договору) згідно ст. 58 МКУ з червня 2017р. до 30.10.2018р. включно.

У 2018р. ТОВ "КАВІ" оформлено 29 імпортних митних декларацій від ТОВ "Посуда" за основним методом - за ціною договору (контракту) згідно ст.58 МКУ на ВМО № 1 м/п "Херсон-Центральний" Митниця ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

19.11.2018р. з метою митного оформлення імпортованого товару ТОВ "КАВІ" подав до митного органу ВМО № 1 м/п "Херсон-Центральний" Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі митну декларацію, в якій митну вартість товару визначив за основним методом - за ціною договору (контракту).

До митної декларації долучено необхідний пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме :

1) зовнішньоекономічний контракт № 403 від 22.05.2017р. та доповнення до нього;

2) інвойс № 96022867 від 12.11.18р.;

3) пакувальний лист № 96022867 від 12.11.18р.;

4) міжнародна товарно-транспортна накладна № 1077084 від 13.11.2018р.;

5) сертифікат походження товарів № НОМЕР_1 від 14.11.2018р.;

6) висновок СЕС № 602-123-20-3/26302 від 17.08.2017р.;

7) рахунок перевізника № 616 від 07.11.2018р.;

8) платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику № 945 від 08.11.18р.;

9) договір на перевезення № 20171206 від 06.12.2017р.;

10) договір оренди транспортного засобу № 1/2017 від 01.01.2017р.;

10) експортна декларація країни-відправника 10103080/131118/0060757 від 13.11.2018р.;

19 листопада 2018р. декларація ТОВ "КАВІ" прийнята в базу даних митниці та присвоєно номер UA508030/2018/007003.

При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов'язкових митних процедур:

- посилити контроль правильності визначення митної вартості товарів;

- витребувати документи, які підтверджують митну вартість товарів та її складові.

Відповідач направив 19 листопада 2018 року ТОВ "КАВІ" повідомлення про необхідність надання додаткових документів: 1) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.53 Митного кодексу України ).

На вимогу відповідача позивачем для підтвердження митної вартості товару надано проформу № 90254134 від 07.11.2018 р.; витяги з каталогу; акт експертизи № НОМЕР_2 с від 13.11.2018 р.; свіфт № СОВ 4533/131118 від 13.11.2018 р. до ВМД UA508030/2018/006209 від 10.10.18р.; свіфт для підтвердження оплати постачальнику за попередніми поставками № СОВ 2901/081118 від 08.11.18р. до ВМД UA 508030-2018-006024 від 02.10.18р.; витяги з каталогу; прайс-лист від виробника товару, що діє з 01.07.2018р. до 31.12.2019р. Також зазначено, що страхування товару не здійснювалося. Інших документів надано не буде у зв'язку з їх відсутністю.

19 листопада 2018р. позивачу від Митниці ДФС у Херсонській області, АРК Крим, та м. Севастополі направлено картку відмови у прийнятті митної декларації у зв'язку з тим, що митну вартість товару не може бути визнано, оскільки документи, надані на підтвердження митної вартості не містять усіх необхідних даних та не усі відомості та розрахунки підтверджені.

Також 19 листопада 2018 року Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення про коригування митної вартості товару, яким встановлено, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспорті витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;3) виписку з бухгалтерської документації. За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів №№ 2,3, МД скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу:

- товар №2 МД від 22.10.2018 № UА807170/2018/051086, а саме: 90,75 руб/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 1980 шт. * 90,75 = 179685 рос. руб.);

- товар №3 МД від 22.08.2018 № UА807170/2018/ 040855, а саме: 90,88 руб/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 720 шт. *90,88 = 65433,6 рос. руб.);

Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне: статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України).

Згідно ст. 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України).

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни договору, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно чч. 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ст. 58 Митного кодексу України).

Згідно чч. 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому суд зазначає, що відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

При цьому, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Отже, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, однією з підстав для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспорті витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено.

У зв'язку з вказаним, Херсонською митницею ДФС витребувано додаткові документи, за перевіркою яких встановлено розбіжності, зміст яких полягає фактично у висновку митного органу щодо неналежного виконання продавцем та покупцем-декларантом умов контракту та укладеного до нього доповнення.

Суд зазначає, що частина 2 статті 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Отже, наведені митним органом розбіжності не узгоджуються із вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України, оскільки безпосередньо не перешкоджають митному органу встановити заявлену митну вартість імпортованого товару.

Частиною 2 статті 55 Митного кодексу України встановлено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Суд зазначає, що зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення вбачається, що митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - Товар №2 МД від 22.10.2018 № ІІА807170/2018/051086, а саме: 90,75 руб/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 1980 шт. * 90,75 = 179685 рос. руб.); Товар №3 МД від 22.08.2018 № ІІА807170/2018/ 040855, а саме: 90,88 руб/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 720 шт. *90,88 = 65433,6 рос. руб.). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні:- за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів;- за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів;- на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості;-на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Суд зазначає, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості. При цьому, надані позивачем до митного оформлення документи підтверджують достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Щодо заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву суд зазначає, що не погоджується з ними, оскільки вони ґрунтуються на посилковому тлумаченні норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, аналізуючи викладене приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілено відповідно до ст. 139 КАС України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.242, 243,245,246,250 КАС України, суд

вирішив :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІ" (73026, АДРЕСА_1 А, код ЄДРПОУ 41281404) до Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 р. № UA508030/000011/2 від 19.11.2018 р. - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.11.2018 р. № UA508030/000011/2 від 19.11.2018 р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАВІ" (73026, АДРЕСА_1 А, код ЄДРПОУ 41281404) судові витрати в сумі 1762 грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ 39624611) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 січня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 108020200