Ухвала
від 16.01.2019 по справі 522/11464/16-к
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-кп/813/128/19

Номер справи місцевого суду: 522/11464/16-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2018 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Ухвалою суду першої інстанції, обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повернутий прокурору з таких підстав:

- відповідно до положень ст. 2 КПК України, одним із завдань кримінального провадження - є застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури. Зі змісту обвинувального актуу кримінальному провадженні №42014161010000154 від 16.10.2014 року, затвердженого прокурором 25.01.2017 року випливає, що ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_14 обвинувачуються у скоєнні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 135 КК України, наслідком якого стала смерть 42 осіб;

- з реєстру матеріалів досудового розслідування видно, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про встановлення, повідомлення особам про наявність відповідного кримінального провадження та не з`ясована думка відповідних осіб про можливість залучення таких осіб до кримінального провадження досудовим слідством у якості потерпілих осіб, дані про надходження заяв від родичів або членів сім`ї померлих людей про небажання бути залученими до участі у даному кримінальному провадженні, дані про визнання осіб потерпілою особою, якщо особа не подала заяву про залучення їїдо провадження якпотерпілого, заїї письмовою згодою,що є порушеннямправ зазначених осіб,яким було завдано моральної, аможливоі майнової шкоди, оскільки відсутні будь-які дані про обізнаність таких осіб про наявність даного кримінального провадження;

- відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час та місце судового засідання;

- у формулюванні обвинувачення зазначено, що внаслідок дій обвинувачених загинуло 42 людини, а в обвинувальному акті наведені дані лише 25 осіб, визнаних потерпілими, тому обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору з метою усунення зазначених недоліків, які призвели до порушення прав потерпілих;

- у обвинувальному акті зазначено, що він затверджений 25 січня 2017 року, а реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про складання обвинувального акту саме 25.01.2017 року. Також в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про продовження строку досудового розслідування та відомості про проведення слідчих дій після 23.06.2016 року, а також відсутні письмові дані про відкриття всім обвинуваченим та їх захисникам матеріалів кримінального провадження. Окрім того, з матеріалів кримінального провадження видно, що копії обвинувальних актів обвинуваченим та їх захисникам не вручені;

- недоліки обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також істотні порушення норм КПК України в частині порушення прав потерпілих та права обвинувачених на захист, мають бути усунуті органом досудового розслідування, а не судом, оскільки чинним КПК України не передбачена така компетенція чи обов`язок суду, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту.

Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка їх подала.

В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 зазначила, що ухвала суду є необґрунтованою та незаконною з наступних підстав:

- обвинувальний акт відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки в ньому зазначені виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а жодна з підстав, на які посилається суд першої інстанції в ухвалі, не може бути такою, що перешкоджає призначенню судового розгляду;

- потерпілими у даному кримінальному провадженні визнані особи, які виявили бажання набути такого статусу, а за відсутності відповідної заяви, прокурор та слідчий не мають законних підстав для залучення особи у якості потерпілого. Під час судового розгляду, особи, які вважають себе потерпілими, також можуть звернутись до суду з відповідною заявою і набути статусу потерпілого;

- копії обвинувального акту не були вручені усім обвинуваченими та захисникам, оскільки вони ухилялися від явки на виклик прокурора для вручення обвинувального акту чи відмовилися від його отримання, а з`явилися лише обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_11

- мотивуючи необхідність повернення обвинувального акту, суд першої інстанції послався на підстави, які є надуманими та призводять лише до затягування розгляду кримінального провадження.

Посилаючись на наведені доводи, прокурор просить ухвалу суду скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для розгляду зі стадії підготовчого засідання, в іншому складі суду.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_7 зазначив, що апеляційна скарга прокурора є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки:

- дії суду щодо дослідження відповідності обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування як приписам ст. 291 КПК України так і іншим вимогам КПК України є цілком правомірними;

- прокурором обвинувальний акт був складений 25.01.2017 року, тобто поза межами строку досудового розслідування, тому акт не відповідає вимогам КПК України;

- в обвинувальному акті не наведені відомості відносно всіх 42 потерпілих осіб;

- відомості про закінчення досудового розслідування, в порушенням вимог ч. 3 ст. 283 КПК України, були внесені слідчим, а не прокурором.

В судове засідання апеляційного суду не з`явились потерпілі та їх представник, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду; про причини неприбуття апеляційний суд не повідомили. Прокурор, обвинувачені та захисники не заперечували проти проведення апеляційного розгляду за відсутності потерпілих та їх представника, у зв`язку із чим, колегія суддів, керуючись положеннями ч. 4 ст. 405 КПК України, продовжила розгляд апеляційної скарги за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити; обвинувачених та їх захисників, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Частиною першою ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до припису п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Перевіривши зміст обвинувального акту, колегія суддів дійшла висновку, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Так,відповідно доположень ч.2ст.291КПК України, обвинувальнийакт маємістити таківідомості: 1)найменування кримінальногопровадження тайого реєстраційнийномер; 2)анкетні відомостікожного обвинуваченого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 3)анкетні відомостікожного потерпілого(прізвище,ім`я,по батькові,дата тамісце народження,місце проживання,громадянство); 4)прізвище,ім`я,по батьковіта займанапосада слідчого,прокурора; 5)виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність таформулювання обвинувачення; 6)обставини,які обтяжуютьчи пом`якшуютьпокарання; 7)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням; 7-1)підстави застосуваннязаходів кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи,які прокурорвважає встановленими; 8)розмір витратна залученняексперта (уразі проведенняекспертизи підчас досудовогорозслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Із аналізузмісту обвинувальногоакту укримінальному провадженні№42014161010000154від 16.10.2014р.відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_15 за вчиненнякримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.135КК України(т.1,а.с.1-36)встановлено,що вінмістить анкетнівідомості обвинувачених,виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність, формулювання обвинувачення та інші, передбачені законом відомості.

Обвинувальний акт, у відповідності до ч. 3 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затверджував (т. 1, а.с. 36).

Окрім того, до обвинувального акту, як це передбачено ч. 4 ст. 291 КПК України, доданий реєстр матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.с. 37-73) та розписки сторони захисту про отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.с. 74-82).

Апеляційний суд також вважає, що підстави для повернення обвинувального акту, наведені судом першої інстанції в ухвалі є надуманими з огляду на наступне.

Частина 1 статті 55 КПК України передбачає, що потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч. 2 зазначеної статті 55 КПК України, права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

В свою чергу, ч. 6 ст. 55 КПК України встановлює, що якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи або особа перебуває у стані, який унеможливлює подання нею відповідної заяви, положеннячастин першої - третьоїцієї статті поширюються на близьких родичів чи членів сім`ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім`ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням - потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Отже, з аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального законодавства України вбачається, що особа набуває статуту потерпілого з моменту подання заяви про вчинення відносно неї кримінального правопорушення або залучення до провадження як потерпілого, тобто фактично з моменту виявлення бажання набути такого статусу, що свідчить про те, що прокурор та слідчий не мають законних підстав для залучення особи в якості потерпілого без її бажання, у примусовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, із обвинувального акту, процесуальний статус потерпілих в зазначеному кримінальному провадженні отримали 25 осіб, тобто лише 25 осіб із 42 виявили бажання набути статус потерпілого на стадії досудового розслідування кримінального провадження.

Положення ч. 7 ст. 55 КПК України визначають, що якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий,прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою.

Враховуючи викладені вище положення закону в їх сукупності, особа може набути статусу потерпілого, за наявності для цього підстав, на будь-якій стадії кримінального провадження, в тому числі і під час судового розгляду, зокрема, звернувшись до суду з відповідною заявою.

Таким чином, ніщо не перешкоджає особам, які вважають себе потерпілими від дій обвинувачених, після завершення досудового розслідування та направлення до суду обвинувального акту подати до суду відповідну заяву про залучення їх до провадження в якості потерпілих на стадії судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, вказана обставина не зазначення в обвинувальному акті даних всіх потерпілих, яким на думку органу досудового розслідування злочином завдано шкоди, не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам, викладеним у ст. 291 КПК України.

Водночас, апеляційний суд вважає помилковими доводи суду про складання обвинувального акту 25.01.2017 року поза строками досудового розслідування та невручення копій обвинувального акту стороні захисту із наступних підстав.

Частина 5 статті 28 КПК України встановлює, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Згідно із приписами п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України, однієї із форм закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом.

В свою чергу, ч. 1 ст. 219 КПК України встановлює, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як вбачається із наданої прокурором в судовому засіданні апеляційного суду копії ухвали Апеляційного суду Одеської області від 22.11.2016 року, обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні №42014161010000154 від 16.10.2014 р. відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_15 був вперше направлений до Приморського райсуду м. Одеси 29.06.2016 року.

Враховуючи викладені вище положення кримінального процесуального закону, строк досудового розслідування зазначеного кримінального провадження закінчився саме в день першого направлення затвердженого обвинувального акту до суду, тобто 29.06.2016 року.

При цьому, на думку колегії суддів, повернення обвинувального акту прокурору у зв`язку із його невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України ніяким чином не впливає на строк досудового розслідування, оскільки досудове розслідування зазначеного кримінального провадження вже було завершено в день першого направлення обвинувального акту до суду. Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності продовження строку досудового розслідування для виправлення недоліків обвинувального акту та вручення відредагованого акту стороні захисту, оскільки досудове розслідування кримінального провадження на момент повернення обвинувального акту та виправлення його недоліків вже завершено.

Пункт 3 ч. 4 ст. 291 КПК України передбачає, що до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта.

Однак, як вбачається із матеріалів кримінального провадження, копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування отримав лише підозрюваний ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 74) та його захисник адвокат ОСОБА_11 (т. 1, а.с. 77).

Відповідно до повідомлення слідчих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , а також процесуальних керівників ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , підозрювані ОСОБА_14 та ОСОБА_8 в присутності своїх захисників 25.01.2017 року та 26.01.2017 року відповідно відмовились від отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.с. 75 та 76). Захисники підозрюваних ОСОБА_14 та ОСОБА_8 адвокати ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_12 також відмовились від отримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.с. 78, 79, 80, 81-82).

Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, свідчать про факт навмисного ухилення сторони захисту від отримання копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, які не залежали від волі органу досудового розслідування та призвели до об`єктивної неможливості вручення зазначених документів після виправлення їх недоліків.

При цьому, невручення копії обвинувального акту обвинуваченим та захисникам само по собі не є підставою для визнання обвинувального акту таким, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки зазначену обставину можна усунути у підготовчому судовому засіданні шляхом вручення обвинувального акту в суді.

Що стосується висновків суду про те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних щодо затвердження виправленого обвинувального акту саме 25.01.2017 року, колегія суддів наголошує на тому, що положення ст. 291 КПК України не передбачають можливості повернення обвинувального акту прокурору з підстав наявності недоліків реєстру матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи викладені обставини у всій сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення про повернення обвинувального акту прокурору в зазначеному кримінальному провадженні помилково, всупереч вимогам кримінального процесуального закону, без повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, що, як наслідок, призвело до безпідставного затягування розгляду кримінального провадження та потягло порушення принципу дотримання розумних строків.

Згідно з приписами п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Частина 3 статті 415 КПК України встановлює, що висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.

Отже, з огляду на вищенаведені обставини, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам КПК України, тому апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про його повернення прокурору підлягає скасуванню.

Враховуючи, що діючим КПК України не врегульовано питання призначення нового розгляду обвинувального акту після скасування судом апеляційної інстанції ухвали про його повернення прокурору, апеляційний суд вважає, що необхідно застосувати дію ст.ст. 7, 9 КПК України

Так, ч. 6 ст. 9 КПК України передбачає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Відповідно до положень ст. 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, публічність, диспозитивність, гласність і відкритість судового провадження та його розумність строків.

Отже, апеляційний суд вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора знайшли своє підтвердження, тому вона підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ої інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону з направленням обвинувального акту із додатками до Київського районного суду м. Одеси для розгляду зі стадії підготовчого судового провадження.

Керуючись ст.ст. 291, 314, 370, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 419, 532 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2018 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 , обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, скасувати та призначити новий розгляд обвинувального акту у суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, у іншому складі суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Дата ухвалення рішення16.01.2019
Оприлюднено14.02.2023

Судовий реєстр по справі —522/11464/16-к

Ухвала від 01.08.2022

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Борщов І. О.

Ухвала від 25.01.2019

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Борщов І. О.

Ухвала від 12.01.2019

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Копіца О. В.

Ухвала від 16.01.2019

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Копіца О. В.

Ухвала від 16.01.2019

Кримінальне

Одеський апеляційний суд

Копіца О. В.

Ухвала від 15.11.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Копіца О. В.

Ухвала від 10.12.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Копіца О. В.

Ухвала від 29.11.2018

Кримінальне

Апеляційний суд Одеської області

Копіца О. В.

Ухвала від 29.10.2018

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Галій С. П.

Ухвала від 24.05.2018

Кримінальне

Київський районний суд м. Одеси

Галій С. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні