Постанова

від 16.01.2019 по справі 802/1619/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1619/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.

16 січня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.

суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Сербин І.І.,

представника позивача - Маркевича Т.Л.

представника відповідачів (Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області) - Могиль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (головуючий суддя Томчук А.В., повний текст рішення виготовлено 21.08.2018) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" до Державної фіскальної служби України, Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України та до Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №560911/35824035 від 17.01.2018 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №730736/35824035, №730735/35824035, №730716/35824035 та №730737/35824035 від 29.05.2018 року;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017року, №28 від 02.11.2017 року та №34 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою звернення позивача з даним позовом до суду слугувало переконання у протиправності відмови фіскального органу в здійсненні реєстрації податкових накладних №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року та №34 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зокрема, позивач зазначає, що не зважаючи факт виконання Товариством всіх вимог, вказаних в Квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, стосовно надання первинних документів для підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні, Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації вказаних накладних з підстав недостатності наданих платником податку копій первинних документів, при цьому, жодним чином не конкретизувавши яких саме документів.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.07.2018 року до участі у справі в якості ще одного відповідача долучено Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що Комісією ДФС України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на подання платником при реєстрації податкових накладних недостатньої кількості документів, що підтверджують реальність здійснення операцій. При цьому, апелянт наполягає на тому, що в рішеннях про відмову реєстрації податкових накладних від 29.05.2018 року №730736/35824035, №730735/35824035, №730716/35824035 та №730737/35824035 Комісією конкретизовано яких саме копій первинних документів не вистачає для встановлення факту реальності господарських операцій, за результатами яких складено податкові накладні.

Стосовно ж податкової накладної №34 від 30.11.2017 року апелянт зазначає, що рішення про відмову у її реєстрації №560911/35824035 від 17.01.2018 року прийнято в наслідок надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги фіскального органу, акцентуючи при цьому увагу на невідповідності оскаржуваних в межах даного провадження рішень фіскального органу критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що у підсумку породжує їх неоднозначне трактування та впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Інші учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДФС у Вінницькій не скористались.

В судовому засіданні представник відповідачів, а саме Державної фіскальної служби України та Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення.

Представник Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації в судове засідання на з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" (підрядник) та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" (замовник) в рамках договору будівельного підряду №29/05/17_1 від 29.05.2017 року проведено ряд будівельно-монтажних робіт, за результатами яких позивачем виписані податкові накладні №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року та №34 від 30.11.2017 року.

Засобами електронного зв'язку вказані податкові накладні було подано для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, за допомогою програми електронного документообігу "M.B.Doc", позивачем отримано Квитанції, в яких зазначалося, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація вказаних податкових накладних зупинена через відповідність останніх критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Зокрема, позивачу було визначено, що за результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 41.00.20 та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до п. "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

В грудні 2017 року позивачем двічі подавались письмові пояснення та копії документів, перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567, для підтвердження інформації, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних, до яких була застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України.

12.01.2018 року позивачем отримано Квитанції про неможливість прийняття поданих пояснень у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" №2245-VII від 07.12.2017.

24.05.2018 року позивачем повторно на виконання вимог фіскального органу було надано пояснення та копії відповідних документів, перелік яких визначений наказом МФУ № 567 від 13 червня 2017 року, для підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 29.05.2018 року прийнято рішення №730736/35824035, №730735/35824035, №730716/35824035, №730737/35824035, №560911/35824035 про відмову в реєстрації податкових накладних №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року та №34 від 30.11.2017 року в ЄРПН.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем було надано передбачені законодавством документи, які засвідчили факт проведення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс". Також, судом першої інстанції відзначено про відсутність в рішеннях податкового органу, які є предметом оскарження в межах даної справи, конкретної інформації стосовно того, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, назначає на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 6 зазначеного Критерію моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75% загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Цим же наказом затверджений Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567:

- для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

- для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/при дбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Відповідно до пункту 201.16.3 ПК України підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Так, абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" (далі - Постанова № 190) передбачено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з абзацом 2 Постанови № 190 підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16. статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Як встановлено зі змісту Квитанції по податкових накладних №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 та №34 від 30.11.2017 року контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567.

А саме, у зазначених Квитанціях критерієм оцінки ступеня ризиків вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:41.00.20, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкових накладних.

Також, зі змісту Квитанцій випливає, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

Як встановлено в ході розгляду даної справи, позивачем у порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, засобами електронного зв'язку були надані ДФС України пояснення та копії документів на підтвердження реальності вчинення господарської операції.

Разом із тим, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року та №34 від 30.11.2017 року.

В даному випадку, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо належного виконання позивачем вимог Квитанцій та надання необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року та №34 від 30.11.2017 року.

Водночас, судова колегія доходить до переконання, що оскаржувані в межах даної справи рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних не містять інформації щодо причин та підстав для їх прийняття.

Тобто, в рішеннях не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування рішень Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №730736/35824035 від 29.05.2018; №730735/35824035 від 29.05.2018; №730716/35824035 від 29.05.2018; №730737/35824035 від 29.05.2018.

Також, судова колегія зважаючи на необхідність дотримання гарантій остаточного вирішення спірних правовідносин між сторонами, в призмі положень п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України, де передбачено право суду, у разі задоволення позову, прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції щодо зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "АНГАР-БУДСЕРВІС" №15 від 01.08.2017 року, №26 від 31.10.2017 року, №27 від 01.11.2017 року, №28 від 02.11.2017 року, №34 від 30.11.2017 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак апеляційна скарга головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задоволенню не підлягає, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 січня 2019 року.

Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.