Постанова

від 15.01.2019 по справі 648/3818/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 648/3818/17 Головуючий в І інстанції: Рибас А.В.

Номер провадження: №22-ц/819/273/19 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Мавроді Ольги Юріївни, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року, у складі судді Рибас А.В., у справі за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області, публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", Управління державної казначейської служби України в Білозерському районі Херсонської області про стягнення коштів, як оплату за придбання земельної ділянки на прилюдних торгах, які визнані недійсними,

В С Т А Н О В И В :

20 грудня 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням заяви про залучення співвідповідачів та уточнення позовних вимог від 30.03.2018 року, просив стягнути на свою користь:

--- з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - 21000,00грн;

--- з відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області - 2550,00грн;

--- з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України в Білозерському районі Херсонської області - 2100,00грн.

Позов обґрунтований наступним.

16 серпня 2013 року філією 22 приватного підприємства "Нива-В.Ш." в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса Зоріної Н.В. від 17.04.2012 року за реєстраційним номером № 932 про звернення стягнення на належну ОСОБА_6 земельну ділянку для погашення боргу на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 98268,93грн, на підставі договору від 14.06.2013 року, укладеного між ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області і ПП "Нива-В.Ш." №2213186 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки, були проведені прилюдні торги арештованого майна, а саме земельної ділянки площею 0,1950 га.

Переможцем торгів було об'явлено його (тобто ОСОБА_4). Він придбав земельну ділянку за 30000,00грн. По результатам торгів підписаний протокол №2213186 від 16.08.2013 року. Згідно протоколу ним перераховано на депозитний рахунок ВДВС Білозерського району кошти в сумі 25650,00грн, як оплату за придбання на прилюдних торгах земельної ділянки. Решту коштів, а саме 4350,00грн, була сплачена спеціалізованій організації як винагорода.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 03.06.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.11.2014 року, вказані прилюдні торги визнано такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнано недійсним протокол філії 22 Приватного підприємства "НИВА-В.Ш." №2213186 від 16 серпня 2013 року з проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, визнано незаконним акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 16 серпня 2013 року, затверджений начальником відділу ДВС Білозерського РУЮ Херсонської області Данівко В.М. про реалізацію нерухомого майна, визнано незаконним і скасовано свідоцтво, видане ОСОБА_4 на майно, що складається з вказаної земельної ділянки площею 0,1950 гектара.

На підставі ст.216 ЦК України щодо наслідків недійсності правочину позивач просить стягнути з відповідачів перераховану ним до ДВС суму в 25650,00грн як оплату за придбання на торгах земельної ділянки, а саме: з Відділу державної виконавчої служби Білозерського районного управління юстиції Херсонської області - 2550грн, з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - 21000грн, Державного бюджету України через управління Державної казначейської служби України Білозерського району Херсонської області - 2100грн, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Щодо суми 4350,00грн, то свого часу він звернувся до суду з позовом до ПП "НИВА-В.Ш." про стягнення вказаної суми, але з урахуванням припинення вказаного підприємства він відмовився від позовних вимог, у зв'язку з чим ухвалою Херсонського міського суду від 01.12.2017р було повернуто позовну заяву через непідсудність.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 21 травня 2018 року позов був задоволений та з відповідачів на користь позивача було стягнуто по 213грн судових витрат.

В апеляційній скарзі адвокат Мавроді Ольга Юріївна, діюча в інтересах ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", просить вказане рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема вказала, що судом не враховано ту обставину, що відповідач ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" є неналежним відповідачем у справі, оскільки за Договором відступлення прав вимоги від 28.09.2016 року №114/25t він відступив на користь ПАТ "Вектор Банк" право вимоги за кредитами згідно з переліком, зокрема було відступлено право вимоги за кредитом, наданим ОСОБА_6 за умовами кредитного договору №014/14/2111 від 06.05.2008 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6 Тобто належним відповідачем є саме ПАТ "Вектор Банк", яке не було залучено до участі у справі.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Сторонами не заперечується і це підтверджується копіями судових рішень (а.с.9-13, 14-20) судів першої та апеляційної інстанцій, що 06.05.2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено кредитний договір № 014/14/2111, за яким банк, правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 14 700,00 доларів США.

В забезпечення вказаного кредитного договору 06.05.2008 року ОСОБА_6 передано в іпотеку банку належну йому земельну ділянку площею 0,1950 га кадастровий № НОМЕР_1, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

17.04.2012 року приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального Зоріною Н.В. вчинено виконавчий напис ВРР № 391415 за реєстр. № 932 на договорі іпотеки від 06.05.2008 року за реєстр. № 383.

25.06.2012 року представником стягувача ПАТ "Райффайзе Банк Аваль" подано до ВДВС Білозерського РУЮ в Херсонській області заяву про примусове виконання зазначеного вище виконавчого напису нотаріуса. 03.07.2012 року за вказаною заявою постановою державного виконавця ВП №34415293 відкрито виконавче провадження.

30.10.2012 року, в рамках виконавчого провадження державним виконавцем описано та накладено арешт на земельну ділянку площею 0,1950 га, що знаходиться в АДРЕСА_1

14 червня 2013 року ВДВС Білозерського РУЮ Херсонської області і ПП "Нива - В.Ш." укладено договір № 2213186 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, що є предметом іпотеки, а саме вказаної земельної ділянки.

Згідно протоколу № 2213186 від 16.08.2013 року по проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що є предметом іпотеки та належить ОСОБА_6, переможцем торгів з продажу спірної земельної ділянки визначений ОСОБА_4, який запропонував вищу ціну - 30000,00грн (а.с.33).

20.08.2013 року начальником ВДВС Білозерського РУЮ Данівко В.М. затверджений акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,1950 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 що належить ОСОБА_6.

На підставі вказаного акта, 21.08.2013 року, приватний нотаріус Білозерського районного нотаріального округу Лубянський В.А. видав свідоцтво реєстр. № 928 про належність земельної ділянки на праві власності ОСОБА_4 (а.с.34).

Відповідно до квитанції № ПН16524 від 16 серпня 2013 року позивачем було перераховано суму 25650,00грн як оплату за придбання на прилюдних торгах вказаної земельної ділянки до ГУ ДКСУ у Херсонській області на депозитний рахунок ВДВС Білозерського району Херсонської області (а.с.21).

В подальшому, згідно з положеннями ст.ст.43, 45 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до розпорядження №34415293 від 21.08.2013 року грошові кошти, отримані від реалізації арештованого майна, що надійшли 16.08.2013 року до ГУ ДКСУ у Херсонській області на депозитний рахунок ВДВС Білозерського району Херсонської області на примусове виконання виконавчого напису №ВРР №391415, були перераховані: платіжними дорученнями №3711 від 23.08.2013 року до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в сумі 21000 грн.; №3712 від 23.08.2013 року до державного бюджету перераховано виконавчий збір в сумі 2100 грн.; №3713 та №3714 на рахунок ГУЮ у Херсонській області 2550 грн. за витрати пов'язані з виконавчим провадженням (а.с.47-49).

Однак, рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 03.06.2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 11.11.2014 року, вказані прилюдні торги, протокол з проведення прилюдних торгів від 16.08.2013 року визнані недійсними, а також визнані незаконними акт від 16.08.2013 року державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки з прилюдних торгів та видане ОСОБА_4 свідоцтво про належність земельної ділянки на праві власності (це у справі за позовом ОСОБА_6 до ВДВС Білозерського РУЮ, ПП "НИВА-В.Ш.", ОСОБА_4 (треті особи - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", приватний нотаріус Зоріна Н.В.) про визнання недійсними прилюдних торгів та їх результатів ).

Отже, наявна така хронологія подій:

--- 06.05.2008р - кредит,

--- 17.04.2012р - виконавчий напис,

--- 16.08.2013р - прилюдні торги,

--- 23.08.2013р - банк отримав 21000грн, тобто отримав часткове погашення кредитної заборгованості,

--- 11.11.2014р - набрало чинності рішення про недійсність торгів,

--- 28.09.2016р - банк продав вимогу,

--- 20.12.2017р - подано цей позов про реституцію.

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правочин визнано недійсним і, як наслідок, в результаті застосування двосторонньої реституції кошти, сплачені позивачем за придбання земельної ділянки, які були розподілені згідно із законом та не залишились на рахунку з обліку депозитних сум ВДВС, підлягають стягненню набувачами коштів, які в добровільному порядку не повернуті.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він є правильним по суті та відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Так, у правовідносинах, що є предметом розгляду, була уступка вимоги, але скаржником не доведено, що ця уступка вимоги неминуче тягне за собою відповідальність ПАТ "Вектор Банк".

До апеляційної скарги були долучені надані скаржником докази, а саме Договір та витяг з реєстру боржників, які підтверджують те, що за Договором відступлення прав вимоги від 28.09.2016 року №114/25t ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" відступив на користь ПАТ "Вектор Банк" право вимоги за кредитами згідно з переліком, зокрема було відступлено право вимоги за кредитом, наданим ОСОБА_6 за умовами кредитного договору №014/14/2111 від 06.05.2008 року, укладеного між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_6 (вказані: валюта кредиту - долар США; сума кредиту у валюті договору - 14700,00; загальна сума заборгованості у валюті договору - 111310,50) (а.с.135-136, 137).

Отже, за обставинами та поданими банком договором і Витягом не вбачається, яку конкретно вимогу за наданим ОСОБА_6 кредитом банк уступив новому кредитору (чи заборгованість за вирахуванням 21000грн, чи заборгованість без врахування того, що вже отримано часткове погашення в 21000грн), також не вбачається й фактичне отримання вказаних коштів новим кредитором вказаних 21000,00грн. Адже на час уступки банк вже частково (на 21000грн) отримав задоволення від кредитної заборгованості, тобто вона зменшилась на вказану суму. При апеляційному розгляді справи представник скаржника не змогла зазначити конкретно, яку заборгованість продано новому кредитору. При цьому слід враховувати, що за загальними принципами цивільного права банк не міг уступити новому кредитору повну заборгованість, яка включає в себе і вказані 21000,00грн. оскільки на вказану суму заборгованість вважається погашеною.

Тобто, скаржником не доведено належними доказами, чому вказані 21000,00грн, які були отримані ним (скаржником) на погашення заборгованості, мають бути стягнуті з нового кредитора, який їх не отримував (оскільки доказів цього немає).

Крім того, слід звернути увагу на таке.

Підготовче засідання було призначено на 25.01.2018р (а.с.39).

Згідно рекомендованому повідомленню про вручення копію ухвали про відкриття провадження у справі з додатками банку (скаржнику) вручено 02.01.2018р (а.с.39, 40, 41).

В підготовчому засіданні оголошувались перерви й воно призначалось на 20.02.2018р, 02.03.2018р, 30.03.2018р та 15.05.2018р. Згідно рекомендованим повідомленням про вручення кожного разу банк повідомлявся про це відповідно 29.01.2018р, 23.02.2018р, 12.03.2018р та 06.04.2018р (а.с.52, 57, 62, 73).

Тобто, підготовче засідання призначалось 5 разів, кожного разу банк був належним чином повідомлений про це, проте жодного разу банк в судове засідання не з'явився, відзиву чи інших клопотань до суду не надав.

Ухвалою суду від 15.05.2018р підготовче засідання було закрито. Після цього справа ще 6 разів призначалась до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (30.05.2018р об 11-30, 08.06.2018р о 10-30, 31.07.2018р в 10-00, 09.08.2018р о 16-00. 28.08.2018р о 15-30, 18.09.2018р о 09-10). При цьому згідно рекомендованим повідомленням про вручення банку було 3 рази повідомлено про час та місце розгляду справи, яка призначалась на 30.05.2018р об 11-30, 31.07.2018р в 10-00 та 18.09.2018р о 09-10 (а.с.92, 100, 115).

Проте жодного разу банк в судове засідання не з'явився, будь-яких звернень чи клопотань до суду не надав.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що причини неподання до суду першої інстанції скаржником (ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") долучених до апеляційної скарги документів (Договір відступлення прав вимоги від 28.09.2016 року та витяг з реєстру боржників) є неповажною, а тому за ч.3 ст.367 ЦПК України вони не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції.

Також апеляційний суд не може взяти до уваги зроблені при апеляційному розгляді справи посилання представника скаржника на те, що належним відповідачем у цій справі є орган виконавчої служби, який є продавцем майна, оскільки, з одного боку, це не підтверджено належними доказами (а саме відповідним договором, укладеним між ДВС та спеціалізованою організацією), і, з іншого боку, ці твердження представника скаржника виходять за межі доводів та вимог апеляційної скарги, що є порушенням ч.1 ст.367 ЦПК України.

Апеляційний суд враховує, що у справі відсутній договір, укладений між ДВС та спеціалізованою організацією, однак жоден з інших учасників справи, крім ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", рішення не оскаржив, тобто погодився з ним. Скаржник же не довів тієї обставини, що за вказаним договором спеціалізована організація виступає представником відділу ДВС (тобто, що продавцем є ДВС), тобто не спростував того, що вказана організація виступає від власного імені на підставі вказаного договору, який за своїм змістом є договором комісії (тобто, що продавцем є вказана організація).

Таким чином, враховуючи викладене й обставини справи, ліквідацію вказаної спеціалізованої організації на даний час, те, що у будь-якому випадку безпідставно отримані кошти мають бути повернуті позивачу як покупцю за договором, який пізніше визнано недійсним, враховуючи неподання скаржником з неповажних причин доказів до суду першої інстанції, апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції правильним по суті.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема, посилання скаржника на неналежність його (скаржника) як відповідача через відступлення ним іншій особі, а саме ПАТ "Вектор Банк", права вимоги за вказаним кредитом, наданим ОСОБА_6, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки скаржником не доведено належними доказами відступлення скаржником новому кредитору (ПАТ "Вектор Банк") вимоги, яка включає в себе зазначені 21000,00грн, та фактичне отримання вказаних коштів новим кредитором.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Мавроді Ольги Юріївни, діючої в інтересах публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", залишити без задоволення.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 17 січня 2019 року .

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська