Рішення

від 26.12.2018 по справі 808/2365/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року (о 12 год. 45 хв.)Справа № 808/2365/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача Близнюка А.В.,

представника відповідача Тоцької Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства Запоріжкокс

до Офісу великих платників податків ДФС

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Запоріжкокс (далі - ПрАТ Запоріжкокс , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офісу ВПП ДФС, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30.03.2018 №0001824706, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 179 960,00 грн.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві стосовно неправомірності та безпідставності проведення перевірки Офісом ВПП ДФС тих звітних податкових періодів, які не були включені до питань та предмету документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Запоріжкокс та відсутності підстав щодо складання повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 0001824706 зазначає, що в Наказах Офісу ВПП ДФС Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Запоріжкокс № 226 від 14.02.2018 (основна перевірка) та № 466 від 19.03.2018 (перевірка з питань заперечень ПрАТ Запоріжкокс ) зазначено про проведення документальної позапланової виїзної перевірки по взаємовідносинам з певними контрагентами-постачальниками за певні звітні податкові періоди, зокрема, ТОВ БМК ОРФЕЙ період взаємовідносин листопад 2016 року, лютий 2017 року; ПП СКИФ період взаємовідносин березень 2015 року; ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ період взаємовідносин березень 2015 року; ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА період взаємовідносин грудень 2016 року, жовтень, листопад 2017 року; ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС період взаємовідносин листопад 2016 року, жовтень - листопад 2017 року; ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ період взаємовідносин вересень 2016 року, але в Акті перевірки № 33 (перевірка з питань заперечень ПрАТ Запоріжкокс ) досліджуються та робляться висновки щодо показників податкового обліку, задекларованих позивачем у звітних податкових періодах, які не відносяться до питань (предмету, мети) документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Запоріжкокс , зокрема, по податковим періодам: які не підлягають перевірці по вищевказаним контрагентам-постачальникам, а саме: квітень - грудень 2015 року, січень - серпень 2016 року, жовтень 2016 року, січень 2017 року, березень - вересень 2017 року; в яких перевіряються показники податкового обліку ПрАТ Запоріжкокс та визначаються порушення наростаючим підсумком по всім вищевказаним контрагентам-постачальникам, а саме: вересень 2016 року; листопад - грудень 2016 року; лютий 2017 року; жовтень - листопад 2017 року. Таким чином, в порушення вимог податкового законодавства Офіс ВПП ДФС, здійснюючи перевірку з питань заперечень ПрАТ Запоріжкокс , вийшов за межі періодів перевірки. Отже, зауважує, що ППР відповідача не містить правомірної підстави для його складання, оскільки в прийнятому відповідачем ППР в якості підстави вказується акт перевірки № 33/28-10-47-06/00191224 від 30.03.2018, який взагалі не складався Офісом ВПП ДФС. Стосовно невраховування відповідачем наявності документів щодо операцій придбання товарів, послуг у ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС , які засвідчують певні юридичні факти, пояснює, що позивачем під час надання податкової звітності, а також в ході перевірок, було підтверджено правові відносини із вищевказаними контрагентами-постачальниками на підставі договірних документів, первинних документів податкового та бухгалтерського обліку та інших документів. Насамперед, вищевказані документи є належними засобами доказування юридичних фактів щодо реальності здійснення позивачем операцій придбання товарів та послуг, але відповідачем не було надано документам позивача належної правової оцінки. Стосовно висновків Офісу ВПП ДФС про нереальність операцій, здійснених між ПрАТ Запоріжкокс та його контрагентами: ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС наголошує, що на момент здійснення позивачем операцій з придбання товарів, послуг контрагенти-постачальники були належним чином зареєстрованими юридичними особами в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, тобто юридичні факти щодо реєстрації державою контрагентів-постачальників, в ході якої перевіряється суб'єктність контрагентів-постачальників і їх посадових осіб, вони беруться на облік як платники податків і отримують статус платників податків, свідчить про те, що таким контрагентам-постачальникам надана необхідна правосуб'єктність, відповідно у позивача не було підстав сумніватися в легальності контрагентів-постачальників. Таким чином, на думку позивача, будь-які порушення контрагентами-постачальниками податкового законодавства не можна розглядати, як підставу для виникнення у позивача негативних податкових наслідків. Будь-яким нормативним актом України не передбачено виникнення відповідальності у юридичної особи за невиконання зобов`язань іншою юридичною особою. В свою чергу Податковий кодекс України не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентами-постачальниками податкових зобов`язань, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо. При придбанні товару покупець зобов`язаний лише сплатити відповідну суму, а продавець зобов`язаний врахувати дану суму в складі податкових зобов`язань відповідної податкової звітності і у встановленому порядку сплатити її до бюджету, а у випадку невиконання даних своїх обов`язків, понести за це правопорушення встановлену за законом відповідальність. Отже, як на час складання та подання податкової звітності за звітні періоди, так і на даний час, жодною нормою законодавства України, для платників податків (Покупців) не передбачалось а ні обов'язків, а ні прав вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей з достовірності їх державної реєстрації як СПД, реєстрації платником ПДВ, стану його податкових взаємовідносин з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, повноти сплати податків за окремою операцією з продажу товарів, та інше. Таким чином, вважає, що інформація та доводи по постачальникам в другому та інших ланцюгах постачання не може використовуватись Офісом ВПП ДФС для спростовування реальності операцій між позивачем та його контрагентами-постачальниками. У зв`язку з вищевказаним, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 0001824706 порушує, передбачені пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, ст.198, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст. 200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, права позивача на декларування податкового кредиту з податку на додану вартість та від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а тому позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 0001824706 є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.06.2018 відкрито провадження у справи та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06 липня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 06 липня 2018 року надав суду відзив (вх. №211667), відповідно до якого вказує, що в результаті аналізу податкової звітності ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС , податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (АІС Єдиний реєстр податкових накладних ( Архів податкової звітності ) встановлено, що наведені вище постачальники ПрАТ Запоріжкокс неє виробниками продукції та відображали придбання аналогічних товарів, реалізованих в подальшому позивачу, у своїх постачальників, в свою чергу останніми така продукція самостійно не виготовлялась та не придбавалась по всьому ланцюгу постачання. Таким чином, вважає, що аналіз задекларованих податкових накладних свідчить про документальне оформлення операції з реалізації інших товарів на адресу покупців, тобто фактично відбувся розрив ланцюга постачання, що свідчить лише про документальне оформлення операцій з придбання та поставки товарів та формування податкового кредиту за рахунок підміни товару. Оскільки реальність вчинення господарських операцій між ПрАТ Запоріжкокс та ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС в частині придбання товарів/виконання робіт (наданих послуг) не підтверджено обставинами, викладеними вище, надані до перевірки документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку. Крім того, зазначає, що операції постачальників, задіяних до ланцюга постачання товарів/послуг до позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутності достатньої кількості трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності. Відсутність факту реального одержання (купівлі) контрагентами по ланцюгу постачання відповідної кількості ідентифікованого товару у попередніх, досліджуваному та наступних звітних періодах, засвідчує, на думку відповідача, недійсність (неможливість) формування ними відповідного активу та доводить фіктивність введення в обіг ідентифікованого товару та нереальність здійснення такими контрагентами первинного постачання (продажу). Підкреслює, що надані до перевірки ПрАТ Запоріжкокс первинні документи не є достатніми доказами фактичного виконання досліджуваних поставок, господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ланцюгами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій між вказаними контрагентами та позивачем, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ПрАТ Запоріжкокс . Враховуючи викладене, просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 06.07.2018 провадження у справі зупинене за клопотанням представників сторін з метою надання часу для примирення до 25 вересня 2018 року.

Відповідно до довідки від 20.09.2018 вих. № 02-35/18/49 суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В. була відсутня на роботі в період з 23.09.2018 по 25.09.2018 відповідно до наказу від 18.09.2018 № 7 Про відрядження . Розгляд справи призначений на 23 жовтня 2018 року.

Представником позивача надано до матеріалів справи 08 жовтня 2018 року відповідь на відзив (вх. №31842), у якій додатково вказує, що акт перевірки № 33/28-10-47-06/00191224 від 28.03.2018 (з іншою датою реєстрації ніж зазначено в ППР) не містить висновків про завищення від'ємного значення у рядку 21 Декларацій з ПДВ, зокрема у рядку 21 Декларацій з ПДВ за листопад 2017 року, отже вищевказані юридичні факти з наданими до матеріалів справи документальними доказами свідчать про те, що частина предметного спору в даній справі стосується питання про відсутність у відповідача підстав для винесення ППР. Стосовно відсутності в матеріалах справи будь-яких законодавчо обґрунтованих та документальних доказів відповідача, підтверджуючих правомірність його висновків, доводів та інформації звертає увагу суду, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначаються висновки, доводи та інформація про неможливість здійснення господарських операцій в адресу ПрАТ Запоріжкокс контрагентами-постачальниками товарів, послуг: ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС , але відповідачем не був наданий до матеріалів справи жодний документ, яким були б підтверджені його висновки, доводи та інформація. В свою чергу, відповідачем не береться до уваги те, що Податковий кодекс України не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від будь-якої негативної інформації по контрагентам-постачальникам і постачальникам в другому та інших ланцюгах постачання, що також зазначається в позиції Верховного Суду України при вирішені адміністративних справ щодо реальності господарських операцій. Таким чином, вважає, що висновки, доводи та інформація відповідача гуртуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами, фактичність операцій придбання було підтверджено документами наданими з позовною заявою Позивача до матеріалів справи, у зв'язку з чим вимога відповідача у справі № 808/2365/18 про відмову позивачу у задоволені адміністративного позову у повному обсязі є безпідставною та неправомірною.

23 жовтня 2018 року провадження у справі поновлено.

Згідно з ухвалою суду від 23.10.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі, підготовче засідання по справі відкладене на 27 листопада 2018 року.

Судом 27 листопада 2018 року закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 26 грудня 2018 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та відповіді на відзив. Просить адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надавши пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На підставі статті 243 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПрАТ Запоріжкокс (код ЄДРПОУ 00191224) зареєстроване юридичною особою 20.12.1993, видами діяльності за КВЕД-2010 є: 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів (основний); 20.13 Виробництво інших основних неорганічних хімічних речовин, 20.14 Виробництво інших основних органічних хімічних речовин, 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук, 85.32 Професійно-технічна освіта, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 35.21 Виробництво газу, про що свідчать відомості витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В період з 15.02.2018 по 28.02.2018 на підставі наказу від 14.02.2018 №226, направлення на перевірку від 14.02.2018 №39, №40 та відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, фахівцем Офісу ВПП ДФС проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Запоріжкокс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ БМК ОРФЕЙ (ЄДРПОУ 36389136) період взаємовідносин листопад 2016 року, лютий 2017 року, ПП СКИФ (ЄДРПОУ 23939139) період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ МЕТАЛОКОНТРАКТ (ЄДРПОУ 20361734) період взаємовідносин жовтень 2016 року, ТОВ ЛОКОМОТИВ ДИЗЕЛЬ СЕРВІС (ЄДРПОУ 32875459) період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ РЕГІОН АВТО (ЄДРПОУ 37573361) період взаємовідносин липень 2015 року, ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ (ЄДРПОУ 39539364) період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ ЛУВД (ЄДРПОУ 23777180) період взаємовідносин квітень 2016 року, ТОВ ПРОМПОДШИПНИК (ЄДРПОУ 31377393) період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА (ЄДРПОУ 39867376) період взаємовідносин грудень 2016 року, жовтень, листопад 2017 року, ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС (ЄДРПОУ 40153458) період взаємовідносин листопад 2016 року, ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ (ЄДРПОУ 34317063) період взаємовідносин вересень 2016 року. За результатами проведеної перевірки складено Акт № 27/28-10-47-06/00191224 від 28.02.2018.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем абз. а п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, абз. в п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 1 п. 4 Розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289, наказу Державної податкової адміністрації від 30.05.1997 №166 Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання , в результаті чого завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 1 180 432,00 грн., в тому числі по періодам: березень 2015 року - 13 852,00 грн., жовтень 2016 року - 328 266,00 грн., грудень 2016 року - 559 553,00 грн., січень 2017 року - 17 752,00 грн., березень 2017 року - 100 514,00 грн., листопад 2017 року - 160 495,00 грн.

ПрАТ Запоріжкокс було подано до Офісу ВПП ДФС заперечення від 06.03.2018 № 15/200 до акту № 27/28-10-47-06/00191224 від 28.02.2018 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ Запоріжкокс з питань дотримання вимог податкового законодавства.

В період з 19.03.2018 по 21.03.2018 на підставі наказу від 19.03.2018 №466 та направлення від 19.03.2018 №68 Офісом ВПП ДФС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПрАТ Запоріжкокс з питань що стали предметом заперечень підприємства, а саме: дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ БМК ОРФЕЙ період взаємовідносин листопад 2016 року, лютий 2017 року, ПП СКИФ період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ МЕТАЛОКОНТРАКТ період взаємовідносин жовтень 2016 року, ТОВ ЛОКОМОТИВ ДИЗЕЛЬ СЕРВІС період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ РЕГІОН АВТО період взаємовідносин липень 2015 року, ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ ЛУВД період взаємовідносин квітень 2016 року, ТОВ ПРОМПОДШИПНИК період взаємовідносин березень 2015 року, ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА період взаємовідносин грудень 2016 року, жовтень, листопад 2017 року, ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС період взаємовідносин листопад 2016 року, жовтень - листопад 2017 року, ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ період взаємовідносин вересень 2016 року, за результатами якої було складено акт від 28.03.2018 № 33/28-10-47-06/00191224.

Відповідно до висновків акту перевірки ПрАТ Запоріжкокс порушено абз. "а" п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, абз "в" п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Розділ V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 26.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.01.2016 за №159/28289, наказу Державної податкової адміністрації від 23.09.2014 № 966 Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість , в результаті чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (р.19) в розмірі 1 179 960,00 грн. по деклараціях за наступні періоди: березень 2015 року - 13 852,00 грн.; квітень 2015 року - 13 852,00 грн.; травень 2015 року - 13 852,00 грн.; червень 2015 року - 13 852,00 грн.; липень 2015 року - 13 852,00 грн.; серпень 2015 року - 13 852,00 грн.; вересень 2015 року - 13 852,00 грн.; жовтень 2015 року - 13 852,00 грн.; листопад 2015 року - 13 852,00 грн.; грудень 2015 року - 13 852,00 грн.; січень 2016 року - 13 852,00 грн.; лютий 2016 року - 13 852,00 грн.; березень 2016 року - 13 852,00 грн.; квітень 2016 року - 13 852,00 грн.; травень 2016 року - 13 852,00 грн.; червень 2016 року - 13 852,00 грн.; липень 2016 року - 13 852,00 грн.; серпень 2016 року - 13 852,00 грн.; вересень 2016 року - 13 852,00 грн.; жовтень 2016 року - 342 118,00 грн.; листопад 2016 року - 342 118,00 грн.; грудень 2016 року - 901 671,00 грн.; січень 2017 року - 919 423,00 грн.; лютий 2017 року - 918 951,00 грн.; березень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; квітень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; травень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; червень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; липень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; серпень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; вересень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; жовтень 2017 року - 1 019 465,00 грн.; листопад 2017 року - 1 179 960,00 грн.

В Акті перевірки вказується про неможливість здійснення операцій, які задекларовані у податковій звітності, що свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні, на підставі того, що операції постачальників задіяних до ланцюга постачання товарів/послуг до ПрАТ Запоріжкокс від ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС не підтверджують стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності; фактично мала місце реалізація товару, джерело походження якого не встановлене. Наявність факту реалізації вищевказаними контрагентами ідентифікованих товарів є свідченням набуття у власність без наявності первинних документів, які опосередковують таке отримання; надані до перевірки первинні документи, в частині поставки ідентифікованого товару по якому відсутнє реальне (законне) джерело походження, не відповідають фактичному руху активів, останні не можуть враховуватись в даних податкового обліку.

Таким чином, Офісом ВПП ДФС в Акті перевірки зазначено про здійснення нереальних операцій між позивачем та його контрагентами, таким чином, надані до перевірки ПрАТ Запоріжкокс первинні документи не є достатніми доказами фактичного виконання досліджуваних поставок, господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ланцюгами штучного руху товарів постачальниками свідчить про безтоварність операцій між вказаними контрагентами та позивачем, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку ПрАТ Запоріжкокс .

На підставі Акту перевірки відповідачем 30.03.2018 винесене податкове повідомлення - рішення №0001824706, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за листопада 2017 року у розмірі 1 179 960,00грн.

Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 19/74 від 11.04.2018, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 № 0001824706. Проте, відповідно до Рішення про результати розгляду скарги від 07.06.2018 № 19620/6/99-99-11-01-02-25 Державною фіскальною службою України було залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу..

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині другій статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-XIV від 16.07.1999, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Доводи ж податкового органу про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на віднесення певних витрат до складу валових витрат з податку на прибуток чи віднесення до складу податкового кредиту певних сум податку на додану вартість.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Матеріалами справи встановлено, що між ПрАТ Запоріжкокс та ПП СКИФ укладено договір № 0102-15/41 від 12.01.2015 щодо купівлі матеріалів реагент Налко 71307, код УКДЗЕД 3906909000, на умовах передбачених цим Договором. Кількість, номенклатура Ресурсів вказуються в Специфікаціях до цього Договору, які є невід'ємною його частиною (далі - Специфікації). В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікація № 851 від 15.03.2015 до договору № 0102-15/41 від 12.01.2015, податкову накладну № 6 від 25.03.2015 на суму 63 529,92 грн., у тому числі ПДВ 10 588,32 грн., видаткову накладну № 24 від 25.03.2015 на суму 63 529,92 грн. (з ПДВ), банківські документи № 40409 від 23.06.2015 на суму 30 000,00 грн. (з ПДВ); № 40667 від 01.07.2015 на суму 33 529,92 грн. (з ПДВ) тощо.

Між ПрАТ Запоріжкокс та ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ укладено договір поставки № 792 від 12.03.2015 щодо купівлі запасних частин до обладнання, номенклатура, кількість, комплектність, ціни на які визначаються в Специфікаціях, що укладаються в рамках цього Договору. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікація № 1/793 від 12.03.2015 до договору № 792 від 12.03.2015, податкову накладну № 1 від 26.03.2015 на суму 19 584,00 грн., у тому числі ПДВ 3 264,00 грн.; видаткову накладу № 3 від 26.03.2015 на суму 19 584,00 грн. (з ПДВ); банківські документи № 40819 від 03.07.2015 на суму 4 000,00 грн. (з ПДВ); № 40280 від 19.06.2015 на суму 10 000,00 грн. (з ПДВ); № 39673 від 03.06.2015 на суму 2 000,00 грн. (з ПДВ); № 39576 від 29.05.2015 на суму 3 584,00 грн. (з ПДВ) тощо.

Між ПрАТ Запоріжкокс та ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ були укладені договір підряду № 1767 від 10.06.2016; договір підряду № 1868 від 13.06.2016; договір підряду № 2663 від 01.09.2016; договір № 1957 від 31.08.2015; додаткова угода № 6/2113 від 25.07.2016 до договору № 1957 від 31.08.2015; додаткова угода № 7/2453 від 18.08.2016 до договору № 1957 від 31.08.2015 та графік фінансування закупівлі; додаткова угода № 8/2600 від 31.08.2016 до договору № 1957 від 31.08.2015 та графік виконання будівельних робіт. В підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надано до матеріалів справи: додаткові угоди, податкові накладні № 8 від 28.09.2016 на суму 400 000,00 грн., у тому числі ПДВ 66 666,67 грн.; № 9 від 28.09.2016 на суму 100 000,00 грн., у тому числі ПДВ 16 666,67 грн.; № 10 від 28.09.2016 на суму 297 594,14 грн., у тому числі ПДВ 49 599,02 грн.; № 5 від 22.09.2016 на суму 9 048,18 грн., у тому числі ПДВ 1 508,03 грн.; № 6 від 22.09.2016 на суму 34 309,00 грн., у тому числі ПДВ 5 718,17 грн.; № 7 від 22.09.2016 на суму 61 708,93 грн., у тому числі ПДВ 10 284,82 грн.; № 4 від 20.09.2016 на суму 558 654,60 грн., у тому числі ПДВ 93 109,10 грн.; № 2 від 16.09.2016 р. на суму 8 279,78 грн., у тому числі ПДВ 1 379,96 грн.; № 3 від 16.09.2016 р. на суму 500 000,00 грн., у тому числі ПДВ 83 333,33 грн.; Акти прийомки виконаних будівельних робіт № 05-09 від 16.09.2016 на суму 11 404,03 грн. (з ПДВ); № 04-09 від 16.09.2016 на суму - 3 124,25 грн. (з ПДВ); акт № 02-09 від 22.09.2016 на суму 34 309,00 грн. (з ПДВ); акт № 01-09 від 22.09.2016 р. на суму 9 048,18 грн. (з ПДВ); акт № 39-09 від 22.09.2016 на суму 21 649,43 грн. (з ПДВ); акт № 41-09 від 22.09.2016 на суму 131 664,23 грн. (з ПДВ); акт № 42-09 від 22.09.2016 на суму 3 132,05 грн. (з ПДВ); акт № 40-09 від 22.09.2016 на суму 47 896,55 грн. (з ПДВ), Банківські документами № 105856 від 28.10.2016 на суму 8 279,78 грн. (з ПДВ); № 105858 від 28.10.2016 на суму 9 048,18 грн. (з ПДВ); № 105857 від 28.10.2016 на суму 34 309,00 грн. (з ПДВ); № 104634 від 20.09.2016 на суму 558 654,60 грн. (з ПДВ); № 104864 від 28.09.2016 на суму 297 594,14 грн. (з ПДВ); № 106941 від 24.11.2016 на суму 61 708,93 грн. (з ПДВ); № 104464 від 16.09.2016 на суму 500 000,00 грн. (з ПДВ); № 104865 від 28.09.2016 на суму 100 000,00 грн. (з ПДВ); № 104863 від 28.09.2016 на суму 400 000,00 грн. (з ПДВ) тощо.

Між ПрАТ Запоріжкокс та ТОВ БМК ОРФЕЙ були укладені договір № 1778 від 07.08.2015, договір підряду № 3089 від 27.09.2016, договір № 3191 від 24.10.2016, договір№ 1978 від 05.07.2016, договір № 3312 від 02.11.2016, договір підряду № 246 від 13.02.2017, договір № 3190 від 17.10.2016 щодо виконання будівельних робіт на території підприємства. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікація № 1 від 07.08.2015 (додаток № 2 до договору № 1778 від 07.08.2015); додаткова угода № 154 від 01.02.2016 до договору № 1778 від 07.08.2015; специфікація № 2 від 01.02.2016 (додаток № 1 до додаткової угоди № 154 від 01.02.2016); додаткова угода № 1/163 від 12.02.2016 до договору № 1778 від 07.08.2015; додаткова угода № 1/3914 від 30.12.2016 до договору підряду № 3089 від 27.09.2016; додаток № 1 до додаткової угоди № 1/3914 від 30.12.2016 (графік виконання робіт); специфікація № 1 від 24.10.2016 (додаток № 5 до договору № 3191 від 24.10.2016); специфікація від 05.07.2016 (додаток № 5 до договору № 1978 від 05.07.2016); специфікація № 1 від 02.11.2016 до договору № 3312 від 02.11.2016; додаткова угода № 1/597 від 30.03.2017 до договору підряду № 246 від 13.02.2017; додаток до додаткової угоди № 1/597 від 30.03.2017; специфікація № 1 від 17.10.2016 (додаток № 5 до договору № 3190 від 17.10.2016); додаткова угода № 852 від 04.05.2017 до договору № 3190 від 17.10.2016; специфікація № 2 від 04.05.2017 (додаток № 1 до додаткової угоди № 852 від 04.05.2017); податкові накладні № 5 від 29.11.2016 на суму 72 844,80 грн., у тому числі ПДВ 12 140,80 грн.; № 6 від 29.11.2016 на суму 71 838,46 грн., у тому числі ПДВ 11 973,08 грн.; № 8 від 29.11.2016 на суму 533 373,34 грн., у тому числі ПДВ 88 895,56 грн.; № 9 від 29.11.2016 на суму 238 357,01 грн., у тому числі ПДВ 39 726,17 грн.; № 10 від 29.11.2016 на суму 599 781,04 грн., у тому числі ПДВ 99 963,51 грн.; № 7 від 29.11.2016 на суму 190 131,62 грн., у тому числі ПДВ 31 688,60 грн.; № 4 від 28.02.2017 на суму 146 879,80 грн., у тому числі ПДВ 24 479,97 грн.; № 3 від 27.02.2017 на суму 456 202,99 грн., у тому числі ПДВ 76 033,83 грн.; Акти прийомки виконаних будівельних робіт від 29.11.2016 на суму 19 192,80 грн. (з ПДВ); акт від 29.11.2016 на суму 7 573,20 грн. (з ПДВ); від 29.11.2016 на суму 6 810,00 грн. (з ПДВ); від 29.11.2016 на суму 14 024,40 грн. (з ПДВ); від 29.11.2016 на суму 25 244,40 грн. (з ПДВ); № 1 від 29.11.2016 на суму 71 838,46 грн. (з ПДВ); № 1 від 29.11.2016 на суму 190 131,62 грн. (з ПДВ); від 29.11.2016 на суму 533 373,34 грн. (з ПДВ); від 29.11.2016 на суму 238 357,01 грн. (з ПДВ); від 29.11.2016 на суму 599 781,04 грн. (з ПДВ); № 2 від 28.02.2017 р. на суму 146 879,80 грн. (з ПДВ); від 27.02.2017 на суму 361 236,48 грн. (з ПДВ); від 27.02.2017 на суму 56 490,73 грн. (з ПДВ); від 27.02.2017 р. на суму 38 475,78 грн. (з ПДВ); Банківські документи № 109959 від 20.02.2017 на суму 72 844,80 грн. (з ПДВ); № 110231 від 02.03.2017 на суму 71 838,46 грн. (з ПДВ); № 110232 від 02.03.2017 на суму 190 131,62 грн. (з ПДВ); № 109958 від 20.02.2017 на суму 100 000,00 грн. (з ПДВ); № 110139 від 28.02.2017 на суму 300 000,00 грн. (з ПДВ); № 110221 від 02.03.2017 на суму 133 373,34 грн. (з ПДВ); № 110222 від 02.03.2017 на суму 238 357,01 грн. (з ПДВ); № 109830 від 13.02.2017 на суму 300 000,00 грн. (з ПДВ); № 110141 від 28.02.2017 на суму 299 781,04 грн. (з ПДВ); № 111329 від 31.03.2017 на суму 146 879,80 грн. (з ПДВ); № 112682 від 15.05.2017 на суму 50 000,00 грн. (з ПДВ); № 113079 від 26.05.2017 на суму 406 202,99 грн. (з ПДВ) тощо.

Між ПрАТ Запоріжкокс та ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА були укладені договір № 3535 від 30.11.2016, договір № 2423 від 16.08.2016, договір № 2247 від 05.08.2016 щодо виконання будівельних робіт на території підприємства-позивача. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікація № 1 від 30.11.2016 (додаток № 5 до договору № 3535 від 30.11.2016.); додаткова угода № 125 від 18.01.2017 до договору № 3535 від 30.11.2016; специфікація № 2 від 18.01.2017 (додаток № 1 до додаткової угоди № 125 від 18.01.2017); специфікація № 1 від 16.08.2016 (додаток № 5 до договору № 2423 від 16.08.2016); додаткова угода № 3510 від 05.12.2016 до договору № 2423 від 16.08.2016; специфікація № 2 від 05.12.2016 (додаток № 1 до додаткової угоди № 3510 від 05.12.2016); специфікація № 1 від 05.08.2016 (додаток № 5 до договору № 2247 від 05.08.2016); податкові накладні № 11 від 30.12.2016 на суму 21 521,66 грн., у тому числі ПДВ 3 586,94 грн.; № 9 від 30.12.2016 на суму 36 255,36 грн., у тому числі ПДВ 6 042,56 грн.; № 10 від 30.12.2016 на суму 106 511,24 грн., у тому числі ПДВ 17 751,87 грн.; № 2 від 21.12.2016 на суму 35 743,16 грн., у тому числі ПДВ 5 957,19 грн.; № 1 від 05.12.2016 на суму 1 223 289,60 грн., у тому числі ПДВ 203 881,60 грн.; Акти прийомки виконаних будівельних робіт № 12/3 від 30.12.2016 на суму 21 521,66 грн. (з ПДВ); № 12/1 від 30.12.2016 на суму 106 511,24 грн. (з ПДВ); акт № 12/2 від 30.12.2016 на суму 36 255,36 грн. (з ПДВ); акт № 12/4 від 05.12.2016 на суму 1 223 289,60 грн. (з ПДВ); № 12/1 від 21.12.2016 на суму 31 071,28 грн. (з ПДВ); № 12/2 від 21.12.2016 на суму 4 671,89 грн. (з ПДВ); Банківські документи № 109632 від 07.02.2017 на суму 106 511,24 грн. (з ПДВ); № 110224 від 02.03.2017 на суму 21 521,66 грн. (з ПДВ); № 111955 від 19.04.2017 на суму 15 000,00 грн. (з ПДВ); № 111797 від 12.04.2017 на суму 21 255,36 грн. (з ПДВ); № 108916 від 17.01.2017 на суму 400 000,00 грн. (з ПДВ); № 109127 від 24.01.2017 на суму 400 000,00 грн. (з ПДВ); № 109364 від 31.01.2017 на суму 423 289,60 грн. (з ПДВ); № 109365 від 31.01.2017 на суму 35 743,17 грн. (з ПДВ) тощо.

Між ПрАТ Запоріжкокс та ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС були укладені договір № 1307 від 29.06.2017, договір № 1328 від 06.07.2017, договір № 1495 від 03.08.2017, договір № 1445 від 19.05.2016, договір № 2040 від 30.06.2016, договір № 2482 від 22.08.2016, договір № 2253 від 27.07.2016, договір № 2603 від 01.09.2016 щодо виконання будівельних робіт на території підприємства-позивача. В підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікація № 1 від 29.06.2017 (додаток № 5 до договору № 1307 від 29.06.2017); специфікація № 1 від 06.07.2017 (додаток № 5 до договору № 1328 від 06.07.2017); лінійний графік виконання робіт (додаток № 6 до договору № 1328 від 06.07.2017); специфікація № 1 від 05.07.2017 (додаток № 5 до договору № 1322 від 05.07.2017); додаткова угода № 2460 від 27.11.2017 до договору № 1322 від 05.07.2017; специфікація № 2 від 27.11.2017 (додаток № 1 до додаткової угоди № 2460 від 27.11.2017); специфікація № 1 від 03.08.2017 (додаток № 5 до договору № 1495 від 03.08.2017); графік виконання робіт (додаток № 6 до договору № 1495 від 03.08.2017); специфікація № 1 від 19.05.2016 (додаток № 5 до договору № 1445 від 19.05.2016); додаткова угода № 2472 від 15.08.2016 до договору № 1445 від 19.05.2016; специфікація № 2 від 15.08.2016 (додаток № 1 до додаткової угоди № 2472 від 15.08.2016); специфікація № 1 від 30.06.2016 (додаток № 5 до договору № 1445 від 19.05.2016); специфікація № 1 від 22.08.2016 (додаток № 5 до договору № 2482 від 22.08.2016); специфікація № 1 від 27.07.2016 (додаток № 5 до договору № 2253 від 27.07.2016); податкові накладні № 19 від 30.11.2016 на суму 5 959,31 грн., у тому числі ПДВ 993,22 грн.; № 20 від 30.11.2016 на суму 119 044,44 грн., у тому числі ПДВ 19 840,74 грн.; № 21 від 30.11.2016 на суму 43 085,04 грн., у тому числі ПДВ 7 180,84 грн.; № 22 від 30.11.2016 на суму 127 517,63 грн., у тому числі ПДВ 21 252,94 грн.; розрахунком коригування № 1 від 09.02.2017 до податкової накладної № 22 від 30.11.2016 на суму ПДВ - 471,67 грн.;№ 23 від 30.11.2016 на суму 38 572,82 грн., у тому числі ПДВ 6 428,80 грн.; № 22 від 30.10.2017 на суму 402 905,00 грн., у тому числі ПДВ 67 150,83 грн.; № 23 від 30.10.2017 на суму 242 682,84 грн., у тому числі ПДВ 40 447,14 грн.; № 20 від 27.11.2017 на суму 223 820,00 грн., у тому числі ПДВ 37 303,33 грн.; № 21 від 27.11.2017 на суму 89 305,15 грн., у тому числі ПДВ 14 884,19 грн.; № 5 від 13.11.2017 на суму 220 728,98 грн., у тому числі ПДВ 36 788,16 грн.; Акти прийомки виконаних будівельних робіт № 41 від 30.10.2017 на суму 402 905,00 грн. (з ПДВ); № 44 від 27.11.2017 на суму 223 820,00 грн. (з ПДВ); акт № 43 від 13.11.2017 на суму 220 728,98 грн. (з ПДВ); № 40 від 30.10.2017 на суму 242 682,84 грн. (з ПДВ); № 47 від 27.11.2017 на суму 89 305,15 грн. (з ПДВ); від 30.11.2016 на суму 127 517,63 грн. (з ПДВ); від 30.11.2016 на суму 5 959,31 грн. (з ПДВ); від 30.11.2016 на суму 43 085,04 грн. (з ПДВ); від 30.11.2016 р. на суму 119 044,44 грн. (з ПДВ); № 2 від 30.11.2016 на суму 38 572,82 грн. (з ПДВ); Банківські документи № 119733 від 22.12.2017 на суму 402 905,00 грн. (з ПДВ); № 120735 від 16.01.2018 на суму 186 516,67 грн. (з ПДВ); № 121416 від 30.01.2018 на суму 37 303,33 грн. (з ПДВ); № 120465 від 10.01.2018 на суму 100 000,00 грн. (з ПДВ); № 120734 від 16.01.2018 на суму 120 728,98 грн. (з ПДВ); № 119124 від 04.12.2017 на суму 242 682,84 грн. (з ПДВ); № 120836 від 18.01.2018 на суму 89 305,15 грн. (з ПДВ); № 109629 від 07.02.2017 на суму 127 517,63 грн. (з ПДВ); № 110201 від 01.03.2017 на суму 5 959,31 грн. (з ПДВ); № 109627 від 07.02.2017 р. на суму 43 085,04 грн. (з ПДВ); № 109628 від 07.02.2017 на суму 119 044,44 грн. (з ПДВ); № 109583 від 06.02.2017 на суму 38 572,82 грн. (з ПДВ) тощо.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківські рахунки контрагентів та засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів, робіт (послуг) за переліченими вище правочинами.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити як того вимагає чинне законодавство України.

Суд також зазначає, що договори, укладені між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорювалися, недійсними (фіктивними) не визнавалися, їх зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано, як того вимагають положення чинного законодавства України, доказів, які б свідчили про те, що документи, виписані на виконання договорів, були сфальсифікованими, як і не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів у зв'язку з виявленими порушеннями складання завідомо неправдивих документів звітності.

Таким чином, реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: договорами, видатковими накладними, специфікаціями, товарно-транспортними накладними, рахунками на оплату, виписками по банківському рахунку, актами виконаних будівельних робіт, податковими накладними тощо, що відповідачем не оспорюється.

Вказана товари була у подальшому оприбутковані на складі позивача та використані у власній господарській діяльності, про що також свідчать відповідні первинні документи, що долучені також до матеріалів справи.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У відзиві на позовну заяву відповідачем зазначаються висновки, доводи та інформація про неможливість здійснення господарських операцій в адресу ПРАТ ЗАПОРІЖКОКС контрагентами-постачальниками товарів, послуг: ПП СКИФ , ТОВ НТЦ ТЕХНОЛОГ , ТОВ БУДЕНЕРГОЛІТ , ТОВ БМК ОРФЕЙ , ТОВ ПРОМ-ІНТЕГРА , ТОВ МОНТАЖПРОМСЕРВІС , але відповідачем не був наданий до матеріалів справи жодний документ, яким були б підтверджені його висновки, доводи та інформація.

Стосовно доводів відповідача, про неможливості встановлення походження товару, який в подальшому реалізований позивачу, суд зазначає про те, що позивач не зобов'язаний та не має об'єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента.

При цьому, відповідно до Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Окрім того, позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності.

В Податковому кодексі України відсутня будь-яка норма, яка б позбавляла платників податків права на податковий кредит у випадку, коли постачальники (продавці) такого платника податків несвоєчасно подають податкову звітність, не декларують та/або не сплачують податки за тими ж операціями, а платник податку виконав усі передбачені законом умови та має необхідне документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Складений за результатами перевірки акт перевірки не містить документальних підтверджень порушень при відображенні в обліку взаємовідносин з контрагентами за період, що підлягав перевірці. Вказане свідчить про те, що всі висновки у акті стосовно порушень позивача при роботі з контрагентами зроблені виключно з припущень перевіряючих, які не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням Податкового кодексу України та Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №727 від 20.08.2015.

В акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами поставки, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів у власній господарській діяльності, що зумовило необґрунтованість і невідповідність закону висновків суб'єкта владних повноважень про їх вчинення без мети реального настання правових наслідків.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Ці обставини вироком суду або постановою слідчого у кримінальній справі не були встановлені, а лише, як зазначено у Акті перевірки, витікають із отриманої податкової інформації та наявність окремих кримінальних проваджень.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" та від 22 січня 2009 року "Булвес" АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Разом з тим, суд щодо посилань позивача стосовно неправомірності дій відповідача під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, вбачає за доцільне звернути увагу на те, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Отже, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки. А відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірок), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулось допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 106 088,64 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу ВПП ДФС.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Запоріжкокс (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, код ЄДРПОУ 00191224) до Офісу великих платників податків ДФС (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.03.2018 №0001824706, прийняте Офісом великих платників податків ДФС, яким Приватному акціонерному товариству Запоріжкокс зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 179 960,00 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства Запоріжкокс суму судового збору у розмірі 17 706,48 грн. (сімнадцять тисяч сімсот шість гривень сорок вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлений 18.01.2019.

Суддя І.В. Батрак