Постанова

від 11.04.2019 по справі 203/2086/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4327/19 Справа № 203/2086/18 Суддя у 1-й інстанції - Католікян М. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.

Категорія: 54

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Свистунової О.В.,

суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.,

за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро

апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Атон»

на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2019 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного науково-виробничого підприємства «Атон» , третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПНВП «Атон» , третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 23.01.2017 року вона була прийнята на роботу на посаду економіста в ПНВП «Атон» . 21.05.2018 року її було звільнено за систематичне невиконання обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для її звільнення стали накази про оголошення їй доган від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року. Вказані накази були видані протягом тижня і пов'язані з особистим негативним ставленням до неї керівництва.

Своє звільнення позивачка вважала незаконним, оскільки зазначені накази є безпідставними, не ґрунтуються на приписах закону та нормах внутрішнього трудового розпорядку.

Ураховуючи викладене, позивачка просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ ПНВП «Атон» : від 08.05.2018 року № 2018-08/05-2; від 08.05.2018 року № 2018-08/05-3; від 10.05.2018 року № 2018-10/05-1; від 11.05.2018 року № 2018-11/05-1; від 17.05.2018 року № 2018-17/05-1; від 21.05.2018 року № 51-к; поновити її на посаді економіста ПНВП «Атон» ; стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.01.2019 року позовні вимоги задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПНВП «Атон» від 08.05.2018 року № 2018-08/05-2.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПНВП «Атон» від 08.05.2018 року № 2018-08/05-3.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПНВП «Атон» від 10.05.2018 року № 2018-10/05-1.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПНВП «Атон» від 11.05.2018 року № 2018-11/05-1.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПНВП «Атон» від 17.05.2018 року № 2018-17/05-1.

Визнано незаконним та скасовано наказ ПНВП «Атон» від 21.05.2018 року № 51-к.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді економіста ПНВП «Атон» .

Стягнуто з ПНВП «Атон» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 43 234,95 грн. (з утриманням з цієї суми обов'язкових платежів і зборів).

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати в сумі 5 400,00 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПНВП «Атон» , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду не відповідають встановленим обставинам.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції установлено та це підтверджується матеріалами справи, що 23.01.2017 року ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду економіста в ПНВП «Атон» .

07 травня 2018 року відповідачем було видано наказ № 2018-07/05-2 про доручення позивачці розрахувати питомий маржинальний дохід за кожним номенклатурним найменуванням продукції, реалізованої у період від 01.07.2017 року по 31.03.2018 року, провести порівняльний аналіз розрахованих показників та надати письмовий звіт.

Того ж дня, позивачці для ознайомлення була надана посадова інструкція, затверджена третьою особою 25.04.2018 року, при ознайомленні з якою позивачка на зворотньому боці письмово виклала незгоду з низкою положень.

08 травня 2018 року відповідачем було видано наказ № 2018-08/05-2 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало псування позивачкою посадової інструкції шляхом виконання у ній напису про незгоду з порядком її одержання тощо.

Того ж дня, відповідачем було видано наказ № 2018-08/05-3 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало псування позивачкою наказу № 2018-08/05-2 шляхом виконання у ньому напису про обставини виконання напису на посадовій інструкції.

10 травня 2018 року відповідачем було видано наказ № 2018-10/05-1 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало використання персонального комп'ютера в робочий час в особистих цілях.

11 травня 2018 року відповідачем було видано наказ № 2018-11/05-1 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стали скарги членів колективу з приводу вимикання позивачкою кондиціонера.

17 травня 2018 року відповідачем було видано наказ № 2018-17/05-1 про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани. Підставою для видання наказу стало невиконання позивачкою виробничого завдання (надання звіту згідно з наказом від 07.05.2018 року № 2018-07/05-02).

21 травня 2018 року відповідачем було видано наказ № 51-к про звільнення позивачки за п.3 ст. 40 КЗпП за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку від 21.05.2018 року. Підставою для звільнення стали накази про оголошення доган від 08.05.2018 року, 10.05.2018 року, 11.05.2018 року та 17.05.2018 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності, прийшовши до висновку про незаконність звільнення позивачки, поновивши її на роботі та визнавши незаконними і скасувавши накази ПНВП «Атон» від 08.05.2018 року № 2018-08/05-2, від 08.05.2018 року № 2018-08/05-3, від 10.05.2018 року № 2018-10/05-1, від 11.05.2018 року № 2018-11/05-1, від 17.05.2018 року № 2018-17/05-1, від 21.05.2018 року № 51-к.

Однак, колегія суддів у повній мірі погодитися з такими висновками суду не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, ст. 5-1 КЗпП держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, правовий захист від незаконного звільнення, сприяння у збереженні роботи. Право громадян на працю забезпечується тим, що трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Відповідно до п.3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 року № 9, у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору, зокрема за п.3 ст. 40 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок і попередня робота працівника.

Як установлено судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, накази від 10.05.2018 року, 11.05.2018 року, 17.05.2018 року з приводу використання комп'ютера в особистих цілях, вимкнення кондиціонера та невиконання наказу від 07.05.2018 року не обґрунтовані належним чином, оскільки не містять посилань на конкретну норму у законодавстві, у правилах внутрішнього трудового розпорядку або посадової інструкції, які встановлюють порядок користування вказаними приладами.

Таким чином, жоден наказ про застосування догани, який призвів до звільнення позивачки, не відповідає вимогам законодавства щодо додержання процедури накладення дисциплінарного стягнення, а саме в усіх наказах відсутні конкретні посилання на правила внутрішнього трудового розпорядку, посадову інструкцію, інструкцію з діловодства тощо, який позивачкою було порушено. Жодного разу перед застосуванням дисциплінарного стягнення позивачці не було запропоновано надати пояснення, що є порушенням ст. 149 КЗпП України, відповідно до якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Жодне з порушень не було зафіксовано відповідним актом або якимось іншим чином.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що дисциплінарна відповідальність повинна бути співмірна скоєному проступку.

Підстави накладення дисциплінарних стягнень, на думку колегії суддів є незначними та не свідчать про істотність вчинення позивачкою дисциплінарного проступку.

Колегія суддів приходить до висновку, що ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, відповідачем не було доведено належними доказами наявність в діях позивачки систематичного невиконання трудових обов'язків покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Тому, саме звільнення позивачки, колегія суддів вважає надмірним дисциплінарним заходом застосованим до неї.

Таким чином, наказ про звільнення № 51-к від 21.05.2018 року є незаконним, процедура звільнення, передбачена діючим законодавством не дотримана.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, всі були предметом перевірки в ході розгляду справи у суді першої інстанції та отримали належну правову оцінку і фактично зводяться до незгоди відповідача із висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для звільнення позивачки, а також до незгоди з наданою судом оцінкою доказів, якими позивачка обґрунтовувала незаконність свого звільнення.

Посилання ПНВП «Атон» в апеляційній скарзі про псування наказу про оголошення догани та посадової інструкції колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки напис на документі про незгоду з ним жодним чином не може тлумачитись як його псування, яке за визначенням тягне за собою непридатність речі (майна) для подальшого користування, вживання, споживання тощо.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи не спростовують висновків місцевого суду, зводяться до переоцінки доказів і незгоди із висновками суду щодо обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з рішенням суду в частині скасування наказів ПНВП «Атон» від 08.05.2018 року № 2018-08/05-2, від 08.05.2018 року № 2018-08/05-3, від 10.05.2018 року № 2018-10/05-1, від 11.05.2018 року № 2018-11/05-1, від 17.05.2018 року № 2018-17/05-1, від 21.05.2018 року № 51-к.

Колегією суддів встановлено, що оспорювані накази видані відповідною посадовою особою і в межах його компетенції, тобто жодних підстав для скасування наказів немає, а оскільки, позивачка звільнена з роботи з порушенням норм трудового законодавства, тобто незаконно, то вказані накази можуть бути визнані лише незаконними.

Однак, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув та помилково прийшов до висновку про скасування оспорюваних наказів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судове рішення в частині скасування наказів ПНВП «Атон» від 08.05.2018 року № 2018-08/05-2, від 08.05.2018 року № 2018-08/05-3, від 10.05.2018 року № 2018-10/05-1, від 11.05.2018 року № 2018-11/05-1, від 17.05.2018 року № 2018-17/05-1, від 21.05.2018 року № 51-к підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259,268,374,376,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства «Атон» - задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 січня 2019 року в частині скасування наказів Приватного науково-виробничого підприємства «Атон» від 08 травня 2018 року № 2018-08/05-2, від 08 травня 2018 року № 2018-08/05-3, від 10 травня 2018 року № 2018-10/05-1, від 11 травня 2018 року № 2018-11/05-1, від 17 травня 2018 року № 2018-17/05-1, від 21 травня 2018 року № 51-к - скасувати та ухвалити у скасованій частині нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині скасування наказів.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Головуючий О.В. Свистунова

Судді: Т.П. Красвітна

ОСОБА_3