ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 528/959/17 Номер провадження 22-ц/814/55/19Головуючий у 1-й інстанції Татіщева Я.В. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2019 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого (суддя-доповідач) Карпушина Г.Л., суддів Прядкіної О.В., Хіль Л.М., при секретарі судового засідання Діхтяр Т.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Гребінківська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та по праву власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Гребінківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування за законом,-
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та по праву власності. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 липня 1990 року між нею та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Фактично з моменту реєстрації шлюбу спадкодавець хворів, його стан здоров'я з року у рік все більше погіршувався, виникало ряд інших захворювань, з'являлися від них ускладнення, що змушувало його декілька разів на рік перебувати на стаціонарному лікуванні. У зв'язку із значним погіршенням стану здоров'я, ОСОБА_5 було присвоєна І група інвалідності. Дочки спадкодавця, жодного разу не запропонували своєї допомоги батькові, фактично ухилялися і самоусунулися від його догляду, лікування та утримання. Крім того, вони взагалі не цікавилися життям, здоров'ям та долею спадкодавця. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. З метою переоформлення спадщини, позивач усно зверталася до Гребінківської державної нотаріальної контори Полтавської області, але її було роз'яснено, що оскільки вона не погоджується з тим, що спадщина буде ділитися на дочок спадкодавця від першого шлюбу, дане питання необхідно вирішувати в судовому порядку.
У грудні 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали зустрічну позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання права власності на частину нерухомого майна у порядку спадкування за законом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони є спадкоємцями першої черги, та у відповідності до закону, подали заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, та мають законне право на частки у спадковому майні.
Рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Гребінківська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та по праву власності - задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на:
? частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 59,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, та яка складається з житлового будинку А-1 , погребу під Б , прибудови до літньої кухні б , сараю-літньої кухні Б , прибудови до сараю б1 , прибудови до літньої кухні б2 ,убиральні В , навісу г , сараю Г , сажу Д , сінника Е , сараю К , огорожі 1 , воріт №2, колодязя №3, ями вигрібної №4, водогону №5, огорожі №6;
? частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,13315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1);
? частину земельної ділянки під будинок за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).
Визнано за ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на:
1/6 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 59,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, та яка складається з житлового будинку А-1 , погребу під Б , прибудови до літньої кухні б , сараю-літньої кухні Б , прибудови до сараю б1 , прибудови до літньої кухні б2 , убиральні В , навісу г ,сараю Г , сажу Д , сінника Е , сараю К , огорожі №1, воріт 2 , колодязя №3,ями вигрібної № 4, водогону №5, огорожі №6;
1/6 частину земельної ділянки частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1);
1/6 частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2);
1/3 частину земельної ділянки площею 3,83 га, що знаходиться на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 25 липня 2001 року.
У задоволенні позовних вимог щодо усунення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права на спадкування за законом спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Гребінківська державна нотаріальна контора Полтавської області про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування за законом - задоволено повністю.
Визнано за ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, в порядку спадкування за законом право власності на:
1/3 частину земельної ділянки площею 3,83 га, що знаходиться на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 25 липня 2001 року;
1/6 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями,загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 59,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, та яка складається з житлового будинку А-1 , погребу під Б , прибудови до літньої кухні б , сараю-літньої кухні Б , прибудови до сараю б1 , прибудови до літньої кухні б2 , убиральні В , навісу г , сараю Г , сажу Д , сінника Е , сараю К , огорожі №1, воріт 2 , колодязя №3, ями вигрібної № 4, водогону №5, огорожі №6;
1/6 частину земельної ділянки частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1);
1/6 частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).
Визнано за ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, в порядку спадкування за законом право власності на:
1/3 частину земельної ділянки площею 3,83 га, що знаходиться на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_4 від 25 липня 2001 року;
1/6 частину житлового будинку з допоміжними господарськими будівлями, загальною площею 92,1 кв.м., житловою площею 59,9 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, та яка складається з житлового будинку А-1 , погребу під Б , прибудови до літньої кухні б , сараю-літньої кухні Б , прибудови до сараю б1 , прибудови до літньої кухні б2 , убиральні В , навісу г , сараю Г , сажу Д , сінника Е , сараю К , огорожі №1, воріт 2 , колодязя №3, ями вигрібної № 4, водогону №5, огорожі №6;
1/6 частину земельної ділянки частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1);
1/6 частину земельної ділянки під будинком за адресою: АДРЕСА_1, в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).
Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив позивач за первісним позовом посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та задоволення зустрічного позову відповідачів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а у задоволення зустрічного позову відмовити.
Зазначає, що районним судом не враховано, положення абз.2 ч.3 ст. 1224 ЦК України, що не мають права на спадкування за законом повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Також відповідно до ч. 5 вказаної статті, що за рішенням суду особа маже бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Районним судом проігноровані надані письмові докази позивачем і свідчення свідків, щодо безпорадного стану спадкодавця, та що ОСОБА_5 був інвалідом першої групи, тривалий час хворів, особливо важко перед смертю та потребував допомоги.
Водночас доньки чоловіка від першого шлюбу - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 жодної матеріальної допомоги йому не надавали, участь у витратах, пов'язаних з його лікуванням не брали, хоч і знали у його потребі в коштах.
Судове засідання проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі. На момент розгляду справи були присутні апелянт та його представник, інші особи, які брали участь у справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Із матеріалів справи вбачається, що 29 липня 1990 року між позивачем та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7, виданим Наталівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області, актовий запис №9 (а.с. 7).
У 1990-1991 роках на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за спільні кошти ОСОБА_5 та ОСОБА_2 побудовано житловий будинок А-1 , погріб під Б , прибудова до літньої кухні б , сарай-літня кухня Б , прибудову до сараю б1 , прибудову до літньої кухні б2 , убиральню В , навіс г , сарай Г , саж Д , сінник Е , сарай К , огорожу №1, ворота №2,колодязь №3, яму вигрібну №4, водогін №5,огорожу №6. Вищеназвані будівлі за змістом ст. 381 ЦК України є садибою, тобто комплексом житлових, господарських, гаражних, паркових та інших будівель, які становлять єдину господарсько-архітектурну цілісність та відповідно до Звіту про незалежну оцінку об'єкту нерухомого майна, станом на 18.09.2017 року, мають загальну вартість 56 197 грн.
Станом на 15.04.1991 року, згідно витягу з погосподарської книги, у вказаному вище будинку проживали: ОСОБА_2 - голова сім'ї, ОСОБА_5 - її чоловік та ОСОБА_7 і ОСОБА_8 ( а.с.18).
Оскільки будинок належав сім'ї на праві спільної власності в майні колгоспного двору, кожен із них мав право на 1/2 частину житлового будинку виходячи з рівності часток членів колгоспного двору, відповідно до правил п. 6 Постанови ПВСУ № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності від 22.12.1995 року.
ОСОБА_5 09 грудня 2011 року приватизував земельну ділянку під вищевказаним будинком в розмірі 0,1315 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (Державний акт на право власності на землю серія НОМЕР_8, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1) і земельну ділянку під садибою в розмірі 0,1805 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (Державний акт на право власності на землю серія НОМЕР_9, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2).
Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_10 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, був інвалідом І групи за загальним захворюванням (а.с. 26).
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Наталівка Гребінківського району Полтавської області помер чоловік позивача, ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11, виданим 13.01.2017 року Наталівською сільською радою Гребінківського району Полтавської області (а.с. 08).
На час смерті ОСОБА_5 мав у власності: земельну ділянку (пай) площею 3,83 га на території Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; житловий будинок з допоміжними господарськими побудовами, який розташований в АДРЕСА_1; земельну ділянку площею 0,1315 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована в АДРЕСА_2; земельну ділянку площею 0,1805 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_2.
За час свого життя ОСОБА_5 заповіту не склав.
Після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за законом першої черги, крім позивача, є діти спадкодавця, проте останні відмовилися від прийняття спадщини, та дочки спадкодавця від першого шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідачі у справі, які подали до нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини.
З метою переоформлення спадщини, позивач усно зверталася до Гребінківської державної нотаріальної контори Полтавської області, але її було роз'яснено, що оскільки вона не погоджується з тим, що спадщина буде ділитися на дочок спадкодавця від першого шлюбу, дане питання необхідно вирішувати в судовому порядку (а.с. 10). По суті постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій не виносилася.
Частково задовольняючи первісні позовні вимоги районний суд виходив з того, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов'язку, забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Позивачем відповідно до приписів ст.ст. 12,81 ЦПК України не надано належних та достовірних доказів умисного ухилення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від допомоги батькові.
Крім того, ОСОБА_5 за життя виплачувалась пенсія, однак позивачем не доведено, що розмір був нижчий за її пенсію, а також не надано жодного доказу на підтвердження здійснення лікування повністю за її рахунок.
Також, задовольняючи зустрічні позовні вимоги районний суд виходив з того, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Проте, колегія суддів не може в повній мірі погодитися з таким висновком районного суду виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217, ст. 1233, ч. 1 ст. 1235, ч. 1 ст. 1236 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 2 ст.1223 Цивільного кодексу України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно з ст.1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.
Відповідно до правил ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч.5 ст.1224 ЦК України особа може бути усунута від права спадкування за законом, якщо судом буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Для задоволення позову щодо усунення від спадкування необхідна наявність сукупних обставин викладених у ч.5 ст.1224 ЦК України, а саме ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця у безпорадному стані; потреба спадкодавця у допомозі саме цієї особи.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції з урахуванням чинного законодавства та у сукупності усіх доказів наявних у матеріалах справи дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не надано доказів щодо факту умисного ухилення відповідачів від надання спадкодавцеві допомоги та перебування спадкодавця у безпорадному стані.
Колегія суддів, погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін. Доводи апелянта, не вказують на неправильність висновків місцевого суду, зводяться до власної оцінки доказів, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду в цій частині.
В той же час колегія суддів, вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог сторін в частині визнання за ними права власності на нерухоме майно в тому числі, яке входить в коло спадкового майна, є необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, якими врегульовано дані питання.
Спадкоємці, які прийняли спадщину у встановлений строк і встановленими законом способами (статті 1268-1270 ЦК), можуть оформити свої спадкові права шляхом одержання у нотаріуса за місцем відкриття спадщини свідоцтва про право на спадщину. З цією метою вони подають до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини письмову заяву про видачу свідоцтва.
Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.
Зі змісту позовних заяв сторін вбачається, що причиною заявлення останніми вимог про визнання права власності на спадкове майно став спір про наявність прав у відповідачів на спадкування такого майна, а не інші суттєві перешкоди для оформлення спадщини у нотаріуса (відсутність правовстановлюючих документів, не прийняття спадщини у встановленому поряду та інш.).
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовів сторін, а тому рішення суду в частині вирішення вимог сторін про визнання за ними права власності підлягає скасуванню, з постановленням нового про відмову у їх задоволені.
Керуючись ст.ст.. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково .
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 - скасувати.
Постановити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та по праву власності.
Рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 14 серпня 2018 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа Гребінківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування за законом - скасувати.
Постановити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання права власності на частину нерухомого майна в порядку спадкування за законом.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текс постанови виготовлено 18 січня 2019 року.
Головуючий суддя
Судді:
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2019 |
Оприлюднено | 20.01.2019 |
Номер документу | 79276608 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Карпушин Г. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні