Постанова

від 15.01.2019 по справі 656/782/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 656/782/17 Головуючий в І інстанції: Крисанова В.І.

Номер провадження: №22-ц/819/270/19 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2019 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.,

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Середи Андрія Анатолійовича, діючого в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Дружбовка", на рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2018 року, у складі судді Крисанової В.І., у справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Дружбовка" (третя особа - Відділ економічного розвитку інфраструктури і торгівлі управління економічного, агропромислового розвитку та інфраструктури Іванівської районної державної адміністрації) про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними та скасування їх державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2017 року ОСОБА_3звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням уточнень від 30.10.2017 року, просила:

--- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 02 квітня 2014 року, укладений між нею та ТОВ "Дружбовка" в особі ОСОБА_4 щодо земельної ділянки загальною площею 19,81 га, розташованої на території Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області, з цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належної їй на праві приватної власності на підставі Державного акту серії НОМЕР_1, виданого 21 грудня 2005 року Іванівською районною державною адміністрацією;

--- скасувати рішення реєстраційної служби Іванівського районного управління юстиції в Херсонській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 серпня 2014 року, індексний номер 15139614, на підставі якого внесено запис про реєстрацію права ТОВ "Дружбовка" на оренду земельної ділянки площею 6,5999 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

--- скасувати рішення реєстраційної служби Іванівського районного управління юстиції в Херсонській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 серпня 2014 року, індексний номер 15146848, на підставі якого внесено запис про реєстрацію права ТОВ "Дружбовка" на оренду земельної ділянки площею 6,6133 га, кадастровий номер НОМЕР_3;

--- скасувати рішення реєстраційної служби Іванівського районного управління юстиції в Херсонській області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 14 серпня 2014 року, індексний номер 15146564, на підставі якого внесено запис про реєстрацію права ТОВ "Дружбовка" на оренду земельної ділянки площею 6,6001 га, кадастровий номер НОМЕР_4;

--- стягнути з відповідача судові витрати.

Позов обґрунтував наступним.

Вона, на підставі державного акту серії НОМЕР_1, виданого Іванівською районною державною адміністрацією 21.12.2005,є власником земельної ділянки загальною площею 19,81 га, яка розташована на території Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказана земельна ділянка складається із трьох: площею 6,6133 га з кадастровим номером НОМЕР_5, площею 6,6001 га з кадастровим номером НОМЕР_4 та площею 6,5999 га з кадастровим номером НОМЕР_2.

10.05.2007 року вона уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ "Калга" строком на 10 років, який в цей же день зареєструвала в Іванівському відділенні Херсонської регіональної філії ДЗК, про що до Державного реєстру земель внесено запис за № 040772300211 від 10.05.2007 року.

У травні 2017 року вона поїхала до орендатора для того, щоб повідомити про свій намір самостійно обробляти земельну ділянку. Однак їй повідомили, що у 2014 році відбулась зміна орендатора ТОВ "Калга" на нового орендатора ТОВ "Дружбовка", керівником якого є ОСОБА_4, та те, що 02.04.2014 року нібито між нею та новим орендатором був укладений новий договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, який 13.08.2014 року реєстраційною службою Іванівського районного управління юстиції в Херсонській області зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6678237. Строк дії зазначеного договору оренди закінчується 02.04.2024 року, тому повернути їй земельну ділянку відповідач відмовився.

Зазначила, що договір оренди земельної ділянки від 02.04.2014 року з ТОВ "Дружбовка" укладений без її відома, всупереч її волі, без погодження з нею істотних умов. Тому просить задовольнити позов.

У своєму письмовому запереченні від 10.11.2017 року відповідач заперечив проти позову, посилаючись на необґрунтованість вимог позивача. Дія договору оренди земельної ділянки, укладеного 20.09.2010 року між позивачем ОСОБА_3 та ТОВ "Калга", припинилась у 2013 році в зв'язку з ліквідацією орендаря-юридичної особи. Оспорюваний договір оренди підписаний позивачем, він виконувався сторонами, позивач протягом 4-х років отримує від нового орендаря орендну плату.

Оскаржуваним рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2018 рокупозов був задоволений. Крім того, з відповідача на користь позивача було стягнуто: 4000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, 1280,00грн судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору при поданні позову, та 5148,00грн судових витрат, пов'язаних з оплатою судової почеркознавчої експертизи.

В апеляційній скарзі адвокат Середа Андрій Анатолійович, діючий в інтересах ТОВ "Дружбовка", просить скасувати зазначене рішення й ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права й неповне з'ясування обставин справи. Зокрема вказав, що суд необґрунтовано не прийняв до уваги те, що між сторонами була досягнута домовленість щодо укладення договору оренди землі, що на виконання вказаної домовленості позивач надала працівнику орендаря ОСОБА_5 копії паспорту, ІПН та правовстановлюючі документи на землю, що в результаті чого договір був підписаний орендодавцем, були дотримані положення закону щодо обов'язкової державної реєстрації права оренди і нею щорічно отримувалась орендна плата. Також зазначив, що судом не враховано й повну обізнаність позивача про укладення оспорюваного договору оренди та про його виконання сторонами.

У відзиві адвокат ОСОБА_6, діюча в інтересах ОСОБА_3, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне.

Відповідно до копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 21.12.2005 року позивачу ОСОБА_3 на праві власності належить три земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_2 загальною площею 19,81 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Дружбівської сільської ради Іванівського району Херсонської області (а.с.8).

За копією договору оренди земельної ділянки, укладеним між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ "Калга" в особі директора ОСОБА_7, укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 19,81 га строком на 10 років, зареєстрований 10.05.2007 року в Іванівському відділенні Херсонської регіональної філії ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040772300211 (а.с.10-11).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що 04.04.2013 року ТОВ "Калга" було здійснено державну реєстрацію припинення юридичної особи (а.с.46-48).

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що 20.09.2010 року проведена державна реєстрація юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Дружбовка", розташованого в с. Дружбівка, Іванівського району, Херсонської області, вул. Українська, 48 (а.с.49-52).

Із реєстраційних справ, наданих Відділом економічного розвитку інфраструктури і торгівлі управління економічного, агропромислового розвитку та інфраструктури Іванівської районної державної адміністрації, а також Договору оренди земельної ділянки від 14.08.2014 року вбачається, що 02.04.2014 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ТОВ "Дружбовка" в особі директора ОСОБА_4 укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передала в оренду земельну ділянку загальною площею 19,81 га строком на 10 років. Передана земельна ділянка складається із трьох земельних ділянок: площею 6,5999 га з кадастровим номером НОМЕР_2, площею 6,6133 га з кадастровим номером НОМЕР_5 та площею 6,6001 га з кадастровим номером НОМЕР_4, які на праві власності належать ОСОБА_3 на підставі Державного акту про право власності серії НОМЕР_1 від 21.12.2005 року. За заявою ОСОБА_3 проведена державна реєстрація договору оренди вказаних трьох земельних ділянок: з кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі рішення державного реєстратора за № 15139614 від 14.08.2014 року; з кадастровим номером НОМЕР_5 на підставі рішення державного реєстратора за № 15146848 від 14.08.2014 року; з кадастровим номером НОМЕР_4 на підставі рішення державного реєстратора за № 15146564 від 14.08.2014 року. Було складено 02.04.2014 року акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі, згідно якого власник земельної ділянки ОСОБА_3 в присутності представника Дружбівської сільської ради, передала земельну ділянку в натурі орендарю ТОВ "Дружбовка" в розмірі 19,81 га (а.с.18-19).

За умовами вказаного договору:

--- предмет оренди - земельна ділянка загальною площею 19,81га;

--- нормативна грошова оцінка земельної ділянки 491854,23грн (п.5);

--- строк дії договору - 10 років (п.8);

--- орендна плата вноситься орендарем щорічно в строк з 01 січня по 30 листопада у грошовій, натуральній та відробітковій формі в розмірі 3% від грошової оцінки землі, що становить 14755,63грн на рік сільськогосподарською продукцією за її собівартістю, але не вище державних закупівельних цін, рослинницькою продукцією, яка вирощується орендарем (п.9);

--- розмір орендної плати переглядається один раз на два роки (п.13).

Реєстрація права оренди вказаних трьох земельних ділянок підтверджується й Витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с.15-17).

В них зазначено про договір оренди землі від 02.04.2014 року.

Також з них вбачається, що три записи про реєстрацію права ТОВ "Дружбовка" на оренду кожної з трьох земельних ділянок було внесено на підставі трьох рішень державного реєстратора ОСОБА_8 (реєстраційна служба Іванівського районного управління юстиції Херсонської області):

--- від 14 серпня 2014 року, індексний номер 15139614 - щодо земельної ділянки площею 6,5999 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

--- від 14 серпня 2014 року, індексний номер 15146848 - земельної ділянки площею 6,6133 га, кадастровий номер НОМЕР_3;

--- від 14 серпня 2014 року, індексний номер 15146564 - щодо земельної ділянки площею 6,6001 га, кадастровий номер НОМЕР_4.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 18-319 від 20.07.2018 року підпис у договорі оренди земельної ділянки від 02.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Дружбовка", у графі "Орендодавець" виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою. Підпис в акті про передачу та прийом земельної ділянки в натурі доданого до договору оренди земельної ділянки від 02.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дружбовка" у графі "Земельну ділянку передав" виконаний не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с.188-193).

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст.203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч.6).

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. У статті 244 ЦК України зазначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч.5 ст.6 вказаного Закону право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст.126 вказаного Кодексу право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно з ч.1 ст.4 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно п.10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 17.10.2013 № 868, заявник під час подання заяви особисто пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу.

Як встановив суд і це вбачається із матеріалів справи, в заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень зазначено, що ОСОБА_3 пред'явлений паспорт НОМЕР_7, виданий Іванівським РВ УМВС України в Херсонській області 28.07.1995 (а. 1 реєстраційної справи); в договорі про оренду земельної ділянки зазначено паспорт орендодавця НОМЕР_8, виданий 28.07.1995 (а.6-7 реєстраційної справи); в копії паспорту ОСОБА_3 зазначено паспорт НОМЕР_7, виданий Іванівським РВ УМВС України в Херсонській області 12.08.1997 (а.с.5-7).

Оскільки заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка заповнюється особисто орендодавцем при пред'явленні документу, що посвідчує особу, та договір оренди земельної ділянки, який складається орендарем, містять розбіжності щодо дати видачі паспорту орендодавця, то судом поставлено під сумнів присутність орендодавця під час укладення спірного договору та його державної реєстрації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що орендодавець не підписувала оспорюваний договір оренди земельної ділянки та акт приймання-передачі земельної ділянки, що повноважень на це іншій особі вона не передавала, що свідчить про відсутність волі орендодавця на його укладення та є підставою для визнання його недійсним.

Апеляційний суд з таким висновком суду погоджується, оскільки він зроблений при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, які підтверджені належними доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції дана правильна оцінка поясненням свідка ОСОБА_9 (про те, що орендодавець ОСОБА_3 знала про те, що подає документи для укладення договору оренди землі з ТОВ "Дружбовка"), що дані пояснення не могли бути прийняті до уваги, оскільки визначальним при укладенні договору є досягнення домовленості сторін щодо істотних умов договору, а ОСОБА_9 не була уповноваженою особою представляти сторону договору (орендаря).

Також суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги заперечення відповідача про те, що між ОСОБА_3 та ТОВ "Дружбовка" була досягнута домовленість щодо укладення договору оренди землі, в результаті якої договір був підписаний орендодавцем і щорічно отримувалась орендна плата, оскільки вони спростовуються поясненнями позивача ОСОБА_3 про те, що спірний договір нею не укладався та не підписувався. Вказані пояснення позивача підтверджені висновками судово-почеркознавчої експертизи. І як вірно зазначив суд першої інстанції, сам же по собі факт отримання позивачем плати не є підставою для встановлення факту вільного волевиявлення ОСОБА_3 на укладення спірного договору.

Доводи апеляційної скарги не підтверджені належними доказами та висновків суду не спростовують. Зокрема, не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на досягнення між сторонами домовленості щодо укладення договору оренди землі, його підписання орендодавцем, державну реєстрації права оренди та отримання позивачем продовж кількох років орендної плати, оскільки, як вже зазначено, позивач заперечує проти цього, є доведеним факт підписання оспорюваного договору оренди землі та відповідного акту передачі землі іншою особою. А щодо одержання орендної плати, то, як вказала позивач, вона дізналась про нового орендаря ТОВ "Дружбовка" лише у травні 2017 року, коли поїхала до попереднього орендатора ТОВ "Калга" з метою повідомити про свій намір самостійно обробляти земельну ділянку. Також, слід відхилити й посилання на повну обізнаність позивача про укладення оспорюваного договору оренди та про його виконання сторонами, оскільки це не доведено належними доказами.

Згідно ст.133 вказаного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1). До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3).

За положеннями ст.137 вказаного Кодексу:

--- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1);

--- за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2);

--- для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3);

--- розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4);

--- у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5);

--- обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6).

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України:

--- судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.1);

--- інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.2).

При розгляді цієї справи в суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат ОСОБА_6 на підставі Витягу з договору про надання правничої допомоги від 05.02.2018 року та ордеру від 05.02.2017 року (а.с.107, 108).

Згідно п.4 Договору клієнт зобов'язується своєчасно оплачувати послуги адвоката.

Матеріали справи містять попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, за яким надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Граничний розмір на правничу допомогу становить 7048,00грн, фактично позивачем сплачено адвокату 4000,00грн, що не перевищує граничного розміру узгодженого між сторонами (а.с.137).

Відповідно до довідки адвоката від 05.02.2018 року розмір плати адвокату за надання правничої допомоги у цій справі становить за домовленістю сторін 4000,00грн, які сплачені в повному обсязі. Також зазначено, що адвокат надає клієнту в довільній формі документ (довідку), який підтверджує факт надання послуги, виконаної роботи та розмір плати (а.с.138).

Апеляційний суд вважає, що позивачем надано обґрунтований розрахунок витрат на правничу допомогу на суму 4000,00грн.

При поданні позову позивачем сплачено 1280грн судового збору (а.с.1, 2), 5148,00грн як оплату судової почеркознавчої експертизи (а.с.186), а також 4000,00грн на професійну правничу допомогу (а.с.138).

Оскільки позовні вимоги задоволено на 100%, то є обґрунтованим висновок суду про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати у визначеному розмірі.

Оскільки суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України це є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу адвоката Середи Андрія Анатолійовича, діючого в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Дружбовка", залишити без задоволення.

Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 14 серпня 2018 рокузалишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання безпосередньо до Верховного Суду касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови - 17 січня 2019 року .

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська