Постанова

від 15.01.2019 по справі 904/3185/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 року м. Дніпро Справа № 904/3185/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач)

судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О.

секретар Ковзиков В.Ю.

за участю від позивача: Снєгирьова С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року (повний текст складено 18.10.2018 року)

у справі № 904/3185/18 (суддя - Красота О.І., м. Дніпро)

за позовом Павлоградської міської ради, м. Павлоград Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча, м. Павлоград Дніпропетровської області;

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року позов задоволено у повному обсязі. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча звільнити земельну ділянку, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Центральна (р-н магазину "Спорт"), площею 0,0030 га, кадастровий номер - 1212400000:02:017:00066 шляхом демонтажу торговельного павільйону за рахунок відповідача та повернути її Павлоградській міській раді за актом приймання-передачі. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча на користь Павлоградської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що рішення Павлоградської міської ради від 14.02.2012 року № № 480-19/ VI про відмову Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. у продовженні строку дії Договору оренди спірної земельної ділянки є чинним, будь-яких доказів стосовно оскарження вказаного рішення в частині або в цілому, сторонами суду не надано. Актом обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 року комісією зафіксовано, що на момент перевірки після припинення дії договору оренди Фізична особа-підприємець Анікєєв В.І. не повернув земельну ділянку у стані, придатному для подальшого використання, та користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, що підтверджується підписами членів комісії, склад яких затверджено розпорядженнями міського голови від 13.04.2018 року № 108-р. Обов'язкових вимог щодо складення акту обстеження земельних ділянок при здійсненні самоврядного контролю за використанням земельних ділянок чинним законодавством не передбачено. Відповідач не виконав рішення міської ради та в порушення вимог Договору оренди, статті 34 Закону України "Про оренду землі" не повернув земельну ділянку Павлоградській міській раді.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, зважаючи на те, що позивач не довів факт користування земельною ділянкою Анікєєвим В.І. Будь-яких доказів спілкування позивача з відповідачем щодо його бажання звільнити спірну земельну ділянку не надано з 2012 року. Позивач звернувшись без жодних попереджень до суду грубо порушив право відповідача добровільно звільнити земельну ділянку. Суд першої інстанції, розглядаючи справу фактично не надав правової оцінки акту обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 року, визнавши його достатнім доказом того, що саме відповідач використовує земельну ділянку. З акту вбачається, що комісія була утворена розпорядженням міського голови від 13.04.2018 року № 108-р "Про утворення комісії з перевірки використання земельних ділянок" і перевірка проведена також 13.04.2018 року, тобто в день підпису рішення про її утворення. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" утворення будь-яких комісій є виключною компетенцією міських, селищних рад. Тобто у міського голови не має повноважень утворювати комісії. Акт обстеження не може бути визнано в якості доказу, оскільки він не відповідає вимогам законодавства України, жодного іншого доказу, що земельна ділянка використовується відповідачем не має.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не надав відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.12.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 15.01.2019 року.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не забезпечив явку в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

На адресу апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв'язку з хворобою.

Розглянувши вказане клопотання відповідача, колегія суддів його відхилила з огляду на наступне.

Відповідно до частин 11, 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час та місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Разом з тим, скаржник був своєчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, а тому відповідно, мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання свого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб. Крім того, до клопотання відповідача не надано доказів в обґрунтування причини неявки в судове засідання.

Таким чином, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені ним причини неявки судом поважними не визнано.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на судове рішення, враховуючи те, що явка представників учасників провадження у справі апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Земельна ділянка, розташована на території м. Павлоград по вул. Озерна/вул. Центральна (р-н магазину "Спорт") площею 0,0030 га належить на праві власності територіальній громаді міста і відноситься до земель комунальної форми власності.

Рішенням 2 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 13.06.2006 року № 24-2/V Фізичній особі-підприємцю Анікєєву Володимиру Іллічу була надана земельна ділянка кадастровий номер 1212400000:02:017:0066, площею 0,0030 га, яка розташована по вул. Центральна, (колишня назва Карла Маркса) р-н магазина "Спорт" в м. Павлоград для обслуговування торговельного павільйону, в короткострокову оренду строком на 1 рік.

14.07.2006 року між Павлоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим Володимиром Іллічем укладено договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0030 га, у тому числі: 0,0030 га - інші землі, кадастровий номер 1212400000:02:017:0066 (пункт 2 Договору).

На земельній ділянці знаходиться - павільйон (пункт 3 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з довідкою міського відділу земельних ресурсів № 141 від 26.01.2006 року становить 13 114,65 грн. (пункт 4 Договору).

Згідно з пунктом 7 Договору останній укладено на 1 рік.

Договір зареєстрований у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040600900120 від 14.07.2006 року.

Відповідно до Акту прийому-передачі від 14.07.2006 року зазначена земельна ділянка передана Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. (а. с. 19).

В подальшому Договір оренди земельної ділянки продовжувався на підставі рішень сесії Павлоградської міської ради.

Так, рішенням 21 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 31.07.2007 року № 349-21/V "Про продовження строку дії договорів оренди земельних ділянок" Анікєєву В.І. строк оренди земельної ділянки було продовжено на 3 роки (а. с.20).

На підставі вказаного рішення між Павлоградською міською радою та Анікєєвим В.І. 10.09.2007 року укладена додаткова угода № 040600900120 до Договору оренди земельної ділянки (а. с. 21).

Рішенням 70 сесії V скликання Павлоградської міської ради від 14.09.2010 року № 1317-70/V строк дії договору оренди земельної ділянки було продовжено до 06.03.2012 року.

Відповідно до вказаного рішення 29.12.2010 року між Павлоградською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Анікєєвим В.І. був укладений Договір оренди земельної ділянки (а. с. 23).

Договір зареєстрований у Павлоградському відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041011300206 від 29.12.2010 року.

Акт приймання передачі земельної ділянки підписано сторонами 29.12.2010 року (а. с. 26).

Відповідно до пункту 32 Договору останній припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.

Таким чином, строк дії вказаного Договору закінчився 06.03.2012 року.

Рішенням 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 року № 480-19/VI Фізичній особі-підприємцю Анікєєву В.І. в продовженні строку дії Договору оренди земельної ділянки було відмовлено та вирішено вважати Договір оренди земельної ділянки таким, що втратив чинність 06.03.2012 року (а. с. 27).

Рішення 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 року № 480-19/VI набрало законної сили, не було скасовано в судовому порядку та є чинним.

Позивач на адресу відповідача направив лист № 23/1463 від 02.03.3012 року з вимогою звільнити земельну ділянку та демонтувати торговельний павільйон в 20-денний термін з моменту отримання листа (а. с. 29).

Відповідач вимоги Позивача про повернення земельної ділянки не виконав, що і стало причиною виникнення спору.

3.3. Юридична оцінка доводів апеляційної скарги і висновків суду першої інстанції.

Відносини, пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (стаття 2 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння і користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з статтею 13 Закону України "Про оренду землі" в редакції від 30.10.2010 року, яка діяла на час виникнення спірних відносин (надалі - Закон про оренду землі), договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 33 Закону про оренду землі, встановлено, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право перед іншими особами на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Таким чином, законодавством на час укладення Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2010 року не було передбачено порядку автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін.

16.01.2012 року відповідач звернувся до Павлоградської міської ради із заявою про продовження строку дії Договору оренди земельної ділянки від 29.12.2012 року (а. с. 28).

Рішенням 19 сесії VI скликання Павлоградської міської ради від 14.02.2012 року № 480-19/ VI відповідачу в продовженні строку дії Договору оренди земельної ділянки було відмовлено та вирішено вважати Договір оренди земельної ділянки таким, що втратив чинність 06.03.2012 року.

Про вказане рішення та необхідність здійснення заходів щодо демонтажу торговельного павільйону до 01.04.2011 року відповідача було повідомлено листом № 23/1463 від 02.03.3012 року (а. с. 29).

Матеріали справи не містять доказів оскарження рішення Павлоградської міської ради від 14.02.2012 року № 480-19/VI про відмову відповідачу у продовженні строку дії Договору оренди зазначеної земельної ділянки.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Актом обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 року комісією у складі: голови комісії - першого заступника міського голови Мовчан В.С., секретаря - начальника відділу земельно-ринкових відносин Вишнякової О.О., членів комісії: начальника відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Бондаренко О.В., начальника відділу містобудування та архітектури Коценко В.В., начальника юридичного відділу Павлоградської міської ради Ялинного О.І., начальника інспекції з благоустрою міста Павлограда Соловйова В.В. зафіксовано, що на момент перевірки після припинення дії Договору оренди Фізична особа-підприємець Анікєєв В.І. не повернув земельну ділянку у стані, придатному для подальшого використання, та користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів (а. с. 31).

Відповідно частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради.

Згідно з частиною 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідач не виконав рішення міської ради та в порушення положень Договору оренди, вимог статті 34 Закону України "Про оренду землі" не повернув земельну ділянку Павлоградській міській раді.

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не досліджувалось питання про правомірність складання акту обстеження земельної ділянки від 13.04.2018 року спростовується змістом рішення суду.

У відповідності з пунктом "є" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад в галузі земельних відносин на території міст належить здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

За приписами статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Згідно статті 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Згідно з пунктом 20 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування" в редакції станом на 13.04.2018 року сільський, селищний, міський голова видає розпорядження в межах своїх повноважень.

За наведених обставин, міський голова мав правові підстави для видачі розпорядження від 13.04.2018 року № 108-р "Про утворення комісії з перевірки використання земельних ділянок".

13.04.2018 року створеною розпорядженням міського голови комісією з метою перевірки виконання рішення Павлоградської міської ради від 14.02.2012 № 480-19/VI встановлено невиконання рішення Павлоградської міської ради, а саме: земельну ділянку фізичною особою-підприємцем Анікєєвим В.І. не звільнено, торговельний павільйон не демонтовано, земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що підтверджується підписами членів комісії.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що обов'язкових вимог щодо складання акту обстеження земельних ділянок при здійсненні самоврядного контролю за використанням земельних ділянок чинним законодавством не передбачено.

Апеляційний господарський суд враховує, що відповідач на час розгляду справи не надав суду доказів звільнення наданої йому в оренду земельної ділянки та демонтажу торгівельного павільйону, що знаходиться на цій земельній ділянці.

Посилання відповідача на те, що позивач без жодних попереджень звернувшись до суду грубо порушив право відповідача добровільно звільнити земельну ділянку апеляційний господарський суд відхиляє, оскільки з моменту припинення дії Договору оренди земельної ділянки - 06.03.2012 року до липня 2018 року (звернення позивача до суду) у відповідача було достатньо часу для звільнення спірної земельної ділянки.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення в повному обсязі позовних вимог щодо звільнення земельної ділянки, демонтажу торгівельного павільйону за рахунок відповідача та повернення земельної ділянки позивачу.

3.3.3. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного провадження, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути залишено без змін.

3.3.4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Анікєєва Володимира Ілліча - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2018 року у справі № 904/3185/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.01.2019 року.

Головуючий суддя

---

І.О. Вечірко

Суддя

---

О.В. Березкіна

Суддя

---

В.О. Кузнецов