Постанова

від 16.12.2019 по справі 540/2493/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/2493/18

Суддя першої інстанції: Василяка Д.К.

Час та місце ухвалення судового рішення 09:04 , м. Херсон

Повний текст судового рішення складений 16.01.2019р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю КАВІ до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11.01.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю КАВІ (надалі - ТОВ КАВІ ) звернулося до суду з позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA508030/000011/2 від 19.11.2018р.

В обґрунтування позову зазначено, що безпідставно встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митним органом не вказано складові митної вартості товарів що є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити складові митної вартості товару та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 11.01.2019р. позов задоволений з підстав того, що надані позивачем документи для митного оформлення товару підтверджують задекларовану митну вартість та є достатніми для здійснення митного оформлення, а тому суб`єктом владних повноважень безпідставно винесено оскаржуване позивачем рішення про коригування митної вартості товарів.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 22.05.2017р. між ТОВ КАВІ (покупець) та компанією ТОВ Посуда , Росія (постачальник) укладено договір поставки №403, згідно умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця посуд зі скла, вироблений ТОВ Посуда , а також картонну упаковку, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Згідно п.2.1. загальна сума договору складає 60000000 рублів. /а.с.14-20/

На виконання умов контракту ТОВ КАВІ імпортувало на митну територію України товар, а саме столовий посуд із скла механічного виготовлення, для пиття на ніжці у кількості 54684 штуки.

19.11.2018р. для митного оформлення імпортовано товару ТОВ КАВІ подано до митного поста Херсон - центральний Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі митну декларацію №UA508030/2018/007003, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 1416025,50 рублів за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).

Для підтвердження митної вартості товару позивачем були надані документи, передбачені ст.53 Митного кодексу України: зовнішньоекономічний контракт №403 від 22.05.2017р.; інвойс №96022867 від 12.11.2018р.; пакувальний лист №96022867 від 12.11.2018р.; міжнародна товарно-транспортна накладна №1077084 від 13.11.2018р.; сертифікат походження товарів №8005002553 від 14.11.2018р.; висновок СЕС № 602-123-20-3/26302 від 17.08.2017р.; рахунок перевізника №616 від 07.11.2018р.; платіжне доручення на підтвердження оплати перевізнику № 945 від 08.11.18р.; договір на перевезення № 20171206 від 06.12.2017р.; договір оренди транспортного засобу № 1/2017 від 01.01.2017р.; експортна декларація країни-відправника 10103080/131118/0060757 від 13.11.2018р. /а.с.9-46/

На етапі перевірки митної вартості товару відповідач відмовив позивачу у визнанні митної вартості товарів за першим (основним) методом із посиланням на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та неточності, у зв`язку із чим витребував у позивача додаткові документи, а саме: 1) банківські платіжні документи, що стосуються товару; 2) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями, та /або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; 7) копію митної декларації країни відправлення.

Додатково позивачем були надані митниці документи: акт експертизи №0050105962с від 13.11.2018р.; проформа-інвойс №90254134 від 07.11.2018р.; свіфт для підтвердження оплати постачальника за попередніми поставками №СОВ4533/131118 від 13.11.2018р. до ВМД №UA508030/2018/006209 від 10.10.2018р.; свіфт для підтвердження оплати постачальника за попередніми поставками №СОВ2901/081118 від 08.11.2018р. до ВМД №UA508030/2018/006024 від 02.10.2018р.; витяги з каталогу; прайс-листи від виробника товару, що діє з 01.07.2018р. до 31.12.2019р. /а.с.47-54/

За результатами розгляду поданих підприємством документів відповідачем 19.11.2018р. прийнято рішення №UA508030/2018/000011/2 про коригування митної вартості товарів, в якому митна вартість визначена за резервним методом. /а.с.7/

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2018/00077 за результатами перевірки митної декларації та відповідних документів, відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин відсутності повних відомостей про митну вартість товару. /а.с.8/

Не погоджуючись з діями митного органу щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, за визначенням, наведеним в п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.318 названого Кодексу, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з ст.49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені в ст. 57 Митного кодексу України.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Стаття 53 Митного кодексу України визначає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина друга названої вище статті містить перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Такими, зокрема, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість, а тому виявлення розбіжностей в інших документах не надає митниці право направляти декларанту вимогу про надання додаткових документів.

Згідно ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.5 ст.58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Так, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Приймаючи рішення від 19.11.2018р. №UA508030/2018/000011/2 про коригування митної вартості товарів, яким застосовано резервний метод визначення вартості товару, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA508030/2018/00077, митний орган виходив з того, що заявлену митну вартість товару не може бути визначено у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) та достовірно документально не підтверджено.

На підтвердження понесених витрат щодо транспортування імпортованого товару позивачем надано: договір на виконання міжнародних автоперевезень №17/01 від 17.01.2018р.; заявку №32 від 26.10.2018р. на перевезення вантажу автомобільним транспортом; довідку про транспортні витрати від 07.11.2018р.; акт виконаних робіт (послу) №616 від 07.11.2018р., платіжні доручення №945 від 08.11.2018р, №962; від 28.11.2018р. №984. /а.с.34, 62-67/

Відповідно до п.п.2.1.-2.2 договору на виконання міжнародних автоперевезень №17/01 від 17.01.2018р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 (експедитор) та ТОВ КАВІ (замовник), експедитор зобов`язується приймати, а замовник надавати до перевезення грузи в обсягах згідно заявки замовника.

Тобто, ФОП ОСОБА_1 надавалися ТОВ КАВІ послуги з організації міжнародного автомобільного перевезення, зокрема, згідно заявки №32 від 26.10.2018р. щодо перевезення товару, а саме посуди із скла у картонних коробках, за маршрутом ТОВ Посуда , Ніжегородська область, м. Бор (Росія) - ТОВ КАВІ , м. Херсон (Україна). /а.с.64/

Крім того, у вищезазначеній заявці зазначено, що перевізником виступає МПП Астрея , що і підтверджується у наданій позивачем міжнародній товарно-транспортній накладній №1077084 від 13.11.2018р. /а.с.28/

Актом виконаних робіт (послуг) №616 від 20.11.2018р. підтверджено надання ФОП ОСОБА_1 транспортно-експедиційних послуг за маршрутами: Ніжегородська область, м. Бор (Росія) - ТПП Бачівськ Троебортне; ТПП Бачівськ Троебортне - м. Херсон (Україна), на суму 48000грн. /а.с.62/

Платіжними дорученнями №945 від 08.11.2018р, №962; від 28.11.2018р. №984 ТОВ КАВІ здійснено оплату зазначених послуг.

Отже, колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта щодо відсутності доказів понесених транспортних витрат щодо перевезення імпортованого товару.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору , митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Аналіз графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів, що оскаржується свідчить про те, що відповідач не зазначив жодних конкретних підстав щодо не підтвердження числових значень складових митної вартості імпортованого товару та які саме документи містять розбіжності.

Як вбачається зі змісту графи 33 оскаржуваного рішення, попередні методи не застосовуються митницею з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Проте, вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Крім того, Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі не надано доказів на підтвердження неможливості застосування усіх попередніх методів визначення митної вартості згідно з вимогами ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку, що відповідачем необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Виходячи з наведеного, позивачем надано достатню кількість документації, яка не містить розбіжностей, дані якої піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, а тому рішення митного органу про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, при розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, а тому рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.