17/84-07-3220
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" червня 2007 р.Справа № 17/84-07-3220
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Дзеркальний завод”
до відповідачів: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській
області
2. Одеської міської ради
про визнання права власності
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
Від позивача: Пашаєв Г.В. - директор;
Пашаєв В.Г. –на підставі довіреності;
Волощук Т.І. –на підставі довіреності;
Від відповідачів: 1) Чапліна О.В.–представник за дорученням;
2) не з'явився;
По справі у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувались перерви з 16.05.2007р. по 04.06.2007р., з 04.06.2007р. по 05.06.2007р. та з 12.06.2007р. по 25.06.2007р.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати право власності за ЗАТ „Дзеркальний завод” на комплекс майна, який складається з будівель та споруд, загальною площею 1871,9 кв.м., які знаходяться на земельній ділянці 2016 га і знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27.
Відповідач, а саме представник РВ ФДМ по Одеській області в судове засідання з'явився, надав письмовий відзив, в якому просить провадження по справі припинити, з підстав викладених у ньому.
Відповідач, Одеська міська рада в судове засідання не з'явилася, хоча на її адресу направлялася ухвала, в якій було зазначено дату та час проведення судового засідання, відзив на позов не надала, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглядом справи встановлено:
27.08.1993р. між РВ ФДМ України по Одеській області та товариством покупців орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод, укладено договір купівлі-продажі №18, відповідно до умов якого перший продав, а останній придбав державне майно орендного підприємства „Дзеркальний завод” в якості цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Перекопської перемоги, 27 та включаючи складські приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вегера, 13, які до того ж розташовані на земельній ділянці 1,6 га. Зазначений договір було посвідчено державним нотаріусом та зареєстровано першою державною нотаріальною конторою м. Одеси.
12.11.1993р. між вищевказаними сторонами по укладеному договору було складено та підписано акт передачі проданого майна, який мається в матеріалах справи.
12.11.1993р. РВ ФДМ України по Одеській області видано організації орендарів Одеського Дзеркального заводу свідоцтво про право власності на зазначене вище майно №14.
22.09.2005р. своїм наказом РВ ФДМ України по Одеській області було скасовано видане ним свідоцтво про право власності №14 від 12.11.1993р., посилаючись при цьому на виконання наказу Фонду державного майна України від 06.09.2005р. №2482.
ЗАТ „Дзеркальний завод” звернулося до РВ ФДМ України з листом про видачу йому свідоцтва про право власності на вищезазначений майновий комплекс, оскільки саме ЗАТ „Дзеркальний завод” було створено рішенням загальних зборів членів організації орендарів 25.11.1993р.
Однак, у відповідь на надіслане повідомлення РВ ФДМ України по Одеській області відмовило позивачу задоволенні вищевказаної заяви про видачу свідоцтва про право власності, та запропонувала позивачу для отримання підтвердження права власності на нерухоме майно, вартість якого в процесі приватизації увійшла до складу приватизованого майна надати до регіонального відділення копії наступних документів: інвентаризаційних описів основних фондів, складених на дату оцінки об'єкта, державного акта про право власності на землю або право постійного користування земельною ділянкою, наказ про затвердження плану приватизації, акта оцінки вартості майна/цілісного майнового комплексу, перелік нерухомого майна, що є власністю орендаря із зазначенням вартості майна, тощо.
Крім цього, позивач неодноразово звертався до Одеської міської ради з заявою про видачу йому свідоцтва про право власності на майновий комплекс, в яких йому аналогічно було відмовлено, посилаючись на відсутність у нього правовстановлюючих документів на спірне майно та відсутність доказів, які б свідчили про перехід прав та обов'язків від товариства покупців, створеного членами трудового колективу орендованого підприємства Одеського дзеркального заводу до ЗАТ „Дзеркальний завод”.
Зазначені обставини спонукали ЗАТ „Дзеркальний завод” звернутися до господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про визнання права власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.04.2007р. порушено провадження у справі №17/84-07-3220 за позовом закритого акціонерного товариства „Дзеркальний завод” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеської області про визнання права власності.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2007р. до участі у справі в якості іншого відповідача за ініціативою господарського суду залучено КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”.
Ухвалою суду від 12.06.2007р. здійснено заміну неналежного відповідача КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” на належного відповідача Одеську міську раду.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані ними докази суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
ЗАТ „Дзеркальний завод” діє більш ніж 60 років з моменту прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящихся від 25.12.1945р. №1272 „Про надання Дзеркальній фабриці Укрстеклотрест приміщення для розміщення фабрики”, яким надано під поновлення Дзеркальній фабриці Укрстеклотресту дворовий 3-х поверховий флігель площею 400 кв.м. в буд.№27 по вул. Перекопської перемоги з використанням поновленої площадки для розміщення дзеркальної фабрики.
Рішенням виконкому Центральної районної ради депутатів трудящихся м. Одеси від 05.09.1969р. з ціллю об'єднання виробничих площ Дзеркального заводу було здійснено обмін приміщень, у результаті яких до поновленого раніш флігеля було долучено цех по ручній нарізці скла.
В подальшому, при відсутності будь-якої допомоги в проведенні будівельних робіт зі сторони органів місцевої влади були побудовані власними зусиллями та за власні кошти інші приміщення, будівлі і споруди.
26.04.1993р. загальними зборами товариства покупців, яке було утворено членами трудового колективу орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод було прийнято рішення про спільну діяльність з ціллю викупу і приватизації цілісного майнового комплексу Одеського дзеркального заводу і утворення на основі придбаного майна –акціонерного товариств закритого типу.
Як вбачається з наданого суду свідоцтва про державну реєстрацію товариства покупців №9 від 03.05.1993р.. зазначене товариство зареєстровано наказом від 03.05.1993р. №48 Регіональним відділення Фонду державного майна України по Одеській області.
Згодом, 27.08.1993р. між РВ ФДМ України по Одеській області та товариством покупців орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод, укладено договір купівлі-продажі №18, відповідно до умов якого перший продав, а останній придбав державне майно орендного підприємства „Дзеркальний завод” в якості цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Перекопської перемоги, 27 та включаючи складські приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вегера, 13, які до того ж розташовані на земельній ділянці 1,6 га. Зазначений договір було посвідчено державним нотаріусом та зареєстровано першою державною нотаріальною конторою м. Одеси.
У відповідності до п. 6 умов укладеного договору право власності на відчужуване майно переходить до покупця з моменту виникнення у нього права власності.
При цьому, як вбачається з умов укладеного договору, а саме п. 9 у відповідності до вимог ст. 28 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств” „покупець” являється правонаступником майнових прав та обов'язків орендного підприємства „Одеського дзеркального заводу”.
Пунктом 10 договору купівлі-продажу передбачено, що після виплати повної вартості об'єкта в сумі 7783000 крб. „продавець” і „покупець” підписують акт передачі майна на протязі 10 днів і на протязі 30 днів „продавець” зобов'язаний видати „покупцю” свідоцтво про право власності.
Так на виконання умов договору, а саме п. 10 між РВ ФДМ України та організації орендарів Одеського дзеркального заводу було складено та підписано акт передачі проданого майна від 12.11.1993р., який наявний в матеріалах справи.
Того ж дня ФДМ України по Одеській області позивачу було видано свідоцтво про право власності на державне майно Одеського дзеркального заводу №14.
В подальшому наказом РВ ФДМ України по Одеській області від 22.09.2005р. №403 на виконання наказу ФДМ України від 06.09.2004р. №2482. у зв'язку з приведенням у відповідність до чинного законодавства нормативно-правових актів та документів, виданих Фондом та виявленням свідоцтв про власність, виданих з порушенням компетенції регіональних відділень ФДМ України було скасовано свідоцтво про право власності видане організації орендарів Одеського дзеркального заводу.
У відповідності до вимог п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2004р.) Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
У відповідності до ст.4 ЦК України (в редакції 1963р.) цивільні права та обов'язки виникають із підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обовязки .
Відповідно до цього цивільні права і обовязки виникають зокрема з угод, передбачених законом.
Статтею 41 ЦК України (в редакції 1963р.) визначено, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. Крім цього, ст.42,44 ЦК України (в редакції 1963р.) було встановлено обовязковість письмової форми угоди між державними організаціями та іншими установами.
Відповідно до вимог ст. 224 ЦК України (в редакції 1963р.) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.128 ЦК України (в редакції 1963р.) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або законом .
Розглядом матеріалів справи встановлено, що 27.08.1993р. між РВ ФДМ України по Одеській області та товариством покупців орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод, укладено договір купівлі-продажі №18, відповідно до умов якого перший продав, а останній придбав державне майно орендного підприємства „Дзеркальний завод” в якості цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Перекопської перемоги27 та включаючи складські приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вегера, 13, які до того ж розташовані на земельній ділянці 1,6 га. Зазначений договір було посвідчено державним нотаріусом та зареєстровано першою державною нотаріальною конторою м. Одеси. Після цього 12.11.1993р. між сторонами по укладеному договору було складено та підписано акт передачі проданого майна.
Таким чином суд встановив, що оскільки договір купівлі продажу майна був укладений у письмовій формі, був підписаний уповноваженими особами та засвідчений нотаріально, відповідно на момент укладання угоди купівлі-продажу державного майна орендного підприємства „Дзеркальний завод” позивачем у встановленому законодавством порядку було набуто право власності на цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Перекопської перемоги, 27 , включаючи складські приміщення, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Вегера, 13 , тому позивач має права на захист свого порушеного права у судовому порядку.
Як вбачається з відзиву РВ ФДМ України, який було надано суду, останній не заперечує факту наявності у позивача права власності на майно, яке було придбане за вищезазначеним договором, а навпаки пояснює, що воно виникло у позивача 19.08.1993р. після прийняття рішення органу приватизації про продаж обєкту приватизації.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Як вбачається зі змісту ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Вирішуючи спори, пов'язані з правом власності, суд виходить з того, що підтвердженням наявності такого права можуть бути документи, що фіксують, підтверджують і оформлюють безпосередньо самі юридичні факти, на підставі яких у власника виникає (до нього переходить) право власності.
У відповідності до п. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Згідно до ст. 391 ЦК України власник має право усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Крім того, у відповідності до вимог ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особо.
ЗАТ „Дзеркальний завод” створено рішенням загальних зборів членів організації орендарів 25.11.1993р. (протокол №1) на базі державного майна, викупленого організацією орендарів і власного майна організації орендарів шляхом перетворення орендного підприємства „Дзеркальний завод” у закрите акціонерне товариство.
У відповідності до вимог ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його засновників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Статтею 108 ЦК України передбачено, що перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. При цьому п. 2 зазначеної статті передбачає, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Вимогами ст. 85 Господарського кодексу України передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески.
У відповідності до п.1 ст. 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права, кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Приймаючи до уваги, що ЗАТ „Дзеркальний завод” утворилося внаслідок перетворення орендного підприємства „Дзеркальний завод”, а також враховуючі те, що п.9 договору купівлі-продажу №18 від 19.08.1993р. визначено, що відповідно до ст.28 Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств” “Покупець” - а саме товариство покупців, створене членами трудового колективу орендного підприємства “Одеського дзеркального заводу” є правонаступником майнових прав та обовязків орендного підприємства “Одеського дзеркального заводу ”, та виходячи зі змісту п.3.4. Статуту ЗАТ „Дзеркальний завод”, яким визначено, що позивач є правонаступником орендного підприємства „Дзеркальний завод” , суд дійшов висновку, що ЗАТ „Дзеркальний завод” являється повним та універсальним правонаступником усіх прав та обов'язків орендного підприємства „Дзеркальний завод”, у тому числі права власності на комплекс майна, яке було придбано останнім за договором купівлі-продажу від 27.08.1993р.
Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання права. Крім цього відповідно до ст.ст. 15, 16, 392 ЦК України у разі якщо якась особа не визнає право власності іншої особи на належне такій іншій особі на праві власності майно, порушує право власності такої іншої особи на це майно, така інша особа має право звернутися до суду з позовом до особи, що порушила або не визнає її право власності для захисту свого права власності.
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку, що до позивача, у зв'язку з перетворення юридичної особи товариства орендарів „Дзеркального заводу” в ЗАТ „Дзеркальний завод” перейшло право власності на комплекс майна, яке було придбане на підставі договору купівлі-продажу від 27.11.1993р., в результаті чого останній набув у встановленому законом порядку право власності на комплекс майна, який зазначений у договору купівлі-продажу №18 від 27.08.1993р., укладеним між РВ ФДМ України по Одеській області та товариством покупців орендованого підприємства Одеський дзеркальний завод.
Оскільки розглядом матеріалів справи встановлено, що на підставі діючого свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі №012755, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.03.2001 року, та зареєстрованого в Одеському бюро технічної інвентаризації 12.03.2001 року у реєстровий книзі за № 1077і стр. 158. кн. 11 неж позивачем за договором купівлі-продажу від 14.03.2001р. було продано частину майна у вигляді нежитлових будівель по вул. Косвенній, 13 у місті Одесі, загальною площею 231,1 кв. м, що складаються із зазначених в схематичному плані літерами та цифрами: А - основне, Б - вбиральня, В, Г, Д, Е - склади, Ж - навіс, №№1-2 -огородження, І - мостіння, розташовані на земельній ділянці площею 638 кв. м. приватному підприємству "РЕМЕРЦЕНТР" , суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача щодо визнання за ним права власності на частину майна, придбаного за договором купівлі-продажу від 27.08.1993р. яке складається з будівель та споруд, загальною площею 1871,9 кв.м., що розташовані на земельній ділянці 2016 га за адресою: м. Одеса, вул Градоначальницька, 27.
Приймаючи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,41,42,44,128, 224 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 р.),ст.ст. 15, 16, 106, 108, 316, 328, 334, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 85, 86 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ЗАТ „Дзеркальний завод” обґрунтовані, підтвердженні відповідними доказами, у зв'язку з чим позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на позивача, згідно його заяви, яка наявна в матеріалах справи.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за закритим акціонерним товариством „Дзеркальний завод” /65021, м. Одеса, вул. Градоначальницька, 27, код ОКПО 19050012/ право власності на комплекс майна, який складається з не житлових виробничих будівель та споруд, загальною площею 1871,9 кв.м, які розташовані на земельній ділянці 2016 га, за адресою вул. Градоначальницька, 27 у м. Одесі та зазначених у технічному паспорті на виробничій будинок від 22.01.2004, виготовлений Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, в порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2007р.
Рішення господарського суду, відповідно до вимог ст. 45 ГПК України, після набрання законної сили є обов'язковим до виконання на усій території України та підлягає державній реєстрації в органах МБТІ згідно до ст. ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” .
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 792372 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зуєва Л.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні