Рішення

від 15.01.2019 по справі 203/2086/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №203/2086/18

Провадження №2/0203/142/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

з участю:

-позивачки ОСОБА_1;

-представника позивачки ОСОБА_2;

-представниці відповідача ОСОБА_3;

-третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного науково-виробничого підприємства Атон , третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в:

15 червня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ПНВП Атон про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що від січня 2017 року вона працювала у відповідача на посаді економіста. 21.05.2018 року позивачку було звільнено за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення позивачки стали накази про оголошення їй доган від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року. Своє звільнення позивачка вважає незаконним, оскільки зазначені накази є безпідставними, не ґрунтуються на приписах закону та нормах внутрішнього трудового розпорядку, отже й звільнення є незаконним. Викладені обставини стали причиною звернення позивачки до суду з позовом про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення доган та звільнення з роботи, поновлення її на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (а.с.а.с. 1 - 6, 59, 60 ).

23 липня 2018 року ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи було залучено керівника відповідача - ОСОБА_4

08 жовтня 2018 року суд своєю ухвалою закрив підготовче судове засідання та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні позивачка, її представник підтримали позовні вимоги у повному обсязі, пояснивши, що від січня 2017 року вона працювала у відповідача на посаді економіста. 21.05.2018 року позивачку було звільнено за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення позивачки стали накази про оголошення їй доган від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року. Вказані накази були видані протягом тижня і пов'язані з особистим негативним ставленням до неї керівництва. Відповідь на відзив подано 14.08.2018 року (а.с.а.с.638 - 65 ).

Представник відповідача, третя особа у судовому засіданні заперечували проти позову, пояснивши, що як притягнення оголошення позивачці доган, так і її звільнення відбулися із суворим дотриманням трудового законодавства та внутрішніх нормативних актів підприємства. Відзив на позов подано 10.08.2018 року (а.с.а.с. 48 - 58 ). Заперечення подано 20.08.2018 року (а.с.а.с. 80 - 89 ).

Заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.

Судом було встановлено, що позивачка від 23.01.2017 року працювала у відповідача на посаді економіста (а.с.а.с. 25, 131 ).

07 травня 2018 року відповідачембуло видано наказ №2018-07/05-2 про доручення позивачці розрахувати питомий маржинальний дохід за кожним номенклатурним найменуванням продукції, реалізованої у період від 01.07.2017 року по 31.03.2018 року, провести порівняльний аналіз розрахованих показників та надати письмовий звіт (а.с.а.с. 13, 14 ).

Того ж дня позивачці для ознайомлення була надана посадова інструкція, затверджена третьою особою 25.04.2018 року, при ознайомленні з якою позивачка на зворотньому боці письмова виклала незгоду з низкою положень (а.с.а.с. 28 - 31 ).

08 травня 2018 року відповідачембуло видано наказ №2018-08/05-2 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало псування позивачкою посадової інструкції шляхом виконання у ній напису про незгоду з порядком її одержання тощо (а.с. 8 ).

Того ж дня відповідачембуло видано наказ №2018-08/05-3 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало псування позивачкою наказу №2018-08/05-2 шляхом виконання у ньому напису про обставини виконання напису на посадовій інструкції (а.с. 9 ).

10 травня 2018 року відповідачембуло видано наказ №2018-10/05-1 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало використання персонального комп'ютера в робочий час в особистих цілях (а.с. 10 ).

11 травня 2018 року відповідачембуло видано наказ №2018-11/05-1 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стали скарги членів колективу з приводу вимикання позивачкою кондиціонера (а.с. 11 ).

17 травня 2018 року відповідачембуло видано наказ №2018-17/05-1 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало невиконання позивачкою виробничого завдання (надання звіту згідно з наказом від 07.05.2018 року №2018-07/05-02) (а.с. 12 ).

21 травня 2018 року відповідачембуло видано наказ №51-к про звільнення позивачки за пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку від 21.05.2018 року. Підставою для звільнення стали накази про оголошення доган від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року (а.с. 7 ).

За загальним принципом, закріпленим частиною 1 статті 147 КЗпП, дисциплінарне стягнення може бути застосовано винятково за порушення трудової дисципліни.

Таке порушення, у розумінні КЗпП, настає в разі недотримання працівником приписів статті 139 КЗпП, відповідно до якої працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Згідно з частиною 4 статті 149 КЗпП дисциплінарне стягнення оголошується у формі наказу (розпорядження).

Наказ (розпорядження) про накладення на працівника дисциплінарного стягнення за своєю юридичною природою є рішенням відповідного суб'єкта згідно з його повноваженнями, яке спрямовано на регулювання трудових відносин у середині колективу, містить норми права (або правила), що були порушені, має персоніфікований характер і розрахований на одноразове застосування.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку про те, що наказ про накладення на працівника дисциплінарного стягнення є рішенням роботодавця, якому притаманні певні ознаки: стислий виклад обставин (причин) його видання, підстави його видання, зазначення конкретних норм, на яких воно ґрунтується, дата його видання, інші реквізити, які надають цьому розпорядчому акту індивідуальних рис.

Зі змісту наказів від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року вбачається, що вони не містять таких обов'язкових його складових, як часу вчинення проступків, підстав їх видання (посилання на докази, що свідчать про вчинення проступків), конкретних норм (зокрема, посадової інструкції), які були порушені.

Крім того, вказані вище накази за своєю суттю також не відповідають вимогам закону.

Так, висновок відповідача про псування наказу про оголошення догани та посадової інструкції є нікчемним, оскільки напис на документі про незгоду з ним жодним чином не може тлумачитись як його псування, яке за визначенням тягне за собою непридатність речі (майна) для подальшого користування, вживання, споживання тощо (накази від 08.05.2018 року).

Накази від 10.05.2018 року, 11.05.2018 року, 17.05.2018 року з приводу використання комп'ютера в особистих цілях, вимкнення кондиціонера та невиконання наказу від 07.05.2018 року не обґрунтовані належним чином, оскільки не містять посилань на конкретну норму у законодавстві, у правилах внутрішнього трудового розпорядку або посадової інструкції, які встановлюють порядок користування вказаними приладами.

Ураховуючи викладене, суд доходиться висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині визнання наказів про оголошення позивачці доган незаконними та їх скасування.

Викладене, безумовно, свідчить і про незаконність наказу про звільнення, оскільки підставою для його видання стали саме накази від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року.

Відповідно до частини п'ятої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Частиною першою статті 235 КЗпП визначено, що у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відтак суд доходить висновку про те, що, оскільки звільнення позивачки із займаної посади було здійснено з порушенням вимог закону, її має бути поновлено на роботі.

За змістом частин першої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП при постановленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно ухвалює рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Таким чином, суд вважає, що за час вимушеного прогулу за період від 22.05.2018 року по день ухвалення судом рішення з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середня заробітна плата в сумі 43 234,95 грн.

Розрахунок середнього заробітку проведено судом у відповідності з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок).

Згідно з абзацом третім пункту 2 вказаної норми середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У відповідності з абзацом першим пункту 8 Порядку обчислення виплат провадиться шляхом множення середньоденного (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин. Середньоденна (погодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих днів на число відпрацьованих робочих днів.

Заробітна плата позивачки за два фактично відпрацьованих місяці, що передували звільненню (березень, квітень), складає 9 171,05 грн. (а.с. 137 ).

Кількість робочих днів за два фактично відпрацьованих місяці склала 35.

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає: 9 171,05 ? 35 = 262,03 грн./день.

Визначаючи кількість робочих днів за розрахунковий період, суд виходить з таких даних.

Кількість робочих днів, належних оплаті за час вимушеного прогулу за період від 22.05.2018 року по 15.01.2018 року, складає 165.

Відтак сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачки складає: 165 х 262,03 = 43 234,95 грн. (з утриманням з цих сум обов'язкових платежів і зборів).

У порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 6 147,20 грн.

Крім того, відповідно до статті 430 ЦПК суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у частині поновлення позивачки на роботі та присудження позивачці середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах одного місяця в сумі 5 400,00 грн.

Керуючись статтями 5, 7, 10 - 13, 19, 23, 76 - 81, 89, 133, 141, 209 - 211, 213, 228, 229, 258, 259, 263 - 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1; АДРЕСА_1 ) до приватного науково-виробничого підприємства Атон (ідентифікаційний номер - 30228846; 49061, Україна, місто Дніпро, вулиця Леоніда Стромцова, 4В / 45 ), третя особа - ОСОБА_4, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ приватного науково-виробничого підприємства Атон від 08 травня 2018 року №2018-08/05-2.

Визнати незаконним та скасувати наказ приватного науково-виробничого підприємства Атон від 08 травня 2018 року №2018-08/05-3.

Визнати незаконним та скасувати наказ приватного науково-виробничого підприємства Атон від 10 травня 2018 року №2018-10/05-1.

Визнати незаконним та скасувати наказ приватного науково-виробничого підприємства Атон від 11 травня 2018 року №2018-11/05-1.

Визнати незаконним та скасувати наказ приватного науково-виробничого підприємства Атон від 17 травня 2018 року №2018-17/05-1.

Визнати незаконним та скасувати наказ приватного науково-виробничого підприємства Атон від 21 травня 2018 року №51-к.

Поновити ОСОБА_1 на посаді економіста приватного науково-виробничого підприємства Атон .

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства Атон на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 43 234,95 грн. (з утриманням з цієї суми обов'язкових платежів і зборів).

Допустити до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в сумі 5 400,00 грн.

Стягнути з приватного науково-виробничого підприємства Атон на користь держави компенсацію судових витрат у сумі 6 147,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 17 січня 2019 року.

Суддя М.О. Католікян