Рішення

від 17.01.2019 по справі 540/2219/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2219/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрокомерц" до митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетрокомерц" (далі - позивач, ТОВ "Тетрокомерц") звернулося до суду із адміністративним позовом Митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 01.08.2018 року № UA 508120/2018/00003/ про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 01.11.2018 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 12.11.2018 року у справі відкрите спрощене позовне провадження, учасникам наданий строк для подання заяв по суті справи, судове засідання призначене на 06.12.2018 року о 09:30 год.

Ухвалою від 06.12.2018 року розгляд справи відкладений та вирішено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, судове засідання замінене підготовчим, яке призначене на 10.01.2019 року о 11:30 год.

Ухвалою від 10.01.2019 року закрито підготовче провадження у справі, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження.

Таким чином, суд здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 05.07.2018 року між ТОВ "Тетрокомерц" та AKGUN INS. ТААН. TIC. VE. SAN. LTD STI. TURKEY укладений контракт № 1 та додаткова угода до нього від 16.07.2018 року № 1, відповідно до яких здійснено поставку товару: білий портланд цемент гідно ДСТУ Б.В.2.7-46-2010, (п. 5.6.2, 5.6.4, 5.6.5., 6.1): 1250/1 EN197-1 СЕМ 152,5 R - 2375000 кг, упакований в 1900 біг-бегів та білий портланд цемент гідно ДСТУ Б.В.2.7-46-2010, (п. 5.6.2, 5.6.4, 5.6.5., 6.1): 1000/1 EN197-1 СЕМ 152,5 R - 100000 кг, упакований в 100 біг-бегів. 01.08.2018 року під час декларування цього товару позивачем заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у сумі 235419,92 доларів США. На підтвердження митної вартості товару позивач надав повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації від 01.08.2018 року № UA508120/2018/00265 товару, які передбачені ст. 53 МК України. Втім, 02.08.2018 року відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів - 0,1166 дол. США/ кг, а всього 288632,42 дол. США. Позивач вважає, що оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб'єктів господарювання. Так, митні органи мають право витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. На пропозицію митного органу надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару, позивачем надані відповідні пояснення та документи. Також позивач зазначає, що неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Таким чином, у відповідача наявний обов'язок при винесенні рішення про коригування митної вартості товарів зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість вказані відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості обставини жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Відмінність відомостей про імпортера у митній декларації від відомостей, що зазначені в експортній декларації, а також несхожість підпису представника нерезидента у контракті з доповненнями та у рахунку-фактурі не є тими обставинами, що впливають на митну вартість товару. Посилаючись на зазначене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.12.2018 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на наступне. Так, 31.07.2018 року позивач подав митну декларацію типу ІМ 40 АА № 508120/2018/002639 для здійснення митного оформлення товару "білий порт ланд цемент згідно ДСТУ Б В.2.7-46-2010, (п.5.6.2, 5.6.4, 5.6.5, 6.1): 1250/1 EN197-1 СЕМ 152,5 R - 2375000 кг, упакований в 1900 біг-бегів та 1000/1 EN197-1 СЕМ 152,5 R - 100000 кг упакований в 100 біг-бегів. Декларантом обраний основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з декларацією позивач подав: рахунок-фактуру, калькуляцію, копію митної декларації країни-відправлення. Під час митного оформлення товарів відповідачем здійснено перевірку за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). За результатами спрацювання АСАУР згенеровано митну формальність 105-2 "контроль правильності визначення митної вартості товарів" та сформовано повідомлення про необхідність посилення контролю правильності визначення митної вартості та аналізу наявного рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству на предмет застосування при поточному оформленні товару. Також встановлені розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: різниця адреси імпортера у митній декларації, додатковій угоді до контракту та в копії експортної декларації країни-відправлення; несхожість підпису представника нерезидента у контракті з доповненнями та у рахунку-фактурі. За результатами витребування митним органом додаткових документів, позивач не надав усі необхідні документи та заявлені неповні відомості про митну вартість товару, у зв'язку з чим митну вартість товару скориговано за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до статті 59 МК України. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.07.2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Тетрокомерц" (Покупець) та AKGUN INS. ТААН. TIC. VE. SAN. LTD STI. TURKEY (Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт № 1 та додаткову угоду до нього від 16.07.2018 року № 1, предметом якого є виготовлення, продаж та поставка покупцю на умовах CIF Херсон, Україна, відповідно до умов "Інкотермс" в редакції 2000 року, білий порт ланд цемент EN - 197 CEM I 52.5 R у асортименті, кількості, якості та ціні, яка вказана у про-формі інвойсі.

З метою розмитнення поставленого товару 31.07.2018 року митним брокером Колпаком Д.А. (надає послуги ТОВ "Тетрокомерц" за умовами договору про надання послуг по декларуванню товарів від 05.06.2018 року № 25/06-1) подано відповідачу митну декларацію № UA 508120/2018/002652 за товаром - білий портланд цемент гідно ДСТУ Б.В.2.7-46-2010, (п. 5.6.2, 5.6.4, 5.6.5., 6.1): 1) 1250/1 EN 197-1 СЕМ І 52,5 R - 2375000 кг, упакований у 1900 біг-бегів; 2) 1000/1 EN 197-1 СЕМ І 52,5 R - 100000 кг, упакований в 100 біг-бегів. На упаковці маркування: "АС ADANA CIMENT О, Yapilarin Yuz Aki, SUPER BEYAZ, Beyaz Portland Cimento". Країна виробництва: TR. Фірма виробник: "Adana Cimento Sanay".

Разом з митною декларацією митним брокером надані документи, що підтверджували заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: Сертифікат відповідності від 25.06.2018 року UA1.190.0804-18, пакувальний лист від 16.07.2018 року, б/н, рахунок-фактура (інвойс) від 16.07.2018 року № IHR2018000000005, коносамент від 23.07.2018 року № 1, вантажна відомість від 23.07.2018 року б/н, сертифікат про походження товару від 25.07.2018 року № 0974900, розрахунок ціни (калькуляція) від 10.07.2018 б/н, розрахунок ціни (калькуляція) від 16.07.2018 б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується від 07.2018 року № 1, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 16.07.2018 року № 1, договір про надання послуг митного брокера від 25.06.2018 року № 25/06-1, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами від 31.07.2018 року № 2917549, інші некласифіковані документи паспорт якості № б/н від 24.07.2018 року, копія митної декларації країни відправлення від 17.07.2018 року № 18310100ЕХ024593.

На пропозицію митного органу надати необхідні документи протягом 10-ти днів на підтвердження митної вартості товару, позивачем були надані відповідні пояснення та документи, за якими можна встановити ціну товару.

01.08.2018 року Херсонською митницею ДФС прийнято рішення № UA 508120/2018/00003/2 про коригування митної вартості товарів, зі змісту якого слідує, що заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визначено у зв'язку із тим, що документи, які надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не всі відомості і розрахунки підтверджені. Декларантом неподані усі необхідні документи, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник товару не є виробником. При цьому подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності, а саме:

1) адреса імпортера, зазначена у графі 2 митної декларації № А508120/2018/002639 від 31.07.2018 року, у доповнені до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року № 1 відрізняється від адреси, зазначеної в копії експортної декларації країни-відправлення № 18310100ЕХ024593 від 17.07.2018 року;

2) підпис представника нерезидента у зовнішньоекономічному контракт № 1 від 05.07.2018 року, у доповнені до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року № 1 відрізняється від підпису у рахунку фактурі № ІНR2018000000005 від 16.07.2018 року.

Таким чином, відповідачем митну вартість товару скориговано та визначено за другорядним методом - за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідно до ст. 59 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу, а саме: показника митної вартості товару, розрахованого за МД № UА508120/2018/001847 від 12.05.2018 року, рахунок-фактура від 02.05.2018 року № ІНR2018000000004: Товар № 1- 0,1166 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 2475000 кг х 0,1065 дол. США/кг = 263587,50 дол. США +вартість страхування 254,50 дол. США + витрати на транспортування 24790,42 дол. США ).

Як зазначив відповідач у відзиві на позов, основний метод визначення митної вартості товарів не застосовано у зв'язку із неподанням декларантом усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість ввезеного товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу, а також розбіжності у поданих декларантом документах щодо адреси імпортера та підпису представника нерезидента.

Надаючи оцінку доводам позивача про незаконність спірного рішення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст.ст. 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із ч. 1 ст. 51, ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Статтею 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм МК України дає підстави для висновку, що митний орган має право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі документи, що передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі № 804/16980/14 та від 06.02.2018 року у справі № 815/2013/15.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що ТОВ "Тетрокомерц" надало відповідачу пояснення та документи, які визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та необхідні для встановлення ціни товару.

Відповідачем згідно із ч. 5 ст. 54 МК України були витребувані від позивача висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, виписку з бухгалтерської документації, ліцензійний чи авторський договір покупця, копію митної декларації країни-відправлення.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна зі складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Таким чином, із аналізу наведених вище норм МК України слідує, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

При цьому, у розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Відмовляючи позивачу в митному оформленні товару за основним методом, відповідач виходив з того, що надані ТОВ "Тетрокомерц" для підтвердження митної вартості містять розбіжності щодо адреси імпортера, яка зазначена у графі 2 митної декларації №UА508120/2018/002639 від 31.07.2018 року, у доповнені до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року № 1 та адреси, зазначеної в копії експортної декларації країни-відправлення № 18310100ЕХ024593 від 17.07.2018 року; а також підпис представника нерезидента у зовнішньоекономічному контракті № 1 від 05.07.2018 року, у доповнені до зовнішньоекономічного контракту від 16.07.2018 року № 1 відрізняється від підпису у рахунку-фактурі № ІНR2018000000005 від 16.07.2018 року.

Суд не бере до уваги зазначені відповідачем недоліки щодо адреси імпортера та підпису представника нерезидента, оскільки ТОВ "Тетрокомерц" не є відповідальним за недоліки в оформленні експортної декларації продавцем товару, з огляду на те, що постачання товару здійснювалось на умовах CIF Херсон, а підписи у зовнішньоекономічному контракті та у рахунку-фактурі можуть належати різним особам.

Варто відмітити, що зазначені вище відмінності не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо тверджень митного органу про відсутність усіх необхідних основних документів, зокрема, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, оскільки відправник товару не є виробником, суд вважає зазначені посилання митного органу необґрунтованими, враховуючи те, що зазначені митним органом недоліки та запитувані документи не є обов'язковими та не впливають на визначення митної вартості товару.

Натомість факт придбання позивачем товару саме у підприємства - AKGUN INS.TAAH.TIC.VE.SAN.LTD.STI.TURKEY підтверджено копіями контракту №1 від 05.07.2018 року, комерційною пропозицією від 25.06.2018 року, пакувальним листом від 16.07.2018 року, калькуляцією вартості товару від 16.07.2018 року, інвойсу № IHR 2018000000005, які були надані відповідачу разом з митною декларацією UA 508120/2018/002639.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту від 05.07.2018 року № 1 та додаткової угоди до нього від 16.07.2018 року №1 згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник. (ч.ч.1, 2 ст. 59 МК України).

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про коригування митної вартості товарів від 01.08.2018 року №UA508120/2018/000003/2, відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

За правилами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 14, 44, 139, 229, 241- 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 01.08.2018 року № UA 508120/2018/000003/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тетрокомерц" (код ЄДРПОУ 38044270, 73000, м. Херсон, смт. Антонівка, вул. 23 Східна, 41-А) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 21355 (двадцять одна тисяча триста п'ятдесят п'ять) грн. 69 коп. за рахунок бюджетних асигнувань митниці Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39624611, 73000, м.Херсон, вул. Гоголя, 13).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 108020200