Ухвала

від 16.01.2019 по справі 560/3641/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/3641/18

УХВАЛА

іменем України

16 січня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватної фірми "А і Є" ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача приватна фірма "А і Є" , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування внесення змін державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області ,,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, в якому просить визнати протиправними та скасувати внесення змін державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, а саме:

- 06.06.2018 року № реєстраційної дії 1673 10700 4600 2191 щодо відомостей про приватну фірму "А і Є" щодо зміни відомостей про керівника юридичної особи, зміни складу підписантів;

- 26.06.2018 року № реєстраційної дії 1673 10500 4700 2191 щодо відомостей про приватну фірму "А і Є" щодо зміни органу управління, зміни статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації засновників;

- 26.06.2018 року № реєстраційної дії 1673 10700 4800 2191 щодо відомостей про приватну фірму "А і Є" щодо зміни керівника юридичної особи, зміни складу підписантів;

- 02.07.2018 року № реєстраційної дії 1673 10500 4900 2191 щодо відомостей про приватну фірму "А і Є" щодо зміни статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміни складу або інформації про засновників.

В огрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначила, що її чоловік, який помер 15.02.2008 року, був засновником приватної фірми "А і Є". Позивач, згідно контракту від 03.06.2002 року, є директором даної фірми.

Після смерті ОСОБА_7 спадкоємці померлого, а саме: позивач, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 отримали свідоцтва на право на спадщину за законом по 1/4 частці майнових прав приватної фірми "А і Є".

Зазначені спадкоємці неодноразово протягом 2014-2018 років звертались до державних реєстраторів для проведення державної реєстрації змін в установчі документи приватної фірми "А і Є" та державної реєстрації змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб щодо відомостей про приватну фірму "А і Є".

Крім того позивач та ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 неодноразово звертались до судів, за рішеннями яких реєстраційні дії щодо реєстрації змін в установчі документи приватної фірми "А і Є" та державної реєстрації змін в Єдиному реєстрі юридичних осіб щодо відомостей про приватної фірми "А і Є" визнавались протиправними та скасовувались.

У період з 06.06.2018 року по 02.07.2018 року відповідачем внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб відомості про приватну фірму "А і Є", а саме: 06.06.2018 року №1673 10700 4600 2191; 26.06.2018 року №1673 10500 4700 2191; 26.06.2018 року №1673 10700 4800 2191; 02.07.2018 року №1673 10500 4900 2191 щодо зміни відомостей про керівника юридичної особи, зміни складу підписантів, щодо зміни органу управління, зміни статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміни складу або інформації про засновників.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 09.11.2018 року Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

В судовому засіданні представник третьої особи Приватної фірми "А і Є" ОСОБА_8 заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки, на думку представника, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні проти закриття провадження заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що всі попередні справи за участю цих же сторін, вирішувались в порядку адміністративного судочинства.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Судом встановлено, що фактичною підставою звернення позивач до суду стали протиправні, на думку позивача, реєстраційні дії щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо приватної фірми "А і Є", які порушують право позивача, пов'язане із діяльністю та управлінням юридичної особи.

Позивач вважає дії державного реєстратора незаконними, оскільки внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб здійснено без рішення уповноваженого органу приватної фірми "А і Є", на підставі рішень загальних зборів приватної фірми "А і Є", підписаних фізичними особами, які не є та ніколи не були законними учасниками (засновниками) даної фірми.

Тобто звернення позивача до суду з даним позовом викликано необхідністю захисту права не у сфері публічно-правових відносин, а його корпоративних та майнових прав, що виключає розгляд даної справи в порядку адміністративного судочинства.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватно-правових відносин.

Так, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року по справі № 826/25908/15 зазначено, що приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватно-правовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

За таких обставин суд вважає, що між позивачем та відповідачем (суб'єктом владних повноважень) немає публічно-правових відносин, а тому дана справа не підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

На підставі встановлених обставин та вищевикладених положень законодавства, суд дійшов висновку, що на даний спір не поширюється юрисдикція адміністративних судів, даний позов належить розглядати в порядку господарського судочинства.

Висновки суду узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 05.06.2018 року у справі №805/4506/16-а.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно частини 5, частини 6 статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд дійшов до висновку, що провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватна фірма "А і Є" , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування внесення змін державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області необхідно закрити.

З врахуванням вимог частини 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, суд роз 'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого господарського суду.

Суд встановив, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять гривень), що підтверджується квитанцією № 53 від 06.11.2018 року.

На підставі частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи дану норму, суд дійшов висновку про необхідність повернення ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судового збору в розмірі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять гривень), сплаченого відповідно до квитанції № 53 від 06.11.2018 року.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до державного реєстратора Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватна фірма "А і Є" , ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправними та скасування внесення змін державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації Хмельницької області - закрити.

Повернути ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять гривень), сплачений відповідно до квитанції № 53 від 06.11.2018 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 18 січня 2019 року

Головуючий суддя В.К. Блонський