Рішення
від 08.06.2017 по справі 905/669/17
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.06.2017 Справа № 905/669/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Ніколаєвої Л.В.,

при секретарі судового засідання Паніній Я.М.,

розглянувши справу №905/669/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Монблан

до відповідача ОСОБА_1 національної академії будівництва і архітектури

про стягнення 39 417,50 грн.,

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Суть спору: ТОВ Монблан звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ДонНАБА боргу у розмірі 34 620 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 29/01 від 09.01.2014р. в частині оплати товару.

У відзиві на позовну заяву за вх. № 14333/17 від 23.03.2017р. відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з посиланням на те, що, по - перше, позивачем не надано документів, які підтверджують узгодження ціни товару, який отриманий відповідачем відповідно до умов п. 2.6 договору; по - друге, відповідачем отриманий лише той товар, за який здійснено оплату, інший товар не отримувався, з огляду на неможливість його оплати внаслідок припинення казначейською службою роботи з липня 2014р.; по - третє, згідно з приписами ч. 3 ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, тимчасово переміщеними науковими установами кредитних та інших договірних зобов'язань (крім договорів про надання освітніх послуг), які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, запроваджено мораторій на період проведення антитерористичної операції.

У письмових поясненнях за вх. № 14414/17 від 23.05.2017р. позивач посилається на допущення відповідачем помилки у призначенні платежів при здійсненні 04.04.2014р. оплат на суму 8 910 грн. та на суму 9 290 грн., а саме відповідачем невірно вказано номери договорів - 9340 та 29/02 відповідно, замість вірного - 29/01, при цьому номер накладних відповідачем вказано вірно.

У письмових поясненнях за вх. № 15709/17 від 07.06.2017р. позивач посилається на те, що згідно з ч. 3 ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції запроваджено мораторій лише на виконання договірних зобов'язань, а не звільнення вищих навчальних закладів від договірних зобов'язань. Також позивач зазначає, що відповідач не заперечує факт отримання товару та посилається тільки на неможливість його оплати товар.

У судовому засіданні 07.06.2017р. представник позивача надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 39 417,50 грн. Вказану заяву розцінено господарським судом як заяву про збільшення розміру позовних вимог та прийнято до розгляду.

На підставі ст.77 ГПК України у судових засіданнях 23.05.2017р., 07.06.2017р. за участю представників сторін господарським судом оголошувались перерви до 07.06.2017р., 08.06.2017р. відповідно.

Ухвалою суду від 23.05.2017р. строк вирішення спору продовжений до 08.06.2017р. у зв'язку із задоволенням відповідного клопотання позивача.

На підставі ст.85 ГПК України у судовому засіданні 08.06.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09.01.2014р. між ДонНАБА (покупець, відповідач) та ТОВ Монблан (постачальник, позивач) укладений договір № 29/01, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар - бензин та дизельне паливо, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього на умовах, визначених даним договором. (п. 1.1 договору).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами накладної, яка засвідчує факт передачі товару. (п. 1.2 договору).

Ціна товару відображається у накладній або в рахунку на оплату. (п. 2.1 договору).

Оплата товару здійснюється протягом 30 банківських днів з моменту одержання товару за умови наявності необхідних бюджетних коштів на рахунку покупця, але в будь-якому випадку термін оплати не повинен перевищувати 60 банківських днів. (п. 2.3 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором. (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 137 932,50 грн., що підтверджується видатковими накладними № 09/01 від 09.01.2014р. на суму 13 260 грн., № 36/02 від 07.02.2014р. на суму 6 765 грн., № 111/02 від 26.02.2014р. на суму 5 385 грн., № 35/03 від 11.03.2014р. на суму 8 910 грн., № 02/04 від 01.04.2014р., на суму 9 290 грн., № 38/04 від 08.04.2014р. на суму 11 165 грн., № 10/05 від 05.05.2014р. на суму 4 770 грн., № 28/05 від 07.05.2014р. на суму 9 320 грн., № 100/05 від 22.05.2014р. на суму 6 360 грн., № 17/06 від 03.06.2014р. на суму 9 540 грн., № 87/06 від 17.06.2014р. на суму 9 290 грн., № 07/07 від 01.07.2014р. на суму 4 650 грн., № 63/07 від 15.07.2014р. на суму 11 140 грн., № 01/09 від 01.09.2014р. на суму 11 810 грн., № 08/10 від 02.10.2014р. на суму 3 480 грн., № 29/10 від 13.10.2014р. на суму 3 430 грн., № 14/11 від 05.11.2014р. на суму 4 292,50 грн., № 04/12 від 01.12.2014р. на суму 5 075 грн.

Товар, отриманий відповідачем на підставі довіреностей на одержання ТМЦ № 5 від 08.01.2014р. (зі строком дії до 17.01.2014р.), № 32 від 05.02.2014р. (зі строком дії до 14.02.2014р.), № 68 від 26.02.2014р. (зі строком дії до 07.03.2014р.) № 78 від 11.03.2014р. (зі строком дії до 20.03.2014р.), № 107 від 01.04.2014р. (зі строком дії до 10.04.2014р.), № 118 від 06.04.2014р. (зі строком дії до 17.04.2014р.), № 152 від 05.05.2014р. (зі строком дії до 14.05.2014р.), № 155 від 07.05.2014р. (зі строком дії до 16.05.2014р.), № 177 від 22.05.2014р. (зі строком дії до 31.05.2014р.), № 188 від 03.06.2014р. (зі строком дії до 12.06.2014р.), № 205 від 17.06.2014р. (зі строком дії до 26.06.2014р.,), № 220 від 01.07.2014р. (зі строком дії до 10.07.2014р.), № 241 від 15.07.2014р. (зі строком дії до 24.07.2014р.), № 251 від 01.09.2014р. (зі строком дії до 10.09.2014р.), № 256 від 01.10.2014р. (зі строком дії до 10.10.2014р.), № 265 від 13.10.2014р. (зі строком дії до 22.10.2014р.), № 285 від 05.11.2014р. (зі строком дії до 14.11.2014р.), № 303 від 01.12.2014р. (зі строком дії до 11.12.2014р.).

Оплата товару здійснена відповідачем у розмірі 98 515грн., що підтверджується наявними у справі банківськими виписками по рахунку позивача та прибутковими касовими ордерами.

Як посилається позивач, та проти чого не заперечує відповідач, товар, отриманий за видатковими накладними№ 09/01 від 09.01.2014р. на суму 13 260 грн., № 36/02 від 07.02.2014р. на суму 6 765 грн., № 111/02 від 26.02.2014р. на суму 5 385 грн., № 35/03 від 11.03.2014р. на суму 8 910 грн., № 02/04 від 01.04.2014р., на суму 9 290 грн., № 38/04 від 08.04.2014р. на суму 11 165 грн., № 10/05 від 05.05.2014р. на суму 4 770 грн., № 28/05 від 07.05.2014р. на суму 9 320 грн., № 100/05 від 22.05.2014р. на суму 6 360 грн., № 01/09 від 01.09.2014р. на суму 11 810 грн., № 08/10 від 02.10.2014р. на суму 3 480 грн., оплачений відповідачем повністю.

Товар, отриманий за видатковою накладною № 14/11 від 05.11.2014р. на суму 4 292,50 грн. оплачений відповідачем частково в розмірі 4 000 грн., за видатковою накладною № 04/12 від 01.12.2014р. на суму 5 075 грн. також оплачений відповідачем частково в розмірі 4 000 грн.

Товар, отриманий за видатковими накладними № 17/06 від 03.06.2014р. на суму 9 540 грн., № 87/06 від 17.06.2014р. на суму 9 290 грн., № 07/07 від 01.07.2014р. на суму 4 650 грн., № 63/07 від 15.07.2014р. на суму 11 140 грн., № 29/10 від 13.10.2014р. на суму 3 430 грн., відповідачем не оплачений.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 17.12.2014р., згідно з яким борг відповідача перед позивачем складає 39 417,50 грн.

04.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 141/2 про сплату боргу.

18.12.2015р. відповідач надав відповідь № 01-05-482, згідно з якою просив позивача надати копію договору, а також документи на підтвердження факту поставки товару.

07.07.2016р. позивач надіслав відповідачу супровідним листом від 12.01.2016р. № 3/01 копію договору, видаткові накладні, довіреності на одержання ТМЦ, акт звірки розрахунків, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Між тим, після отримання вказаних документів оплату товару відповідач не здійснив, що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом, в якому останній просить суд стягнути з відповідача борг в розмірі 39 417,50 грн. (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

Проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з наступних мотивів:

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір № 29/01 від 09.01.2014р., згідно з яким позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар - бензин та дизельне паливо, а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість.

З огляду на визначений ст.204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Одночасно, виходячи з умов п. 8.1 договору, а також приймаючи до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів його припинення, суд дійшов висновку, що зобов'язання сторін за вказаною угодою були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

При цьому, обставини щодо звільнення з 01.12.2014р. з посади ректора ОСОБА_2, яким підписаний договір № 29/01 від 09.01.2014р., про що посилався відповідач, не спростовують наявність відповідних повноважень такої особи на момент укладення договору та жодним чином не впливають на правомірність даного правочину.

Згідно з приписами ст. 1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу приписів ст. 9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов'язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до

первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Пунктом 2.5 вказаного Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається особі для представництва перед третіми особами.

За змістом ст.246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це установчими документами.

За приписами ч.1 ст.247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності.

Згідно з ч.1 ст.248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі: закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

В силу норм ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються

покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві. Довіреність особам, що не працюють на даному підприємстві, може бути видана з дозволу керівника підприємства, якщо підприємство, де працює дана особа, видало їй довіреність на одержання тих самих цінностей і такої ж кількості з цього підприємства.

Довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться централізованою бухгалтерією, довіреність на одержання цінностей підписується керівником підприємства та головним бухгалтером централізованої бухгалтерії або їх заступниками та особами, ними на те уповноваженими.

Строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів.

При позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей за виданою йому довіреністю, строк дії якої ще не минув, довіреність у такої особи вилучається. У разі анулювання довіреності, за якою отримуються цінності частинами або розрахунки за які здійснюються у порядку планових платежів чи доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевезеннями, підприємство, що видало довіреність, негайно повідомляє постачальника про анулювання відповідної довіреності. З моменту отримання такого повідомлення відпуск цінностей за анульованою довіреністю припиняється. За відпуск цінностей за анульованими довіреностями відповідальність несе постачальник, а втрати від цього відшкодовуються у встановленому порядку.

Отже, довіреність на одержання матеріальних цінностей є первинним документом, що фіксує рішення керівника підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. При цьому, довіреність видається на певний строк, але не більше, ніж на 10 днів, та може бути скасована (анульована), про що підприємство, що її видало, негайно повідомляє постачальника.

Як вище встановлено судом, протягом 2014р. позивачем здійснювались відповідачу поставки товару, про що складались відповідні видаткові накладні. Вказані накладні містять назву документа, місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, перелік, кількість та ціну товару, що отримувався, а також підписи осіб, які отримували товар з боку відповідача, а отже в розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні є первинними документами, якими зафіксовано факти здійснення господарських операцій та які підтверджують їх здійснення.

Такі особи діяли в інтересах відповідача на підставі відповідних довіреностей на одержання ТМЦ. Вказані довіреності містять ПІБ цих осіб (ОСОБА_3, ОСОБА_4О.), посилання на документи, що посвідчують їх особи, посади таких осіб, найменування постачальника, перелік цінностей, що належить отримати, зразки підписів осіб, на ім'я яких виписані довіреності, а також підписи керівника підприємства, головного бухгалтера, печатку відповідача. При цьому, матеріали справи не містять доказів, що свідчать про наявність обставин припинення представництва за довіреністю, в т.ч. скасування (анулювання) довіреностей на одержання ТМЦ.

Виходячи з наведеного, товар за видатковими накладними № 17/06 від 03.06.2014р. на суму 9 540 грн., № 87/06 від 17.06.2014р. на суму 9 290 грн., № 07/07 від 01.07.2014р. на суму 4 650 грн., № 63/07 від 15.07.2014р. на суму 11 140 грн., № 29/10 від 13.10.2014р. на суму 3 430 грн., № 14/11 від 05.11.2014р. на суму 4 292,50 грн., № 04/12 від 01.12.2014р. на суму 5 075 грн. (спірні накладні) є таким, що отриманий відповідачем через уповноважених на вчинення відповідних дій осіб.

В той же час, суд виходить з того, що наявність печатки підприємства (установи, організації) не відноситься до переліку обов'язкових реквізитів первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а наявність такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції , до якого відносяться, зокрема, розшифровка підпису особи, що отримала товар, номер та дата довіреності на одержання ТМЦ тощо, є альтернативною наявності такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, не зазначення цих реквізитів не може бути безумовною підставою для висновку про позбавлення первинного документа юридичної сили та доказовості, та, відповідно, не спростовує господарську операцію.

Поряд з цим, такий реквізит первинного документу, як підстава для здійснення операції, є додатковим, тобто також не є обов'язковим реквізитом відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). До того ж, перелік товару, який вказаний у видаткових накладних, повністю відповідає переліку цінностей, що належить отримати, який вказаний у довіреностях.

Не спростовує господарську операцію і наявність певних недоліків при заповненні первинного документа (не заповнення певного реквізиту), зокрема, не зазначення посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, оскільки посади таких осіб вбачаються з довіреностей на одержання ТМЦ.

Більш того, отриманий товар відповідачем частково оплачувався та згідно з актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014р. по 17.12.2014р. останнім підтверджено наявність боргу у розмірі 39 417,50 грн. Вказаний акт підписаний з боку відповідача проректором/головним бухгалтером ОСОБА_5 та бухгалтером ОСОБА_6, та засвідчений печаткою відповідача.

Під час розгляду справи відповідач не заперечував (не оспорював) підписи керівника підприємства, головного бухгалтера на довіреностях на одержання ТМЦ, а також підписи проректора/головного бухгалтера та бухгалтера на акті звірки взаємних розрахунків, відповідне клопотання про призначення почеркознавчої експертизи не заявляв, а тому підстави вважати, що такі підписи вчинені неуповноваженими особами відсутні. Крім того, суд враховує, що відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р. (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розшифровка підписів на довіреностях на одержання ТМЦ не вимагається.

При цьому, обставини щодо звернення до чергової частини Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області із заявою про те, що колишній ректор ОСОБА_7 ДонНАБА відмовляється передавати печатку вузу та документацію, привласнивши її, про що посилався відповідач, не спростовують факт щодо отримання відповідачем товару за спірними видатковими накладними, оскільки таке звернення відбулося 03.12.2014р., тобто після оформлення довіреностей та отримання товару.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи щодо отримання відповідачем товару, а також умови п. 2.3 договору, обов'язок відповідача з оплати товару виник: за видатковою накладною № 17/06 від 03.06.2014р. на суму 9 540 грн. - 29.08.2014р., за видатковою накладною № 87/06 від 17.06.2014р. на суму 9 290 грн. - 11.09.2014р., за видатковою накладною № 07/07 від 01.07.2014р. на суму 4 650 грн. - 24.09.2014р., за видатковою накладною № 63/07 від 15.07.2014р. на суму 11 140 грн. - 08.10.2014р., за видатковою накладною № 29/10 від 13.10.2014р. на суму 3 430 грн. - 08.01.2015р., за видатковою накладною № 14/11 від 05.11.2014р. на суму 4 292,50 грн. (на суму 292,50 грн. із врахуванням часткової оплати) - 30.01.2015р., за видатковою накладною № 04/12 від 01.12.2014р. на суму 5 075 грн. (на суму 1 075 грн. із врахуванням часткової оплати) - 25.02.2015р. (спірні накладні).

Разом з цим, Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

В силу норм ст.1 вказаного нормативно-правового акту період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Відповідно до ч.3 ст.2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на виконання тимчасово переміщеними вищими навчальними закладами, тимчасово переміщеними науковими установами кредитних та інших договірних зобов'язань (крім договорів про надання освітніх послуг), які виникли до переміщення на підконтрольну українській владі територію у зв'язку із проведенням антитерористичної операції, запроваджується мораторій на період проведення антитерористичної операції.

Мораторій - це відстрочення (призупинення) виконання зобов'язань, що встановлюється владою на певний термін або до закінчення яких-небудь надзвичайних подій (наприклад війни, стихійних лих). Поширюється на всі зобов'язання (загальний) або лише на деякі їх види, або на окремі категорії боржників.

Відповідно до Статуту ДонНАБА, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 21.03.2016р. № 293, ДонНАБА була створена у 1972р. як Макіївський інженерно - будівельний інститут на базі Макіївської філії Донецького політехнічного інституту. Макіївський інженерно - будівельний інститут у 1993р. перейменовано у ОСОБА_1 інженерно - будівельний інститут, а з 1994р. навчальний заклад має назву ОСОБА_1 національна академія будівництва і архітектури. Статус національного вищого навчального закладу надано Указом Президента України від 21.08.2004р. № 962/2004.

Згідно з відомостями, які містяться в ЄДРПОУ, станом на 30.11.2014р. місцезнаходженням відповідача було Донецька обл., м. Макіївка, вул. Державіна, 2.

Розпорядженнями КМУ №1053-р від 30.10.2014р., №1275-р від 02.12.2015р. затверджено переліки населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, до яких, у т. ч., включено м. Макіївка Донецької області.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.12.2014р. № 1416 Про організацію освітнього процесу у ОСОБА_1 національній академії будівництва і архітектури встановлено, що до завершення збройного конфлікту на території м. Макіївка ДонНАБА проводить свою освітню діяльність (згідно з наявною ліцензією на освітню діяльність та сертифікатами про акредитацію) на базі ОСОБА_1 державної машинобудівної академії та розміщується за адресою: 84333, м. Краматорськ, вул. Лазо, 14. (на т.ч. вул. Героїв Небесної Сотні).

Отже, встановлений ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції мораторій поширюється на зобов'язання за договором, які виникли з 14.04.2014р. (дата початку антитерористичної операції) до 01.12.2014р. (дата переміщення ДонНАБА), а тому обов'язок відповідача з оплати товару, поставленого позивачем за видатковими накладними № 17/06 від 03.06.2014р., № 87/06 від 17.06.2014р., № 07/07 від 01.07.2014р., № 63/07 від 15.07.2014р., є відстроченим у часі (призупиненим).

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів ч.3 ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції викладена у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 17.05.2017р. у справі № 905/3495/16.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення боргу за товар, поставлений позивачем за видатковими накладними № 17/06 від 03.06.2014р., № 87/06 від 17.06.2014р., № 07/07 від 01.07.2014р. на загальну суму 34 620 грн., є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що після закінчення дії мораторію, позивач має право звернутись до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача вказаного боргу, виходячи з того, що згідно з п.2 ч.1 ст. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом.

Водночас, позовні вимоги про стягнення боргу за товар, поставлений позивачем за видатковими накладними № 29/10 від 13.10.2014р., № 14/11 від 05.11.2014р., № 04/12 від 01.12.2014р. на загальну суму 4 767,50 грн. (із врахуванням часткових оплат) є обґрунтованими та правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Посилання позивача щодо запровадження мораторію лише на виконання договірних зобов'язань, а не звільнення вищих навчальних закладів від договірних зобов'язань згідно із ч. 3 ст. 2 ЗУ Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ґрунтуються на невірному тлумаченні приписів Закону. В силу вказаного Закону відстрочено (призупинено) виконання саме зобов'язань за договором, а не виконання рішення суду. При цьому, таке відстрочення (призупинення) жодним чином не свідчить про звільнення відповідача від виконання таких зобов'язань взагалі.

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано документів, які підтверджують узгодження ціни товару, який отриманий відповідачем, відповідно до умов п. 2.6 договору, не прийняті судом до уваги, з огляду на те, що ціна товару відображена у видаткових накладних, що узгоджується з умовами п. 2.1 договору, та на те, що товар прийнятий без будь - яких зауважень та заперечень щодо зазначеної в них ціни.

Посилання відповідача на неотримання товару з огляду на неможливість його оплати внаслідок припинення казначейською службою роботи з липня 2014р. не прийняті судом до уваги, оскільки такі обставини жодним чином не спростовують факт отримання товару та не звільняють від обов'язку сплатити його вартість, а певні складності у роботі казначейської служби можуть впливати на здійснення відповідного фінансування.

На підставі ст.ст. 44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Монблан задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 національної академії будівництва і архітектури (84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, 14; код ЄДРПОУ 02070795) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Монблан (85700, Волноваський р-н, м. Волноваха, траса Слов'янськ - Донецьк - Маріуполь 179км торгівельно - дорожній сервіс на майданчику Криниця ; код ЄДРПОУ 24160263) борг в розмірі 4 767 (чотири тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 50 грн., судовий збір в розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн. 52 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Повне рішення складено 12.06.2017р.

Суддя Л.В. Ніколаєва

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення08.06.2017
Оприлюднено18.01.2019
Номер документу79248986
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —905/669/17

Ухвала від 05.08.2019

Господарське

Господарський суд Донецької області

Ніколаєва Лариса Вікторівна

Постанова від 23.07.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Постанова від 23.07.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Ухвала від 09.07.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Ухвала від 28.05.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Ухвала від 10.05.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Ухвала від 08.04.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Ухвала від 12.03.2019

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Дучал Наталя Миколаївна

Судовий наказ від 23.06.2017

Господарське

Господарський суд Донецької області

Л.В. Ніколаєва

Рішення від 08.06.2017

Господарське

Господарський суд Донецької області

Л.В. Ніколаєва

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні