Рішення

від 18.01.2019 по справі 910/13332/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2019 Справа № 910/13332/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛС Енерджі"

про стягнення 160 687,61 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" (далі - ТОВ "Сокар Петролеум", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛС Енерджі" (далі - ТОВ "ВЛС Енерджі", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 160 687,61 грн. Справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 ГПК України.

08.01.2019 р. до господарського суду міста Києва надійшла заява - ТОВ "Сокар Петролеум" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

У своїй заяві позивач, посилаючись на ст. 244 ГПК України, просить прийняти додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ "ВЛС Енерджі" судові витрати з правничої допомоги у сумі 9 689,42 грн., які позивач поніс під час розгляду даної справи.

Розглянувши подану заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що витрати на правничу допомогу стягненню не підлягають, виходячи з наступного.

Рішенням господарського міста Києва від 22.12.2018 р. позов ТОВ "Сокар Петролеум" про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ТОВ "ВЛС Енерджі" основний борг у сумі 130 948, 76 грн., пеню у сумі 20 005, 33 грн., штраф у сумі 8 000,00 грн., 3 % річних у сумі 1 733, 52 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 410, 32 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, протягом 10 днів з дня надходження відповідної заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, у позовній заяві ТОВ "Сокар Петролеум" просило стягнути з відповідача судові витрати в сумі 14 335,76 грн., які складаються із судового збору у сумі 2 410,32 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 11 925,44 грн. (поточні витрати у сумі 9 689,42 грн. та майбутні витрати у сумі 2 236,02 грн.). Розрахунок вказаних витрат також подавався до суду. Проте, рішенням по справі питання про розподіл судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги вирішено не було.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами (ч. 2 ст. 126 ГПК України).

У своїй заяві позивач вказав, що у позові ним були заявлені поточні та майбутні витрати на правничу допомогу, у сумі 11 925,44 грн., але у зв'язку з тим, що під час розгляду справи були понесені витрати всього на суму 9 689,42 грн., то розподілу підлягає тільки вказана сума.

Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат береться до уваги: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також при визначенні суми таких витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У даному випадку для підтвердження понесених витрат, позивач долучив до справи: договір про надання правової допомоги № 03/12-17 від 19.12.2017 р., укладений між ТОВ "Сокар Петролеум" (позивачем) та адвокатом Тележинським М.М.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю вказаною особою (Серія ВА № 952 від 12.08.2017 р.); витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; відповідний ордер на представництво інтересів позивача в суді адвокатом Тележинським М.М. № 442858 від 14.08.2018 р.; копію опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги до договору № 03/12-17 від 19.12.2017 р. на суму 9 689,42 грн.

Водночас, позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати заявником, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів чи прибуткового касового ордеру. Також не надано акту фактично наданих послуг з правничої допомоги адвокатом Тележинським М.М. на суму 9 689,42 грн., підписаним обома сторонами. У той час, як умовами договору про надання правової допомоги № 03/12-17 від 19.12.2017 р. (п.п. 5, 6 розділу 3) передбачено, що доказом надання послуг адвокатом та підставою для сплати адвокату гонорару, є акт наданих послуг, зразок якого є додатком 2 до цього договору.

Отже, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 9 689,42 грн., позивачем не було надано жодного доказу. Відкладальну умову щодо оплати клієнтом правничої допомоги протягом 5 банківських днів з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, викладену окремим документом у детальному описі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, суд не приймає, оскільки вказана умова не містить належного погодження її сторонами - відсутні підпис та печатка сторін на вказаному документі.

Більш того, відповідно до п. 7 розділу 3 договору про надання правової допомоги № 03/12-17 від 19.12.2017 р. акт є єдиною підставою для сплати гонорару адвокату, у строк, протягом 5 банківських днів, з дня наступного, за днем підписання акту наданих послуг. Внесення змін та доповнень до договору про надання правової допомоги вчиняється сторонами шляхом підписання договору про зміни в такій самій формі, що і даний договір, які є невід'ємними його частинами (п. 7 розділу 5 договору), а не викладаються у іншій формі, зокрема, детальному описі робіт, виконаних адвокатом.

Отже, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують фактичне надання правничої допомоги на суму 9 689,42 грн., а також доказів понесення позивачем витрат на таку допомогу, суд ухвалює додаткове рішення, яким відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 9 689,42 грн.

Також суд вважає, що не підлягають розподілу майбутні витрати на правничу допомогу, заявлену у позові на суму 2 236,02 грн., як непідтверджені належними доказами.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 910/13332/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛС Енерджі" про стягнення заборгованості у сумі 160 687,61 грн., яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сокар Петролеум" у стягненні витрат на правничу допомогу.

Повний текст додаткового рішення складений 18 січня 2019 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К.І.