Ухвала

від 18.01.2019 по справі 39зп-19/160

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 січня 2019 р.Справа № 39зп-19/160

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Бориса Анатолійовича (адреса: АДРЕСА_1, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про забезпечення позову до Міністерства юстиції України (адреса: 01011, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622, ел. пошта: callctntre@minjust.gov.ua, themis@minjust.gov.ua) про зупинення дії наказу № 3972/5 від 18.12.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Бориса Анатолійовича про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2018 № 3972/5 в частині заблокування доступу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кот Бориса Анатолійовича до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, шляхом розблокування доступу приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Кот Бориса Анатолійовича до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішенням.

Доводи заяви про забезпечення позову обґрунтовані тим, що у разі незастосування заходів забезпечення позову, фактично є примушенням заявника до порушення прав працівників та до примусового їх звільнення у зв'язку із скороченням штату, що за нормами КЗпП України, можливе не раніше, ніж через два місяці та виключно з дотриманням закону щодо виплати заробітної плати, компенсацій, вихідної допомоги тощо.

При цьому, у заявника також існують зобов'язання перед державою у вигляді сплати податків, не зважаючи на фактичне обмеження його діяльності.

Очевидно, що означена ситуація із збитковістю нотаріальної діяльності без доступу до ДРРПНМ порушує встановлені Конституцією та Законами України навіть мінімальні соціальні гарантії життєдіяльності як заявника, так і найманих працівників і робить неможливим утримання власного житла, сплату комунальних послуг, забезпечення власної сім'ї продуктами харчування, тощо.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ , за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї матеріалів вбачається, що наказом Міністерства юстиції України від 18 грудня 2018 року № 3972/5 скасовано рішення, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Борисом Анатолійовичем, індексний номер 24819414 від 28.09.2015 14:53:07 про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю ОРІЛЬСЬКІ НИВИ на земельну ділянку за кадастровим номером: 1223284500:02:001:0058. У зв'язку з чим, було заблоковано приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Борису Анатолійовичу доступу до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль і витрат.

Тобто, зупинивши дію наказу від 18 грудня 2018 року № 3972/5 до вирішення справи по суті, судом фактично буде поновлено право заявника без встановлення протиправності або підтвердження правомірності вищевказаного наказу.

Крім того, приписами статті 34 Закону України "Про нотаріат" регламентовані повноваження нотаріусів та зазначено, що дії, пов'язані з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, є не єдиним видом нотаріальної діяльності, а тому доводи позивача про те, що наказом Міністерства юстиції України від 18 грудня 2018 року № 3972/5 в частині тимчасового заблокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно порушено право заявника на працю є помилковим та таким, що не відповідає дійсності.

Отже, посилання заявника про те, що спірній наказ від 18 грудня 2018 року № 3972/5 унеможливить здійснення заявником його професійної діяльності, є необґрунтованими та передчасним.

З огляду на сукупність викладених обставин, заявником не доведено підстав для забезпечення позову, прямо передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що клопотання заявника про забезпечення позову є необґрунтованим та передчасним у зв'язку з чим, не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Бориса Анатолійовича (адреса: АДРЕСА_1, ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1) про забезпечення позову до Міністерства юстиції України (адреса: 01011, м. Київ, вул. Городецького, 13, ЄДРПОУ 00015622, ел. пошта: callctntre@minjust.gov.ua, themis@minjust.gov.ua) про зупинення дії наказу № 3972/5 від 18.12.2018 року - відмовити.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Лозицька