Постанова

від 25.02.2019 по справі 39зп-19/160

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 39зп-19/160

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В., Малиш Н.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Бориса Анатолійовича на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 р. (суддя Лозицька І.О.) у справі № 39зп-19/160 за заявою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Бориса Анатолійовича про забезпечення позову до Міністерства юстиції України шляхом зупинення дії наказу,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2019 р. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 18.12.2018 р. № 3972/5 в частині заблокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом розблокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили судовим рішенням. Також просив в порядку виконання ухвали доручити Державному підприємству Національні інформаційні системи здійснити розблокування і відновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 р. у задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Б.А. просить скасувати ухвалу з підстав необґрунтованості та незаконності, постановити нову ухвалу про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заявником заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

До призначення справи до судового розгляду від учасників справи не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю, а клопотання заявника надійшло після призначення справи до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Підстав для розгляду справи у судовому засіданні судом не встановлено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

При розгляді заяви судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства юстиції України від 18 грудня 2018 року № 3972/5 скасовано рішення, прийняте приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Б.А., індексний номер 24819414 від 28.09.2015 14:53:07, про державну реєстрацію права оренди ТОВ ОРІЛЬСЬКІ НИВИ на земельну ділянку за кадастровим номером: 1223284500:02:001:0058. У зв'язку з чим було заблоковано приватному нотаріусу Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Кот Б.А. доступ до державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанції зазначив, що заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль і витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що зупинивши дію наказу від 18 грудня 2018 року № 3972/5 до вирішення справи по суті, судом фактично буде поновлено право заявника без встановлення протиправності або підтвердження правомірності вищевказаного наказу.

Також судом першої інстанції також зазначено, що оскільки дії, пов'язані з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, є не єдиним видом нотаріальної діяльності, посилання заявника про те, що спірній наказ від 18 грудня 2018 року № 3972/5 унеможливить здійснення заявником його професійної діяльності, є необґрунтованими та передчасним.

Приймаючи до уваги відсутність доказів про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, даних про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів, суд першої інстанції дійшов до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.

Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом Міністерства юстиції від 18.12.2018 р. № 3972/5 частково задоволена скарга ТОВ Агрофірма Олімпекс-Агро від 09.11.2018 р. № 613; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28.09.2015 р. № 24819414, прийняте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Б.А.; тимчасово заблоковано доступ приватному нотаріусу Дніпропетровського міського нотаріального округу Коту Б.А. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць.

Заявник просить зупинити дію вказаного наказу саме в частині тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Видами забезпечення позову за приписами статті 151 КАС України є: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відтак, за змістом статті 150 КАС України правовий інститут забезпечення позову в адміністративному процесі застосовується, якщо невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд вважає, що забезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, а саме зупинення дії наказу, може бути розцінено як фактичне вирішення позовних вимог на період дії ухвали про забезпечення позову, тобто фактично буде поновлено право заявника без встановлення протиправності або підтвердження правомірності вищевказаного наказу.

Доводи апелянта про наявність ознак очевидної протиправності наказу, дію якого заявник просить зупинити, суд вважає необґрунтованими, оскільки судом не встановлено ознак очевидної протиправності оскаржуваного наказу.

При цьому посилання апелянта на те, що не зважаючи на закінчення строку блокування доступу, йому не відновлено доступ до реєстру, судом не можуть бути прийняті як обґрунтовані.

Як вказано вище, наказом, дію якого заявник просить зупинити, заблоковано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 1 місяць. Тобто, строк блокування доступу до реєстру закінчився 18.01.2019 р., відповідно, неможливо зупинити дію акту, дія якого вже закінчилась.

Суд погоджує висновок суду першої інстанції та, відповідно, вказує не безпідставність доводів апелянта про позбавлення його заробітку, наявність збитків, що оскільки дії, пов'язані з наявності доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, є не єдиним видом нотаріальної діяльності, посилання заявника про те, що спірній наказ від 18 грудня 2018 року № 3972/5 унеможливить здійснення заявником його професійної діяльності, є необґрунтованими.

Крім того, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що заявником не надано доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам, а також що для відновлення прав, свобод та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Апеляційна скарга фактично містить доводи про необґрунтованість наказу в цілому, дотримання саме заявником вимог законодавства при здійсненні реєстраційних дій.

Проте, судом зазначені доводи не можуть розглядатися, оскільки фактично можуть бути підставами позову, яким буде надаватися правова оцінка при розгляді по суті позовних вимог, якщо позивачем такі будуть заявлені.

Також не може бути підставою для скасування ухвали та задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову обставина не відновлення заявнику доступу до реєстру після закінчення дії строку блокування доступу до реєстру, оскільки ця обставина знаходиться поза межами дії наказу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Бориса Анатолійовича на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 р. у справі № 39зп-19/160 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 р. у справі № 39зп-19/160 за заявою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Бориса Анатолійовича про забезпечення позову до Міністерства юстиції України шляхом зупинення дії наказу залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття 25.02.2019 р. та відповідно до ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 25.02.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя С.В. Білак

суддя Н.І. Малиш