Постанова

від 15.01.2019 по справі 826/4717/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2019 року

Київ

справа №826/4717/16

адміністративне провадження №К/9901/32780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Лисенко О.М.,

за участю представника позивача: Московича А.Я.,

представника відповідача: Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 (суддя - Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 (головуючий суддя - Земляна Г.В., судді: Межевич М.В., Сорочко Є.О.) у справі №826/4717/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комп Інформ Груп до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Комп Інформ Груп (далі - ТОВ Комп Інформ Груп ) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) від 05.11.2015 №70926552202, №70826552202, №71026552202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Печерському районі ГУДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 139, 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що враховуючи податкову інформацію щодо контрагентів позивача по ланцюгу постачання встановлено обрив ланцюга постачання послуг, що, на думку відповідача, підтверджує відсутність активів, які виступали предметом поставки позивачеві, у зв'язку з чим первинні документи не можуть бути підставою для формування бухгалтерського обліку, та як наслідок, податкового обліку.

Крім того, під час перегляду в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, в обґрунтування своєї позиції відповідач у судовому засіданні зазначив про наявність кримінального провадження щодо ПП Ворк Супорт , у зв'язку з чим судом неодноразового оголошувалась перерва для надання належних доказів на підтвердження зазначених обставин.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено планову виїзну перевірку ТОВ Комп Інформ Груп з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 19.10.2015 №442/26-55-22-02/37950137, в якому, зокрема, відображено висновок про порушення позивачем:

1) підпунктів 14.1.27, 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 55903077,00 грн.;

2) пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження суми податку на додану вартість всього на загальну суму 58890042,00 грн., завищення суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2014 року на суму 520501 грн., у зв'язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку при придбанні товарно-матеріальних цінностей у ряду суб'єктів господарювання з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган посилався на те, що при проведенні перевірки ланцюга постачання по даним реєстрів отриманих податкових накладних кожного суб'єкта в ланцюгу, згідно даних АІС Податковий блок , встановлено обрив ланцюга постачання комп'ютерної техніки та комплектуючих до неї, надання послуг по розробці програмного забезпеченням електронно-інформаційного ресурсу (веб-сайту), який у подальшому реалізовано спірними постачальниками на адресу ТОВ Комп Інформ Груп .

На підставі названого акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 05.11.2015 прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№70926552202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 69878847,00 грн., з них за основним платежем 55903077,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -13975770,00 грн.;

№70826552202, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 88335063,00 грн., з них за основним платежем в розмірі 58890042,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29445021,00 грн.;

№71026552202, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 520501,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарські операції по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей та послуг у спірних контрагентів є реальними, фактично відбулися, у зв'язку з чим прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є неправомірним.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, всі витрати мають бути здійснюваними саме для і в межах господарської діяльності, а не з іншими цілями.

Відповідно, витрати на придбання активів, здійснені без мети їх використання в господарській діяльності або придбання таких активів поза межами господарської діяльності платника не дають права на відповідні врахування цих витрат (зокрема зі сплати податку на додану вартість у ціні придбаних товарів, послуг) у податковому обліку.

В свою чергу, господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника податку та лише за таких умов платник має право на врахування в податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Таким чином, лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети), є такими, що вчинені в межах господарської діяльності.

За правилами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Також, слід враховувати, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а також оформлення такого руху (господарських операцій) належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості.

Як з'ясовано судами, у період, що був охоплений проведеною перевіркою ТОВ Комп Інформ Груп (покупцем) було укладено ряд договорів поставки комп'ютерних комплектуючих, комп'ютерного та периферійного обладнання, а саме: з ПП Електрокабельпостач від 28.03.12 №2; з ТОВ Ромфорд Капітал від 09.12.2013 №131209001, ТОВ Альтера Захід від 15.05.2014 №2014/1505-8, ТОВ НВК Ромсат від 15.01.2013 №011501, ПП Хелянтус Трейд від 19.11.2012 №1911/02/2012, ТОВ Ерідл від 28.01.2013 №2801-1, ПП Ворк Супорт від 27.02.2013 №2013/2702/3, ТОВ ВМП Сервіс Солюшн від 20.08.2014 №2014/2008/5, ТОВ Комп'ютерний всесвіт від 22.01.2014 №2201/05, ТОВ Техніка для бізнесу від 01.10.12 №0110-5, ТОВ Даймонд Трейд від 21.01.2013 №012101; з Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом ОРСІ було укладено договір поставки від 01.07.2013 №123/В- 28658-2013 з поставки комп'ютерного обладнання, оргтехніки та витратних матеріалів, телекомунікаційного обладнання, фото відео обладнання.

Також, між ТОВ Комп Інформ Груп (Покупець) та Підприємством зі стопроцентним іноземним капіталом ОРСІ (Постачальник) було укладено договір поставки №ПЗ/В-28658-2013 від 01.07.2013, згідно з яким Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар згідно із специфікацією в обсягах і умовах передбачених Договором з метою його наступного перепродажу та /або реалізації від свого імені кінцевим користувачам. Товаром, який поставляється за цим Договором, є примірники програмного забезпечення виробництва Adobe, Microsoft, Novel, Parallels, Symantec та Сучасні Освітні Технології .

На виконання умов договору про надання послуг від 05.04.2012 №8 ПП Електрокабельпостач (Виконавець) на замовлення ТОВ Комп Інформ Груп (Замовник) виконав роботи (розробка, постачання, тестування програмного забезпечення системи контролю та керування енергоблока ст. №1 Запорізької ТЕС).

Також, на виконання умов договору про виконання робіт від 20.07.2012№ 57 ПП Електрокабельпостач (Виконавець) за завданням ТОВ Комп Інформ Груп (Замовник) виконав роботи (систематизація і обробка зібраних матеріалів та провів аналіз результатів обстеження).

На підтвердження реальності господарських операції позивачем надано копії укладених договорів, податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, актів виконаних робіт, які наявні в матеріалах справи.

Оцінивши подані платником докази за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що ці документи оформлені з дотриманням вимог чинного законодавства, містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяг розглядуваних операцій.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Товари, які були предметом поставки згаданих договорів зберігалися в складських приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 31 (відповідно до договорів про надання послуг складського зберігання: № 271203 від 20.08.2012 укладеного з ПП БУДХОЛДИНГ ; № 2014 від 01.08.2014 укладеного з ТОВ Будівельно складський комплекс ; № 2414 від 01.11.2014 укладеного з ТОВ ПРОФСКЛАД .

По всіх перелічених господарських операціях товари приймалися працівником ТОВ Комп Інформ Груп ОСОБА_5 відповідно до довіреностей на приймання ТМЦ.

Перевезення товарів відбувалося за рахунок ТОВ Комп Інформ Груп за участю перевізника ТОВ Техніка для бізнесу (на підставі договорів перевезення товарів від 01.10.2012 № 0110-4 та від 01.10.2014 № 0110-4), що підтверджено товарно-транспортними накладними.

В подальшому товари, які позивачем було придбано у вказаних контрагентів були реалізовані іншим покупцям, зокрема: ТОВ АМІ ; ТОВ ФІРМА ВАЛТЕК ; ТОВ Вікторія ; ТОВ В-ТРЕЙД ; ТОВ Галком-Фiн ; ТОВ ДІСІ ЛІНК ; ТОВ ІТ-ІНТЕГРАТОР ; ТОВ КОМЕЛ ; ТОВ Ново-Ком ; ТОВ ВФ Сервіс ; ТОВ Т.О.П.-Дизайн , що також підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ Комп Інформ Груп розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію щодо постачальників позивача як на підставу для відмови в задоволенні позову, правомірно не взято до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Твердження податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій контрагентами позивача через відсутність трудових ресурсів також обґрунтовано відхилено, оскільки відповідачем в акті перевірки зазначено про наявні трудові ресурси контрагентів, а саме: ТОВ Ромфорд Капітал -9 працівників, на ТОВ Альтера Захід - 12 працівників, на ТОВ Ерідл - 1 працівник, на ТОВ ВМП Сервіс Солюшн - 19 працівників, ТОВ НВК РОМСАТ - 158 працівників, ПІК ОРСІ -25 працівників, ТОВ Техніка для бізнесу - 230 працівників, ТОВ Даймон Трейд - 108 працівників.

Щодо доводів відповідача про наявність кримінального провадження щодо ПП Ворк Супорт та як наслідок неправомірність формування даних податкового обліку із цим контрагентом слід зазначити наступне.

Так, за результатами розгляду листа ГУ ДФС у м. Києві від 22.12.2018 щодо надання на виконання вимог Верховного Суду інформації про наявні кримінальні провадження щодо посадових осіб ТОВ Електрокабельпостач , ТОВ Ромфорд Капітал , ТОВ Альтера Захід , ТОВ НВК Ромсат , ПП Хелянтус Трейд , ТОВ Ерідл , ПП Ворк Супорт , ПП Ворк Супорт , ТОВ ВМП Сервіс Солюшн , ТОВ Комп'ютерний всесвіт , Підприємства зі стопроцентним іноземним капіталом ОРСІ , ТОВ Техніка для бізнесу , ТОВ Даймонд Трейд та належним чином засвідчені копії документів (протоколи допиту свідків, висновки експертиз, обвинувальні акти, судові вироки) СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що досудове розслідування відносно службових осіб суб'єктів господарської діяльності, зазначених у листі, не здійснюється.

Надана на вимогу суду касаційної інстанції роздруківка ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.08.2014 з Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить лише про надання дозволу на проведення обшуку та вилучення документів щодо конкретних осіб, зокрема ПП Ворк супорт , в межах конкретного кримінального провадження для підтвердження обставин, що входять до предмету доказування саме у цьому кримінальному провадженні.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів на обґрунтування нелегітимності контрагентів позивача контролюючим органом до суду не надано.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування ним податкового обліку.

Поряд з цим слід зазначити, що будь якої інформації щодо наявності кримінальних проваджень стосовно постачальників позивача контролюючим органом ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції контролюючим органом не надавалось. Посилання на такі обставини відсутні і в акті, складеному за наслідками проведеної перевірки позивача.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем, в свою чергу, до суду касаційної інстанції на підтвердження відсутності порушень податкового законодавства по фінансово-господарських операціях, які були досліджені контролюючим органом відповідно до акту перевірки від 19.10.2015№442/26-55-22-02/37950137, на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, надано постанову про закриття кримінального провадження №32015100060000218 за відсутністю в діях службових осіб ТОВ Комп Інформ Груп складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Таким чином, встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Отже, оцінюючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі та зібрані докази, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду